. Теми семінарських занять ( годин)

Завдання для організації самостійної, індивідуальної та практичної роботи

Семінарські заняття - це вид навчального заняття, на якому никладач організовує обговорення студентами питань з попередньо визначених тем робочою навчальною програмою.

Мета семінарських та практичних занять :

- стимулювання творчої самостійної роботи студентів над іиівчснням курсу по засвоєнню загальнотеоретичних знань,

- поглиблення інтересу до науки і наукових досліджень,

- формування здібностей перетворення одержаних знань в Практичне застосування останніх, що сприятиме підвищенню правової культури майбутніх правників,

- виховувати педагогічний такт,

- розвивати культуру мови, вміння та навички публічного виступу, участі в дискусії.

Завданнями семінарських занять є:

І :іаохочення студентів до активної роботи по обговоренню і іасвоєнню теоретичних та практичних аспектів юридичної діяльності;

2. прищеплення їм навичок самостійного формулювання і викладання своїх думок;

3. формування практичних навичок самостійної роботи;

4. вироблення здатності зв'язувати теоретичні положення з

вимогами практики у правозастосовчій діяльності.

Семінарські заняття з дисципліни „Основи права Європейського Союзу” проводяться з метою:

- засвоєння студентом навчального матеріалу;

- навчання студентів правильно орієнтуватися в діючому європейському законодавстві;

- прищеплення навичок і вмінь вірно тлумачити і уміло застосовувати норми європейського права в конкретних ситуаціях, адвокатський практиці;

- закріплення студентом знань, формування вмінь та навичок;

- поглиблення знань студента з важливих і складних тем навчального плану;

- опрацювання останніх змін та доповнень в чинном}' законодавстві Європейського Союзу, внутрішньої та зовнішньої політики ЄС;

- вироблення навичок виступати перед аудиторією та вміння вести дискусії тощо.

При підготовці до семінарського заняття, крім вивчення навчального матеріал}' за підручником та конспектом лекцій, слід проаналізувати зміст рекомендованих нормативно-правових актів. Найбільш важливі з них необхідно законспектувати. Наявність конспекту лекції і нормативних актів поряд з відповідями студента на конкретні питання враховуються викладачем при визначенні оцінки знань з даного предмету.

Готуючись до семінарського заняття, необхідно з’ясувати та осмислити зміст кожного питання теми семінарського заняття, основні (ключові) поняття, терміни, категорії й сформулювати власні висновки. Такі висновки студент зможе зробити за умови аналізу рекомендованих для опрацювання наукових праць — монографій, наукових статей, інших публікацій у часописах, наукових збірниках, юридичних журналах та газетах.

Вивчаючи питання теми семінарського заняття, необхідно намагатися узагальнити здобуті з різних джерел відомості, фактичні дані та зробити власні висновки щодо правового регулювання питань, які обговорюються на семінарському занятті.

Під час проведення семінарських занять, як правило, ідійснюється обговорення деяких найбільш важливих теоретичних положень тієї чи іншої геми. По окремих темах курсу заняття можуть Сніп проведені з використанням реферативної форми розглядання обговорюваних питань, а також у формі диспутів, круглих столів, колоквіумів. Можливе й залучення юристів - науковців та практичних працівників.

В процесі підготовки до проведення практичних занять студенти IioiiiiiiHi в робочих зошитах письмово скласти варіанти відповідей на поставлені в задачах питання, спираючись при цьому на норми 'Iiniiioro законодавства з європейського права, викласти своє бачення !«пропонованих проблем, а також варіанти вирішення тих чи інших ситуаційних задач.

Під час проведення практичних занять студенти, базуючись ни положеннях європейського законодавства, вирішують ситуаційні івдачі, які носять (мають) практичну спрямованість. Можлива організація студентів у ігрові колективи і проведення занять з елементами ділової гри.

При виступі на семінарському занятті навчальний матеріал слід викладати логічно, послідовно, грамотно, чітко, дотримуючись вимог ораторського мистецтва. Рекомендується розробляти с і рукту рно-логічні схеми до тем семінарського заняття.

Семінарські заняття можуть проходити у різних формах: співбесіди, доповіді, дискусії, тестування, контрольного заміру піань, опитування.

Студент, виступаючи на семінарському занятті повинен прагнути:

- чітко формулювати теоретичні положення: дати визначення, назвати основні ознаки, елементи змісту, види та підстави для класифікації та інше;

- обґрунтовувати висвітлюванні положення європейського законодавства;

наводити приклади практичного застосування норм законодавства;

- доповнити відповідь доповідача з метою досягнення максимальної повноти по питанням теми.

Однією з особливостей проведення семінарських, практичних та індивідуальних занять є те, що вони не дублюють положень лекції, а направлені на самостійне поглиблення знань по даному курсу. В зв’язку з цим переказ студентом змісту лекції є недостатнім для одержання належної оцінки з того чи іншого питання або в цілому по предмету, який вивчається.

В кінці семінарського чи практичного заняття викладач робить висновок по питанням теми, відзначає позитивне та негативне у відповідях студентів, виставляє оцінки та дає завдання на наступне заняття

Оцінка виступів студентів на семінарському занятті здійснюється за п’ятибальною системою. При цьому враховується:

- уміння користуватись нормами Конституції України, джерелами та нормами міжнародного права; орієнтуватись у системі чинного законодавства України; уміння аналізувати зміст правових документів, з’ясовувати для себе та роз'яснювати іншим зміст норм законодавства Європейського Союзу, застосовувати на практиці його норми;

- уміння аргументовано висловлювати власну думку, користуватись правничою літературою, складати тези, готувати короткі відповіді, доповіді з проблем третейського судочинства;

- уміння правильно користуватись термінологією;

- уміння консультувати з питань європейського судочинства;

- уміння узагальнювати практику' застосування чинного законодавства;

- уміння щодо підготовки матеріалів для передачі в суди тощо.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Самостійна робота студентів є невід’ємною частиною навчального процесу і розуміється як серйозне осмислення набутих знань.

Метою самостійної роботи студентів є:

- самостійне оволодіння матеріалами з тієї чи іншої теми, які не розглядалися на лекції і не зазначенні в планах на обговорення на семінарських заняттях, але повинні бути вивчені відповідно до навчального плану';

- розвиток у студентів юридичного і економічного мислення, формування правосвідомості, застосування різноманітних методів іігиіання (статистичного, системного, логічного, історично-правового, формально-догматичного та інших), а також формування навиків опрацювання нормативно-правових актів;

- розвиток у студентів навичок роботи з книгою, з основною та додатковою літературою, з нормативними актами та їх аналізом;

- відпрацювання вміння узагальнювати практичні результати, ю гуиати довідки, доповіді, реферати, контрольні та курсові роботи.

(’лід звернути увагу студентів на те, що теми і питання, які відпрацьовуються самостійно студентом, можуть бути поставленні викладачем на обговорення на семінарських та практичних заняттях.

Теми та питання для самостійної роботи обов’язково включаються в тестовий, поточний, проміжний та ректорський контроль для перевірки знань студентів, а також в підсумковий контроль на залік.

Самостійна робота має місце в усіх формах занять: практичних, семінарських, у підготовці рефератів, наукових доповідей, виконанні контрольних робіт, опрацюванні нормативно- правового матеріалу, тестуванні, виступів на конференціях тощо. Велике значення для вироблення навичок творчого підходу до вивчення дисципліни “Основи права Європейського Союзу” має організація самостійної роботи на науково-дослідному рівні та підготовка доповідей на конференціях.

Самостійна робота за індивідуальними планами сприяє поглибленню професійних знань, повинна викликати бажання до більш грунтовного вивчення конкретної проблематики за програмою курсу.

У процесі вивчення зазначеного курсу можуть виникати груднощі в розумінні окремих питань. У таких випадках слід іпсртатися за роз’ясненнями та консультацією до викладача даної дисципліни.

Самостійна робота включає такі складові:

збір і класифікація матеріалу; опрацювання матеріалу;

підготовка до письмового звіту; написання звіту, випускової роботи чи дисертації,

самостійна робота в аудиторії під керівництвом викладача.

Форми самостійної роботи:

1. Самостійне вивчення програмного матеріалу.

2. Самостійне вивчення тем і питань, які не входили до лекційного матеріалу.

3. Підготовка до семінарських занять.

4. Підготовка до практичних занять.

5. Робота з першоджерелами.

6. Розв'язання тестових завдань.

7. Підготовка до самостійних письмових робіт.

8. Підготовка до письмових модульно-рейтингових контрольних робіт.

9. Самостійне опрацювання нормативної та періодичної літератури.

10. Підготовка фіксованих виступів та рефератів.

11. Підготовка наукових доповідей для науково-методичних гуртків та студентських конференціях.

12. Підготовка до заліку.

13. Підготовка до участі в олімпіадах та конкурсах.

Планом передбачається підготовка рефератів по окремих темах. Реферат треба готувати з урахуванням вимог, що ставляться до студентських наукових робіт. Обсяг 5-7 сторінок рукописного тексту. Реферати заслуховуються під час проведення семінарського заняття і оцінюються викладачем.

Змістовий модуль 1.

Історичні та правові засади, інституціональна структура третейського судочинства

Гема 1-2: Історія становлення та розвитку третейських судів.

Ihci итуціональні утворення третейського судочинства.

( 2 год.)..

Питання:

І Історичні етапи розвитку’ третейського судочинства.

2. Аналіз сучасного зарубіжного досвіду розвитку' і становлення

третейського судочинства.

3. історія розвитку третейського судочинства в Україні.

4. Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгівельної палати: склад, повноваження, регламент, компетенція.

5. Економічний Суд СНД.

6. Механізм вирішення спорів з права СОТ.

Ключові поняття та терміни:

Третейське судочинство у Стародавньому світі. Середні віки, на території Київської Русі, за часів гетьманщини, у радянський період, н сучасній Україні;

зарубіжний досвід розвитку і становлення третейського судочинства.

Нью-йоркська Конвенція (1971 рік). Панамська Конвенція (1978 рік). Положення про Третейський суд (1831 рік), Федеральний закон «Про третейські суди в Російській Федерації (2002 рік)», Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж (1994 рік)», Закон України «Про третейські суди».

Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгівельної палати Міжнародна торгівельна палата Арбітражний процес Міжнародного арбітражного суду. Арбітражне рішення. Міжнародний комерційний арбітраж. Економічний Суд СНД. Регламент і рішення,

Механізм вирішення спорів з права СОТ. Генеральна Рада СОТ.

Завдання для самостійної роботи

Дослідити еволюцію розвитку третейського судочинства у стародавні часи.

Питання до самоконтролю

1. Виникнення третейського судочинства у Стародавньому світі.

2. Розвиток третейського судочинства у Середні віки.

3. Третейське судочинство у часи Київської Русі.

4. Імператори та третейські судді, що спільного.

5. Історія становлення третейського судочинства у часи гетьманщини.

6. Третейські суди в Лівобережній Україні (Гетьманщині) II половини XVII-XVI1I ст.

7. Третейський суд без суперарбітра.

8. Мировий ряд.

9. Рішення третейських суддів за староруським правом.

10 Договірна грамота князя Дмитра Івановича Донського з князем Сєрпуховським Володимиром Хоробрим від 1362 року.

1 !.Третейські суди на українських землях Великого князівства Литовського.

12.Інститут третейського судочинства у радянський період.

Завдання для індивідуальної роботи студентів

- Загальна характеристика інституціональних утворень TC

- Становлення третейського судочинства в Україні

- Зарубіжний досвід розвитку і становлення третейського судочинства.

Тема 3: Загальні положення третейського судочинства.

План.

1 Правова природа третейського розгляду господарських спорів.

2. Принципи організації та діяльності третейських судів.

I I Індії та порядок утворення третейських судів.

І Державна реєстрація постійно діючого третейського суду.

Ключові поняття та терміни:

Поняття третейського суду та третейського судді, завдання суду, види третейського суду; регламент; завдання суду пості йнодіючі суди.: договірна, процесуальна, мішана та

IinimiOMHa. Принцип мінімізації негативного впливу правових конфліктів на бізнес. Принцип процесуальної економії при IHipilllCHHi третейських спорів. Принцип диспозитивності. І Іоложсння про постійно діючий третейський суд.

Іппдання для самостійної роботи

-Принципи на яких утворюється та діє третейський суд -Вимоги щодо третейського розгляду

-Теорії пояснення юридичної природи третейського суду

Питання для самоконтролю:

1. Правовий статус третейських судів в Україні.

2. Чи входять третейські суди до судової системи України.

3. В чому полягає різниця між третейськими судами і судами загальної юрисдикції?

4. В чому полягає головна Порядок утворення та діяльності

третейських судів в Україні ⅛√₄

5. Які переваги третейського розгляду справи?

6. Яким чином в юридичній науці класифікуються третейські суди?

7. На які суди поділяються третейські?

8. Особливості роботи третейського суду.

Завдання для індивідуальної роботи студентів

І Іроблеми роботи третейського суду

Відмінність третейських судів від органів державної судової клади

І Іринципи діяльності третейських судів.

І Ісреваги зретейських судів но відношенню до державних судів.

Рекомендована література. [13,16,17,22,44,48.52]

Тема 4: Третейська угода та формування третейських судів.

Арбітражна угода.

План.

1 Третейська угода.

2. Рекомендації щодо формулювання третейської угоди або третейського застереження.

3.Порядок та проблеми формування третейського суду.

Витрати, пов’язані з вирішенням спору третейським судом.

4 Арбітражна угода. Основні вимоги до арбітражних угод відповідно до Нью-Йоркської Конвенції 1958 р.

5. Порядок оформлення угоди сторін про передання спору до MKAC при

ТПП.

6. Норма Конвенції про публічний порядок.

Ключові поняття та терміни:

Третейська угода. Укладання угоди, зміст та компетенція документу. Принцип «компетенції компетенції». Арбітражна угода. Укладання угоди, зміст та компетенція документу. Арбітражне застереження. Арбітражний Інститут при Торговельній палаті Стокгольму. Норма Конвенції про публічний порядок.

Завдання для самостійної роботи

- Норма Конвенції про публічний порядок.

- Вимоги до складання арбітражної угоди.

Питання для самоконтролю:

1. Види і форма третейської угоди.

2. Третейська угода і правонасту пництво сторін.

3. Призначення чи обрання третейського суду та іретойських суддів.

4. Обмін документами та письмовими магеріатами.

5. Склад третейського суду.

6. Формування складу третейського суду.

7. Вимоги до третейських суддів.

8. Підстави відводу чи самовідводу третейського судді.

9. Порядок відводу чи самовідводу третейського судді.

10. Припинення повноважень третейського судді, складу і ре !енського суду.

11. Невиконання третейськими суддями своїх обов’язків

12. Заміна третейського судді.

13. Контракти третейських,суддів.

Іііпдапня для індивідуальної роботи студентів

Kaicropii справ, передбачених національним законодавством різних країн, що не підлягають вирішенню в арбітражному порядку (піратство, геноцид, рабство, расова дискримінація - за вибором).

Рекомендована література : [12,19,30,38,39,53,58]

Змістовий модуль 2.

Третейське судочинство: механізм розгляду, виконання рішень

Тема 5 : Третейський розгляд. (2 год.)

План.

1. Компетенція третейського суду та правила третейського розгляду.

2. Позовна заява: форма та зміст.

3. Особливості розгляду спорів третейськими судами.

4. Проблеми розгляду спорів у державних судах за наявності дійсної арбітражної угоди.

Ключові поняття та терміни:

Компетенція третейського суду. Позовна заява: форма та зміст. Зустрічний позов. Відзив на зустрічний позов. Актуальність третейського судочинства. Види арбітражної угоди. Закон України «Про міжнародне приватне право».

Завдання для самостійної роботи

_z - Компетенція третейського суду.

- Розгляд справ третейським судом та мирова угода.

- Проблеми розгляду спорів у державних судах за наявності дійсної арбітражної угоди.

Питання для самоконтролю:

I. Склад витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом.

2 Розподіл витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом.

3. Визначення правил третейського розгляду.

4. Гласність третейського розгляду.

5. Місце проведення третейського розгляду.

6. Мова третейського розгляду.

7. Конфіденційність у третейському суді.

8. Учасники третейського розгляду.

9. Форма та зміст позовної заяви.

10. Відзив на позовну заяву.

II. Зустрічний позов.

12. Докази у третейському суді.

13. Забезпечення позову.

14. Наслідки неподання сторонами документів, інших письмових матеріалів або неявки сторін.

15 Невиконання чи неналежне виконання стороною процесуальних дій.

16. Протокол засідання третейського суду.

ІЙНДНІІШІ для індивідуальної роботи студентів

- Призначення експертизи у третейському суді.

- Участь та права сторін у засіданні третейського суду.

Рекомендована література : [5,11,32,40,51,55,60]

Геми 6- 7: Прийняття рішень третейськими судами та MKAC BlMlTrin

Виконання рішення третейського суду (2 год.)

План.

І Прийняття рішення третейським судом.

2. Джерела для прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

3. Регламентація порядку прийняття рішень.

4. Оскарження рішення третейського суду.

5.Виконання рішення третейського суду.

6 Третейське самоврядування.

Кчіочові поняття та терміни:

Прийняття рішення, додаткове рішення. Види рішень. Форми і зміст рішення. Роз’яснення рішення, виправлення рішення, оскарження рішення, термін зберігання, строки виконання, примусове виконання рішення, подача заяви. Конвенція OOH про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень. Конвенція про вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ. Європейська конвенція про зовнішньоторговий арбітраж 1961 р. Арбітражний регламент Європейської комісії ООН. Загальні та спеціальні конвенції. Третейська палата.

Третейське самоврядування.

Завдання для самостійної роботи

- Підстави для оскарження та скасування рішення третейського суду.

- Класифікація та характеристика нормативних і ненормативних документів.

- Третейське самоврядування.

Питання для самоконтролю:

1. Прийняття рішення третейським судом.

2. Вимоги до рішення третейського суду.

3. Додаткове рішення.

4. Роз’яснення рішення.

5. Виправлення рішення.

6. Обов’язковість рішення третейського суду.

7. Оскарження рішення третейського суду.

8. Ухвали третейського суду.

9. Припинення третейського розгляду.

10. Зберігання матеріалів справ, розглянутих третейським судом.

11. Виконання рішення третейського суду.

12. Порядок видачі виконавчого документа.

13. Примусове виконання рішення третейського суду.

14. Самоврядування третейських суддів.

15. Повноваження Голови Третейської палати України.

Завдання для індивідуальної роботи студентів

- Регламентація порядку прийняття рішень.

- Торгові звичаї.

•• Оскарження рішення третейського суду.

Рекомендована література: [15,29,33,41,46,55,60,14,28,31,35,49,56,57]

Гема X: Судочинний етап і перспективи третейського судочинства в Україні. (2 год.)

∣*ι* -Hu ₁.∙ ^,. ’ ; ⅛^,

∣h∣>∣' •.' ІЬіан.

1 Сучасний статус третейської судової влади (статус

судустатус судді: повноваження судді).

2 Перспективи розвитку третейського судочинства.

Ключові поняття та терміни:

Сучасний статус третейської судової влади. Суди загальної юрисдикції. Закон України «про державний захист працівників суду їй правоохоронних органів». Система судоустрою України. Вища юіііліфікаційна комісія суддів. Кваліфікаційні класи.

Завдання для самостійної роботи

- Моральні цінності судді.

- Система судоустрою України.

Питання для самоконтролю:

1. Сучасний статус третейської судової влади

2. Обов’язки судді третейського суду'.

3. Гарантії незалежності і самостійності суддів.

4. Система судоустрою У країни.

5. Вища кваліфікаційна комісія суддів.

6. Кваліфікаційні класи.

7. Матеріальне та соціальне забезпечення суддів.

X. Дисциплінарна відповідальність суддів.

Іпидання для індивідуальної роботи студентів

- Перспективи розвитку третейського судочинства в Україні

- Сучасний стан розвитку третейського судочинства в країнах

Сиропи. _wι,, '

- Дискусія: Чи потрібне нам третейське судочинство.

Рекомендована література : [21,24.36,37,451

VI. Засоби контролю знань.

Оцінювання - сукупність методів (письмові, усні та практичні тести / екзамени, проекти), що використовуються при оцінюванні досягнення особами, що навчаються, очікуваних результатів навчання;

Критерії оцінювання - описи того, що має зробити особа, яка навчається, як очікується, щоб продемонструвати досягнення результату навчання.

Поточний контроль знань студентів проводиться на семінарських заняттях протягом навчального семестру шляхом опитування, під час виконання аудиторної модульної контрольної роботи та проведення семестрового заліку з навчальної дисципліни.

1. Поточний контроль:

1. Опитування на семінарських заняттях.

2. Опитування та індивідуальна робота зі студентами на консультаціях.

3. Виступи з рефератами на семінарах та науково-методичних гуртках.

4. Тестування та розв'язання задач.

5. Проведення самостійних письмових робіт (15-ти хвилинки) та контрольних

модульно-рейтингових робіт.

6. Виступи на наукових конференціях.

7. Проведення заліків та іспитів.

Види поточного контролю обираються викладачем, який веде семінарські заняття, а погодженням з лектором та у відповідності з даною програмою.

Видами поточного контролю можуть бути опитування, тестування, контрольні роботи, колоквіуми.

При поточному контролі під час семінарських занять оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований студентом у відповіді, активність при обговоренні питань семінарського заняття, систематичність роботи на заняттях, результати виконання домашніх завдань (казусів), експрес-контроль у формі тестів, письмових контрольних робіт, в т.ч. підсумкового модульного тестування, результати виконання індивідуальних завдань.

2. Модульний контроль

Модульний контроль проводиться на відповідному семінарському занятті після вивчення відповідного змістовного модуля. Модульний контроль може проводитись у таких формах, юстування; письмова аудиторна контрольна робота; захист контрольної (модульної) роботи, що виконується під час самостійної роботи. Питання, ши виносяться на тестування або на письмовую аудиторну контрольну ∣x>6σry, визначаються викладачем за змістом модулів, які були опановані.

І Іідсумкова кількість балів за змістові модулі визначається як сума балів за всіма формами поточного контролю плюс оцінка (бали) ιtι модульне тестування.

Модульним тестуванням завершується вивчення матеріалу н ід повідного модуля.

Протягом семестру виконується 2 модульні тестування. У разі успішного складання проміжного контролю з усіх залікових модулів студенти мають дозвіл на отримання підсумкового контролю у вигляді ілпіку.

Модульне тестування складається з 10 тестів, які можуть бути оцінені до 10 балів.

3. Підсумковий семестровий контроль

Семестр завершується комплексним підсумковим модулем (контролем) у формі заліку’. Для комплексного модульного контролю можуть бути використані контрольні запитання до змістовних модулів.

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному' закладі чином з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали IiCTS.

Шкала оцінювання за національною системою

Оцінка „відмінно” виставляється за таких умов: відповідь повна, правильна, розуміння матеріалу глибоке, основні уміння сформовані та засвоєні; викладення матеріалу логічне, доведене (обґрунтовано нормами права), висновки й узагальнення точні й пов’язані з явищами навколишнього життя, зі сферою майбутньої діяльності; орієнтується в системі чинного спадкового законодавства і права; використання правничої термінології правильне.

Оцінка „добре” - відповідь задовольняє вищезазначені вимоги, але виклад недостатньо систематизований, окремі уміння не досить сформовані, у визначенні понять використані термінології та в узагальненнях мають місце окремі неточності, що легко виправляються за допомогою додаткових запитань викладача.

Оцінка „задовільно” - відповідь свідчить про розуміння основних положень питання, однак спостерігається значна неповнота знань; визначення понять нечіткі, неточні, уміння сформовані недостатньо, висновки й узагальнення аргументовані слабо, в них допускаються помилки.

Оцінка,незадовільно” - відповідь правильна, знання мають фрагментарний, неповний характер, студент показує незнання основного матеріалу з навчальної дисципліни, грубі помилки у визначенні понять, невміння працювати з документами, джерелами спадкового права.

Шкала оцінювання за модульно - рейтинговою системою

FX означає: "незадовільно” - необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

F означає: "незадовільно" - необхідна значна подальша робота. Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

Аудитория модульна контрольна робота №1

Варіант 1. I

1. Виникнення третейського судочинства у Стародавньому світі.

2. Третейське судочинство у часи Київської Русі.

3. Рішення третейських суддів за староруським правом.

4. Становлення третейського судочинства в Україні

5. Вимоги щодо третейського розгляду

Варіант 2.

1. 1. Особливості роботи третейського суду.

2. 2.Правовий статус третейських судів в Україні.

3. 3.Норма Конвенції про публічний порядок.

4. 4.Вимоги до третейських суддів.

5. 5.Формування складу третейського суду.

Варіант 3.

1. Розвиток третейського судочинства у Середні віки.

2. Мировий ряд.

3. Загальна характеристика інституціональних утворень TC

4. Зарубіжний досвід розвитку і становлення третейського судочинства.

5. Теорії пояснення юридичної природи третейського суду

Варіант 4.

1. Проблеми роботи третейського суду

2. Види і форма третейської угоди.

3. Вимоги до складання арбітражної угоди.

4. Склад третейського суду.

5. Припинення повноважень третейського судді, складу третейського суду.

Аудитория модульна контрольна робота №2

Варіант 1.

!.Компетенція третейського суду.

2. Форма та зміст позовної заяви.

3. Підстави для оскарження та скасування рішення третейського суду.

4. Вимоги до рішення третейського суду.

5. Самоврядування третейських суддів.

6. Дисциплінарна відповідальність суддів.

Варіант 2.

1. Розгляд справ третейським судом та мирова угода.

2. Докази у третейському суді.

3. Класифікація та характеристика нормативних і

4. ненормативних документів.

5. Регламентація порядку прийняття рішень.

6. Сучасний статус третейської судової влади

7. Оскарження рішення третейського суду.

Варіант 3.

1. Визначення правил третейського розгляду.

2. Участь та права сторін у засіданні третейського суду.

3. Третейське самоврядування.

4. Система судоустрою України.

5. Вища кваліфікаційна комісія суддів.

6. У хвати третейського суду.

Варіант 4.

1. Конфіденційність у третейському суді.

2. Призначення експертизи у третейському суді.

3. Прийняття рішення третейським судом.

4. Примусове виконання рішення третейського суду.

5. Кваліфікаційні класи.

6. Обов’язковість рішення третейського суду.

Творча робота

1. Перспективи розвитку третейського судочинства в Україні

2. Сучасний стан розвитку' третейського судочинства в країнах Європи.