ПОХОВАЛЬНИЙ ОБРЯД, КУЛЬТ ТА МАГІЯ НАСЕЛЕННЯ КУЛЬТУРИ КУЛЯСТИХ АМФОР

Завдяки численним польовим роботам та накопиченню великої кількості матеріалів встановлено, що територія поширення культури кулястих амфор охопила східну частину Німеччини, Польщу, Чехію, лісостеп Правобережної України й північ Румунії.

У кожній із названих груп можна виокремити ще й локальні варіанти: в західній - бранденбурзький, середньонімецький та чеський; в середній - куяв- сько-великопольський, поморсько-пруський, мазовецько-підляський, мало- польський та східнолюблінський; у східній - західноволинський, східноволин- ський та підлясько-молдовський (Archeologia Роїопіа, 1966, t. IX, tabl. II, III).

Незважаючи на спільні риси всіх трьох основних локальних груп ККА, кожна з них відрізняється від інших рядом притаманних лише їй вторинних ознак [Szmyt, 2001].

На сьогодні пам'ятки східної групи ККА відомі зі 114 пунктів. Основним їхнім виявом є поховання (рис. 27, 29, 30). Достатньо добре задокументовані поховання в 61 пункті, до того ж у дев'яти випадках в окремих місцях було відкрито по 2-4 захоронення. Деякі з них (Красне Село Гродненської обл. Біло­русі, Застав'є Тернопільської обл., Городок Рівненської обл., Суемці Житомир­ської обл., Долхешти Марі в Румунії) виявлено на невеликій відстані одне від

o,sm _ι і—-—

Рис.

одного, що свідчить, очевидно, про існування в населення, яке їх залишило, могильників. У с. Харитонівка Тернопільської обл. обидві досліджені гробниці розташовані приблизно за 1,5 км одна від одної. Про розміщення інших точні дані відсутні.

Поховання східної групи є в основному ґрунтовими - трупопокладення в гробницях з кам'яних плит. Засвідчено декілька випадків поховань із трупо- спаленнями, які невідомі в інших групах цієї культури.

Поховання тварин відкриті неподалік від гробниць в ґрунтових ямах без кам'яних конструкцій. Це в основному скелети свиней та биків (у західній та середній групах ККА відомі, майже без винятків, поховання великої рогатої худоби, а також диких тварин). Кістки свині входять, звичайно, до складу ін­вентарю поховань східної групи. Лише в одному випадку (Анета Житомирської обл.) у гробниці поряд із людськими скелетами знайдено цілий кістяк свині.

Поховання домашніх тварин були відкриті біля Красного Села Гроднен­ської обл. (Білорусь), Застинки Тернопільської обл. й Долхешти Марі в Румунії. Неподалік від могильних ям з людськими кістками біля Красного Села знайде­но яму розміром 1,9x4 м, на дні якої були скелети приблизно 10 особин домаш­ніх тварин - великої та малої рогатої худоби, коней та свиней. Вони лежали вздовж стіни ногами до центру; на кам'яному валуні біля східного краю ями знайдено іще один череп бика. Інвентар цього поховання складався з чоти­рьох посудин, крем'яних відщепів, шматочка бурштину [Археология Прикар­патья..., 1990, с. 43-44].

Поховання волинського варіанту східної групи ККА різноманітні за своїм характером. Тут трапляються дольмени - скелет вміщений під двома верти­кальними плитами, прикритими третьою, горизонтальною (Суемці Житомир­ської обл., гробниця № 1). Гробниця в с. Суемці, досліджена І. Левицьким, побу­дована із двох довгих бічних плит і ряду тонких гранітних і гнейсових плиток, скріплених глиною, що прикривали вузькі сторони споруди.

У 1927 р. на тому ж полі відкрито другу гробницю, згодом досліджену І. Левицьким. Вона була складена з чотирьох кам'яних плит і прикрита трьома плитами. Біля південно-західної стінки виявлено два кістяки чоловіків, похо­ваних у сидячому положенні. В центрі камери лежали один поверх іншого два жіночі кістяки у скорченому положенні - нижній на правому боці, верхній на лівому. Обидва орієнтовані головами на захід. Біля верхнього - кістяк дитини 3-4 років. Навколо похованих були розкидані дрібні шматочки вохри та лежа­ли поруч кістки двох свиней. У великій посудині, що стояла в узголів'ї жіночих скелетів, також знайдені кістки свині. У гробниці виявлено посудини, крем'яні і кам'яні вироби, фрагмент кістяного предмета.

Відомі кам'яні гробниці з поставлених на ребро плит з невеликою прибу­довою («сінями») біля однієї з її вузьких стінок (Сколобів, Клодяжне, Кико- ве (гробниця № 1), Високе). Так, наприклад, у 1927 р. І. Левицький обстежив у Сколобові Володарсько-Волинського району випадково відкриту в 1914 р. на підвищенні берега безіменного струмка гробницю овальної форми, побудова-

Рис. 28. Поховальний інвентар. Сагрень. За Є. Щібьор, А. Коковські, В. Комон

ну з 12 вертикально поставлених кам'яних плит і покриту чотирма горизон­тальними плитами [Левицький, 1929, с. 199-200; Свешников, 1983, с. 34-35]. У цьому плані досить показовою є також гробниця № 2 в Колодяжному, яку та­кож досліджував 1924 р. І. Левицький. Верхня її плита була зроблена з трьох, добре підігнаних одна до одної частин. Бічні стінки побудовані з 10 кам'яних плит. Гробниця орієнтована по лінії захід-схід і складалася з основної камери та невеликої прямокутної прибудови зі східної сторони.

Центральне місце під західною стінкою камери займав кістяк чоловіка 45­50 років, похованого в сидячому положенні. З правого боку від нього під пів­денною стінкою лежав на лівому боці з підігнутими ногами кістяк жінки 45-50 років головою на захід. Між чоловічим і жіночим похованнями знаходилися два дитячих кістяки.

Ліворуч від центрального чолові­чого поховання під північною стінкою гробниці виявлено ще один кістяк жін­ки 40-50 років, яка лежала на правому боці із зігнутими в колінах ногами, головою на захід. Біля її грудей знахо­дився кістяк півторарічної дитини, а ближче до чоловічого скелета - кістяк дитини 3-4 років. Біля ніг жіночого поховання під північною стінкою ле­жав на правому боці скорчений кістяк хлопчика-підлітка 14-16 років, орієн­тований головою на південний захід.

І. Левицький вважав, що в гробни­ці був похований чоловік - глава роди­ни разом зі своїми двома дружинами і дітьми. На всіх кістяках, крім цен­трального чоловічого, відзначено слі­ди вохри. На думку І. Левицького, усі поховання в гробниці були зроблені одночасно [Левицький, 1930, с. 196-199; Свешников, 1983, с. 32-33].

Рис. 29. Рештки поховання тварин.

Гробниці типу кам'яної скрині з плит без бічних прибудов відомі з Острога, Межиріч, Рівного, Добривод, Костянця Рівненської обл., Анети, Старого Ми- ропіля, Лепесівки Житомирської обл. Наприклад, у північній частині Острога 1969 р. в урочищі Карпати була випадково виявлена гробниця з плит вапня­ного піщаника розміром 0,95x3 м, орієнтована по довжині з півдня на північ. Вона залягала на глибині приблизно 0,7-0,8 м від сучасної поверхні. Всередині гробниці знайдено пофарбовані червоною вохрою кістки трьох покійників, а також посудини і щелепи тварини (свині?) [Свєшніков, 1983, с. 27].

Поблизу Рівного в 1911 р. під час оранки суміжного з містом поля виявлено гробницю, складену з 4 кам'яних плит, прикриту великим каменем.

Гробниця, виявлена 1927 р. на правому березі р. Церема (притока Случі) поблизу с. Анета Новоград-Волинського р-ну, була досліджена І. Левицьким. В її середині виявлено парне поховання чоловіка віком 18-20 і 16-18-річної жін­ки. Кістяки лежали в скорченому положенні, орієнтовані головами на схід. Їхні голови були покладені на кам'яні плитки неправильно-овальної форми (розміри більшої 0,36x0,45 м). Кисті рук покійників складені перед обличчям. Біля скелетів знайдено крем'яні сокири і бурштинові намистини, коло ніг - кістяк свині, поблизу якого, ближче до входу в гробницю, стояли три посуди­ни [Левицький, 1929, с. 200-201].

Поховання в могильних ямах без кам'яних конструкцій під курганним насипом відомі в околицях с. Лосятин Київської обл., де розкопки проводив Г. Косовський. У перекритій дерев'яними брусами могильній ямі лежав на спи­ні у скорченій позі кістяк, посипаний червоною вохрою. В його узголів'ї стояла куляста амфора із плоским дном [Свєшніков, 1983, с. 36].

Відомі також ґрунтові поховання (Городок Рівненської обл., Красне Село Гродненської обл.). У 1960 р. ґрунтознавчою експедицією Уманського сільсько­господарського інституту в урочищі Мала Рудка за 15-20 м на захід від заліз­ничної колії на глибині 1,2 м від сучасної поверхні виявлено 3 кістяки дорос­лих людей, які лежали на спині паралельно один до одного, головами на захід. В узголів'ї стояло приблизно 6 посудин, а біля одного з похованих знайдено відшліфовану крем'яну сокиру. Ніяких ознак кам'яних конструкцій біля кістя­ків не зафіксовано.

Названі вище різновиди поховань мають аналоги в західній та середній групі ККА. Так, чимало прямокутних і трапецієподібних гробниць відомо з території Польщі [Neolitic in Poland, 1970, s. 178-231]. Майже всі вони, окрім во­линських, побудовані в основному з кам'яних плит, складених з великих брил каменя, обернутих рівною стороною до середини гробниці.

Ґрунтовим похованням без кам'яних конструкцій знаходимо численні від­повідники в західній групі ККА, в основному на території Чехії, де поховання в гробницях невідомі. У. Фішер вважає, що ґрунтові поховання без кам'яних конструкцій найбільш характерні для території північно-східної Німеччини [Fischer, 1958, s. 149]. Аналогів дольменам Східної Волині на Заході поки що не відомо.

Гробниці із плит ма­ють в середньому розміри 0,8x1,7 м та висоту 0,6-0,9 м. Зазвичай вони складені з 6 плит, що утворюють дно, стінки та віко скрині. В ок­ремих випадках їхні довгі стінки, дно та віко збудо­вані з 2-3 плит, щілини між якими часто закладаені невеличкими плитками чи шматками каміння й за­ліплені глиною. Дно іноді обмазане глиною, посипа- не піском або червоною во­хрою (Колодяжне, Сколо- бів). На відміну від трапе­цієподібних гробниць, що переважають на території Польщі, волинські усипаль­ниці, зазвичай, прямокутні в плані, деякі з них (Анета,

Рис. 30. Поховання ККА в кам’яній скрині. Сагринь.

Сколобів Житомирської обл.) мають форму овалу; більшість орієнтовано по лінії схід-захід. Овальні в плані гробниці у двох випадках були відкриті в се­редній групі ККА [Neolitic in Poland, 1970, s. 200-209]. Про контакти польської та східної (волинської, подільської груп писав Йозеф Шцібьор [Scibior, 1991, s. 50].

Поховання в конструкціях з кам'яних плит виявлені на Волині поблизу на­селених пунктів Литовеж, Остріг, Межирич, Рівне, Добривода, з блоків блоків піщаника - в Іванні, в ґрунті - у населених пунктах Городок, Оздів.

Прямокутні гробниці робилися з масивних кам'яних блоків. Таке похован­ня відкрито у 1968 р. в с. Івання Рівненської обл. під час оранки трактором поля на правому березі р. Ікви на відстані приблизно 80 м від заплави. Її ви­явлено на глибині 0,35 м від сучасної поверхні. У 1969 р. гробницю дослідив І. Свєшніков. Вона мала форму прямокутника розміром 1,5x2,2 м та орієнта­цію з заходу на схід і була складена з блоків вапнякового піщаника, розміри якого 0,1x1x0,25 м. Могильна яма не прослідковувалася. У землі, що заповню­вала гробницю, знайдено зміщені людські кістки й уламки шести посудин і бурштиновий диск-амулет. За визначенням Т. Кондукторової, кістки належа­ли двом чоловікам у віці 50 і 22 років. За черепом старшого чоловіка Г. Лебе- динська реконструювала його вигляд [Свєшніков, 1973, с. 63-69].

Увагу привертає бурштиновий диск великих розмірів - 11,5x12 см при тов­щині 1,4 см. На одному його боці зображений солярний знак у формі хреста, переданий чотирма рядами променів, складених з крапок, а на другому вигра­віруване схематичне зображення трьох людських фігур з піднятими догори руками (детальний опис зображення див. нижче) [Свєшніков, 1973, с. 63-69; Hensel, 1973, s. 98, ryc. 77-99]. Про округлі диски з кістки, рогу, бурштину як со­нячні символи в населення ККА писав Є. Гонсовський [G¾ssowski, 1975, s. 59].

У населення ККА на території Польщі майже скрізь спостерігається зви­чай тілопокладальних поховань. Могили обставлялися блоками або кам'яни­ми брилами. Їх вкопували неглибоко в землю або в старі кургани. Поховальні камери мали форму старанно зроблених трапецій. Шпарини між каменями забутовувались і замазувалися глиною, дно їх або посипали піском, або викла­дали каменями. На початкових фазах цієї культури перед входом до камери робилися коридори довжиною 2,5-6 м і шириною 1-2 м. Біля входу ставили по­суд або залишали рештки вогнищ. Окремі могили зроблені з каменів та дерева, інші - в ямах. Переважна більшість їх була зорієнтована по лінії схід-захід, рідше північ-південь.

На схід від Західного Бугу відомі підземні поховання у скринях, які інко­ли мали коридори. Померлих часто клали в скорченій позиції, зрідка випро­станими. У масових похованнях деякі скелети були почетвертовані, іноді там само знаходили кістки тварин, попіл, поховальний інвентар. Разом з покійни- ком клали коштовні речі: посуд, сокирки, знаряддя з кременю та кістки, інколи прикраси. Серед решток тризни часто трапляються кістки свійських та диких свиней.

Поблизу людських могил знаходять поховання тварин: корів, коней, оле­нів, кіз, овець (рис. 29). Деякі корови мали прикраси з кісток у вигляді соляр­них щитків [Hensel, 1973, s. 98, ryc. 77]. Цікаво, що окремі поховання корів, свиней чи овець розміщувалися в камерах, спеціально вимощених каменями. В одному з них (Пікутково), як пише В. Генсель, знайдено навіть глиняні буб­ни, відомі вони також і в східній групі [Hensel, 1973, s. 100].

Поховальні вогнища були як біля камер із похованнями, так і всередині. На цвинтарі ККА в Злотій відкрито 8-9 груп об'єктів, що утворювали 4 скуп­чення, в кожному з яких виявлено 1 або 5 покійників та по 1-3 жертовних ями. В одній групі ям знайдено цілі скелети (або більша їх частина) домашніх тва­рин: корів, свиней, кіз, овець. У цих ямах вогонь не розкладався, в інших були рештки вогнищ, розкидані надпалені кістки тварин (в т. ч. один раз собаки та зуби оленя), крім того, понищені речі [Hensel, 1973, s. 100-101]. Можна при­пустити, що в першому випадку зафіксовано ритуал ніби переходу покійника в потойбічний світ разом зі своїм стадом, в другому - в яму скинуті рештки м'ясної їжі від тризни.

На досліджуваних поселеннях (рис. 31) інколи знаходять окремі похован­ня тварин, а подекуди - цілі їх цвинтарі. Під одним похованням корови ви­явлено дитячий скелет. Дослідники вважають ці поховання жертовними, але, на наш погляд, тут маємо справу з пошануванням тварин. До речі, подібний обряд відомий в культурах дунайського походження, наприклад, в культурі лінійно-стрічкової кераміки. Так, на ранньому поселенні цієї культури біля м. Рівне знайдено цілий скелет бика, засипаного в ямі. Пояснень тут може бути багато, але одне з імовірних те, що тварина, яку всі любили, наприклад, бик-во- жак стада сконав своєю смертю, і його поховали неподалік від житла господа­рів [Охріменко, 2001, с. 79, 96].

В окремих похованнях виявлено лише частини людського тіла. Такі ви­падки можуть бути пов'язані або з перепохованнями, або з канібалізмом. На користь останнього аргументу свідчать знахідки обпалених кісток черепа в ба­сейні Вісли. Припускають, що, поїдаючи родича або чужака, хотіли, щоб його сила чи риси перейшли до живих [Prahistoria..., 1979, s. 295].

До могил предків та родичів люди час від часу поверталися; на це вказують

Рис. 31. Плани розкопів та жител ККА на території Польщі.

Prahistoria... 1979.

вівтарі та каплички, розташовані поряд, в яких здійснювали певні ритуальні відправи. Навколо окремих могильників були загорожі з дерева чи каменів. Не виключено, що при закладанні подібних будівель робилися астрономічні об­числення. На розвиток таких знань можуть вказувати і розташування могил строго за сторонами світу. Крім того, на посудинах ККА часто наявні фігури (трикутні, чотирикутні), виконані з дотриманням певної кількості заглиблень в одному ряду, можливо, календарні підрахунки. Поховання тварин пов’язу­ють також і з силами плодючості природи. Солярні прикраси корів, вироби з бурштину, свастика на внутрішніх частинах посудин вказує на вшанування цим населенням сонця [Prahistoria..., 1979, s. 299; Hensel, 1973, s. 97-102].

В описаних похованнях жертовними тваринами найчастіше є корови та коні, а в пізнішій культурі шнурової кераміки - собаки і коні. Вважають, що практика принесення тварин у жертву спочатку існувала в Єгипті, звідки поширилася до Передньої Азії, а відтак - до Подунав’я та Середньої Європи. Можливо, це було пов’язано зі шляхами обміну бурштину - з півночі на пів­день.

У ККА, як і в її спорідненій попередниці, - культурі лійчастого посуду - бачимо певну зміну тварин, які найбільше вшановувалися: у ККА - корова, в КЛП - баран. Ритуали церемоній, як гадають, відбувались «виставно і кри­ваво». Зміни в ідеології носіїв ККА спричинили зникнення обрядів, пов’яза­них з водою, болотом, та принесення вотивних дарунків водним стихіям. У цій культурі невідомі знахідки ритуальних глиняних сокирок, як у КЛП, хоча спорадично трапляються сокирки з бурштину (амулети) [Археологічна спад­щина..., 2005, с. 243, рис. 19: 1-4].

Носії ККА практикували і, напевне, з успіхом виконували трепанації че­репа, в окремих випадках їх робили одній особі двічі або й тричі. Гадають, що вони проводились не лише з магічною метою, а й для лікування психічних хвороб і травм черепа [Prahistoria..., 1979, s. 299].

Кераміка волинського варіанту ККА виготовена з глини, в яку додавався пісок, товчені черепашки, інколи шамот, рослинні домішки або товчений пе­репалений кремінь. Поверхня була загладжена, чорного або сіро-коричневого кольорів. Заглиблений орнамент часто заповнений білою крейдяною пастою. Характерними є ряди круглих, трикутних і ромбоподібних заглиблень, нігте- вих вдавлень, мотиви зиґзаґу та ялинки. На поселеннях переважають неорна- ментовані посудини (кубки та миски), в похованнях - амфори з кулястим та яйцеподібним корпусом, кратероподібні й лійчасті миски, накривки у формі низьких циліндрів з довершеною орнаментацією. До найбільш поширених форм належать амфори з яйцеподібним корпусом, кубки і низькі посудини з короткою шийкою [Археология..., 1990, с. 45].

Прикраси з бурштину у формі намистин, дисків з отвором посередині, «кольє» з каменя, зубів тварин, кістяні пряжки характерної форми з різьбле­ним орнаментом були прикметними для населення культури кулястих амфор [Давня історія..., 1997, с. 352].

Особливо цікавою є знахідка згадуваної вище бурштинової підвіс- ки-амулета у формі лінзоподібного в поперечному розрізі диска з округлим просвердленим отвором у центрі (с. Івання Рівненської обл.). Предмет, на жаль, фрагментований (розламаний надвоє, немає приблизно однієї третьої части­ни диска). На одному боці підвіски нанесено солярний знак - хрест, сторони якого утворюють чотири рядки невеликих округлих заглиблень; на другому

- вигравіруване схематичне зображення трьох людських фігурок з піднятими догори руками. Перша постать, найбільша за розміром, має підкреслені озна­ки чоловічої статі; поруч з нею зображені лук і стріли. Лук, типу простих, зо­бражений вертикально, паралельно до першої людської фігурки, якій він має відповідати за своїм розміром. Дві стріли, зазначені короткими скісними нарі­зами, розміщені між правою піднятою вгору рукою людини і верхнім кінцем тятиви лука. Третя стріла знаходиться між тятивою й середньою частиною фігури. Дві інші людські постаті менших розмірів, їх зображення пошкоджені внаслідок вивітрювання поверхні бурштину. Поруч з третьою фігурою видно ще кілька нарізок, які можна інтерпретувати як четверту людську постать або зображення дерева [Свєшніков, 1973, с. 65-66].

Подібні до описаної бурштинові підвіски, прикрашені солярним знаком

- хрестом, походять також з поховань культури кулястих амфор на польській території [Pradzieje..., 1989, s. 299]. Проте схематичному зображенню людських фігур на зворотному боці амулету з Івання аналогів серед пам'яток ККА досі немає. До того ж жодна з відомих бурштинових підвісок цього типу за роз­мірами не відповідає розглянутому екземпляру. Зображення людських фігур на ньому за стилем виконання також значно різняться від інших зображень людей та тварин доби міді-бронзи. У цьому випадку постаті передані лише декількома заглибленими лініями, що надає їм характеру найбільш спрощеної схематизації. На відміну від них, фігури людей і тварин відомих наскельних зображень із Кам'яної Могили в Приазов'ї, скельного навісу Таш-Аїр у Кри­му здебільшого заповнюють усю площину малюнка, внаслідок чого набувають об'ємності, є менш схематичними, ніж на пам'ятці з Івання. Фігури на три­пільській кераміці також мають об'ємний характер і значно відрізняються за технікою виконання від сцени, вигравіруваної на підвісці.

Особливу увагу потрібно звернути на матеріал, з якого виконаний диск, а також на характер його орнаменту. Бурштин - «сонячний камінь», згідно з уяв­леннями багатьох стародавніх народів, мав таємничу магічну силу, а хресто­подібний солярний знак ще більше підкреслював цю особливість та надавав предметові сакрального характеру. Власник диска, очевидно, носив його на шиї чи на грудях. Природно припустити, що таким амулетом користувалася людина, яка у своєму суспільстві виконувала певні релігійні обряди [Свєшні- ков, 1973, с. 65-66].

Отже, поховання західної групи населення ККА поділялися на ґрунтові та в кам'яних скринях. Вони розміщені неподалік від місць проживання. Ча­сто це були родинні склепи (усипальниці), де поховано главу родини, жінок, дітей. Сидяче або витягнуте центральне положення чоловіка-воїна свідчить про його високий статус. Біля скелетів знаходять пишно декорований посуд, можливо, спеціально виготовлений для поховання, крем'яні сокири, кістяні пряжки до пояса тощо. Поховальний ритуал був переважно інгумаційний, зрідка кремаційний.

Свині, корови в населення ККА були, очевидно, ритуальними тваринами. Кістки свині найчастіше знаходять серед решток тризни. Відомі поховання од­нієї або кількох тварин в ямах, інколи з офірними дарами.

ЛІТЕРАТУРА

Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (Энеолит, бронза и раннее железо) / Отв.ред А.П.Черныш. - К.: Наук. думка, 1990. - 188 с.

Археологічна спадщина Яна Фітцке / За заг. ред. Г. Охріменка. - Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2005. - 488 с.

Відейко М. Ю. Трипілька цивілізація / М. Ю. Відейко. - 2-ге вид. - К. : Ака- демперіодика, 2003. - 183 с.

Давня історія України : в 3 т. / Ред. кол. П. П. Толочко (гол.) та ін. - к. Наук. думка, 1997. - Т. 1. Первісне суспільство. - 559 с.

Збенович В. Г. До проблеми становлення енеоліту / В. Г. Збенович // Архео­логія : республ. міжвід. зб. наук. пр. - К., 1985. - Вип. 51. - С. 1-11.

Збенович В. Г. Ранний этап трипольской культуры на территории Украины : монография / В. Г. Збенович; ИА АН УССР. - К. : Наук. думка, 1989. - 224 с.

Козак Д. Н. Давні землероби Волині (пам'ятки археології на Хрінницькому водоймищі) / Козак Д. Н., Прищепа Б. А., Шкоропад В. - К., 2004. - 299 с.

Козак Д. Н. Енеолітичний комплекс із с. Хрінники Демидівського р-ну на Рівненщині / Козак Д. Н. // Археологія. - 2002. - № 2. - С. 91-97.

Левицький І. Домовина кінця неолітичної доби на Правобережжі серед­ньої течії р. Случі (с. Колодяжне на Волині) / І. Левицький // Записки ВУАК. - К., 1930. - Т. І. - С. 196-199.

Левицький І. Пам'ятки мегалітичної культури на Волині / І. Левицький // Антропологія. - К., 1929. - Т. ІІ. - С.199-201.

Охріменко Г. В. Населення Волині в праісторичні часи: розвиток матері­альної та духовної культури. - Вид. 2-ге. - Луцьк : Вид-во «Волинська обласна друкарня», 2004. - 252 с.

Охріменко Г. Культура лінійно-стрічкової кераміки на Волині : монографія / Г. Охріменко. - Луцьк : Вид-во «Волинська обласна друкарня», 2001. - 139 с.

Патокова Е. Ф. Усатовское поселение и могильники / Е. Ф. Патокова. - К. : Наук. думка, 1979. - 184 с.

Пелещишин М. А. Племена культури Зимне-Злота // Стародавнє населення Прикарпаття і Волині (доба первісного ладу) / М. А. Пелещишин. - К., 1974. - С. 107-112.

Пелещишин Н. А. Раскопки у с. Гольшев Волынской области / Н. А. Пеле­щишин // АО 1973 г. - М., 1974. - С. 326-327.

Пелещишин Н. А. Лендельская культура / Н. А. Пелещишин // Археология Украинской ССР: В З т. - К., 1985. - Т. 1. - С. 268-273.

Пелещишин М. А. Культура лійчастого посуду / М. А. Пелещишин // Ар­хеологія Української РСР : у 3-ох т. - К. : Наук. думка, 1971. - Т. 1. - С. 231-240.

Пелещишин М. А. Поселення мідного віку біля сіл Костянець і Листвин у Західній Волині / М. А. Пелещишин. - Львів : В-во Львівського державного університету ім. І. Франка, 1997. - 122 с.

Пелещишин М. Поселення та могильник в Голишеві і деякі проблеми пе­ріодизації лендельської культури на Західній Волині / М. Пелещишин // Воли- но-Подільські археологічні студії. - Львів, 1998. - Вип. 1. - С. 74-88.

Пелещишин М. А. Енеолітичне поселення Зимне в Західній Волині / М. А. Пелещишин. - Тернопіль : Підручники та посібники, 2004. - 157 с.

Погожева А. П. Антропоморфная пластика Триполья / А. П. Погожева. - Новосибирск : Наука, 1983. - 145 с.

Попова Т. О. Початок розвинутого Трипілля на Середньому Дністрі (за ма­теріалами Поливанового Яру) / Т. О. Попова // Археологія. - 1985. - № 52. - С. 22-32.

Свешников И. К. Культура шаровидных амфор / И. К. Свешников // Архео­логия СССР. Свод археологических мсточников. ВІ-27. - М., 1983. - 86 с.

Свешников И. К. Могильник в селе Звенигород Львовской области / И.К. Свешников // КСИИК. - 1956. - Вып. 63. - С. 57-69.

Свєшніков І. К. Нове поховання культури кулястих амфор у Ровенській області / І. К. Свєшніков // Археологія. - К., 1973. - Вип. 11. - С. 63-69.

Смішко М. Ю. Поселення культури лійчастого посуду в с. Малі Грибовичі Львівської області / М. Ю. Смішко, М. А. Пелещишин // МДАПВ. - К., 1962. - Вип. 4. - С. 28-44.

Титов В. Археология Венгрии. Каменный век / В. Титов, И. Эрдели, М. Га- бори. - М. Наука, 1980. - 418 с.

Токарев С. А. Религия в истории народов мира. : монография / С. А. Тока­рев. - 4-е изд. - М. : Изд-во политической литературы, 1976. - 576 с.

Черныш Е. К. Энеолит Правобережной Украины и Молдавии / Е. К. Чер­ныш // Энеолит СССР. - М. : Наука, 1982. - С. 165-321.

Balcer B. Wytworczosc narz⅞dzi krzemiennych w neolicie ziem Polski / B. Balcer. - Wroclaw, 1983. - S. 47-51.

Becker C. J. Den Tyknakkede Flintokse. Sudier over tragtbaegerkulturens svaeve retokser I Iimellen-neolitisk tid / C. J. Becker // Aarboger. - 1957.

Bronsted J. Nordische Vorzeit / J. Bronsted. - Neumunster, 1960. - T. 1. - S. 190-194.

Bronska-Rauhutowa J. Groby kultury wst⅞gowej ceramiky malowanej w Grodku Nadbuznym w pow. Hrubieszowskim / J. Bronska-Rauhutowa // Sprawozdania Archeologiczne. - 1956. - T. 2. - S. 54-57.

Kapica Z. Pochowki neolityczne z grobowkow kujawskich w Wietrzychowicach, pow. Koto, w swietle badan antropologicznych / Z. Kapica // PMMAE. - 1970. - № 17. - S. 145-155.

Childe V. G. The Origin of the Neolitic Cultur in Norther Europe / V. G. Childe // Antiquity. - 1949. - T. 23. - S. 129-135.

Coblenz W. Baalberger Graber in Zauschvitz Kreis Borna / W. Coblenz // Arbeits- u. Forschber. - 1960. - № 7. - Z. 139-200.

Cynkalowski A. Osiedle kultury trypolskiej w Bodakach nad Horyniem / A. Cynkalowski // Wiadomosci archeologiczne. - 1969. - T. 34. - Z. 2. - S. 221-227.

Fischer U. Neolithische Siedlung in Anhalt / U. Fischer // Archeologia Geographica. - Hamburg, 1958. - Bd. VII.

Gabalowna L. Uwagi o kulturze pucharow lejkowatych w fazie wioreckiej na Kujawach / L. Gabalowna // PMMAE. - 1964. - № 11. - S. 29-43.

Gajewski L. Kultura czasz lejkowatych miqdzy Wisla a Bugiem / L. Gajewski // Ann. UMCS. - 1953. - T. 4. - S. 1-194.

Gqssowski J. Sztuka pradziejowa w Polsce / J. Gqssowski. - Warszawa : Wyd-wo Artystyczne i Filmowe, 1975. - 130 s.

Glosik J. Ogolne wyniki prac apcheologicznych w Strzyzowie, pow. Hrubieszow w roku 1961 / J. Glosik, J. Gurba // Sprawozdania Archeologiczne. - 1963. - T. 15. - S. 358-365.

Gromnicki J. Grob kultury czasz leikowatych w Stradowie, pow. Kasimirza Wielka / J. Gromnicki // Sprawozdania Archeologiczne. - 1961. - T. XII. - S. 11-16.

Gurba J. Cmentarzysko kultury czasz lejkowatych w Starej Wsi w pow. Lubartowskim / J. Gurba // Przeglqd Arch. - 1959. - T. 12. - S. 14-16.

Gurba J. Materialy do badan nad neolitem Malopolski / J. Gurba. - Lublin : Uniwersitet M. Curie-Sklodowskiej, 1957. - Vol. 9. - S. 129-178.

Gurba J. Materialy kultury czasz lejkowatych (pucharkow) z okolic Naleczowa w pow. Pulawskim / J. Gurba // Studia i materialy Lubelskie. - 1970. - T. 2. - S. 67-99.

Gurba J. Winiki prac apcheologicznych w 1962 r. w. Strzyzowie, pow. Hrubieszow / J. Gurba // Sprawozdania Archeologiczne. - 1964. - T. 16. - S. 56-58.

Hensel W. Polska starozytna / W. Hensel. - Wroclaw : Wyd-wo PAN, 1973. - 556 s.

Jastrz⅞bski S. Imports of the Trypole culture pottery in the funnel beaker culture / S. Jastrz⅞bski // Memories Archeologiques - Lublin, 1985. - S. 71-92.

Jazdzewski K. Kultura pucharow lejkowatych w Polsce Zachodniej i Srodkowej / K. Jazdzewski. - Poznan, 1936. - 457 s.

Jazdzewski K. Cmentarzyska kultury ceramiki wst⅞gowej i zwiqzane z nimi slady osadnictwa w Brzesciu Kujawskim / K. Jazdzewski // WA. - 1938. - T. 15. - S. 1-105.

Kalicz N. Clay gods. The Neolithic Period and the Copper Age in Hungary / N. Kalicz. -, Budapest : Corvina Kiado, 1980.

Kempisty E. Pierwszy grob kultury wst⅞gowej ceramiki rytej na Lublenszczenie w Grodku Nadbuznem, pow. Hrubicszow / E. Kempisty // WA. - 1962. - T. 28. - S.

284-285.

Koman W. Sprawozdania z badan kurhanu na stan. 27 w Lubczu. woj. Zamojskie I W. Koman // APSW. - 1997. - T. II. - S. 40-43.

Kostrzewski J. Pradzieje Polski I J. Kostrzewski, W. Chmilewski, K. Jazdzewski. - Wroclaw, 1965. - 428 s.

Kozlowski J. Eneolityczne groby szkieletowe z Nowej Huty-Wyciaze, pow. Krakow I J. Kozlowski I/ Materialy Starozytne i Wczesnosredniowieczne. - 1971. - T.

I. - S. 65-98.

Kaczanowski P. Najdawniejsze dzieje ziem Polskich I P. Kaczanowski, J. Kozlowski. -Krakow : Fogra, 1998. - 381 s.

Kulczycka-Leciejewiczowa A. Pleszow-Nowa Huta - osada neolityczna kultury ceramiky wst⅞gowej rytej i lendzielskej I A. Kulczycka-Leciejewiczowa I/ MANH. - 1969. - T. II. - S. 7-124.

Kulczycka-Leciejewiczowa A. Sprawosdania z prac wykopaliskowych w Pleszowie, pow. Krakow, w 1957 r. I A. Kulczycka-Leciejewiczowa I/ Spr. Arch. - Krakow, 1959. - T. X. - S. 83-96.

Libera J. Przevisl kremienny kultury pucharow lejkowatych na Lubelszczyznie

J. Libera I I/ WA. - 1982. - T. 47. - S. 169-189.

Neolitic in Poland I T. Wislanski (red). - Wroclaw-Warszawa- Krakow : Instytut Historic Kultury Materialnaj, 1970. - 520 p.

Niedzwiedz J. Okolice Hrubieszowa w pradziejach i wczesnim sredniowieczu I J. Niedzwiedz, W. Koman. - Hrubieszow, 1996.

Nogaj-Chachaj J. Czwarty sezon badan cmentarzyska kultury pucharow lejkowatych w Karmanowicach (stan. 35) gm. Wowolnica, woj. Lubelskie I J. Nogaj- Chachaj I/ Sprawozdania z badan terenowych katedry Archeologii UMCS w 1990 r. - Lublin, 1990. - S. 10-18.

Podkowinska Z. Badania w Strzyzowie, pow. Hrubieszow, woj. Lublin w latach 1935-1937 oraz 1939 I Z. Podkowinska I/ AP - 1960. - T. 5. - S. 39-80.

Podkowinska Z. Osadnictwo eneolityczne na Grodzisku II w Ztotej, pow. Sandomierz I Z. Podkowinska, D. Rauhut, Z. Krzak I/ Archeologia Polski. - 1957. - T. III. - S. 235-278.

Podkowinska Z. Piewsza cherakterystyka stanowiska eneolitycznego na polu Grodzisko I we wsi Zlota, pow. Sandomierz I Z. Podkowinska I/ WA. - 1953. - T. XIX. - S. 1-53.

Podkowinska Z. Spichrze ziemne w osadzie kultury pucharow lejkowatych na Gawroncu-Palydze w Cmielowie, pow. Opatow / Z. Podkowinska // Archeologia Polski. - 1961. - T. III. - S. 21-63.

Polanska M. Grob kultury Wolyno-Iubelskiej ceramiki malowanej ze stan. 7 w Garbatowce Kolonii, woj. Lubelskie / M. Polanska // APSW - 1999. - T. IV. - S. 9-15.

Pradzieje ziem polskich / red. J. Kmiecinski. - Warszawa-Lodz : PWN, 1989. - T. 1. Od paleolitu do Srodkowego okresu latenskiego.

Prahistoria ziem Polskich / pod redakcj¾ W. Hensla. - Wroclaw-Warszawa- Krakow-Gdansk : Wyd-wo PAN, Ossolineum, 1979. - T. II. Neolit. - 453 s.

Rauhut D. Settlements and Cemeteries at Zlota District Sandomierz, Vojevodship Kielce / D. Rauhut // Archeologia Polonia. - 1962. - T. IV - S. 152-164.

Seger H. Aus der Steinzeit / H. Seger // Altschlesin.- 1926. - T. I. - S. 199-217.

Seger H. Die keramischen Stilarten der jungeren Steinzeit Schlesiens / H. Seger // Schlesiens Vorzeit in Bild und Srift. N.F. - 1916. - T. VII. - S. 1-89.

Sulimirski T. Polska predhistoryczna / T. Sulimirski. - Londyn : Gryf Printers, 1955. - Vol. I. - 396 s.

Scibior J. Kultura amfor kulistych w Srodkowo-wschodniej Polsce. Zaris problemanyki / J. Scibior // Neolit i wczesna epoka br¾zu w Polsce srodkowo-wschodniej. - Lublin : Wyd-wo uniw. im. M. Curi-Skladowskiej, 1991. - S. 50-61.

Szmyt M. SpolecznoSci kultury amfor kulistych Europie Wschodniej / M. Szmyt // Od neolityzacji do pocz¾tkow epoki br¾zu. Przemiany kulturowe w mi⅞dzyrzeczy Odry i Dniepru mi⅞dzy VI i II tys. przed Chr. / J. Czebreszuk, M. Kryvalcevic, P. Makarowicz (red.). - Poznan : Wyd. Poznanskie, 2001. - S. 167-193

Tabaczynski S. Neolit Srodkowoeuropejski : podstawy gospodarcze / S.Tabaczynski. - Wroclaw : Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. - 387 s.

Tabaczynski E. Cmentarzyska kultury pucharow lejkowatych w rejonie Sandomirza. Odkrycia 1971 roku / E.Tabaczynski, S.Tabaczynski // Spraw. Arch. - 1973. - T. XXV. - S. 49-60.

Wielka historia Swiata: stary i nowy Swiat / pod. red. J. Sliwy. - Krakow : Fogra, 2005. - T. 2. - 672 s.

WiSlanski T. Proba wySwietlenia genezy tzw. kultury amfor kulistych / Tadeusz WiSlanski // Archeologia Polski. - Warszawa : Wyd-wo Polskiej Akademii Nauk,1963. - T. VIII. - Cz. 2. - S. 222-245.

Wojciechowski W. Contacts of Lover Silesia with Some Regions of West Slovakia and Hungary in tche Late Neolithic and Eneolithic Age / W. Wojciechowski //

Archeologia Polona. - 1972. - T. 13. - S. 263-278.

Wozniak D. Sprawosdanie z badan ratowniczych w Polskiej Gerekwie, pow. Kozle I D. Wozniak // BSIN. - 1964. - № 57. - S. 23-24.

Zakoscielna A. Badania nad kulturami pochodzenia poludniowego na Lubelszczyznie I A. Zakoscielna I/ APSW. - 1996. - T. 1. - S. 227-231.

Zakoscielna A. Badania cm⅞tarzysk kultury wolyno-lubelskiej ceramiki malowanej na Grzendze Horodelskiej I A. Zakoscielna, J. Gurba I/ Sprawozdania z badan terenorwych katedry archeologicznej UMCS w 1994 roku. - Lublin, 1995. - S. 3-7.

Zakoscielna A. Badania cm⅞tarzyska kultury wolynsko-lubelskiej ceramiki malowanej na stanowisku 26 w Strzyzowie, woj. ZamojskieI A. Zakoscielna II APSW. -1997. - T. 2. - S. 11-14.

5.