НАТИСК ЗАХІД.-ЕВРОПЕЙСЬКИХ ПЛЕМЕН НА УКРАЇНУ
У тих часах бачимо еміграцію не лише частини трипільців на схід, самар-кімер з Ліво на Правобережну Україну в Триполія- ну, але і 3aχj-espoπe½cbKHX на Україну. Причини були: 1) ослаблення відпорности трипільців в наслідок їх еміграції на схід; 2) натиск ∣i ланцюгова реакція західнх, чи північно-західніх європейських народів на схід і південь.
Ці західні народи, археологи називають народом т. зв. ’’лінійної кераміки". Вона мала різні не- Геометричної форми лінії і не була мальована. АрхеогологІчні розкопи доказують, що той народ прийшов із ’’Судетів**. Дуже можливо, що це були мовні свояки, що їх трипільці покликали на поміч проти кімерів. І судетці і кімери були на інижчому ступені куьтури, ніж трипільці, ці переміни діються в часі пізного неоліту, около2.500 — 1.800 літ до Xp. Неоліт ділиться на 4 фази часу. Четверта фаза т. зв. ’’Енеоліт1* від 2.000 - 1.800 літ до Xp. Енеоліт застає наших трипільців під окупацією самар-кімерів. Кераміка трипільців в енеоліті збідніла, зникає мальовання на кераміці різними кольорами, а з’їяівляється один червонявий кольор. Збереглися з того часу на кераміці і у випаленій глині з підлоги відбитки зерна пшениці, ячменю, проса та дубового жолуддя. (2. ст. 163). Життя трипільців еволюціонує. Похоронний обряд, під впливом кімерів — тілопальний (коли в неоліті був не тілопальний) та багатий виряд покійникові в дорогу на другий світ. Такий виряд на Київщині складався: з
2- ох біноклевих культових посудин, 2 зернотерок, 2 амфор, трьох глиняних мисок і ще 9-ти різних керамічіних посудин. За взором кимерів починають посипати кості поібйників червоною охрою. Судетські племена доходять з Галичини до міста ”Яс“ в Бесарабії і південної Волині. Це були хліборобські племена, може, трипільців
3- перед 2 тисячі літ перед енеолітом, що поселилися в Чехії. Судетці жили в землянках, хоронили мерців непалених, кладучи їх на лівий бік.
Судетці скоро злилися з автохтонами. Не знайдено ніде в похованнях судетців і тодішніх трипільців-автохтонів кістяків з кінцями стріл або списів тоді, коли знайдено кілька таких кістяків, бійців, що боронилися від кімерів. Кімери ’’охровики" — це були свояки трипільців, кочові племена Причорномор’я, на те вказує їх кераміка яйцеватої форми, що мала коло отвору 2 дірки для завішування над вогнем, або вкопування в землю коло вогню. Доказ, що ”охровики“ не мали стола і печі. Ті кімерські племена жили на ліво від Дніпра аж по Дон. Що галицькі трипільці оборонилися від охровиків-кімерів, свідчить факт, що в Галичину і Буковину вони прийшли на коротко. Вони осталися над долішнім Дністром, якась частина їх перейшла Дністер, увійшла у Волощину і Болгарію, а в Волощини в Семигород !і середнє Потисся на Угорщині. На те вказують охрові могили і туди частина кімерів утікала пізніше перед скитами. (2, ст. 170).Охровики“-кімери своїх покійників посипали завсіди червоною охрою. (2, ст. 70). Від кімерів посипування червоною охрою мерців прийняли наші трипільці, окрім галицьких. Кімери змінили спосіб життя трипільців. Зате галицькі разом з судетцями, обороняючись в1іід кімерів, витворюють нову культуру кераміки і знаряддя оборонно-зачіпного характеру, цю культуру археолог Пастернак назвав ”нордійською“. Він виводить тих ”нордійців“ з Данії і говорить, що "вони зайняли частину Швеції (не каже, котру), Голландії, Німеччини, Судетських країв та Польщі. ”В Галичину мали прийти з північного-заходу“, тобто з пісково-болотнистих рівнин поміж Варшавою і Берестям Литовським. На карті північно- західної Европи, бачимо, що Данія, південна Швеція, Голландія ⅛ побережжя Прибалтики в прямій лінії з 52 рівнолежником від Роттердаму по Берестя Литовське, (а там власне вони мали поселитися після виходу з Данії) це: І) рівнина, пісок і болота, де нема взагалі каміння, (голландці експортують камінь до сьогодні), а тим більше граніту чи пісковика до виробу боєвих сокир.
Чим же вони тоді завоювали ті краї, які 1.800 літ до Xp. порожні не були? II) Простори, які ”нордійці“ з Данії мали завоювати, є 10 разів більші, як їх вітчима Даігія. Навіть коли б усе населення маленької Данії виемігрувало (чого ніколи не бувало), то воно не всилі підбити і залюднити τ⅛ простори, а до того ще й Галичину та Волинь, густо заселені трипільцями. Ill) На північ і захід від трипільців жили предки західніх слов’ян: венегів-аедетга. (від слова ведати, розуміти польське ”вєдзял“, наше знати, моек, ”вєдал“). IV) Кочовики- кімери розмножившись, нападали на правий беріг Дніпра для здобуття невільника і грабежі, тому правобічні трипільці для оборони організують збройні сили — самооборону, закладають перші городи — твердині та виробляють камінні бойові топірці,що їх бачили в кімерів. ∏epιuli бойові сокири прийшли зі сходу. Скити називали їх ”?щгсір“-цапр від того назва топір. V) Трипільці мали, для виробу бойових топорІв Карпати, Волинь, Поділля, де був і є камінь (граніт, пісковик) і кремінь. Небезпека і голод є матір’ю винаходів на протязі цілої історї людства. (Рис. 12). Підсумовуючи повище сказане, е всі дані твердити, що трипільці еволюціонують, перестають виробляти дорогий мальований посуд, бо кімери замкнули їм дорогу збуту в Малу Азію, Грецію, Балкани, Угорщину, а кинулися виробляти дешеву кераміку, кам’яні бойові топІрці, сипати вали, будувати твердині і бити напасника.Трипільці, це прапрадіди українського народу. Лівобічні видали кілька еміграцій, пересунулися більше в лісостеп, а правобічні почали змаг з кочовиками. Хіба ж ми хліборобська нація, під гнетом Польщі не витворили для оборони від татар свої збройні сили — козацтво?
Трипільці, наші пращури, не були зроблені з картону ані Гуми. Чи вони не могли виробити зброю напасника і нею його бити? Кімери в тих часах могли мати вже топори мідяні з Кавказу, але камінний топір розбиває голову також. Біда навчила їх робити шкіряні шоломи і обтягати шкірою бойові щити.
До оборони від кочових кімерів могли бути покликані на поміч з Помор’я русини- венети.Пригляньмося кераміці пізно-трипільській і т. зв. "нордійсь- кій“, то різниця не дуже велика, зате слідно велику еволюцію того самого народу. Підо впливом стрічкової кераміки і судетців перестали мерців палити, а хоронили непалених, положивши на лівий бік так, як трипільці в Ірані. їх бойова сокира мала округний ’’обух" (бити) і широке остдре лезо (-рубати). То був на той час винахід рівний теперішному танкові. Т. зв. ”нордійці“ виробляли камінні пряс- лички і ткали тнанини, трипільці також. Ті. т. зв. нордійці були правдоподібно військовими залогами твердинь-городів, що їх з-правила будовано на легко оборонних місцях, і стерегли переходи-шля- хи через ріки Стир, Серет, Припеть і Буг. Над тими ріками знайдено їх 19 городів-твердинь, поза ріками 15, мабуть, на тодішніх шляхах.
Час зрозуміти, що ми як нація і як колиска всієї білої раси на своїй рідній Праукраїні від ’’Оріняцької доби" (від 25 тисяч літ) були, є і будемо автохтонами, і тому переходили різні еволюції і пересунення, але це не доказує, що еволюція народу постає в наслідок наїзду загарбників. Тому, що ’’Праукраїна-Оріяна простягалася від Балтику по Урал, на тому просторі жили сотні племен на різному уровені культурного розвитку. Але ”саси" із Саксонії, чи тури з Туринґії, це племена, які з Праукраїни заселили цілу Европу, а пізніше з перенаселення чи інших причин, дещо змінювали місця поселень, але вони були ‘Споріднені мовно і скоро зливалися з автохтонами трипільцями, ведетами-венетами та вентами-антами. Тому поховання скрипкових гробів, а пізніше шнурової кераміки, це автохтонне населення Праукраїни, що переходило різні етапи розвою. Що промовляє за тим? І). На Україні люди т. зв. шнурової кераміки насипали могилу над покійником і обкладали колом з каміння. Такі могили насипали скити аж по Алтайські гори. II). Шнуровики мають зброю і хатнє приладдя з креміню місцевих пород. III). Кам’яні бойові топори вироблювані на Україні переважно з граніту та інших кристалічних родів, місцевого каменю, або походив як нефрит зі Шлеська, Сибіру або Байкалу і був імпортований. (111/ та 2 ст. 204-205). IV Усі ці племена бойових топорів, це украгно-европейсъкг, звані німцями індо-европейці, на що вказують черепи кістяків з поховань. V) Занималися, усі орії праукраїнці, головно хліборобством і скотартвом. Бойові сокири з Праукраїни замандр ували в Іран, Середню Азію, цілу Европу аж до ЕспанЇЇ. (112), (113), (114).
