ЧАСТИНА VІ. АЛЛЯНИ.

Алляни - це масаґето-саки, що почали переходити в Европу через У раль і Волгу в початках нашої ери. Назва складається з двох тали­ських слів; "ALL " _ це 1. наймолодший, щойно зформований, зорганізований.

Нам відомо, що месопотамські і палестинські самари та наші гали молилися до своїх богів співом.

Алляни сусідували з китайцями і монголами, що мали царів і прийняли також монархістичний устрій, але не абсолютний, а демократичний. Кілька чи кільканадцять племен, яких діялекти були найбільш споріднені, ви- вибрали короля і творили похідну орду. Підчас походу і здобуття нових земель той признаний вождями племен монарх (як козацький отаман),мав необмежену владу. Після здобуття нових теренів і після розльосування земель для кожного племени, влада монарха ставала більш демократичною.

Чим дальше на схід і північ, на великих просторах центральної Азії, були віддалені від себе сотні племен, тим більша була різниця в мові. Не можна навіть подумати, щоб за сотні літ мова північних була та сама, що мова південних, чи українських племен. !!ліній "Історія" кн. 4. розділ 80).’

Треба думати, що мова прим, хорезмійців і саків, віддалених від себе на яких 1000 км різнилася багато. Також географічні обставини витворювали інші прикмети племен. Хорезмійці степовики мали коней і кінну армію та стада, саки, живучи в горах Тіенпіану до озера Балкаш, мали оба роди худоби і вівці, але мало коней, бо кінь - це мешканець рівнини. Саки напевно мали відмінну мову від хорезмів, інший спосіб життя і богів з іншими назвами. Тоді, коли в хорезмів бог сонця звався "Хоре", в саків "Один", нім. Одін, бо сонце,було лиш одно, але в усіх народів, що виишли з Ираукраїни', була трійця головних богів, яких батьком був місяць.

Під натиском китайців, що вдарили з Джунґарської брами, поста­ла, як про це вже була згадка, ланцюхова реакція. Гуни, відступаючи перед китайцями, розкололися. Північна частина відступала на північ між рікиїртиш, Ішіл, Тобол; південна частинна утекла на територію саків, що жили в горах, між горішним бігом рік Тарим, Аму і Сир - Дарія. Саки, перетягнені ки­тайською дипльоматіею, ударили на гунів, з якими вони мали сусідські по­рахунки за пасовиська. Гуни, взяті в два вогні, здалися на ласку китайців. Китайці перегнали їх з жінками, дітьми і табунами около 150 р. до Xp. до Китаю і розселили поміж китайським населенням. Скріплені розселеними гунами, китайці, вдарили около 140 р. до Xp. на своїх союзників - саків. IIe відомо чому сакам не помогли масаґети і согдійці. Є думка що китайці стараючися бити кожного ворога окремо, запевнили повище згаданих, що вони бють лиш саків, яких територія походила до Балкашкого озера. Китайці на­певно післали грубі суми золота масаґетам і согдам за невтральність, ви­користовуючи сусідські непорозуміння за пасовиська поміж ними і саками.

На розвилинах імперії Олександра Македонського, постали три великі держави: В Сгипті-держава Птольомея, в Греції і Македонії-Ан- тиґона та Селєвка у Вавилоні. З Вавилону Селєвк поширив владу над Ме­сопотамією, Вірменією, Кападокією, Партією, Бактрією, Согдиєю, Apaxo- зією, Гірканією, Гандхарою, Сатигітією, Арахозією, аж по ріку Інд. Найскор- ше визволилася Партія (247. р. до Xp.). Син Селєвка - Антіох І. переніс сто­лицю до Бактр. Після смерти Олександра у війнах за спадщину по ньому, греки пограбили і попалили багато міст. Тоді була частинно зруйнованаБакт- ра, столиця Бактрії і Самарканд, релігійна столиця сусідних народів,Согди та багато інших. Антіох з Бактр відбудовував ті міста. (Страбо кн. X. роз­діл 2 та кн. XI. розділ 4).

Гальське SOGH - согд - це люксус, вартість, прємна страва, пасажир. Самар-канд був як раз міжнародним ринком товару східних розко­шів (шовки, пахуче коріння і т.п. ),(257. ст. 239 та Словар Вебстера). ^rIoM> у наших літописах є згадка про Самарканд.

Бактрія в 130 р. до Xp. була багатим краєм, з цвітучим про­мислом і торгівлею. В столиці Бактрі бито золоту і срібну монету. Високо стояло рільництво, управляли пшеницю і риж. В Бактрії було що грабити і саки - юечжі ударили на Бактрію. Юстин (кн. 42 р. І.) називає саків скитами. Щойно партам (Мітридат II.) удалося стримати повінь скито-саків около 120 р. до Xp.

Китайські хроніки говорять, що гуни, тиснені китайцями, витиснули саків- юечжів в Бактрію. Знаємо 4 назви сакських племен, це асиї - аси - яси, пасії, тогари і сакаравали. Асиї - це наші аси, яси, але пасиї - це вже племя далеко не сарматське.

Пасії - це пізніше афганські пастуни. Гальське TOGAIR'

- тоґер - це бажати, згоджуватися, бути схильним. Тогари пішли зі саками добровільно. Ці 4 племена це була лиш одна невелика частина племен. Друга частина ударила на Індію. Індійці називали їх шаками. Індійські саки діли­лись на саків - шаків, яванів - греків і пахлявів.

Як бачимо, то вітчиною греків був теперішний Афганістан, що в старині називався Иван - Авган. Греків в давнині називали яванами. Ан­глійський історик GARDNER PERCY ^wTHE COINS OF THE GREEK A.

SCYTHIC KINGS'* говорить, що саки, явани -греки і пахлави зайняли за- хідню Індію, яких царем був Mayc (нім. миш),(ібід кн. 27 розділ; 5). Коли союз 3-4 племен саків, притиснений Гунами, чи китайцями, робив такі під­бої, то які зміни могли викликати десятки тих племен сако - скитів, тиснені гунами і китайцями на захід. Можна собі уявити ту струю возів з будами, табуни худоби кожного племени, а за возами узбросні піші і кінні полки - орди тих скито - саків, " ALLEN" - всіх, яких китайці і греки називали "аллянь"

- збиранина, збрід, товпи різних племен. То було видовище грізнішеБатієвого, Аллянів було, як побачимо, около 120.000 бійців. Сама Бактрія в часах наїзду саків мала 1,000 городів і около 1.000.000 населення. (Страбо кн. 15. розділ

1 - 5). Можна собі уявити скрип возів, рев стад худоби, пилюгу та крик людей. Та повінь аллянських племен, тиснена китайцями і гунами, перла за Ураль на захід.

Коли передові аллянські племена прийшли до Волги, вони поба­чили ріку, обсаджену росомонами, роксолянами, сарматами, саями та правдо­подібно римлянами.

Як вже згадано, алляни - це збиранина племен масаґето-саків, групи центум. Назва саки походить від їх шапок у виді трикутного мішка до сира, високих, островерхих. (Гл. рис.).

В Галичині сітку до ловлення риби у виді великого трикутного мішка, нарід називав саком. Царод-пісня; "Мав я ставок на печі, черпав во ду саком. Гальське $дс - сак (257) це німецьке " SACK ". Анґл. - Зек має трое значень. ]. це мішок - сак на рибу, звільняти з праці - посади; 2. гра- бити, плюндрувати; 3. біле вино. SACK-CLOTH - це рядно, верета, ска­терть. (словар Вебстера). В німців зак - це торба, різної величини і міх.

Племена саків носили шкіряні штивні шапки у виді сака - около 60 цм довгі, що рівнялося довжині тіла сака від пояса до верха голови. Саки були воевничим гірським народом. Жили в горах Тіеншану аж до Алтайських гір, між ріками Сир - Дарія і Об. Алляни - саки з гір Алтай в міграції за захід перейшли Волгу около 100 року до Xp.

Це були саки - готи що прорвалися над Балтик і осіли на піско- ватих і підмоклих землях повище коліна рік Буг - Висла аж до Двини.

Після довгих студій, звідки взялася в гало-сарматськійЕвропі німецька нація, яку неправильно називають германами, е підстави твердити, що німці в пустинно-гористій Швеції і Норвегії не могли розмножитися в та­кій масі, щоб залюднити 1/3 Европи. Ціла Скандинавія, від уступлення остан­нього ледняка до нині (12.000 літ),поверхнею 773.850 кв.км, має лиш 12.085.635 мешканців, в тому числі понад 100.000 ляпляндців і фінів (4. BOOK OF YEAR 1974). Нам відомо зі зимних циклів клімату, що ледняк кілька разів доходив до Скандинавії,-тожжиття там легке, не було) Тому виключене, щоб пустив - но-скалиста Скандинавія при відсутности хліборобства, була колискою скан­динавсько-німецької раси. Це такий нонсенс, як твердження істориків, що пустинно-безводний і гористий Іран був колискою білої раси. Наші гали - нер­ви, витиснені скитами посунули на захід і північ і від УІІІ - У. стол. до Xp. віднаходили залізо в Швеції і на своїх мечах (уламках) полишили гальський - гальштадський орнамент, (ібід ст.

Про німців в тих часах ніякі джерела не згадують. Постарай­мося дати докази на повише наведене: 1. В часах культури Гальштату і Ля- Тене, грецькі історики знають в Европі лиш кельтів-галів, а греки, як знаємо, запливали в усі закутки Европи. 2. Німці були орії, походили правдоподібно з кельтів, але розмножилися і відділилися в окрему мовну групу, після виемі- ґрування з Праукраїни кілька тисяч літ до Христа в центральну Азію, в горах Алтаю. Це були рідні брати скитів, лиш скити скиталися на великих західно -сиберійських степах між ріками Сир-Дарією і Іртишем, а саки загнані в Алтайсько - Тієншанські гори, вели полонинсько-скотарське життя. З уда­ром скитів в ХНІ. стол. до Xp. на Праукраїну, саки зайняли по скитах поки­нені ними простори.

Нам відомо, що білі орії з Праукраїни виходили як діти одної матері з тою самою мовою. Щойно на безмежних просторах Малої і цент­ральної Азії, Африки, Індії, Індонезії та південно-західної Европи, сусідую­чи з монголами, китайцями, неандертальцями Африки та іншими, приймали від тих рас примітки мов і крови. Так поставали нові народи білої раси - дов- городові, середньоголові і круглоголові з різними відтінками волосся і очей. Так з праукраїнської т. зв. кроманьонської білої людини, високої ростом, стрункої "кавказької раси" з русявим та хвилясто-кучерявим волоссям і ясними очима, постали народи, хоча білої індо-праукраїнської раси, але з ґамою відтінків кольору шкіри волосся, очей і росту. Від дуже білої до темної шкіри і волосся та очей, але не чорної, чи жовтої раси,

Там в центральній Азії поділилися наші індо-праукраїнці на дві мовні групи - на східню центум Авеста і західню сатем Санскрит. На­роди давної Гандхари, Арахозії, Сатагітії, Сакії і правдоподібно Согдіяни входили в групу центум, східних індо-праукраїнських племен. Масаґети і бактри були по середині між центум і сатем. Хорезмія, Маргіяна, Аріяна, Дранґіяна, Сагартія, Партія, Гірканія наші кімери - самари і потомки три­пільців, оті скити хлібороби, орачі, поляни, прикавказькі меоти-сінди та сармати входили до західної індо - праукраїнської групи сатем. Цей мовний поділ почався правдоподібно в половині III. тисячоліття до Христа. До Групи сатем входили чорноубрані, роксоляни, і аорси-росомони та нури - Геродо- тові неври. (341 розділ 43 - 44).

Неври переселилися і зденаціоналізувалися, про що була згадка в І. книзі. Так в 1. стол. по Христі усі ті згадані народи з центральної Азії під збірною назвою аллянів втискалися через Волгу, від Астрахані по гори Ураль, в сотнях племен під натиском китайнів і гунів в Европу.

Повертаючи до саків, це був найсильніший союз кочових і пів- кочових племен, які розом з масаґетами вирізали армію Кира: Цариця ро- сонаків Зорина, після замордування її мужа Мадия та інших вельмож скито -саків Кіяксаром, стала у проводі осиротілої армії, яку вивела в Росонаку, зорганізувала в союз з більше скито-сакських племен. Кермуючи армією того союза почала війну з Кіяксаром, щоб освободити, поневолене медами, племя партів. (Діодор "Бібл, гісторіка" кн. II. розділ 34). Вона побила медів, визволила партів і хто знає, чи не з її ініціятиви, а цілком певно з її допомо­гою Дарій підняв повстання проти свого діда (батька його матері) Кіяксара і знищив найсильнішу на ті часи Мідійську державу. Так цариця Зорина як і наша королева св. Олена - Ольга пімстилася за убитого зрадою мужа. (ібід). Обзнайомившись з саками, які ділилися на багато племен сатем і центум на жаль, знаємо небагато їх назв.

З тих саків походять німці, що під назвою аллянів увійшли над Балтійське море і осіли в суміш з сарматами до ріки Везери. Інші пішли пізніше понад ріку Дунай і осіли компактною масою між ріками Рен і Дунай Везера - Балтик у 70 -115 рр. Ніяких Германів, як окремого народу ніколи не. було.

Римський історик Тацит, для означення, що сармати і гали перед приходом аллянів на схід від р. Рену однаково убиралися і говорили незрозумілою римлянам мовою, назвав ті сотні племен словом -GERMANUS- HA-UM J¹, що означає той самий, того самого походження, роду, предків, своя- ків, братів, сестер, батьків. (265. ст. 100). Тацит ужив в своїй книжці " GER­MANIA " таке речення: " TOTUS BARBARUM GERMANUS SUNT " -всі вар­вари (за рікою Реном) є того самого роду і убрання (подібні, тотожні). До- казн 1. Перський цар Дарій І. полишив на Бехістунській скалі вирізблені постаті полонених вождів завойованих ним племен. Останний в довгій, штив- ній,шапці був вождом племени сканхів-скандів. "Назву Скандинавії дали сканди з острова Сканця, що мав находитися в північній Европі" (Словар Веб­стера ст. 1889). Нігде на морях північноїЕвропи, ані на мапах Птольомея та ніяких інших не знайдено того острова, бо такого ніколи не було. Льогічно думаючи, назву Скандинавії могли дати лиш ті Даріеві сканди, що прийшли з аллянами з гір Гіндокушу в часі около ІООліт до Xp. 2. Звідки походять нім­ці, історія всесвіту не знає. Це до нині безконечні диспути учених, істори­ків, 'фільольоґів (мовознавців) і антропольоґів світу.

Одні говорять, що німці прийшли з Маляйського півострова, другі, що з Месопотамії, інші, що з над Середземного моря, ще інші, що з Кавказу, але усі припущення учених не мають ніяких основних доказів. (4 т 10 ст. 243) та ( HISTORY OF NATIONS V. 18. P. 3).

Німецькі учені, щоб доказати, що вони не "зайди", а автохтони Німеччини, чіпаються різних безпідставних доказів - байок, які виглядають ось-як:].3а часів грецького астронома Талеса з Мілєту (УІІ. стол. до Xp.) грецькі безіменні купці вперше заїхали на побережжя Балтику, десь від Мек­ленбургу по р. Одру і виміняли в поморян бурштин. Як ті люди називалися, греки не знають. Другий грецький купець на імя Питей (це міг бути прарусин, бо він питав за бурштином) 300 літ до Xp. правдоподібно доїхав до р. Білої - Висли і всюди на Поморі зустрічав білих людей, в яких міняв бурштин. Яко­го народу людей, якою мовою ті люди говорили, Питей не подає. Знаємо, що власне на Поморю були наші руді - русяві Поморська Русь, а не німці! (37. ст. 114 - 115). 2. Двісті літ після грека Питея рушили з Ютляндії на південь мабуть з перенаселення наші кімери - кімри і тевтони. Це для німців най­головніший доказ, що ці два народи - це пранімці. Ми знаємо докладно ким були кимбри, чому і коли прийшли в Ютляндію і чому (з перенаселення та уда­ру Готів вертали правдоподібно в Дакію,звідки вони 400 літ тому вимандрували з дакськими фриГами в Ютляндію, Нам відомо, що Рим напустив з півночі: на даків сильніший нарід бастарнів (наших бесів і певкинів), границею Риму в 120 р. став Дунай. Даки, загрожені з двох сторін, розпучливо шукали союзни­ків. В роках 120 - 100 до Xp. королем даків був Рубобост - гордий рубач (ме­чем). ∏o всякій правдоподібности, він за золото намовив кімерів, яких мова була подібна, переселитися в Дакію. Кімери - кимбри вибралися з жінками і дітьми та стадами і прямували в Дакію. Коло теперішнього Білгороду - рим. Singidinum, гори з обох сторін зближаються до Дунаю. Там була гранця Да- кії. Табор Кимерів видовжився вузькою придунайською долиною в довгий вуж возів і стад. Там напали на кимбрів з гір скордиски і разом з допомогою римлян, по кровавім, цілоденним бою, завернули кимбрів на захід, (32fi). За час, коли кимбри громили римлян, Рубобострозбивбастарнів. (ібід).

Тепер слід приглянутись до племени тевтонів, що були союзни­ками кімбрів. Німецькі тевтони, це наші "тевди", Гальське "TEUD " - це струнний інструмент до гри, ліра або бандура, що ми бачили в галів (257. ст. 259). Теуди- це че-руське племя. По них осталася лиш назва ''Тевтобурський. ліс", Тевди чи тевти жили в горах Гарцу, прилучилися до кімбрів після пе­ремоги над римлянами в Австрії коло теперішнього Кляґенсфурту в 113 р. до Xp.

Заходить питання, чому назва тевди - тевти (тевтони)? В Тев- тобурському лісі була святиня бога сонця дооколишних гальських племен, останки якої, це велике тисячолітнє старинне, камінне правильне коло, що окр^жчеверх Тевтобурської гори. Воно існує до сьогодні. Племя тевдів -грачів на лірах і бандурах пригравало паломникам на відпустах (в озна­чені святочні дні в році) сусідних племен, їх завданням було стерегти свя тиню від ограбления, бо як побачимо з опису святині на острові PyrTi, там переховувалися племінні і храмові скарби. Кимбри і тевтони - це гальсько -руські племена і імена. Це все німці, як москалі назву Русь (якої ми ви­реклися) неправильно присвоюють - крадуть.

Що Арміній бив оба рази римлян якраз в Тевтобурському лісі, доказує, що правдоподібно римляни хотіли пограбити скарби святині і тому черуси з таким геройством і завзяттям різали там римлян. Від кимрів і тевтонів знова про німців 100 літ глухо. Щойно назву Тацита (жив 44 - 120 р.) " GERMANUS" - однакові, того самого роду, підхоплюють німці, як назву свого народу. Ані "тевдів - тевтонів, ані ґерман" ніколи не було в розумінні, як німецьких предків. Це гало-сарматські народи.

Ще оден незбитий доказ на повище твердження - це те, що греки в 1. столітті по Xp. а Цтольомей в II. ст. по Xp. (жив 27 - 151 р. по Xp.) нази­вають Ютляндію - Xepcoнезом "Де кум, де коровай" де Ютляндія, а де Xep- сонез? Чому така назва? ГТмбри - кімери - це давні мешканці херсонез- ських степів Причорноморя. Греки це памятали, бо з ними там торгували. Назва міста Херсонез, як і Ольбія - це не грецькі назви. Так ми розвіяли лєґенду, що ґермани, кимбри і тевтони, це'предки німців.

Щойно тепер приглянемося алляно-німецьким племенам, що прорвалися около ПО літ до Xp. повище поліських болот над Балтик. Як нам відомо, в нинішну Швецію перші ввійшли наші нури, якась їх часть. (4. т. 19 ст. 99-3). За ними прийшли дони, дани, в Данію, поних еі:вери_у яких римля - ни назвали суеві-свеві (" HISTORY OF NATIONS" у. 18. р. 6). Свеви ви­тиснули нурів в гори, а самі зайняли південну урожайну Швецію. Около 110 р. до Xp. прийшли сканди, витиснувши свевів в гори, а ті нурів в Норвегію. Скан- ди зайняли південну Швецію і дали назву Скандинавії. За ними тою самою до­рогою, повище поліських болот увійшли над Балтик алляно-ґоти. їх було бага­то племен.Знаемо ґепідів,тайфалів і др.Впни осіли правобіч ріки Білої,між рі­ками Нарва-Буг до ріки Двини..Ґоти не мали доброї ріллі ані травних пасо- вись на мочаристо-пісковій Црибалиці.Вони витиснули скандів в гори,які по­міщалися зі узвевами і зайняли урожайну південну Швецію та сухі урожайні ост рови Ґотлянд і Олянд.За 110 літ Готи розмножилися.Ті,що були в Швеції,помі­щалися зі свевами і нурами, знімчилися,взаємно а ті,що були в Прибалтиці тиснені з усіх сторін сарматами з браку паші для стад і хліба,ударили в 215р. на Україну.Галь:СОТН-вимов.Ґот-це !.гордий що уважає себе за щось вище, 2.зневажливий,презирливий до чужих,3.легковажний до всего,що чуже. (Слов­ник Вебстера та 275.ст.]47).Анґл.СОТН-ґот- це варвар (Вебстер).Ми зупинилися над назвою "ґот", 1. бо це були німці і це їх національна назва, а не ґермани, ані тевтони. 2. Слово "ґот" пояснює національний характер-вдачу німців,’ з якими "Hyp фір дойче" ми мали нагоду докладно запізнатися в часі П. світ війни. Ґоти прожили в Українських степах около 160 літ до 370.р.