II. Час зборів старшинських рад. З'їзди на Різдво-Водохрещу й на Великдень у XVII ст. Нерегулярні збори у XVIIl ст.
Мета цього розділу це — відповісти на питання, чи мали збори Й засідання ради старшин фіксований певний час чи, навпаки, були вони нерегулярні. Тут, у відповіді на цю проблему, доведеться дати й дві відповіді: лише збори старшинської ради.
до гетьмана на свята були регулярні, інші відбувалися в різні доби року, залежно від потреби в них. В розділі про склад ради старшини читач побачить, що існувала певна окрема форма зборів ради старшини — це з’їзди старшини до гетьмана з привітанням по великих святах. Цей розділ я присвячую переважно з’ясуванню терміна цих старшинських з’їздів. Але тут треба завважити, що інші відомості про старшинські ради, де не відзначено, що це е з’їзди старшини по святах, як побачить читач, передивившись у дальших розділах цієї праці дати рад старшини, все ж таки здебільшого стосуються до місяців грудня — січня, березня — квітня, восени—жовтня. Якщо мати на увазі, що з'їзди старшинські були на Різдво-Водохрещу (отже грудень — січень), і на Великдень (здебільшого березень — квітень), то це буде свідчити за те, що раз-у-раз і тут ми маємо найімовірніше справу із з’їздом старшинської ради. Тільки засідання колегії генеральної старшини — постійних і повсякчасних гетьманських радників — були, ясна річ, у різні часи. Цілком можливо, що такі засідання були щоденні. Адже року 1707 після того, як гетьман радився з царем: „ми, — каже П. Орлик,— старшина енералная по обыкновенію въ свое время того жъ дня до его пришли“ ’)...„На свята Різдва й Великодня військова старшина з усієї Малоросії з’їздилася до Батурина на поклін гетьманові",— писав О. Лазаревський2). Такі з'їзди справді відбувалися на Різдво (й Водохрещу) і на Великдень..
Ряд даних свідчить, що вони відбувалися на Різдві і близькій до Різдва Водохрещі. Такі з’їзди відбуваються вже на початку історії Гетьманщини. Адже року 1653 ми маємо такий з’їзд старшин „на Йордан"3).
Самовидець згадує про такий з’їзд р. 1668, коли „о Богоявленіи з’ехалися усѣ полковники в Гадячое, и гетманъ, Бруховецкій учинилъ раду с полковниками, су- дями и усею старшиною" 4)... Це була рада на Водохрещу. На початку 1671 р..„генваря въ 1-м і въ 6-м числех обозной, судьи, ясаулы, полковники, и сотники, и атаманы, и казаки, і войты, и бурмистры, і вся старшина в Батурин съѣзжались и был.і у них рада"4)... Отже збиралися на новий рік та на Водохрещу. А втім, радилися і в інші дні—„в генварѣ в розных числех",—‘J Лист Орлика до Ст. Яворського. Основа 18»2, № 10, с. 9. 2) Очерки малор. фамилій — Р. Архивъ. 1875, κιt. І, с. 450. прим. 1. ’) Акад. М. Гру шевський - історія Україии-
Руси, т. IX, ч. 1. с. 471. 4) Лѣтопись Самовидца, с. 98. К. 1878. ft) Древлехранилище
РСФСР, Кн. № 9. Малор. Приказа, л. л. 235—236.
9 каже той самий документ. Інший акт вказує, що ця рада була й на Різдво (1670 р.): „у гетмана были изо всѣхъ городовъ полковники, съѣзжались къ гетману поздравлять съ праздникомъ Рожествомъ Христовымъ'1 ’)·
Восени р. 1673 гетьман Самойлович відкладав розв’язання справи Ст. Ky- ницького,доколѣ всѣ полковники, какъ у насъ обыкновеніе, въ Крещеніе Господне съѣдутца" 2). Перед тим у січні 1673 р. той самий гетьман сповіщав, що царська грамота „предъ всѣми полковники и передъ иными многими началными войсковыми людьми, нынѣ междо празниковъ въ Батуринѣ будучими, была чтена“ 3)... Рада старшини відбулася, таким чином, „междо празниковъ", тобто поміж Різдвом 1672 р. та Водохрещею р. 1673. На Різдво ж р. 1672 була рада старшинська і на Правобережній Гетьманщині. Тут „къ измѣннику къ Петрушкѣ Дорошенку въ Чигиринъ изо всѣхъ черкаскихъ эаднѣпрскихъ городовъ на Рожество Христово пріѣзжали полковники казацкіе и старшина поздравлять для празника" 4)...
' У лютому наступного 1674 р. посланець гетьмана Самойловича свідчив у прикаэі „Малые Росіи“, що „у Дорошенка де была рада послѣ Рождества Христова, а на той радѣ были всѣ полковники"5). Восени 1676 р. посланець Самойловичів ствердив у Москві, що справу Рославця-Адамовича розглядатимуть „послѣ Рождества Христова, какъ съѣдутца въ Батуринъ старшина и полковники" ®).Року 1677 з’іхалися „предъ Богоявленіемъ Господнимъ вся старшина войсковая... и мѣская, по древнему... обычаю войсковому"7)... У грудні 1678 р. Самойлович чекав „сьѣзду... старшины и полковниковъ, которые вскорѣ близъ приходящихъ празниковъ Рождества Господня въ Батуринъ сьѣдутся"3)... Перед тим був з’їзд у грудні 1677 — січні 1678 р.: гетьман Самойлович виправдувався, що не вислав хліба до Чигирина тим, що це „не за чѣмъ инымъ учинилось, токмо за тѣмъ, что по празникѣ Рожественскомъ въ двѣ недѣли указъ его великого Государя присланъ ко мнѣ (тобто на Водохрещу. Л. О.) въ самый съѣздъ войсковой старшины, при мнѣ пребывающей" ’).
Року 1681 був з’їзд ради старшини під час „праздника Рождества Христова" ,0). 1688 р. чернігівський полковник „на обыкновенный празнишный съѣздъ... из своего дому от'ехал" ,'). Року 1689 Мазепа хотів скаржитися на колишнього Переяславського, полковника Дмитрашку-Райчу „на Рождественскомъ съѣздѣ старшинѣ и полковникамъ" ,2). Розв’язати питання про оренди на шинки проектувалося в тому ж 1689 р. „во время с’еэду старшины и полковниковъ и знатных войсковыхъ товарищей в Батуринъ о праэнике Рожества Христова" t3) 28, січня р. 1704 гетьман Мазепа писав цареві, що
розслідування судової справи, яке переводили генеральний суддя Кочубей, писар Генерального Суду Савич та глухівський сотник Туранський, ще не закінчене, бо „за наступлениемъ дня праэника Рождества Христова, для отправления оных, оттоль в домы свои ко мнѣ приѣхали“...
Приїхали вони не тільки святкувати „в домахъ своихъ44, але переважно для участи в раді старшини, що на ці різдвяні свята засідала у гетьмана, бо делегувати їх знову гетьман мав лиш „по роз’ѣзде полковнков4', тобто після ради ’).Року 1707 на Різдво єзуїт Заленський — емісар Лещинського— казав П. Орликові „что онъ, вѣдая о зъѣздѣ въ дни сіе празничные полковниковъ и старшинъ съ повѣншованемъ гетмана, нарочно на тотъ зъѣздъ до Батурина поспѣшалъ442)...
6 січня р. 1697 гетьман Мазепа вказував, що „па с’ѣзде нынешнемъ старшины і полковников после празника Рожества Христа Бога нашего которой заранѣе, ради оголошающагося наступства неприятелского, — імянно перваго числа ген варя совершался4', ухвалені були певні постанови3). Тут гетьман ніби відзначає, що з’їзд був не у встановлений час, а „заранѣе44 — 1 січня. Як видно, мусів би він бути на Водохрещу. Це свідчення ще не каже, на мою думку, що всі з'їзди були саме 6 січня. Що правда, з наведених відомостей про з’їзди читач побачити може, що чимало їх справді було скорше на Водохрещу. Але з другого боку інші цілком певно вказують, що відбувалися вони й на Різдво.
Оце про з’їзди на Різдво — Водохрещу. Опріч них, як я вже зазначив, з’їзди відбувалися на Великдень. Наприклад на Великдень р. 1652 був численний з’їзд старшинської ради у Чигирині4). „В квітні 1657 року відбувся бучний з’їзд усієї старшини козацької в Чигирині, на якій оповідає свідок того з’їзду посол австрійський Парчевич, самих тільки полковників прибуло 26“ $). Можливо, що тут з’їзд також був на Великодні свята, що здебільшого бувають у квітні. Але дальші регулярні відомості про з’їзди на Великдень маємо вже пізніше, з 1670 р. р. Р. 1670 „апрѣля въ 17 день, ѣдучи изъ Кіева, въ Батуринѣ Михайло (Савин — російський подьячий) былъ у гетмана на обѣдѣ: а въ тѣ поры пріѣхали къ гетману всѣхъ городовъ сеѣ стороны Днѣпра полковники, опричь Полтавского и Миргородского (ці в цей час не визнавали владу Многогрішного) поздравлять гетмана съ праздникомъ Свѣтлымъ Христовымъ Воскресеніемъ44.
А 18 квітня — другого тобто дня — вже засідала старшинська рада0). У квітні наступного 1671 р. Многогрішний писав цареві, що справу про уповноважених на переговори Росії з Польщею розв’яжуть, „какъ подастъ богъ дождатца Свѣтлого тридневного Христа Спасителя Воскресенія, во время сьѣзду полковников і всей старшины вой-*) Древлехранилище РСФСР, Ku. № 95 Мзлор. Прикола (з пошкоджених, не нумерованих аркушів). a) Лист Орлика до Яворського—Основа 1862, № 10, с. 18. 3) Древлехранилище РСФСР, Кн. № 78 Малор. Приказа, л. 698. 4) Акад. М. Г ру шев сь кий, Історія
Україии-Руси, IX, ч. 1, с. 425. t,) В. Л и и и и с ь к н й, Україна на переломі, с. 55.
°) А. Ю. и 3. Р.» т. IX. с.с. 186-187.
сковой" ’). Цей з’їзд відбувся і старшина „между нынешними праздники тридневного Воскресенія Христа Спасителя нашего, въ Батурине будучи для постановления цѣлости добра общаго и утверждения отчины Вашего царского пресвѣтлого величества и отдания ради нам обыкновенного поклона, прибывъ, что ни есть доброго совѣтовали и между собою постановили2)...
Року 1673 з’їзд полковників мав розглянути судову справу „послѣ Свѣт- лого Христова Воскресения"’). „Великодный зъѣздъ" згадується р. 1688*). Року 1693 питання про збори з шинків мали розв’язати „какъ на Святой неделе будетъ сьеэдъ" s).
Тільки одна звістка каже про з’їзд старшини не на свята. Було це в листопаді 1663 р. Але обставини тут були своєрідні: на генеральній раді 1663 р. під Ніжекем статтів-умов з Росією не ухвалювано, хоч це й проектували були зробити. Російський уряд уважав проте за потрібне провести ряд нових статтів. Для цього не зручно було скликати такі складні й небезпечні (як виявилося на ділі) збори, як збори генеральної ради, а російські уповноважені, думний дяк Башмаков та дяк Фролов вимагали скликати „съѣэдъ“ старшини, куди зібралися б „обозные и судьи, и ясаулы войсковые, и полковники, и старшина, при которыхъ Великого Государя дѣла дѣлать и совершать".
Такий з’їзд розпочали 18 листопада6).1710 р. у статтях Бендерської умови, при обранні на гетьманство П. Орлика, ухвалили, що „единогласною всѣхъ обрадою и ухвалою назначаются три Енеральные въ каждомъ року Рады, мѣючіеся в резиденціи Гетманской отправовати: первая о Рождествѣ Христовомъ, другая о Воскресеніи Христовом, третія о Покровѣ Пресвятой Богородицы"... На Різдво й Велик· ÷ день ради старшини (які тут прийняли назву генеральних рад), як я викладав, відбувалися de facto. Інша річ щодо ради на свято Покрови, тобто 1 жовтня. Про з’їзди в цей час джерела не згадують8). Отже тут можливо, або що статті Орликові запроваджують новину, або що такі з’їзди 1 жовтня інколи могли відбуватися. За останнє могло б говорити й те, що шерег звісток про діяльність ради старшини (де не говориться що це були з’їзди до гетьмана з приводу свята) є саме в жовтні місяці. З другого боку, Різдво й Великдень — це терміни не такі далекі, натомість від Великодня до Різдва час великий. Отже дуже зручно було скликати ще один з’їзд восени. Будь-що-будь, цю думку покищо не стверджено точними даними про широкі старшинські з’їзди на свято Покрови, і це лише гіпотеза. Дещо її потверджує, хоч і посередньо, той факт, що Коломацькі прохання ради
’) Древлехранилище РСФСР, Кн. № 9 Малор. Приказе, л. 873. *) Додаток № 5.
А. Ю. и 3. P., XI, с. 262. *) Акты Зап. Россіи, т. V, с. 220. 4) Рукописи М. Суді- внка, № 97, ч. V, с. 484. β) Книги Разрядныя, т. II, с. 981 ’) Д. Б. Каменскій, Источ
ники... ч. II, стор. 248.
’) Лише в жовтні 1692 р. були широкі збори — можливо з’їзд ‘старшинської ради, що обмір*. ковували справи, здебільшого зв'язані з рухом Петрика. Древлехранилище РСФСР, Малор. справи М-ва Закорд. Справ, 1692 р. № 24.
старшини р. 1723 про скасування податків ухвалено й підписано саме 1 жовтня ,). Але й тут маємо справу з цілком особливими конкретними умовами, що зумовили цю нараду саме в цей час.
У XVHl ст. після Скоропадського немає даних про регулярні старшинські з’їзди на свята.'ПНа жаль, даних про те, чому вони припинилися — немає. Апріорно можна було 6 думати, що вони припинилися через часті Й довгі у XVlII ст. перерви — міжгетьмання, коли не було кого вітати із святом (чи скорше — з ким радитися підчас свята) і коли діяльности ради старшини не потребували. За Скоропадського вони, очевидно, ще бували. Отож у своїх відповідях у лютому р. 1721 Колегії Закордонних Справ про стан на Україні-Гетьманщині Ф. Протасьєв писав про потребу зібрати на поновлення погорілої Лаврської соборної церкви, „что онъ, Господинъ Гетмані', о прошедшемъ празнике Рождества Христова в приеэдъ в Глуховъ всех полковников с старшинами указ царскага величества объявить хател і что кто от себя в тае Печерскою Лавру на обнавление Церкви па силе дать, то обѣщал оттослать в Киев. И па отіеэдъ мой із Глухова, а іменно генваря по 10 число, іс палковников, кромѣ аднаго Лубѣн- скаго, никто к Гетману не бывал. И писали они, полковники, Гетману, что за отправлениемъ іс полков своихъ положеннаго правианту ’в Смаленскт, быть імъ в Глухов невозможна”2). Таким чином, інститут з’їздів на свята, принаймні на Різдво, ще існує р. 1721. Але він уже цілком підупав: адже за попередніх часів не можна було так одностайно ігнорувати гетьмана, бо яка б важлива не була причина неприїзду, все ж таки чимало старшини приїхати б могли. Далі з’їзди на свята занепадають зовсім. Про це свідчить відповідь генеральної старшини й полковників р. 1751, яку вони мали компетенцію за Скоропадського. Там сказано, що „въ помощь старшинѣ Енерал- ной полковники полковъ малороссійскихъ къ такимъ же дѣламъ и совѣтамъ временемъ призваны были съ определѣнія гетманского ж”·’). Таким чином, скликали збори старшинської ради „временемъ”, тобто нерегулярно, ad hoc, з конкретного приводу і з спеціяльного щоразу „опредѣленія гетманского”. Інші дані про збори ради старшини у XVIII ст. саме за такий стан і свідчать.
Наприклад, питання про платню полковій старшині ухвалено на раді старшини 9 червня 1732’). Року 1752 рада старшини для „общаго разсужденія ко умноженію скарбу войскового” збирається 7 лютогоi). Ще перед цим р. 1734 „мнѣніе" про скуповування козачих Грунтів з’їзд ради старшин ухва-
’) К. Старина, 1899, VI, Додаток с. 106.
·) Древлехранилище РСФСР, Молор. справи М-ва Зак. Справ, 1721 р., № 17 л. 5. ’) Збірка матеріалів акад. Η. П. Василенка, Укр. Apx. Збірник, т. І, стор. 125.
4) Древлехранилище РСФСР, Ku. № 78/1805 Малор. Експ. Сената, л. л. 555—574.
&) Рукописи О. Лазаревського, № 41/1, л. >. 158—160.
люе в кінці травня чи в червні 1734 ,). Року 1758 з’їзд ради старшини обирає кандидатів на посади генеральних старшин у вересні2). Року 1763 широка старшинська рада збиралася у вересні3). Усе це — з’їзди не на свята, а збори, скликані з спеціяльного наказу влади.