МАЛІЦЬКА КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ: ПАМ'ЯТКИ ТА ОСОБЛИВОСТІ КЕРАМІЧНОГО КОМПЛЕКСУ

Історія виникнення маліцької культури. Термінологія.

Велике значення для господарського та духовного життя населення Західної України мало перебування на її території но­сіїв культури лінійно-стрічкової кераміки, маліцької та волино- люблінської культури з розписною керамікою (Рис.

На початку IV тис. до н. е. на території сучасної Угорщини виникла лендельська культура, яка пізніше поширилася в Пів­денно-Західну Словаччину, Австрію, Моравію та Малопольщу. У дещо зміненому вигляді вона проникла й на територію Захід­ної Волині та північно-східного Передкарпаття. Очевидно, на те­риторію України це населення притягували, перш за все, родючі ґрунти, помірний клімат, мисливські угіддя й, що, напевно, най­головніше - поклади високоякісного кременю, який використо­вувався для виготовлення різноманітних знарядь праці [Нариси культури., 2006, с. 302-303].

Внаслідок міграцій, взаємодії та змішування лендельських племен з місцевими групами відбувалося вироблення “синкре­тичних рис нових етносів, які, будучи віддаленими від осно­вних епіцентрів наддунайської протоцивілізації, формували хоч і периферійні, але також досить розвинуті, порівняно численні спільноти” [Археология., 1990, с. 4].

Пам’ятки видозміненої так званої лендельської культури відомі на території Волинської, Рівненської та Львівської об­ластей. У вітчизняній літературі вона мала назви “культура піз- ньострічкової розписної кераміки”, “культура Гоща-Вербковиця

Галина Пашкевич, Григорій Охріменко РОЗВИТОК ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ (VI-II тис. до н. е.) (Вербковиця-Костянець)”, “культура Зимне-Злота”. Однак на сьогодні загальноприйнятими є терміни “маліцька культура”, яка за даними А. Закостєльної, С. Кадрова та А. Броніцького іс­нувала на Волині в період з 4800 р. до н. е. до 3600 р.

Населення МК та ВЛК відносять до ранньоземлеробских спільнот, які досягли значних успіхів у господарстві, ремеслах. Серед останніх особливо важливим був розвиток металургії, по­ява перших мідних виробів, нових мідних копалень.

М. Пелещишин розглядав ці культури як одне ціле, але з різ­ними фазами розвитку, обґрунтовуючи свою думку подібністю топографічних умов поселень, типів жител, керамічних комп­лексів, виробів з кістки, каменю, кременю [Пелещишин, 1974, с. 107-116]. Різницю він вбачав лише в особливостях кераміки: в Зимному, Лежниці вона відзначається старанністю виготовлен­ня, розписом чаш, а в Голишеві, Костянці та інших посуд про­стіший, товстостінний, позбавлений розпису та прикрашений відтисками. Цей поділ дещо штучний і застарілий. Проте процес розселення прийшлого з Подунав’я населення складний для ви­вчення.

Дослідження поселень маліцької культури. Зазвичай по­селення МК розташовані на берегах Західного Бугу, Луги, Сти­ру, Чорногузки, Сарни, Ікви, Горині та інших річок. Особливо улюбленими були мисові підвищені частини, острівні останці, дюнні підвищення серед заплав, в місцях злиття двох річок.

На території Західної Волині одночасно з трипільською куль­турою етапу В II співіснувала маліцька культура (за українською номенклатурою, костянецький етап лендельської культури), пе­ріодизацію й хронологію якої на території Польщі детально роз­роблено С. Кадровим та А. Закосцєльною [Kadrow, Zakoscielna, 2000, s. 200-208]. Дослідниками виділено дві фази маліцької культури - старшу й молодшу (жешовську) (Рис. 2).

На Волино-Люблінській височині найраніші (“класичні”) пам’ятки маліцької культури належать до фази 1в [Kadrow, 1990, s. 9-76]: Луцьк-Луг, Мишів [Cynkalowski, 1961, s. 31], Стжижув

[Podkowinska, 1960, s. 47, tabl. 1: 2, 4), Вербковіце [Glosik, 1962, s. 316], Комарна на Поділлі, Залісці в Подністров’ї [Бандрів- ський, Крушельницька, 2002, с.

До наступної фази ІІа (жешовської) віднесено Майдан-Но- вий(?), Клементовіце-Колонію, Жешoв, Краснистав, Вербковіце, Костянець, Гощу. До фази IIb (також жешовської) - Жешов, Хо­рів; до пізньомаліцької - Острів, Ярославичі, Лище [Zakoscielna, Gurba, 1997, s. 202, Rys. 1].

Жешовська фаза представлена профільованими й конічними мисками, мисками на пустотілій ніжці, вазоподібними посуди­нами, чарками тощо. Переважає кераміка з маси, до якої додано незначну кількість дрібного шамоту. Найхарактернішою рисою орнаментації є мотив звисаючого трикутника із глибоких нако- лів, горизонтальний ряд на зламі ребра або по краю вінець [Kadr- ow, 1996, s. 53-68; Kadrow, Zakoscielna, 2000, s. 204-209].

А. Закостєльна та Я. Гурба називають вісім західно-волин­ських пам’яток МК: Луцьк-Луг, Мишів, Гоща, Костянець, Хорів, Острів (уроч. Попів Горб), Ярославичі, Лище (уроч. Вигаданка). До цих пам’яток потрібно додати Голишів, Торчин, Могиляни, Білів, Хорів-Підлужжя, Листвин-Гострий Горб, Листвин-Проте- реб, Бодаки, Ракобути [Арх. пам..., 1981, с. 178-182; Охріменко, Скляренко, 2007, с. 319-402; Конопля, 1990, с. 4-10].

Наведемо опис деяких з них.

Білів Рівненського р-ну Рівненської обл. Багатошарове поселення розташоване на високому мисі р. Стубли. Знайдено фрагменти посуду МК (Рис. 15). Розкопки проводив В. Ауліх у 1967 р. Матеріали й документи зберігаються в Інституті украї­нознавства НАН України [Пелещишин, 1974, с. 114; Арх. пам..., 1981, с. 181].

Гоща Рівненської обл. У 1955 р. розвідкою Ю. Кухаренка в культурному шарі знайдено фрагменти кераміки МК та мідне

Галина Пашкевич, Григорій Охріменко РОЗВИТОК ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ (VI-II тис.

Зозів Рівненського р-ну Рівненської обл. Поселення розта­шоване на схилі лівого берега р. Устя (уроч. Кут). На площі 552 км. кв. І. Свєшніковим у 1964 р. виявлено фрагменти посуду МК. Матеріали зберігаються в Рівненському краєзнавчому музеї, до­кументи в Інституті українознавства НАН України [Арх. пам., 1981, с. 181].

Костянець Дубнівського р-ну Рівненської обл. Пам’ятка розташована на південному сході від села, на виступі Збитин- ського плато (уроч. Листвянщина). Культурний шар залягає на глибині 0,4-0,5м. У 1947 р. досліджено 100 м. кв. І. Свєшніковим, у 1967 р. - М. Пелещишиним. Знайдено зооморфну фігурку та уламки посуду МК (Рис. 3). Матеріали й документи передано в Інститут українознавства НАН України [Свєшніков, 1952, с. 181; Пелещишин, 1968, с. 199; Арх. пам., 1981, с. 181].

Листвин Дубнівського р-ну Рівненської обл. Пам’ятка розташована на західній околиці села на високому виступі (уроч. Протереб). Досліджено 300 м. кв. площі та виявлено 10 ям, кіль­ка вогнищ, вироби з кременю та кераміку МК (Рис. 4; Рис. 5). Ро­боти проведені М. Пелещишиним у 1971 р. [Пелещишин, Чайка, 1972, с. 314; Арх. пам., 1981, с. 181].

Лище Луцького р-ну Волинської обл. В уроч. Вигаданка біля колишнього с. Ставок Ю. Захаруком у 1971 р. розкопано 276 м. кв. площі. Виявлено землянку та господарську яму МК. Матеріали й документи зберігаються в Інституті суспільних наук НАН України.

Мишів Іваничівського р-ну Волинської обл. У довоєнний період за даними О. Цинкаловського, викопано уламки посудини попелясто-брунатного кольору, виготовленої з відмуленої гли­ни, прикрашеної дрібноямковим орнаментом (kultura wst⅞gowa kluta) - маліцька культура [Cynkalowski, 1961, s. 32].

Могиляни Острозького р-ну Рівненської обл. Двошарове поселення ПТК - Вербковіце-Костянець на схилі берега потоку в уроч. Помірки. Культурний шар залягає на глибині 0,6 м. Роз­відкою Ю. Захарука 1959 р.

лику чашу. Матеріали зберігаються в Острозькому краєзнавчому музеї та в Інституті українознавства НАН України [Плещишин, 1961, с. 140-141].

Острів Дубнівського р-ну Рівненської обл. Багатошарова пам’ятка розташована за 1 км на північний захід від села (уроч. Городище). Пам’ятку відкрив М. Пелещишин у 1970 р. На глиби­ні 0,4 м - уламки посуду МК. Матеріали й документи - в Інститу­ті українознавства НАН України [Арх. пам., 1981, с. 181].

Острів Радивилівського р-ну Рівненської обл. Поселення розташоване в уроч. Попів Горб біля села. Розкопками І. Свєш- нікова 1970, 1971, 1974 рр. на площі 252 м. кв. відкрито 7 госпо­дарських ям, багато фрагментів кераміки (Рис. 14), кременю. Ма­теріали зберігаються в Інституті українознавства НАН України та Рівненському краєзнавчому музеї [Свєшніков, Конопля, 1975, с. 351; Арх. пам., 1981, с. 181].

Остріг (уроч. Земан) Рівненської обл. На окраїні міста, на мисі, який розорюється, О. Позіховським та В. Самолюком до­сліджено могильник лендель-полгарської культурно-історичної спільноти з участю трипільського населення. Тут також знайде­но матеріали трипільської культури [Позіховський, Самолюк, 2008, с. 28-41].

Ракобути Бузького р-ну Львівської обл. Розкопками В. Д. Барана у 1959-1960 рр. виявлено кераміку та крем’яні ви­роби. Пам’ятка розташована на високому березі р. Західний Буг у місці впадіння в нього р. Рудка. Матеріали зберігаються в ар­хеологічному музеї ЛНУ, документи - в ІСН АН УРСР [Пелещи­шин, 1974, с. 114].

Торчин ІІ Луцького р-ну Волинської обл. На правому бе­резі р. Сарни, біля цегельного заводу О. Гуртовим, В. Коноплею зібрано кераміку та крем’яні вироби МК (Рис. 7) [Конопля, Ре- вуцький, 1998, с. 61-73].

Хорів Острозького р-ну Рівненської обл. На першій над­заплавній терасі лівого берега р. Горинь в уроч. Підлужжя на південь від села, поблизу хутора Бродівського у 1960 р. на те­риторії поселення МК знайдено чашу на піддоні, а в 1974 р. екс­педицією ЛНУ - фрагменти кераміки (фонди музею археології ЛНУ) [Пелещишин, 1974, с.

Галина Пашкевич, Григорій Охріменко РОЗВИТОК ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ (VI-II тис. до н. е.) кераміку так званої лендельської культури, виявлену в кількох пунктах біля с. Хорів та Острога Острозького району Рівненщи­ни йдеться в дослідженнях М. Пелещишина та О. Позіховського [Пелещишин, Позіховський, 1998, с. 73-84; Позіховський, 1998, с. 85-92].

Старожитності маліцької культури відомі більше як у 20 пунктах на території Волинської, Рівненської, Львівської й Тер­нопільської областей. Поселення цієї культури є на території Малопольщі, Волині, від Вісли на заході до р. Горинь на сході; південною межею її є верхів’я рік Західний Буг, Стир, Іква та Горинь.

Описані вище пам’ятки МК та ВЛК становлять значний ін­терес для вивчення особливостей життя та світогляду носіїв цих культур на території Західної України доби енеоліту. Матеріали, зібрані в цих пунктах, дають можливість дослідникам відтворити картину тогочасного життя, зокрема, основні риси матеріальної та духовної культури.

Вперше на пам’ятки культури Вербковіце-Костянець звернув увагу Ю. Захарук, виділивши їх в окремий тип [Захарук, 1971, с. 214-216; Пелещишин, 1974, с. 112-116]. Керамічні вироби ма­ліцької культури (МК) описані також І. Свєшніковим, В. Коно­плею, Я. Гурбою, С. Кадровим, М. Качановською [Kaczanowska, 1996, s. 5-29; Kadrow, 1996, s. 51-70], А. Закостєльною, Я. Гур­бою [Zakoscielna, Gurba, 1997, s. 201-207]. Значну кількість мате­ріалів МК одержано М. Пелещишиним поблизу сіл Костянець та Листвин у Західній Волині [Пелещишин, 1997, с. 4-78]. За бага­то років завдяки роботам І. Свєшнікова [Свєшніков, 1952, с. 131­139], М. Пелещишина [Пелещишин, 1997, с. 3-78], В. Коноплі, які проводили розкопки в багатьох місцях, вивчали кераміку, зі­брану попередниками, джерельна база МК значно зросла. Найпо­вніший опис цієї культури знаходимо в роботах В. Коноплі [Ко­нопля, 1990, с. 7-8]. Усю кераміку дослідник поділяє на столову (70%) та кухонну (беручи за критерій поділу - домішки до тіста). Проте щодо Волині тема вивчення маліцької культури потребує подальшого опрацювання, розробки типології, узагальнення но­вих матеріалів, визначення раніших та пізніших пам’яток.

Особливості керамічного комплексу МК. Керамічний комплекс МК представлений різноманітними типами посуду: миски, миски-чаші, горщики, кубки, амфори.

До найпоширеніших відносимо конічні миски з прямими або вигнутими стінками (розміри окремих значні - висота 30 см, діаметр горла 40 см). У кераміці МК наявні невеликі профільо­вані біконічні миски, інколи гостроребристі з двома колінчати­ми вушками під краєм (Рис. 10). Трапляються невеликі мисочки - низькі, широко відкриті, а також овальні миски. Є миски-чаші на високих піддонах, суцільних або порожнистих (Гоща, Хорів (Рис. 9), Костянець). Верхня частиня чаш має форму зрізаного конуса, а нижня - циліндрична. Серед них, ймовірно, є культові чаші. До поширених форм посуду МК належать невеликі гор­щики з опуклим тулубом та низькими вінцями. В окремих гор­щиків вінця високі, плавно розхилені. Серед столового посуду виділяються кубки з загнутими до середини вінцями. Амфори зазвичай стрункі, витягнутих пропорцій. На кераміці МК роз­винута система орнаментації: штампової та пластичної. Орна­мент утворений відтисками прямокутного, трикутного, округ­лого штампу, нігтьовими вдавленнями, нарізами. Кераміка МК прикрашалася карбуванням на зрізі вінець, на плічках, перегині тулуба. Накольчастий орнамент укладений в геометричні ком­позиції - трикутники, ромби, пластичний декор, представлений конічними наліпами або сегментоподібними горизонтальними виступами на краю вінець.

До пластичних декоративних деталей також належать го­стрі, овальні виступи під вінцями або в середній частині тулуба. Защипами робився відтягнутий валик. Характерними є і наліпні валики. Частина кераміки зафарбована в коричневий або черво­ний колір [Конопля, 1990, с. 7-8].

Розглянемо особливості кераміки кожного з поселень МК Західної Волині.

Костянець. На поселенні Костянець виявлено керамічний комплекс однієї житлової споруди. За особливостями формотво­рення й функціональним призначенням виділяємо такі типи по­суду: миски, миски-чаші, горщики, амфори (Рис. 3). Кераміка,

Галина Пашкевич, Григорій Охріменко РОЗВИТОК ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ (VI-II тис. до н. е.) виготовлена з домішкою дрібного піску та шамоту, відзначаєть­ся добрим випалом, крихкістю, прогладжена, темно-сіра. У Кос­тянці (як і в Ракобутах) посуд покритий темно-бурою фарбою

- ангобом [Пелещишин, 1974, с. 112-116].

В ямі І (однієї з двох розкопу № 4), яка мала розміри 2,5 х 0,8 м на глибині 1,2 м знайдено чашу на піддоні [Пелещишин, 1997, с. 8]. В ямі ІІ (1,85 х 1 м глибина 0,6 м) зібрано фрагменти від 14 посудин: 4 горщиків, 6 мисок, 3 амфор та чаші. За меж­ами ями знаходилися фрагменти горщиків та мисок. Горщики з Костянця переважно присадкуваті, біконічні “з високо піднятим ребристим згином”, вінця відігнуті, з навскісним карбуванням або “вертикально вигнутими виступами на згині”. Діаметр ві­нець - 18-28 см. Приблизна висота - 20 см. У деяких горщиків тулуб кулястий.

Миски (близько 10 екз.) невисокі, частина зі скісним карбу­ванням краю вінець, а по ребру - двома рядками ямок та окру­глими виступами [Пелещишин, 1997, с. 8, 9]. Одна з рідкісних мисок має сплюснуту, видовжену форму, двоє вушок під краєм: висота 9,1 см, діаметр дна - 9 см, вінець - 17 та 19 см. Інші миски

- з плавно заокругленими стінками, тонким краєм, ріжкоподіб- ними вертикальними виступами, навскісним карбуванням (висо­та 15 см, діаметри дна - 10 та 11,8 см, вінець - 21 та 23,5 см). Трапляються й мініатюрні мисочки. Цікавою знахідкою є миска- чаша грушоподібної форми з двома овальними вертикальними виступами, висотою 8 см.

Амфори мають ріжкоподібні ручки в найбільшій випуклості. На поселенні знайдено також рідкісну антропоморфну фігурку зі скісними заглибленнями з краю [Пелещишин, 1997, с. 9-11].

Листвин. Неподалік від с. Костянець розташоване село Ли­ствин, біля якого знайдено два поселення МК: в розміщених по­ряд урочищах Гострий Горб та Протереб.

В урочищі Гострий Горб, розташованому на високому па­горбі, де є джерело та виходи крем’яних конкрецій у шарі вап­няку, в заповненні та поряд з ямою № 46 знайдено орієнтовно 40 фрагментів від кількох мисок (Рис. 5). Всього на поселенні в ямах та біля черенів підібрано уламки від 30 посудин. У кожно-

му житлі виявлено по 3-4 посудини. Це, очевидно, був необхід­ний мінімум посуду в житлах майстрів, які спеціалізувалися на виготовлені крем’яних знарядь. Всі миски, за словами М. Пеле- щишина, відзначаються одноманітністю: мають домішку піску та шамоту, прогладжену поверхню сірого кольору, біконічний профіль, ребро, розміщеним вище половини висоти посудини. Виділено миски двох типів: низькі, широкогорлі з заокругленим згином і з розхиленими опуклими стінками [Пелещишин, 1997 с. 20-24]. Рідкісним є дугоподібний валик-фестон, нанесений на мисці. Подібний елемент декору помічений М. Пелещишиним на посудині з Гощі (на правому березі Горині). На його думку, це була “своєрідна стилізована ідеограма” певного поняття або уяв­лення. Знайдено також нижню частину миски-чаші з піддоном [Пелещишин, 1997, с. 24-27, Рис. 8; Рис. 9]. За словами автора, подібних виробів на Волині є мало, а в похованнях вони зовсім невідомі. Уламки чаш виявлено нами біля с. Маяки, Полонка (остання зі слідами червоної фарби). Три таких вироби знайде­но в Зимному (волино-люблінської культури - Г. О.). Поділяємо думку М. Пелещишина, що їх могли використовувати під час об­рядів.

Амфор у Листвині знайдено небагато. Вони невеликі, з вуш­ками під краєм або на згині тулуба, проте бувають і більші, з ріжкоподібними вухами-виступами. Відомі вироби, подібні до черпаків. Нанесений на них орнамент з відтисків (округлих, під- трикутних) виконано по зрізу вінець або по ребру із защипів. До­повнювався він пластичними наліпами, вушками, вертикальни­ми валиками. Серед інших керамічних виробів відомі прясла та керамічна трубка. Такими трубками могли користуватися під час доїння корів. З Листвина походять і керамічні коліщатка до мо- дельок возів, які М. Пелещишин назвав “глиняними втулками” [Пелещишин, 1997, с. 26, рис. 9: 6, 7].

На поселенні Листвин, в урочищі Протереб, зібрано керамі­ку в межах жител (Рис. 4). Виготовляли її з домішками піску, кварцу, зрідка - з товченим паленим кременем. Випал робили на вогнищі - злам черепка темний. Поверхня або ангобувана або залощена. Колір керамічних виробів - коричнево-сірий.

Галина Пашкевич, Григорій Охріменко РОЗВИТОК ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ (VI-II тис. до н. е.)

За функціональним призначенням частина керамічних виро­бів використовувалися як горщики, інші як миски [Пелещишин, 1995, с. 32]. Діаметри виробів - 18-14 см. Краї посудин плавно ві­дігнуті, як і в Голишеві. Профіль виробів переважно біконічний. Більшість із 35 посудин прикрашена на вигині стінок овальними, дугоподібними, підтрикутними, округлими відтисками. Конічні й овальні виступи розміщені у верхній частині посудин або на згині. На краях денець робилися відтиски, на самих донних час­тинах також, але округлі (подібні деталі є на кераміці Голишева - Г. О.). На поселенні знайдено уламки від двох амфор, конічної миски та 2-3 чаш. Одна миска з дуже тонкими стінками має ви­соту 6 см, діаметр дна - 11,5 см, вінець - 22 см. Виготовлялися тут і грушоподібні тонкостінні чаші (знайдено дві). Крім того, виявлено й банкоподібний горщик висотою 3,5 см. Серед пред­метів побутово-господарського призначення є залощена темна глиняна ложка.

Хорів. Поблизу с. Хорів роботи проводилися в 1974 та 1976 роках. Поселення розміщені на низькій надзаплавній терасі р. Горині та в заплаві річки. Поселення біля с. Хорів - в урочищі Підлужжя розташоване на мисоподібній терасі лівого берега р. Горинь. Тут виявлена кераміка різних її періодів т. зв. лендель- ської культури.

До костянецької групи належать уламки біконічних мисок, одна з яких оздоблена - карбована по краю вінець, по виступі ребра підтрикутними ямками, а на верхній частині - вертикаль­ними валиками з насічками. Подібний виріб МК відомий з посе­лення Голишів. Миски ангобовані з обох боків. Кухонне начиння подібної форми тонкостінне, виготовлене з домішками піску та шамоту, має дещо нерівну поверхню, прикрашене одинарними або спареними виступами. До пізнього періоду (ВЛК) належать конічні чаші “з незначним нахилом до середини у верхній части­ні” [Пелещишин, Позіховський, 1998, с. 73-74]. Вони підлощені, чорно-сірого кольору.

Поселення в урочищі Ожогоща (Хорів) розташоване на па­горбі, в заплаві правого берега Горині. Розвідки на цій території проводили С. Березанська (1958 р.) та М. Пелещишин (1960 р.). Внаслідок розкопок 1976 р. досліджено 156 м. кв. площі. Тут зі-

брано столовий та кухонний посуд (Рис. 8). Столовий посуд ста­ранно виготовлений, сірого й коричневого кольорів. Серед форм - півсферичні, конічні миски, чаші. Краї мисок мають карбуван­ня. Є фрагменти чаш на піддоні. Більша кількість виробів нале­жить до кухонного посуду. У ньому наявні домішки кварцового піску, паленого каменю. Поверхня менш прогладжена. Ця група посуду складається з біконічних мисок з ребром та різноманіт­ним профілюванням верхньої частини. Орнамент утворений з рядів відтисків, пластичних виступів. Трапляються опуклобокі посудини. Окремі з них мають півсферичні виступи. У придо­нній частині інколи є ряди підтрикутних ямок. Таке декорування відоме з Білева в Погоринні [Пелещишин, Позіховський, 1998, с. 74, 75].

Поселення в ур. Дубова (Хорів) розміщене на піщаній дюні (300 х 100 м). Тут знайдено фрагменти дна чаші.

Гоща-Вербковиця. Кераміка культури Вербковиця-Костя- нець має своєрідні особливості. М. Пелещишин серед її визна­чальних ознак називає більшу домішку піску, меншу шамоту, не так дбайливо оброблену поверхню (порівняно з пізніши­ми пам’ятками Зимне-Злота або волино-люблінської культури (ВЛК)). Ю. Захарук маліцьку культуру (пам’ятки Гоща-Верб- ковиця) характеризує так: кераміка виготовлялася з відмуленої глини з домішками піску (Могиляни, Гоща, Вербковиця), товче­ного граніту або шамоту. Поверхня ангобувалася, лощилася, про­гладжувалася. Кераміка Гоща-Вербковиця вирізняється бідністю орнаментації - в основному це невеликі ямки на перегині корпусу та біля основи вінець. Рельєфний орнамент представлений заго­стреними або округлими наліпами, валиками з насічками [Заха- рук, 1961, с. 214-216] (Рис. 11).

Голишів. Під час розкопок Г. Охріменка 2004-2006 рр. на поселенні Голишів одержано значну колекцію кераміки маліць- кої культури - близько 300 фрагментів, а також дві повністю від- реставровані О. Романчуком посудини (Рис. 12; Рис. 13). Перша з них - горщик, розміри якого такі: висота - 17,4 см, діаметр ві­нець - 20,6 см, діаметр дна - 10,7 см. Нижче від зрізу вінець нане­сено неглибокі нігтеві відтиски, сконцентровані в дев’ять груп, у кожній з яких є по 6, 6, 5, 6 (?), 6 (?), 8, 6, 6, 6 відтисків. Можливо,

Галина Пашкевич, Григорій Охріменко РОЗВИТОК ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ (VI-II тис. до н. е.) кількість ямок була не випадковою, а мала певну символіку. По­втор з п’яти (або й семи) відтисків у кількох місцях вказує на це. Виріб старанно вирівняно з обох боків аж до блиску, але видно неглибокі сліди прогладжень навскіс. Колір переважно сірий з темно-сірими плямами. Черепок міцний, на зламі одноколірний. Домішка складається з невеликої кількості піску та дрібного ша­моту (Рис. 13:1).

Інший горщик більших розмірів, але подібної форми: висота - 25 см, діаметр вінець - 25,2 см, діаметр дна - 12, 2 см. Поверхня темно-сіра з синюватим відтінком, вирівняна або потріскана від випалу. На зламі черепок одноколірний - сірий. Домішка в тісті складається з піску та дрібно товченого шамоту. Форма посу­дини конусоподібна, присадкувата. Діаметр горловини дорівнює висоті. Вінця дещо вужчі від максимальної ширини посудини, край їх звужено-заокруглений. На 3,5 см нижче від зрізу вінець нанесено ряд суцільних, глибоких відтисків нігтя (Рис. 13:2). Крім горщиків, на площі поселення Голишів виявлено такі кера­мічні вироби маліцької культури: миски, амфори, блюдця (мож­ливо, покришки?), кухлі, чаші з піддоном, кухлики. Складається враження, що серед форм переважають миски-чаші та горщики. Елементи декору - ряди нігтевих відтисків, округлих або видо­вжених ямок (останні, як у культурі лінійно-ямкової кераміки); відтиски або карбування по краю вінець, денець; ямки на денцях; псевдоручки зі здвоєних або потрійних валиків під зрізом вінець; валики різної форми, прикріплені на тулубі; ряди овальних, ви­довжених вдавлень під краєм вінець в один або два ряди; масив­ні дугоподібні ручки; вертикальні насічки на перегині тулуба; вертикальні та горизонтальні видовжені валики з поперечним карбуванням на них; відтиски краєм нігтя, що утворюють ряди скобок тощо [Охріменко, Скляренко, 2007, рис. 14: 4; рис. 23: 2; рис. 24: 1, 2; рис. 28: 1-3].

Торчин. В. Коноплею та С. Ревуцьким із зборів біля Тор- чина представлено невелику, проте виразну колекцію керамі­ки. Тут є чаші, амфори, горщики, чарки. Ці вироби прикрашені округлими або сплющеними ґудзками, рядами дрібних горизон­тальних наколів, скобоподібних відтисків, рядів косих насічок, прокреслених ліній, підокруглих ручок [Конопля, Ревуцький, 1998, рис. 1] (Рис. 7).

Луцьк-Луг. Комплекс кераміки з ранньомаліцької пам’ятки Луцьк-Луг залишається маловивченим [Конопля 1990, с. 12, рис. 3: 6-8, 13, 14]. Є певний сумнів, чи матеріали належать до одно­го періоду. Серед форм тут наявні миски, дворучні вази, амфори (?), горщики. Орнаментованість окремих фрагментів порівняно з іншими пам’ятками МК досить різноманітна. Тут бачимо ряди овальних, округлих відтисків, “паркетного” декору, обрамленого рядами ямок, як у баденській культурі, прокреслених ліній, ніг- тевих вдавлень по зрізу вінець тощо. Все-таки складається вра­ження змішаності комплексу - крім кераміки МК тут, імовірно, наявні матеріали ВЛК. За 0,7 км на південь від пам’ятки Луцьк- Луг на невеликих підвищеннях серед заплави Стиру відомі сліди поселень цієї культури (Рис. 16).

Бодаки. У фондах та в експозиції Кременецького краєзнав­чого музею зберігаються матеріали з розкопок Олександра Ми­колайовича Цинкаловського в с. Бодаки. Виявлення та дослі­дження цієї пам’ятки стало значною подією в археології. З часу її розкопок (1938 р.) починається період дослідження трипільської культури на Волині. Поселення в Бодаках виявилося нерядовим. Вже в післявоєнний період та останнм часом тут постійно працю­ють міжнародні експедиції з участю російських (Н. Скакун - ке­рівник групи), українських, французьких, болгарських фахівців. Особливістю пам’ятки є її місцеположення поряд з родовищами високоякісного волинського кременю. Майстри, які тут прожи­вали, з нього виробляли пластини - заготовки для знарядь, що поширювалися на сотні кілометрів - в басейн Дніпра на схід, до Дунаю - на захід. О. Цинкаловським в часописі опубліковано матеріали з розкопок Бодаків. Мальований трипільський посуд подано в кольорі [Cynkalowski, 1969, s. 225].

Унікальність старожитностей Бодаків пояснюється й ін­шими обставинами: крім трипільського посуду, першовідкри­вачем тут зібрано матеріали ще однієї культури раннього мід­ного віку - маліцької, відомої й під іншими назвами, зокрема лендельської костянецького етапу. Лише показових (діагнос­тичних) уламків МК зібрано тут біля 30. Це переважно фраг­менти вінчиків і бічних частин мисок та чаш середніх розмірів - висотою 13 см, діаметром верхньої частини - 18-25 см. Вони

Галина Пашкевич, Григорій Охріменко

РОЗВИТОК ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ (VI-II тис. до н. е.) виготовлені з глини, що містить невелику домішку дрібнотов- ченого посуду (шамоту) та піску. Поверхня добре вирівняна й має сіро-коричневе забарвлення. Вироби прикрашені скромно: на зрізі вінець карбування поперечними вдавленнями, ряд го­ризонтальних вдавлень в середній, найбільш розширеній час­тині тулуба, а також пластичні наліпи різної форми. Раніше на цю групу виробів не звертали увагу - їх відносили до трипіль­ської культури. Проте дослідниками Я. Фітцке, Ю. Захаруком, М. Пелещишиним, І. Свєшніковим, В. Коноплею, Д. Козаком, О. Позіховським, С. Ревуцьким, Г. Охріменком в різні роки одержано (під час розкопок та розвідок) значні колекції матері­алів, які відносять до лендель-полгарського культурного кола, що дає можливість виокремлювати кераміку МК з-поміж інших матеріалів (Рис. 17). Згадані дослідники вивчали, зокрема, такі пам’ятки вихідців з Подунав’я та басейну Вісли, як Амбуків, Зимно Володимир-Волинського району, Торчин, Городок, Го­лишів Луцького району Волинської області, Ярославичі Мли- нівського району (Рис. 18; Рис. 19), Листвин, Костянець Дубнів- ського району Рівненської області.

Вивчення лендель-полгарських пам’яток належить до пріо­ритетних (так само, як і трипільських) завдань європейської нау­ки. Рівень розвитку цих племен V - IV тис. до н. е. визначається як протоцивілізаційний (Рис. 20). Їх називають ранньоземлеробськи- ми спільнотами. Значний внесок у вивчення пам’яток МК зробле­но завдяки науковим розробкам Анни Закостєльної, Яна Гурби, Славомира Кадрова, Миколи Пелещишина, Віталія Коноплі та ін. Наявні матеріали маліцької культури є свідченям значної заселе­ності волинських земель у ранньому енеоліті. Подальше вивчення особливостей керамічного комплексу цих етноісторичних груп дозволить ідентифікувати нові пункти на траєкторії обживання Волині, встановити подібність з розселенням племен у Подунав’ї, ймовірні точки зіткнення з трипільським населенням, еволюцію форм і декору кераміки МК в часі та просторі.

Література:

1. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (Энеолит, бронза и раннее железо). - К. : Наук. думка, 1990. - 189 с.

2. Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині кам’яного віку. - К.: Наукова думка, 1981.

3. Бандрівський М., Крушельницька Л. Відкриття поселення класич­ної фази малицької культури у Верхньому Подністров’ї // Записки НТШ.

- Львів, 2002. - Т. CCXIV. - C. 441-452.

4. Захарук Ю. Археологія Української РСР. - К. : Наукова думка, 1971.

5. Захарук, 1961, с. 214-216.

6. Конопля В. Лендельская культура // Археология Прикарпатья Во­лыни и Закарпатья. - К.: Наук. думка, 1990. - 185 с.

7. Конопля В., Ревуцький С. Поселення маліцької культури Торчин-За- мчисько // Волино-Подільські археологічні студії. - Львів, 1998. - С. 61-73.

8. Кухаренко Ю. Из разведок на Волыни //КСИИМК. - М., 1958. - Вып. 72. - С. 84.

9. Нариси культури давньої Волині / За заг. ред. Г. В. Охріменка. - Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2006. - 600 с.

10. Охріменко Г., Скляренко Н. та ін. Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. - Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2007. - 740 с.

11. Пелещишин М. Поселення мідного віку біля сіл Костянець і Ли­ствин. - Львів, 1997. - 78 с.

12. Пелещишин М. Раскопки у с. Костянец на Волыни // АО. - 1967.

- М., 1968. - С. 199.

13. Пелещишин М. Стародавнє населення Прикарпаття і Волині. - К.: Наук. думка, 1974.

14. Пелещишин М., Позіховський О. Поселення лендельської куль­тури біля с. Хорова у середньому Погоринні // Археологічні дослідження Львівського університету. - Львів, ЛДУ, 1998. - Вип. 3. - С. 73-84.

15. Пелещишин М., Чайка Р. Раскопки у с. Листвин на Волыни // АО.

- 1971. - М., 1972. - С. 314.

16. Плещи шин М. Нові матеріали до археологічної карти Волині // МДАПВ. - 1961. - Вип. 3. - С. 140-141.

17. Позіховський О. Поселення лендель-полгарської культурно-істо-

Галина Пашкевич, Григорій Охріменко РОЗВИТОК ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ (VI-II тис. до н. е.) ричної спільності в м. Острозі // Археологічні дослідження Львівського університету. - Львів, ЛДУ, 1998. - Вип. № 3. - С. 85-92.

18. Позіховський О. Л., Самолюк В. О. Енеолітичний кремаційний могильник в околицях Острога на Західній Волині // Археологія. - 2008.

- № 1. - С. 28-41.

19. Cynkalowski A. Materialy do pradziojow Wolyni i Polesia Wolyns- kiego. - Warszawa, 1961. - 265 s.

20. Cynkalowski A. Osedee kultuιy Irypolskiej w Bodakach nad Horyniem // Wiadomosci archeologiczne. - Warszawa, 1969. - T. XXXIV. - Z. 2. - S. 225.

21. Glosik J. Wolynsko-podolskie materially z epoki kamienej i wszesnej epoki br⅛zu w Panstwowym muzeum Archeologicznym w Warszawie // MS.

- 1962. -Krakow, 1962. - T. 8. - S. 316.

22. Kaczanowska M. Ceramika kultury malickiej z Krakowa Nowej Huty // Kultura malicka / Red. I. K. Kozlowski. - Krakow, 1996. - S. 5-29.

23. Kadrow S. Faza rzeszowska kultury malickiej // Faza rzeszowska kul- turu malickiej. - Krakow, 1996. - S. 51-70.

24. Kadrow S. O. Osada neolityczna na stan. nr. 16 w Rzeszowie na Osie- dly Piastow // Spr. Arch.- 1990. - T. 41. - S. 9-76.

25. Kadrow S., Zakoscielna A. An Оіііііпє of the Evolution of Danubian Cultures in Malopolska and Western Ukraine // Baltic-Pontic Studies.- 2000.

- Vol. 9. - S. 187-255.

26. Podkowinska Z. Badania w Strzyzowie, pow. Hrubieszow, Woj. Lublin w latach 1935-1937 oraz 1939 // Archeologia Polski. - 1939. - № 5. - S. 39-60.

27. Zakoscielna A. Las Stocky, stan. 7, gm. Konskowola, woj. Lubelskie // Spr. UMCS. - 1984. - S. 3-6.

28. Zakoscielna A., Gurba J. Z problematyki kultury malickiej na Wyzynie Lubelsko-Wolynskiej // Archeologia Polski srodkowowschodniej. - 1997.

- T. II. -S. 201-209.

Рис. 1. Пам’ятки (поселення та окремі знахідки) малицької (МК) та волино- люблінської (ВЛК) культур на Волині (за Г Охріменком, І. Маркусом): 1 - Ветли; 2 - Гредьки; 3 - Амбуків; 4 - Лежниця; 5 - Морозовичі; 6 - П’ятидні; 7 - Федорівка;

8 - Володимир-Волинський; 9 - Зимно; 10 - Черчичі; 11 - Сілець; 12 -Бубнів І (Бубнів ІІ, Маркостав); 13 - Торчин; 14 - Валентинів; 15 - Сьомаки; 16 - Городок;

17 - Гірка Полонка; 18 - Голишів І; 19 - Голишів ІІ; 20 - Коршівець; 21 - Антонівка;

22 - Рокині; 23 - Новостав; 24 - Луцьк-Красне І (Луцьк-Красне ІІ); 25 - Лище;

26 - Луцьк-Гнідава; 27 - Яловичі; 28 - Малі Дорогостаї; 29 - Мала Осниця;

30 - Майдан-Липно; 31 - Великий Мідськ; 32 - Липно; 33 - Білів; 34 - Тютьковичі;

35 - Зозів І; 36 - Зозів ІІ; 37 - Гоща; 38 - Острів І; 39 - Острів II; 40 - Мирогоща;

41 - Костянець; 42 - Сапанів; 43 - Острів; 44 - Листвин; 45 - Бродів; 46 - Хорів; 47 - Розваж; 48 - Могиляни; 49 - Кургани; 50 - Вельбівно; 51 - Зіньки; 52 - Вілія;

53 -Лішня; 54 - Білокриниця; 55 - Павлів; 56 - Нестаничі; 57 - Кам’янка Бузька;

58 - Ракобути; 59 - Йосипівка; 60 - Кукезів; 61 - Звенигород; 62 - Колоколен

154

Галина Пашкевич, Григорій Охріменко

РОЗВИТОК ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ (VI-II тис. до н. е.)

Рис. 2. Поширення маліцької культури у класичній (а) та жешовській фазах (Ь) (за А. Закостєльною)

Рис. 3. Костянець Дубнівського р-ну Рівненської обл. Посуд МК

Рис. 4. Листвин (уроч. Протереб) Дубнівського р-ну Рівненської обл. Фрагменти кераміки МК (за М. Пелещишиним)

Рис. 5. Листвин (уроч. Гострий Горб) Дубнівського р-ну Рівненської обл. Фрагменти кераміки МК (за М. Пелещишиним)

Рис. 6. Могиляни Острозького р-ну Рівненської обл. Кераміка МК:

1-2 - за І. Свєшніковим (без масштабу), 3 - за Г Охріменком

Рис. 7. Торчин Луцького р-ну Волинської обл. Фрагменти кераміки МК (за В. Коноплею, С. Ревуцьким)

Рис. 8. Хорів (уроч. Ожогоща) Острозького р-ну Рівненської обл. Фрагменти кераміки МК (за М. Пелещишиним)

Рис. 9. Ритуальна (поховальна ?) посудина МК з Хорова (за М. Пелещишиним)

Рис. 11. Матеріали фази 2а з Вербковіце (за Й. Глосіком, В. Сладковським, І. Свєшніковим)

2

Рис. 14. Білів Рівненського р-ну Рівненської обл. Фрагменти кераміки МК. Розкопки В. Ауліха

Рис. 15. Реконструкція миски МК з Гнідави (за Г Охріменком)

Рис. 17. Бодаки. Кераміка МК (за Г Охріменком, Н. Скляренко)

Рис. 18. Ярославичі І. Фрагменти кераміки МК (за В. Коноплею) 166

Рис. 19. Ярославичі І. Фрагменти кераміки МК (за В. Коноплею)

Рис. 20. Винники-Лазки. Кераміка МК (за В. Коноплею)