ПЕРШИЙ УДАР СКИТІВ НА УКРАЇНУ.
Страбон, про якого знаємо з кн. І., говорить що кімери ввійшли в Мал.у Азію зТракії, (якаіснувала в тих часах по обох берегах Босфору), ще в часах Гомера. (Страбо І.т.3.21; III—2, 12; XI—2,5; XII - 4,8, ХІУ -4,4).
Те саме говорить Геродот Кн. І р-6. Він твердить, що кімери заатакували Йонію перед пануванням лідійського царя Креза, але не каже коли Що до Страбона, то часи Гомера (невідомо докладно котре століття) перед чи після троянської війни. Страбон говорить, що кімери зайняти південний беріг Чорного моря, від Пафляґонії, почерез Ионію до Фриґії. Страбон згадує Йонію, і Пафляґонію, які існували в УП. стол, до Xp. В IX. стол. були лиш Фриґія і Кападокія, а по обох берегах Босфору була Тракія.( HAMMOND ATLAS OF WORLD HISTORY ст. З та (4. т. 5 ст. 773). Кімери, гали траки кельти - це оден і той самий нарід, що з Праукраїни, що найменше від Тарде- нуезської доби розсувався в південну і західню Европу. Траків найскорше. найранше зустріли греки на Балканах, в Малій Азії і Італії. Що ті кімеро-траки, кельти ділилися на сотні племен, а ті племена за тисячоліття себе різно називали; це закон розвою народів. • Гальське TRATH звучить трах-трак -це давний, дуже вчасний ранній (257. ст. 267).
удар Capmatib на скитів
Як бачимо з наведеного, траки - це рідні брати - галузь кімерів. Що кімери ділилися на галузі, це самозрозуміле. Геродот згадує про царських і кочових кімерів. Царські«- від рік Дніпра до Дону контролювали вивіз до Малої Азії і Греції збіжжя, сіль віск рабів і т.п. Вони не дозволяли, грекам закладати свої торгові склади, тобто обмежували посередництво греків. В XIII.стол. до Xp. Скити витиснули кочових кімерів на захід, а ті, царських на Балкани і Семигород, що стверджує Старбон і мадярські археольоґи, (катакомбна культура поховань в Праукраїні і атляс HAMMONDA ).
І тут Геродот злучив дві, відбуті в різних часах події, в одну.Вигнані з Причорноморя царські кімери в XII ст. до Xp, увійшли на Балкани. Вони витиснули з Балканів пірястих, шарданів та фриґів, що спалили хатську столицю і почали валити хатську державу. Фриги - це тракій- ське племя (Страбо ібід). Як вже згадано, слово "фрике" означало - страшний, гидкий. Траки татуовалися - малювалися, як амермканські індияни. Прибули в Малу Азію коло 1250 р. до Xp. мали богів Папу і Сабазія, Кибеллу і Атта. (Від того слова - отець і атавізм). їх жреці звалися " GAL !"(По сумер- ське в Іраку GAL - співак при храмі). Не мали жінок і були кастровані в першому році після народження, молилися до своїх богів співом, (4.τ.l7 ст.857-59). Фризи оселилися в Малій Азії за згодою хатських царів, які планували ужити фризів - фриґів проти ассирійців. (4.т. 17 ст. 857 - 859). Та ассирійці перетягнули фриґів на свою сторону і фриґи зрадою здобули і спалили хатську столицю. Виглядає, що хати покликали кімерів проти зрадливих фриґів. Кімери, разом з трерами вдарили на Фриґію і здобули її. Завдяки кімерській допомозі хати вдержали реліґійний центр хатської федерації "Неріку" і ще 4 століття боронили свою незалежність. Останнє хатське самостійне князівство Каркеміш,здобули ассирійці, щойно після розгрому кімерів. Докладної дати не маємо, але свідченя Страбона і атляс HAMMONDA стведжують цю гіпотезу.
Кімери у 824 р. До Xp. мали вже основані три великі міста-пор- ти: столицю Синопу, Трапезунт і Тієум. Пригляньмося назвам тих міст, бо їх присвоїли собі греки. Синопа - це кімерське слово, як і Трапезунт і Тієум. Синопа заложена на півострові, що дістав назву від міста. З лету птаха, півострів виглядає так, як би дві довгі, заокруглені на верхах гори, лягли в море. Між горами є спокійний залив зв. також Синопа. Східня гора півострова виглядає, як велика, плоска округла голова, що тонкою шиєю сполучена з Анатолією. На ті й голові, з трьох сторін облитій морем, кімери побудували столицю.
На перешийку побудували велику укріплену твердиню, що замикала доступ до Синопи з суші. То було ідеальне, природою укріплене, місце на столицю, бо три боки гори облиті морем мали стрімкі береги. Йонійці з Мілєту, після вигнання кімерів з Малої Азії 525 р. до Xp. зайняли Синопу, як і нашу Білу - Ольбію в 520 р. (4. т. 20 ст. 716 - 717). До того часу понад 500 літ Синопа була столицею кімерів. Через Синопу проходив важливий торговельний шлях з побережжя Середземного моря в околиці джерел Евфрату,а звідти в Персію, куди довожено товари Середземноморя і збіжжя та інше з Кімерії - Праукраїни (ібід).Гальське SINEAD, вимов. SHENAD. "D " при кінці слова звучить у вимові галів як "PH"- пг. Наше "Шенапг". в перекладі на нашу мову означає найстарший віком, верховний, тобто столиця. (257 ст. 267 та сло-
СКИТСЬКА СРІБНА ВАЗА
СКИТСЬКЙ ВІЗ
вар Вебстера). Від слова "шенап" походить наше шана, пошана, шанувати старшу віком людину, вожда, священка, батька і матір. Наявно бачимо, що слово шенап, це 4.000 літ старе слово наших предків кімеро-трипільців, а не греків. Навіть юдейська назва гори "Сіон" це гальсько-кімерське слово. Гальське "SION " має 6 значінь. 1. щось існуюче або уявне, 2. факт, обставина, 3. прибори, начиння, 4. твір, переказ, 5. співчування, 6. най- важніше, найкраще, правдиве, найголовніше. (257. ст. 233),(та словар Вебстера).
Наші предки несли культуру з Праукраїни в усі закутки світу та дали назви горам, рікам, краям, містам Европи, Центральної і Малої Азій, Індії Маляйзії, Індонезії та північної Африки. Наші "добрі" сусідоньки усе нам покрали. Нашу історію, героїв, назви гір, рік, країв, образи святих, мощі і корони наших володарів, поетів, мистців, пісні, коляди, навіть присвоюють назви борщ і писанки.
Варта ще глянути на назву другого міста кімерів - Трапезунт. Гальське TRAP - вимов.TRAPP - це пастка-сильце, анґл: TRAP (257. ст. 267). Гальське " PEASANTA " - вимов, PASANT - пе вразливий, чутливий. (257 ст. 200). TRAPPASSANT - це чуйна, легко замикаючася пастка. Греки говорили, що Трапезунт був ще важнішим портом, бо лучив Чорноморське побережжя з торгівлею Праукраїни і Середземноморя, країни Урарту, Закав - каззя і центральну Азію. (4. т. 22 ст. 440). Місто було основане в долині, між двома стрімкими, скалистими дові’ими, входячими в море, горами у вигляді вил, з отвором до моря. Ті вила виходили зі стрімкого, прибережньо- го, 2.500 - 2.700 метів високого, хребта гір, який був стрімкий, без жодного проходу від континенту. Поза східньою скалою тих вил, була смуга моря. Щоб сполучити гірський шлях - схід - захід; кімери побудували почерез ті ска- листі вила мости до середини міста (ібід). Ті мости над прірвою зубів вил і водою, були правдоподібно, зводженими - отвираними на ніч. Від моря,між вилами скал, берег пристані був мілкий-глейоватий-ховзький. Вантажі з великих кораблів довожено до порту меншими суднами. Це було дійсна пастка для ворога. Поза мостами боронили вхід до міста вежі і оборонні стіни. Трапезунт має багате історичне минуле, (ібід).
З вище наведеного бачимо, що кімери були державним народом і около 300 літ до приходу східних кімерів, вели оживлену торгівлю зі своєю давньою вітчиною - Цричорноморям і Приозівям. Вони були пправдоподіб- но союзниками хатів і Трої.