Малайський півострів

Закінченням Індокитаю є Малайський півострів, що в федера­ції з північним Борнео творить т. зв. Федеративну Маляйзію. Це федерація 9 державок з монархІстично- демократичним устроєм, у проводі з раджами, З титулом раджа-н, шаган, коган - суверенний "цар-імператор" ми вже зу­стрічалися.

В провінції Агоре, гори Маляйського півострова знижуються де підгіря. Серединою півострова простяглеся пасмо гір від 500 до 2.200 м; висоти. Поверхня півострова виносить 89,000 кв.км. Населення мас oκαs( 7.500.000. І’ропіева одиниця "маляйський доляр, 3,06 маль дол. - америк, доляр.

Ціла Маляйзія має 333.401 кв.км, та з 10.434.034 мешканців. Столиця Куаля-Люмиур має 455.720 мешканців. Урядова мова малайська; в ужитті мови англійська, індійська, індонезійська, китайська. Державний устрій: Конституційна монархія. Віри: 80 % мусульманська, а далі "Гінду" (індійська-браманізм) Буддизм, КонфуцІонізм і Анімізм.

Маляя - це слово орійсько-індійське, походить від санскритсько- слова "мал" - малий. У нас осталися назви: Малик, Малко, Малецький і т.п. Анґл. "мале" мейл - чоловік (чоловічий), франпузське "маляйсе"-непривіт­ний (270), еспанське "маля" - злий, завзятий (259), Як бачимо орійські мови мають слова з пнями "мал", "мале", Наше маля, малий, малюський. Маляйці й індонезійці та віетнамці є низького і середнього росту. їх предки "мали чи маляї" посіли за тисячоліття острови від Мадагаскару через Малайський півострів Індонезію, Філіпіни та сотні островів на Тихому океані через Гаваї, Полінезійські і Великодні острови прибули до Америки (4.

За тисячоліття змішалися ті сотні племен в більшому або мен­шому процентовому відношенні з негроїдною расою, бо на островах іншого виходу не було. В кожному разі америк. індіяви, яких вітчизною була Европа й Індія прибули до північної, центральної і південної Америки трома шляхами: І. через землю пролив БерінГа і ті з тих декотрі племена в малому відсотку маютьдомішку крови монголоїдів; П. через Тихий океан з острова на острів в Південну і Центральну Америку і ті мають домішку крови негроїдів і ПІ. ма­буть, із загинулої Атляптиди. Найчистіші расово були індіяни в Нейтральній і Північній Америках. З Тихого океану вони через Панамський перешийок пе­рейшли до т. зв. Західних Індій (Куба, Гаіті, Порторіко, Ямайка й інші).(248 та 4. т. 12 ст. 54).

Еснанеько--французькі баски в Піренеях і мабуть, цигани, це останки тих пра-іпдо-оріїв-індіян в Европі. (ібід). За археольогічними дослі­дженими вони почали прибувати в Америку від 35 - 4 тисяч літ до Xp.малими хвилями - родами в тих часах, коли не винайдено ще ні колеса, ні плуга. Тому індяии Півн. Америки до наших часів не вживали ні воза, ні плуга. Тягарі перетягали волами, пізніше кіньми на 2 дручках волоком; азамість плуга уживали дрючка - ора до спушування ґрунту і садження, а не сіяння куку рудзи-

В усіх 3 Америках було кілька десять тисяч ндіянських племен, вопи міми около 1700 різних мов і ще більше наріч, які за тисячліття стали між собою мало зрозумілі. То була мабуть причина, що індияни ворогували між собою за пасовиська й жорстоко себе винищували. Це і алькоголь використа­ли білі європейці для їх поневолення і винищення.

Індіянське племя маляїв,яке ще до сьогодні має мову дещо по­дібну до маляйської; живе в Бразилії, Це не припадок, а незбитий доказ при­буття Індиян в Мексик, Центральну й Південну Америку з Маляїв морською дорогою. Таких випадків з подібними назвами в мові на понад 10.000 кільо- метровій віддалі історія не нотує. В Бразилії є ще племя "яваги" - "явани", (з островаЯви?) е чами - хами в Болівії (4.

З тими назвами ми познайомились в Маляї і Віетнамі. Є ін­дійське ллемя малякатів в Еквадорі (ібід). C авапи - явани у Вепезуелі, лекі в Болівії (леків знайдемо в Европі), є больони в Еквадорі й містоБольонія в Італії (4. т. 12. ст. 60),є племя сари в Колюмбії сари були в Україні (Саратів і Сарат) і в Німеччині (долина, ріка і місто Caap) є племя там і в в Бразилії, а та­ми-тамілі є в Індії, R ^Іунич в Перу, а ріка Манич - (Мупич) в Европі, є ка- рутани в Бразилії, а хорутани (херуски в Европі вирізали римські легіони Bapa, е маріяти в Колюмбії, а народ маріїв жив побіч сумерів в Месопотамії (ібїд). Г антІ в Бразилії (високого росту), а високі, сильні анти - наші пред­ки, жили в Україні (Ібід). f десятки інших назв чисто українських як мужики, маї, запотекі (заиоточні), закотекі і т.п.

Скептичний читач може подумати, що це припадки. Чому то­ді немає ні одного припадку Бату, Кубла й, Тамерлян, Джінґісхап, башка, чун- кінг, Гочі-мін, Тієн-лю і под.? Такі припадки па десятки тисяч кільометрів віл Европи й Індії всесвітня історія не нотує. Такі припадки з неба також не падали їх принесли в оріняцькій добі від 35 — 4 тисячі літ до Христа до усіх 3-ох Америк перші роди індіян (4. т. 12. ст. 54). Усі ріки, озера, про­вінції і половина осель в Америках і Канаді мають індіанські назви. "Оттава"! тисячі подібних назв- це Індіанські назви, Лиш у нашій українській мові друга трава називається отава. Це також припадок? Але дуже дивний! Я, на жаль, не мав змоги студіювати Індіанських мов, а їх є около 1700. Ось що говорять знавці індіанських мов: "Щоб студіювати індійські мови, треба знати англійську, староґерманську, еспанську, португальську, палійську, французьку, грецьку і "руссіян- мови. Автор забув, а може й не знав, що тре­ба знати українську мову київської Руси, (4. т. І. ст. 26).

Західньо-европейські й американські учені не розуміючи духа староукраїнської мови, перекручують немилосердно українські назви, не розу- міючи їх значення.

Археольоґія доказує, що найстарші індіанські поселенці в Півн. Америці були довгоголові, кавказької раси, стрункі, делікатної будови. Автор статті в Енциклопедії про індіян додає, що пізніше прибули монголоїди і змі­шалися з індіянами. Але в цій самій статті подає цікавий факт, "що в пів­нічно-американських індіян не зустрічається крови ['руни "Б", яку мають мон­голоїди, а мають кров Групи "А", яку має біла кавказька раса" (4.τ,12.cτ.65.).

Південно-американські індіяни мають домішку крови "О", нег­роїдну около 10 - ЗО %. До 1929 р. американські учені думали, що кожна ін- діянська мова є чужа одна одній. У 1929 р. американський учений-лінгвініст Едвард Canip доказав, що індіяни, як і європейці, належать До спільних мов­них груп, яких с 6: І. ескімо-алєутська мас домішку крови "Б"; 11. альґон- кіянська: HL наденська; IV. пєнуська; V^z. гоканська і VI. азтенька. (ібід ст. 68). Uθ Група крови "А" кавказька.

Різьба в камені, стиль будови пірамід, камінних святинь, ке­раміка індіян Центральної й Південної Америк є сестрою стилю, різьб в камені архітектури Індії, Бурми, Камбоджі, Маляї та Індонезії. Танці, музика (бубон, сопілка), такт в танці та голосні співи під час танцю є до нині в Індії й амери­канських індіян, Індокитаю, Індонезії та в усіх словян.

Релігія Індіян: Почавши від Індії почерез Індокитай, Маляї, Ін­донезію до амер, індіян ті народи найбільше вірять в тотемізм і анімізм. Амер, індіяни вірили ще в богів сонця, місяця і дошу. С’тільки на доказ,що вітчизною америк. індіян, індів і маляїв була Европа-Нраукраїна (248 та 271). Вони прибували в Америку й Індію ще в оріняцькій добі. В тих часах мова оріняцької людини була ще мало розвинена, односкладова, дуже мало подібна до праруської мови, санскриту, чи авести та все таки багато пнів в словах індіанської мови, мають співзвучні пні в словах європейських та словянсько -українських мов. Візьмім загадочну назву індійського племени "гуйчал”, чи наше гуцул? Гуйчали жили та живуть до сьогодні в Мексиканських горах на високорівні Сієра-Мадре, висотою від WOO до 2500 м., займаються випа­сом худоби, ловецтвом, а в долинах управою кукурудзи, фасолі, сквашу, гарбу­зів. (Наші Карпати на Гуцульщині мають ту саму висоту). Живуть у Мексику на північ від озера "Чапала", зі сходу сусідують з ними казкиани, а північного сходу закотеки, з заходу текуали, з півдня тепекани. Я не спокутуюсь робити з індіанських "гуйчулів" наших гуцулів, але їх обличчя і округло підтяте во­лосся рівно з кіпцями вух, їх вишивані сорочки і штани, шовкова або флянеле- ва кольоровгі сустка на шиї і "дзьобеня" (плетена з волічки торба) через ліве плече до правого боку та накидка панчо з грубого сукна, аж до болю нагадує гуцула. Хто цікавий, нехай поїде в Мексико.

Візмім індіянське племя сенеків в Нюйоркському резерваті. Вони звуть себе чоті нондавага - люди гір (наше чота-гурт людей) одягніть дівчину сенеків в український стрій- це буде прекрасна гуцульська дівчина. Сенеки - войовниче племя, помагали у визвольній війні англійцям. Сьогодні їх осталося около 4 тисячі. Багато людей з прізвищем Сенека живе в Італії і Ecnaнії. Знаний з історії римський фільософ „ЧюціЙ Сенека жив від 4. р. до Xp. до 65 р. після Xp. (4, т. 20 ст. 321). Варта ще додати, що мова гуйчулів на- лежить до Групи азтеків, які прибули в Центр. Америку в пізніших часах. Ix мова має більший відсоток санскриту.

Нам годі тут обширніше зупинятися над іншими індіанськими племенами з українськими пнями в їх назвах, згадаємо тільки кіовів, лІванів, мазатеків, чалів, мамів, чортів, чолотеків, оросів, оротинів, коробичів, боро- тів, кулів, борадів-боранів (бурмів), чізів, (історичні кизи-ки в Приозівю і Малій Азії), сумів, джуманів, чумачів, пал юсів горянів, кучінів, савків та десятки подібних.

ІІовертаючися до Маляйзії, пригадуємо, що Маляйський півост­рів серединою є гористий. Доокола гір є широкий пояс приморських рівнин, що в більшості багнисті. Підгіря з малими горбами, покритими промисловим лісом, поміж ними є’розлогі, сухі, дуже урожайні рівнини, маляйці називають їх "полье"- наше поле, (4.τ,14. ст. 675). Ті иолья маляйці запопадливо управ­ляють і вони дають великі урожаї. Малайські гори мають багато цини, заліза, вольфраму, ільменіту, монозіту й колюмбіту, уживаних до електричних жарі- вок і електроніки, 3 добування тих металів Маляя мас великі доходи. Залізо продають в руді (6.000.000 тон річно), цину витоплюють (290.000 тон річно). Малайський півострів мас багато опадів. Zjoiui й в.ічна весна сприяють управі промислових рослин і дерев. Маляї прибули на півострів 4.000 літ. до Xp. В лісах знайшли банани й тикву (рід гарбуза), цукрову тростину й кокосову пальму. Із собою принесли риж, бавовник і просо. У лісах знайшли буйволів і свині і їх освоїли. З бавовника виробляли полотно, його красили природними фарбами (Ібід ст. 678).

З Індії маляї прийняли пізніше санскритсько- керальську абет­ку, релігію, астрономію, медицину, закони та літературу, державний устрій, золотництво й вирощування шовковика, як також будову великих мореплавних кораблів, (ібід).

Правдоподібно маляї належали до Індії, і індійці зорганізували першу державу, її китайці називали "Фоу-Пан". Це була держава з релігією Будди. Література маляїв була писана від II. стол, по Xp. санскритською абеткою. Держава з індійськими династіями на Маляях протривала до XIII. стол. в якому цар Суматри Вія здобув Маляї (ібід).

В 1365 р. наїхали на півострів сіями-таї. Арабські місіонарі почали ширити мусульманську віру на островах. Маляйці почали мусульмани- тися. В 1403 р. царевич з провінції Маляка оженився з яванською царівною і обеднав з Малясю Яву й південну частину півострова з провінцією і портовим -містом "Тумасік’’ - наше Товмачик (літописне "Толковин" цебто місто різ­них мов, які було треба у великому торговельному центрі толкувати-пере­кладати з одних на інші. Тумасік чи Тол мас ік- це теперішний "Сіні діну р'’.іію вже в XV. стол. був міжнародним торговим центром з різними мовами.

Від 1403 р. править династія магараджів Маляка і від назви тої династії з провінції Маляка цілий півострів починає називатися Маляйським. (ібід).

В 1511 р. півострів здобув португальський адмірал Альфонсо, В 1602 р. португальців вигнали голяндці ї здобули Суматру і Яву а в її столи­ці Батавії встановили випадову базу. (ібід). В 1786 р. витиснули голяндпів англійці; вони на спілку з французами, своїм мудрим тактом в адміністрації і поведінкою зєднали собі автохтонне населення і зайняли цілий Індокитай, Ін­донезію й Індію. Так пройшло до Il. світ, війни. По війні, під впливом япон- ∣ ців почався визвольний рух в кольоніях. Англійці дали своїм кольоніям волю і ∣ створили т. зв, "Комонвелт"; в ньому обеднапі всі колишні кольонії з Канадою й Австралією в торговельному й по части політичному союзі, як рівні з рів­ними. (ібід ст. 678 - 681) Маляя увійшла до Комонвелту 31. серпня 1957 р. (Ібід). Сьогодні малайська федерафія складається з 9-тьох федеративних державок, їх королі творять найвищу Раду держави, що називається "Майлнй раджа-раджа". Один з них, вибираний що 5 літ на голову держави. Тих 5 літ] він є царем МаляйзІЇ, президентом "Найвищої Ради", іменує президента мі­ністрів і є начальним вождом армії. Законодавчий уряд складається з сенату й сойму. Сенат мас по 2 сенаторів з кожної державки, а 16 іменує у ряду ючий цар - мага-раджа. Разом 34 сенатори. Сойм складається з 100 послів, ви­бираних на 5 літ. Магараджа рядить державою на підставі конституції, взо- рованої па англійській, (251 та 4. т. 14. ст. 681).

У державі є 3 партії: 1. національна, яка від 1962 р. має в соймі 71 посла, 2. іслямська, має ІЗ послів, 3. соціалістична, має 12 послів Чотири посли є незалежні, (ібід).

Маляйці мали також громадянську війну з комуністами, спо­мотаними Китаєм і Москвою, При допомозі англійських дорадників, обеднані дооколо свого монарха виловили і вибили комуністів та запровадили в краю зразковий лад і порядок. Життєвий рівень населення в малайській монархії дорівнює Японії, В обох цих державах панує добробут, високо стоять фінанси держави, немає безробіття, а в парі з тим високий життєвий стандарт.

На цілу Азію лише в Маляйзії і Японії, як в Америці і Англії, чоловічих рук не вистачає до праці. Около 35 % маляйського жіноцтва працює на рівні з мужчинами. Робітництво Маляйзії зорганізоване в робітничих юиіях (ібід). Високо респектуеться право, безплатне добре зорганізоване народне й середнє шкільництво, на "польях" видно трактори,на добре удержаних шляхах - авта, а в хатах робітників-радія, холодільники й телевізія. Причина еко­номічного розвою Маляйзії - лад, відсутність анархії, пошана законів, довіря І обєднання доокола свойого державного проводу й конституції, а вкінці багата земля федерації та працьовитий нарід творять в сумі Добробут федерації.

На півострові є 7.800 000 акрів унравної землі, з того 3,750.000 акрів є під Гумовим деревом, 920.000 під управою рижу й кукурудзи, 500.000 акрів під управою кокосової пальми, з її оріхів витискають стільки оливи, що після заспокоєння внутренних потреб держави, 100.000 тон експортують річно. Понад 20.000 акрів підведено під управу ананасів. І|а ріллі управляють імбір, чай, перець, гвоздики, земляні орішки І тапіоку її мукою тучать свині. Другою підставою добробуту, як згадано, є підземні багатства краю.

Малайська армія складається з полків т. зв, "королівської ар­мії”, добре вишколеної і здисциплінованої; вона за 18 літ самостійності! набу­ла великого досвіду в боротьбі з комуністичною партизанкою. Партизан і їх симпатинів розстрілювали на місті і. (Ібід).

Маляйці у 80 % визнають іслям. Тому, що комунізм не визнає релігії, то ие єднає магометан проти комунізму. Перша найважпіша заповідь Аллаха, це війна за віру (національну магометанську церкву). Капля крови, згідно з наукою "Корану" (їх євангелія) варта більше перед Аллахом, як рік твердого посту. З того видно, чому комунізм не може ширитися у визнавців ісляму, Найбідпіший араб і найбідніший ісл ямський малярць буде щодня їсти сухий хліб з водою, але комуністичного раю не хоче, бо він вірить,що за твер­ду віру в Аллаха одержить обіцяний ним рай у небі (ібід).

Як придався б деяким народам політичний розум маляйнів, їх єдність в боротьбі за свою державу й основу кожної держави-свою національну Церкву. Маляйці вистріляли в джунглях понад 6.000 чужих, присланих Китаєм і Москвою партизан і тепер мають спокій. Москва і Пекін зрозуміли, що ма­лий, добре здисциплінований мілітарно й духово Маляйський півострів бє дош­кульно по пальцях. Це єдина "мова", яку комуністи цілого світу докладно ро­зуміють. Тому Китай не рішається окупувати півострова. Сінгапур (колишній "Томасік-Товмачик"), той великий центр міжнародної торгівл ї з 850.000, в тому в 90 % китайського, населення, бо знає, що з суші будуть бити маляйці а з моря Англія, Америка й Формоза.

'Io Малайської федерації входять федеративно 3 державки пів­нічного Борнеа; Саравака, Брунеї і Борне. (4. т. 14. ст. 50),(251).

Малайська мова, це мова індійського племени тамілів зі стейту Ke рал я, де живе 17.000.000 тамільців. Столиця Трівандрум, найдальше на півдні великий порт Індії, Трівандрум - це дублет назв Трої, Трієсту чи Трія- нону (3-рьох найвищих богів, неба, землі і моря- води). Тамільці називають себе "маляалі", а свою мову і літературу "малаялам". Це потомки дравідів -самарів, що прибули з Праукраїни в Індію і Месопотамію около 5000 літ доXp

Коли в Індію прибули інди 1750 літ до Xp. то тамільці прийняли від них їх літературу, письмо й закони, основані на санскриті та їх вони пере­клали на свою, як ми бачимо, дещо відмінну мову. (ІбІд).

З поданих до тепер фактів і джерел бачимо, що дравіди-маляялі. інди, індокитайці, бурми, саї-таї, кмери, ляї і маляйці належать до одного пня народів, що в різних часах-тисячоліттях приходили в Індію й інші частини світу з маточника оріїв "Савт Рашен". Як звалася Праукраїна-Орінна в Орін- яцькій і Мадленській добах 40-8 тисяч літ до Xp., можемо лиш догадуватися. Може вперше Оріяна, пізніше Сіндія, а далі Самарія-Кімерія, пізніше Скитія і под. Найстарші в Европі стоянки оріняцької людини знайдено в Україні. (2. ст. 65). Уже в тих часах почалося розселення оріняцької людини в середню Азію, Індію, Ірак, Іран. (4. т. 12. ст. 63 - 79),(271),(4. т. 14. cτ.675-684),(25).

Обізвавшеся з Індо-оріями, народами Індокитаю, Маляями та амер, індіянами, бачимо, що Оріяна-Цраукраїна була колискою білої раси та всесвітної кулькури і цивілізації. Сподіваємось, що доказів буде ще більше, В другому томі якщо розійлеся том перший в 500 примірниках.