З Види та порядок утворення третейських судів.

В юридичній літературі третейські суди класифікують на національні і міжнародні, загальні і спеціальні, третейські суди між фізичними і юридичними особами, постійно діючі (інституційні, камеральні) і суди "ad hoc".

Поділ третейських судів на загальні і спеціальні виявляється у більш широкому колі повноважень для загальних судів і обмеженому для спеціальних, які можуть розглядати лише певні види спорів. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про третейські суди", в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди "ad hoc").

У понятгя "конкретний спір" включаються як вже існуючий спір, так і той, що може з'явитися в майбутньому. Різниця між судом "ad hoc" та постійно діючим третейським судом полягає у тому, що при передачі спору на розгляд третейського суду, створюваного для розгляду конкретного спору, сторони повинні самостійно визначити порядок/його формування і процедуру розгляду спору.

Особливістю третейського суду для вирішення конкретного спору ("ad hoc") є те, що такий третейський суд створюється сторонами на підставі третейської угоди (третейського застереження) та не підлягає державній реєстрації органами Міністерства юстиції України. Зазначений суд утворюється без статусу юридичної особи.

При створенні такого суду сторони самостійно визначають кількісний та персональний склад суду та порядок передачі справи на розгляд такого суду. Слід відзначити, що третейський суд для вирішення конкретного спору має ті ж повноваження та компетенцію, що й постійно діючий третейський суд, а також може вирішувати ті всі категорії спорів, що віднесені до компетенції третейських судів.

Будь-які інші формальності, в тому числі й при припиненні діяльності (ліквідації) такого суду, не вимагаються. Діяльність третейського суду для вирішення конкретного спору припиняється після досягнення мети створення цього суду, тобто після вирішення спору третейським судом "ad hoc".

Рішення третейського суду "ad hoc" є обов'язковим для виконання сторонами, та є підставою для отримання виконавчого документа для примусового його виконання в компетентному державному суді.

Рішення третейського суду "ad hoc" приймаються для видачі наказу як господарськими судами, так і судами загальної юрисдикції.

Створення постійно діючих третейських судів на відміну від третейських судів для вирішення одного спору вимагає державної реєстрації зазначених судів. Постійно діючі третейські суди також утворюються без статусу юридичної особи.

Постійно діючий третейський суд діє відповідно до норм чинного законодавства України, та на підставі положення про третейський суд та положення Регламенту третейського суду.

Постійно діючий третейський суд очолює голова третейського суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постійно діючий третейський суд.

Постійно діючі третейські суди можуть бути: відкритими і закритими; спеціалізованими і універсальними. Третейський суд, що розглядає і вирішує спори між будь-якими сторонами, які захочуть до нього звернутися, належить до категорії відкритих третейських судів, якщо ж третейський суд вирішує суперечки тільки між членами відповідної організації (об'єднання, системи органів), - він є закритим третейським судом. У випадку, коли регламентом третейського суду визначено певне коло справ, що підвідомче суду, - це спеціалізований третейський суд, а якщо всі спори підвідомчі, крім тих, що непідвідомчі за Законом, - це універсальний третейський суд.

Крім того, список суддів постійно діючого третейського суду може бути "відкритим" і "закритим". Якщо сторони, які звернулися до третейського суду за вирішенням спору, можуть обирати суддів лише із списку суддів цього суду, такий список називається "закритим", якщо регламентом передбачено, що сторони мають право запропонувати інших суддів, які не включені до списку суддів даного третейського суду, такий список є "відкритим".

Таким чином, постійно діючий третейський суд - це квазісудовий орган, якому за угодою сторін доручається формувати склад третейського суду для вирішення спору шляхом третейського розгляду.

Згідно із ст. 8 Закону постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих відповідно до чинного законодавства України: всеукраїнських громадських організаціях; всеукраїнських організаціях роботодавців; фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях професійних учасників ринку' цінних паперів; торгово-промислових палатах; всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній спілці споживчих товариств України; об'єднаннях, асоціаціях суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, зокрема банків. Постійно діючі гретейські суди не можуть утворюватися та діяти при органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про третейські суди" постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством У країни:

- всеукраїнських громадських організаціях;

- всеукраїнських організаціях роботодавців:

- фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях професійних учасників ринку цінних паперів;

- торгово-промислових палатах;

- всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній спілці споживчих товариств України;

- об'єднаннях, асоціаціях суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, у тому' числі банків.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про третейські суди" постійно діючі третейські суди не можуть утворюватися та діяти при органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Статтею 8 Закону’ України "Про третейські суди" визначено алгоритм утворення постійно діючого третейського суді. Так, утворення постійно діючого третейського суду компетентним органом суб'єктів, визначених у частині першій цієї статті, вимагає здійснення наступних дій та оформлення таких документів:

1) прийняття рішення про утворення постійно діючого третейського суду.

органом засновника гретейського суду (загальними зборами членів громадської організації, радою директорів, чи іншим компетентним органом, організації відповідно до норм чинного законодавства та статуту організації) та оформлюється протоколом компетентного органу чи іншим документом визначеним нормами чинного законодавства та статутом засновника третейського суду;

2) затвердження 1 Іоложення про постійно діючий третейський суд. Положення про постійно діючий третейський суд розроблюється у відповідності до Закону України "Про третейський суд" та інших норм законодавства, та затверджується уповноваженим органом підприємства - засновника,

3) затвердження регламенту третейського суду. Регламент третейського суду затверджується компетентним органом засновника постійно діючого третейського суду в тому ж порядку, що й Положення про постійно діючий третейський суд;

4) затвердження списку третейських суддів. Списки третейських суддів постійно діючих третейських судів повинні містити такі відомості про третейських суддів: дата народження, освіта, отримана спеціальність, останнє місце роботи, загальний трудовий стаж, стаж роботи за спеціальністю.

Щодо третейського суду для вирішення конкретного спору, то порядок його утворення визначається третейською угодою сторін, умови якої не можуть суперечити положенням Закону України "Про третейські суди".

Постійно діючі третейські суди не є юридичними особами, засновуються у формі структурного підрозділу (відокремленого структурного підрозділу) і знаходяться на балансі своїх засновників. Компетенція та спеціалізація постійно діючого третейського суду визначається засновником і об'єктивується в установчих документах Це, зокрема, означає, що засновник визначає не лише форму, але й цілі та межі діяльності постійно діючого третейського суду.