КУЛЬТУРА ТА МИСТЕЦТВО ДАВНЬОГО КАМ'ЯНОГО ВІКУ

Рис. 1. Скульптурца бізона. Печера Ла Мадлен. Франція

За археологічними даними, заселення Волині відбувалося в ашельський час.

Набагато більше даних є про мустьєрські стоянки Західної України, зо­крема, на території Волині та Подністров’я їх відомо понад 50. Саме в цей час (120-35 тис. років тому) люди навчилися добувати вогонь, будувати різні типи довгочасних споруд; встановився родовий лад, виникло первісне мистецтво і, можливо, рахунок.

Дослідження мустьєрських стоянок дали можливість виокремити серію предметів, які можна розглядати як артефакти мустьєрського мистецтва. Пе­редусім ідеться про знахідки на стоянках Молодово І та Пронятин. Серед во­линських пізньопалеолітичних пам’яток відома стоянка Куличівка біля Кре­менця, досліджувана В. Савичем, де знайдено крем’яні знаряддя та шматки різнокольорової вохри, яка, ймовірно, призначалася на фарбу. Серед кістяних виробів виявлено орнаментовані роги північного оленя, проколки, рогові руч­ки для крем’яних знарядь [Савич, 1975, с. 47].

Спеціалісти звернули увагу не лише на наявність гравірування, за допо­могою якого що передані різні геометричні мотиви, контури фігур тварин і людей, але й на сліди живопису, тобто використання фарб. Це дало підстави стверджувати, що на території України найдавніше мистецтво з'явилося в середньому палеоліті, і одночасно поставити питання про його витоки, які, мабуть, потрібно шукати в ашельському періоді. Знахідки палеолітичних виробів мистецтва є, поза сумнівом, неоціненним джерелом для пізнання особливостей життя, світогляду, господарської діяльності, соціального ладу, інтелектуального рівня первісних людей.

Варто зазначити, що між предметами мистецтва і культу не завжди мож­на провести чітку межу. Пізньопалеолітичні знаряддя праці часто прикрашені гравіруванням, що передає навіть зооморфні сюжети, мабуть, з декоративною метою, а от зигзагоподібна різьба на жіночих скульптурках, скоріше за все, мала магічне призначення, ймовірно, це були вотивні предмети (рис. 2, рис. 4). За підрахунками, в кін­ці палеоліту (приблизно 12 тисяч років тому) на Украї­ні мешкало всього 20 тисяч жителів. На пізньопалеолі- тичних пам'ятках України виявлено різні мистецькі артефакти. Передусім мож­на виокремити такі форми, як палеолітична архітекту­ра, скульптура, гравюра, найдавніший живопис, музичне мистецтво, при­краси - підвіски, браслети,

намистини.

Мистецтво найдавнішого часу тісно пов'язане з господарською діяльністю людей кам'яного віку, з магічними діями, які повинні були сприяти успішному полюванню, розмноженню тварин, а отже, й виживанню в складних природ­них умовах (рис. 1, рис. 3, рис. 6, рис. 8).

Сцени боротьби з мамонтами, бурими ведмедями, печерними левами, шер­стистими носорогами залишали глибокий слід в уявленнях, свідомості, поведінці тодішніх мисливців. Можливо, саме під впливом емоцій, яскравих переживань почав виявлятися потяг до живопису, розфарбовування, гравірування, вирізу­вання, скульптури. Майже на всіх палеолітичних стійбищах нерідко знаходять фарби (найчастіше шматки вохри), оздоблені різьбленням кістки, роги.

Палеоліт пізнього періоду на території Волині представлений матеріалами з п'ятого культурного шару стоянки Липа VI (Рівненщина). За даними В. Сави­ча, тут знайдено крем'яні та кістяні знаряддя, шматки різнокольорової вохри, хвойну смолу, кістки мамонта, носорога, коня, тура, зайця, вовка, песця. Серед знарядь виділяються кістяний наконечник дротика довжиною 233 мм, знаряд­дя для плетіння (пластинки з бивня, що мають гачкоподібний виступ на одно­му кінці), фрагменти антропоморфної статуетки, прикраси - три циліндричні намистини.

Побутує думка, що предмети палеолітичного мистецтва відображали не лише естетичні смаки, а, передусім, магічні дії первісної людини, спрямовані на забезпечення її благополуччя. Пізньопалеолітичні артефакти мають багато слідів магії - однієї з форм вірувань того часу, яка виникла набагато раніше. Унікальною є гравірована лопатка мамонта, виявлена в другому мустьєрсько- му горизонті пам'ятки Молодово І. За описом О. Черниша, на ній вирізьблена фігурка тварини (оленя чи лося), зиґзагоподібні лінії, кути, трикутники, хви­лясті лінії, знак жіночої статі, сліди численних ударів та прокреслень чорною фарбою, тобто зображена сцена мисливської магії [Черныш, 1987, с. 21].

Про постійну роботу новаторської думки свідчить, те що давні люди вмі­ли розбивати мамонтові черепи, випрямляти, розрізати, гравірувати кістки тварин, бивні мамонтів. Показовою є знахідка кісток зубра зі слідами гравіру­вання на мустьєрській стоянці Пронятин Тернопільської обл. [Сытник, 1981, с. 313].

Шедевром палеолітичного мистецтва можна вважати серію «жезлів на­чальника» із сьомого шару пам'ятки Молодово V. На поверхні цих предметів добре видно вирізьблені контури людини і тварини, а з боків - зарубки, що, можливо, свідчать про вміння рахувати. На появу рахунку вказують кістки тварин із ритмічно нанесеними на них зарубками (рисочками), які мають пев­ний порядок. Наприклад, у цьому самому шарі стоянки Молодово V знайдено пластини зі слідами трьох паралельних ліній. Виробів із кістки, каменю, рогу, на яких видно різні насічки, ямки, зарубки, розташовані в певному порядку, на пізньопалеолітичних стоянках України виявлено досить багато (Мізинська стоянка, Гінці, Межиричі, Молодово V) [Археология УССР, 1985, с. 82]. Подібні знахідки, на думку багатьох спеціалістів, підтверджують гіпотезу, що люди в період пізнього палеоліту вміли рахувати [Фролов, 1974].

Кістки та камені із зображенням зірок, сузір'їв, знайдені в різних місцях, наприклад, на Кам'яній Могилі, свідчать про інтерес до астрономії [Чмихов, Кравченко, Черняков, 1992, с.

Гравірування. Серед мистецьких артефактів України фінального палеолі­ту широко відомі предмети з гравіруванням - схематичні статуетки, лопатки тварин, браслети, знаряддя праці, знайдені на стоянці Мізин біля Новгоро- да-Сіверського на Десні [Рудинський, 1931; Шовкопляс, 1969; Бибиков, 1981], на пам'ятці Молодово V, на Кирилівському поселенні, поблизу Тернополя тощо.

На кістяних гравірованих виробах наявні мотиви заглибленого лінійного орнаменту у вигляді ліній, кутів, шевронів, ялиночок і навіть такого складного орнаменту, як меандр. Геометричним і меандровим гравіруванням оздоблені браслети з пластин бивнів мамонта та їх уламки і заготовки. Широковідомий унікальний браслет на широкій пластині з бивня мамонта, знайдений у Мізині. Він прикрашений досконало виконаним різьбленим меандровим орнаментом, який ритмічно чергуєть­ся із зигзагоподібними лініями (прямокутною спіраллю).

ґзагоподібний та меан-

Викликає здивуван­ня композиційна довер­шеність орнаменту, по­будованого на найпро­стіших геометричних сюжетах, які переходять у складну художньо ор­ганізовану цілісність. Як було встановлено В. Бібі- ковою, мізинський зи­дровий орнамент - це копія рисунка дентину

розрізаного бивня мамонта, що особливо добре видно на згладженому попе­речному зрізі. Отже, складний геометричний орнамент з його чіткою ритміч­ністю і симетрією має природне походження і є результатом реалістичних спо­стережень східноєвропейського кроманьйонця над структурою дентину бив­ня мамонта [Бибикова, 1966, с. 13]. Розв’язання однієї загадки - походження досить складного орнаменту - з’ясовано, однак лишаються інші, наприклад, як первісні художники вираховували розташування ліній, щоб заповнити все поле виробу орнаментом, не порушивши його ритмічної спрямованості.

Виявляємо гравірування у вигляді кутів, зиґзагів, ромбів, меандрів на зна­менитих стилізованих жіночих статуетках та фалічних фігурках із бивня ма­монта (більшість статуеток зображує жінку, що характерно для матріархаль­ного родового суспільства пізньопалеолітичної епохи).

В орнаментальному мистецтві Мізина простежується типологічна подіб­ність з такими ж артефактами із Пшедмоста (Чехія), де кістяні вироби також прикрашались гравірованими зиґзагами, шевронами тощо. Деякі риси мізин- ського гравірування мають аналогії серед археологічних предметів інших па­леолітичних пам’яток Центральної Європи (Дольні Вестоніце, Пекарна, Петер- фельс) [Елинек, 1982, с. 371].

Дослідники давно звернули увагу на естетичний аспект палеолітичних знарядь із каменю, що розцінюється як своєрідний первісний дизайн. Разом з тим на деяких знаряддях праці добре видно паралельні риски, геометричні композиції і навіть антропоморфні зображення. Так, у техніці рельєфу пере­дано силует безрукої одноногої людини зі скошеними плечима на «жезлі на­чальника» (Молодово V). Чіткими лініями прорізано людський тулуб і ноги на лощилі, виготовленому з пластини рогу оленя. Обидва антропоморфні зобра­ження супроводжувалися ритмічними паралельними нарізками по боках вни­зу [Давня історія України, 1997, с. 99].

Поширеними були, очевидно, й антропоморфні зображення, як, напри­клад, на одному із «жезлів» з Молодово V. Підтвердженням цього є також знайдена О. Ситником кістка бізона із зображенням тварини, схожої на коня, на мустьєрській стоянці Пронятин біля Тернополя. Річ унікальна тому, що різьблення виконано в техніці зворотного рельєфу, тобто з видаленням по­верхневого шару кістки всередині окресленого контуром зображення [Давня історія України, 1997, с. 47]. Однак, у первісному мистецтві гравіруванням пе­редавали переважно орнаментальні композиції.

Скульптура. Етнографічна неповторність палеолітичних культур, мабуть, найяскравіше виявляється в пластиці малих форм та в орнаменті. Особливо не­повторні знайдені в Мізині скульптурні мініатюри, які спочатку трактувалися як фалічні фігурки і зображення пташок.

Рис. 4. Стилізовані статуетки з поселення

Мізин

Оригінальні по суті, схематичні жіночі фігур­ки мають аналоги лише на декількох пізньопалеолі- тичних пам'ятках Європи - Мейєдорф, Супонево, Істюриць (рис. 4).

Схематизовану об'єм­ну статуетку жінки (?), виготовлену з мергелю, знайдено на пам'ятці Мо- лодово V, в якій О. Черниш бачить фігуру в одежі з капюшоном [Давня історія України, 1997, с. 99].

Як відомо, одним із найдавніших скульптурних зображень є фрагмент жі­ночої статуетки (голова жінки) із Брассемпуї (Франція), вирізьбленої з кіст­ки мамонта у примітивно-реалістичному стилі та прикрашеної схематичним узором із коротких паралельних штрихів. Датується скульптура верхнім па­леолітом (оріньякський період). У подібному стилі виконана кістяна статует­ка, знайдена в с. Костенки Воронезької області (Росія), та перше відоме в істо­рії людської культури керамічне зображення жінки з палеолітичної стоянки Дольні-Вестоніци (Чехія). Матеріал, з якого було вироблено «вестоницьку ве­неру», - це суміш глини, попелу від перепалених кісток і жиру. Після випалу готова скульптура стала твердою, як камінь [Малая история искусств, 1973, с. 118]. З того ж самого матеріалу виготовлено знайдені там невеликі фігурки печерного ведмедя, дикого коня, шерстистого носорога - вони більш реаліс­тичні, порівняно із зображенням жінки.

Рис. 5. Фігурка жінки.

Зіставляючи жіночі статуетки, виявлені в різних місцевостях, зокрема кіс­тяні фігурки з Мальти (Байкал), з аналогічними скульптурними зображення­ми, знайденими у Франції (Сірей), в Австрії (Віллендорф), Італії (Тразимено), мистецтвознавці звертають увагу на схожість стилізації та підкреслення спе­цифічних жіночих ознак у всіх випадках, хоча вироби відрізняються техноло­гією виготовлення [Малая история искусств, 1973, с. 117]. Формальними озна­ками, що об’єднують майже всі жіночі палеолітичні зображення, є: гіпертро­фія окремих частин тіла, від­сутність рис обличчя і ступ­нів ніг, моделювання конічної форми голови, легке прок- реслення контурів рук або їх відсутність. Дуже узагальне­ні форми більшості жіночих палеолітичних зображень, відсутність індивідуальних рис, а також їх поширення, а інколи й місцезнаходження, зафіксоване під час розкопок, вказують на культовий ха­рактер статуеток. Ймовірно, «палеолітичні венери» були узагальненим образом жінки-праматері, символом родючості, берегині вогни­ща. Є припущення, що зображення рис людського обличчя регламентувалося системою табу [Малая история искусств, 1973, с. 119] (рис. 5).

Гіпотеза про те, що первісні скульптори не вміли відтворювати риси об­личчя та інші деталі, була спростована фактами. Винятково важливими ста­ли знахідки фігурок людей і тварин на великій верхньопалеолітичній стоянці первісних мисливців на мамонтів у Дольні-Вестоніци (Чехія). Виявлена тут вирізьблена з кістки мамонта чоловіча голова з тонко окресленим видовженим овалом обличчя та характерною формою носа, рота, очей вважається одним із найдосконаліших художніх зображень оріньякського періоду. Загалом чолові­чі зображення епохи палеоліту трапляються вкрай рідко. Серед скульптур ві­домі голова чоловіка, вирізана на іклі ведмедя (Бедейяк, Франція) та рельєфне зображення мисливця на скелі Рок-о-Сорсьє (Франція). Це ж саме стосується печерного живопису та петрогліфів, де перевага віддавалася зображенню тва­рин.

Стилізовані статуетки та бивень мамонта з вирізьбленим малюнком відомі також із палеолітичної пам'ятки Межиричі. Подібні статуетки із бивня мамон­та та мергелю відкриті в 3-му та 6-му шарах стоянки Молодово V. Зображення на бивні виявлені на Кирилівській стоянці та в Гінцях. Реалістичних статуе­ток, подібних до виробів із Костенок, Гагаріна, Дольні-Вестоніци на території України поки що не знайдено.

Живопис. Розвиток живопису на території України в період палеоліту від­різняється від регіонів Західної Європи, де зафіксовано вищі зразки поліхром­них витворів палеолітичного мистецтва. Хоча знахідки фарб на пам'ятках - явище досить поширене, проте живопис, як і гравірування, мав орнаменталь­ний характер [Давня історія України, 1997, с. 102].

Винятковий інтерес становлять знахідки в Мізині великих кісток мамон­та (лопатки, дві нижні щелепи, тазова, стегнова, уламок частини черепа), при­крашених лінійним фарбованим розписом (зигзагоподібними лініями), ви­конаним червоною вохрою, змішаною з кістковим жиром [Шовкопляс, 1969, с. 38-39]. Такі дуже рідкісні знахідки мають аналоги лише на декількох пам'ятках - Пшедмост (Чехія) і Межиричі. Відомі, принаймні, дві думки щодо функціо­нального призначення оздоблених геометричними узорами кісток. Я. Єлінек висловив припущення, що так розмальовувалися конструкт ивні елементи житла [Елинек, 1982, с. 287]. Вітчизняні археологи мізинську групу орнаменто­ваних кісток вважають комплексом музичних інструментів [Бибиков, 1981]. До рідкісних палеолітичних артефактів з розписом належить виявлений в Межи- ричах череп мамонта, розмальований на лобі червоною вохрою, що, ймовірно, символізувало вогонь.

Музичне мистецтво. У пізньопалеолітичний період розвивалися й інші форми мистецтва, в тому числі музичне. На думку О. Черниша, музичне мис­тецтво виникло в другій половині мадленського часу. За даними археологів, знахідки палеолітичних флейт - явище не таке вже й рідкісне. Це могло бути пов'язане як з розвитком музичного мистецтва, так і первісними обрядами, танцями під музичний акомпанемент. На території України відомо чотири пізньопалеолітичні музичні інструменти, знайдені на стоянках Подністров’я: три з них походять із пам’ятки Молодово V, а одна - зі стоянки Атаки-1, де між знаряддями, кістками тварин виявлено залишки фарб та флейту, виготовлену з гомілки північного оленя. Інша флейта з рогу оленя, (вона описана О. Чер- нишем) виявлена в четвертому шарі еталонної пам’ятки Молодово V, має, від­повідно до бензолового методу датування, 17100+1400 років і є найдавнішою на території України та найскладнішою з відомих тогочасних духових інстру­ментів Європи. У ній видно сліди від шести бокових вертикальних отворів, що дозволяло відтворювати цілу гаму звуків [Черныш, 1987, с. 41].

Рис. 6. Скульптури двох бізонів. Печера Тюк д’Одубер. Франція

Допускають, що флейти використовувалися спочатку для приваблення тварин, а вже пізніше як музичні інструменти. Інколи вони поєднувалися з ін­шими, ударними: лопатками мамонта, кістками з потовщенням, якими нано­силися удари, шумними браслетами з бивнів мамонта, що одягалися на руки і звучали в такт танцю.

Такий комплекс інструментів знайдено на Мізинській стоянці (описаний С. Бібіковим [Бибиков, 1981]. Так, група кісток мамонта і їхні фрагменти - ло­патка, тазові кістки, дві нижні щелепи, уламок черепа - становлять єдине ціле. Вони орнаментовані зиґзаґоподібними, смугастими візерунками і, як встанов­лено, мають сліди від частих повторюваних пружних ударів.

Функціонально пов’язаний з цими інструментами «шумний» браслет, який складався із окремих орнаментованих пластинок, вирізьблених з бивня. Поряд знайдено шматки жовтої та червоної вохри, пронизки, голки, які, напев­но, використовували під час ритуалу (рис. 7).

Про знахідку музичної лопатки на стоянці Городок II біля Рівного були повідомлення в польських археологічних виданнях, в узагальнювальній ро-

Рис. 7. Браслет із бивня мамонта. Мізин.

боті П. Борисковського, в описах В. Савича [Савич, 1975, с. 60-65], С. Бібікова [Бибиков, 1980, с. 10-19]. Загадковими на цьому предметі є пропиляні (вирізь­блені) заглибини з одного боку, котрі, на думку Я. Шаповала, зроблені первіс­ним художником для того, щоб передати образ людини, яка співає [Шаповал, 1980, с. 19-20].

Прикраси, деталі одягу. До пізньопалеолітичного часу належать знахідки підвісок (часто з ікол песця), кістяних заколок, які були одночасно і прикраса­ми, і скріплюючими деталями одягу. Зокрема, на Мізинській стоянці виявлено багато прикрас - медальйонів, виготовлених з бивнів мамонта та черепашок морських молюсків. Наявність отворів на одному з кінців підтверджує гіпоте­зу, що їх використовували як підвіски-амулети або нашивали на одяг і головні убори [Шовкопляс, 1969, с. 39]. Загалом морських черепашок у Мізині зібра­но понад 800. Вони мають південне - причорноморське та нижньодніпровсь­ке - походження (Руденко, 1959, с. 112). Знахідки немісцевого для Мізина янтарю, імпортованого з району Києва чи навіть Прибалтики (припущення І. Шовкопляса) та морських черепашок свідчать про зв'язки мешканців стоян­ки із досить-таки віддаленими районами.

На волинській стоянці Куличівка, поблизу Кременця, серед інших арте­фактів також були прикраси із морських черепашок кардіум та гліцимеріс [Савич, 1975, с. 47]. Тут-таки знайдено цікавий комплекс предметів мисте­цтва, зокрема фрагмент «жезла начальника» з антропоморфним зображенням, фрагменти пластин браслета із бивня мамонта, намистини та орнаментовану рогову підвіску, подібну до підвіски зі стоянки Сунгір в Росії.

Неандертальські по­ховання. Важливу інфор­мацію про розвиток ду­ховної культури палеолі­тичної людини дають не­андертальські поховання. Доказом ритуальних дій під час поховання стали сенсаційні знахідки неан­дертальських поховань у печері Шанідар в Іраку. Найбільш відоме з них поховання Шанідар IV - кістяк містився у неглибокій ямі, що визначалася за темним заповненням на фоні світлішого ґрунту. Аналіз пилку довів, що разом із покійником у яму були по­кладені квіткові рослини - деревій, хрестовик тощо.

Рис. 8. Диски: 1,2 - НижняЛожері. Франція.

Відомий дослідник фактологічного матеріалу Ю. Смирнов зазначає, що ви­никнення нової форми ставлення до покійників, яке відбилося на створенні перших усвідомлюваних поховань, «свідчить про появу принципово нового виду соціальних відносин, пов'язаних з турботою про померлих родичів - з виділенням їм частини продуктів виробництва, із затратами часу, енергії, не­обхідними для створення поховань. З культом померлих, ймовірно, пов'язана поява однієї з найбільш ранніх космологічних моделей - світ мертвих» [Смир- нов, 1986, с. 58].

Крім магії, виявами вірувань того часу були тотемізм, тобто уявлення про те, що кожна родова група має своїм предком тварину або рослину; анімізм - віра в те, що людина і всі навколишні предмети мають душу. У зв'язку з цим обожнювалося багато явищ. У той час вже був культ предків, підтвердженням цього є пізньопалеолітичні поховання (наприклад, Костенки в Росії). Характе­ризуючи генезис релігійної форми свідомості, О. Окладніков вважає, що саме в мустьєрський час вперше з'являються «беззаперечні факти формування пер­ших зачатків релігії і мистецтва, до того ж одночасно... Другий етап припадає на період верхнього палеоліту - час високого мистецтва, культури і складної суспільної організації. Це період становлення розвиненої поховальної обрядо­вості, міфології та ритуалів, про конкретний зміст яких можна скласти вра­ження за нечисленними, але виразними пам'ятками мистецтва, за слідами об­рядовості у печерах» [Окладников, 1978, с. 295].

Отже, матеріали, які стосуються мистецтва пізнього палеоліту, свідчать про спільність розвитку матеріальної та духовної культур віддалених регіонів. Поєднання умовних форм з реалістичними (інколи суто механічне, інколи з прикладною метою, однак в обох випадках органічне) є однією з характерних рис палеолітичної пластики. Порівнюючи палеолітичні мистецькі артефакти Західної Європи та України, Я. Єлінек звертає увагу на те, що західноєвропей­ський реалістичний стиль співіснував у пізньополеолтичний час із умовним орнаментальним стилем, поширеним на вітчизняних теренах. Він відзначає, що в Україні особливо багато знахідок художньо декорованих предметів та дрібних скульптурок, а також відзначає унікальне орнаментування червоною вохрою великих кісток мамонта [Елинек, 1982, с. 284-287].

ЛІТЕРАТУРА

Археологія та стародавня історія України : Курс лекцій / М. О. Чмихов, Н. М. Кравченко, І. Т. Черняков. - К. : Либідь, 1992. - 376 с.

Археология Украинской ССР: В 3-х т. / Артеменко И.И. Березанская С.С. и др. - К. : Наук. думка, 1985. - Т. 1. Первобытная археология. - 568 с.

Бибиков С. Н. Древний музыкальный комплекс из костей мамонта: Очерк материальной и духов. культуры палеолит. человека / С. Н. Бибиков. - К. : Наук. думка, 1981. - 108 с.

Бибиков С. Н. Музыкальная лопатка из палеолитического поселення Го­родок II в Ровенской области / С. Н. Бибиков // Первобытная археология. По­иски и находки: сб. науч. тр. / [Редкол.: И. И. Артеменко и др.] - К. : Наук. дум- ка,1980. - С. 10-19.

Бібікова В. І. Про джерела геометричного стилю в палеолітичному мис­тецтві Східної Європи / В. Бібікова // Sbornik Narodniho Muzea v Praze. - Praha, 1966. - Vol. 20. - C. 7-15.

Давня історія України: В 3 т. / Ред. кол. П. П. Толочко (гол.) та ін. - К. : Наук. думка, 1997. - Т. 1. Первісне суспільство. - 559 с.

Елинек Я. Большой иллюстрированный атлас первобытного человека / Я. Елинек. - Прага : Артия, 1982. - 560 с.

Кучинко М. М. Археологічні пам'ятки Волині / М. М. Кучинко, Г. В. Охрімен- ко. - Луцьк : Вежа, 1995. - 168 с.

Малая история искусств : первобытное и традиционное искусство / Виль Мириманов. - М. : Искусство; Dresden : Veb Verlag der Kunst, 1973. - 320 с.

Мізин, І. Визначніші серії кістяних виробів Мізинської палеолітичної ста­дії в освітленні Ф. Вовка / за ред. М. Я. Рудинського. - К., 1931. -11 с.

Нужний Д. Ю. Розвиток мікролітичної техніки в кам'яному віці: моногра­фія / Д. Ю. Нужний. - К. : Наук. думка, 1992. - 188 с.

Окладников А. П. Проблема генезиса религиозной формы сознания в свете современньых открытий археологической науки / А. П. Окладников // Про­блемы развития современной науки. - Новосибирск, 1978. - С. 294-295.

Палеолит СССР : монография / отв. ред. П. И. Борисковский. - М. : Наука, 1984. - 384 с. - (Серия: Археология СССР, [т. 1]).

Савич В. П. Пізньопалеолітичне населення Південно-Західної Волині: мо­нографія / В. П. Савич. - К. : Наук. думка, 1975. - 136 с.

Смирнов Ю. А. Древнейшие погребения (год открытия 1886) / Ю. А. Смир­нов // Природа. - 1986. - № 11. - С. 58-68.

Столяр А. Д. Происхождение изобразительного искусства: монография / А. Д. Столяр. - М. : Искусство, 1985. - 300 с.

Сытник А. С. Новые данные о палеолите Тернопольщины / А. С. Сытник // Археологические открытия 1980 г. - М., 1981. - С. 313-314.

Фролов В. А Числа в графике палеолита: / В. А. Фролов. - Новосибир- ск : Наука, 1974. - 239 с.

Черныш А. П. Ранний и средний палеолит. Поздний палеолит Подне- стровья, Закарпатья / А. П. Черныш // Археология Прикарпатья, Волыни и За­карпатья (Каменный век). - К. : Наук. думка, 1987. - С. 12-43.

Шаповал Я. А. К интерпретации фрагмента лопатки мамонта из Городка II / Я. А. Шаповал // Первобытная археология. Поиски и находки: сб. науч. тр. / [Редкол.: И. И. Артеменко и др.] - К. : Наук. думка,1980. - С. 19-20.

Шовкопляс І. Г. До питання про характер розвитку культури пізнього па­леоліту / І. Г. Шовкопляс // Археологія. - К. : Наук. думка, 1969. - Т. XXII. - С. 31-54.