ВСТУП
Важко переоцінити значення торговельної марки (знак для товарів і послуг) у ринкових відносинах та її економічну роль у розвитку торгівлі. Саме торговельна марка дозволяє відрізнити продукцію певного виробника від аналогічної продукції, що представлена на ринку.
Із здобуттям знаком для товарів і послуг певної репутації, виробнику значно легше входити на нові ринки і стимулювати попит на свій товар.Ефективна система правової охорони торговельних марок сприяє захисту споживачів від різних форм недобросовісної торгівлі, а також спонукає виробників до підвищення якості їх продукції.
Торговельні марки також необхідні і для державних органів, які відповідають за перевірку якості тих чи інших товарів і послуг, а також є корисним джерелом статистичної та економічної інформації.
Отже, Україна повинна бути заінтересована у створенні ефективної системи, що забезпечить правову охорону та захист прав на торговельні марки, можливість їх використання відповідно до інтересів як виробників, так і споживачів, чим внесе максимальний вклад у економічний розвиток країни.
Предметом дослідження є цивільне процесуальне законодавство України, яке регулює порядок надання доказів та процес доказування при розгляді цивільних справ щодо захисту прав на знаки для товарів і послуг, цивільне та спеціальне законодавство, яке регулює відносини щодо охорони та захисту прав на знаки для товарів і послуг, судова практика застосування таких норм.
Наукове узагальнення та аналіз взаємозв’язку цивільного та цивільно-процесуального законодавства, спеціального законодавства у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг та судової практики розгляду спорів щодо захисту прав на знаки для товарів і послуг, дозволили виділити притаманні лише цим спорам особливості, що свідчить про наявність окремої категорії справ.
З урахуванням важливості дослідження доказів та доказування в окремих категоріях спорів та виявлення процесуальних особливостей їх розгляду, дана робота присвячена дослідженню як питань доказування у спорах щодо захисту прав на знаки для товарів і послуг, так і окремим неврегульованим питанням процесуального характеру у зазначеній категорії справ.
* У даному дослідженні терміни «торговельна марка» та «знак для товарів і послуг» вживаються в одному й тому ж значенні відповідно до п. 1 ст. 492 Цивільного Кодексу України, де визначено, що «до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: торговельні марки (знаки для товарів і послуг)...» (Цивільний кодекс України від № 435-IV 16.01.2003 (зі змінами) // База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/435-15).