Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи для студентів заочної форми навчання

LMema і місце контрольної роботи в навчально - виховному процесі

Виконання контрольних робіт є самостійною і в той же час активною формою навчання студентів заочної форми навчання.

• навчити студентів логічно-послідовному викладенню того чи іншого питання геми;

• з’ясуванню змісту юридичних понять (категорій) і законів, механізму їх використання;

• виробити у студентів уміння формулювати окремі положення та аргументувати свої висновки;

• мати уяву про те, яким чином ті чи інші закони (нормативні акти) можуть бути використані у юридичній практиці. Крім того слід мати на увазі, що контрольна робота — це один із засобів проміжного контролю викладачем за ходом самостійного вивчення студентами учбового матеріалу.

Успішне виконання контрольної роботи залежить від дотримання та реалізації студентом комплексу конкретних вимог, що включає такі чинники, як:

-наукову та соціальну актуальність теми;

- практичне значення теми;

- визначення змісту теми на основі розкриття основних проблем науки;

- творчу новацію, глибинне розкриття теми;

- належне оформлення, обсяг, структуру викладання матеріалу;

- використання відповідної літератури.

Виконання студентом контрольної роботи здійснюється під керівництвом викладача кафедри, має за мету поглибити, узагальнити та розширити сферу його теоретичних знань, уміння застосовувати практичний досвід, а також є завершальним етапом вивчення дисципліни.

II Етапи виконання контрольної роботи

1. Вибір теми та складання плану. Вибрати тему контрольної роботи слід відразу ж після прослуханих лекцій, або навіть під час слухання лекцій на підставі "Тематики контрольних робіт”, яка затверджена кафедрою.

Студент має право вибрати ту тему, номер якої відповідає останній цифрі номера його залікової книжки. У разі порушення цієї вимоги контрольна робота не рецензується, повертається студенту для того, щоб він виконав роботу повторно на відповідну тему, а її автор не допускається до захисту (іспиту).

Вибір теми, а також виконання контрольної роботи ні в якому разі не слід відкладати на передсесійний, тим більш на сесійний період, бо це поставить студента у дуже складне становище і навіть може призвести до зриву графіка складання іспитової сесії.

Визначившись щодо теми, студент повинен ознайомитися з відповідним розділом (главою) підручника (посібника), а також конспекту прослуханої лекції з відповідної теми, що дозволить йому з’ясувати зміст та перелік питань, які мають бути розглянуті у роботі, і присту пити до складання її плану.

Складання плану - дуже відповідальний етап, бо від його якості значною мірою залежить якість контрольної роботи в цілому.

План повинен охоплювати всі питання теми (проблеми), проте не бути надто громіздким. Оптимальний варіант плану: вступ, 2-4 найбільш важливих питань теми і висновок. У вступі (1-2 стор.) студент відзначає актуальність теми, її місце у курсі. Крім того, тут доцільно навести нормативні акти (Закони України, Постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету: Міністрів України та ін), які регулюють питання, що відносяться де теми контрольної роботи (аналіз відповідних нормативних актів має бути зроблено під час розгляду того, чи іншого питання теми).

У висновку (1,5-2 crop.) студент підводить підсумки розглянути питань і у разі необхідності підкреслює значення тих чи інших положень теми для практичної діяльності.

У разі, якщо те, чи інше питання або всі питання плану мають ще відповідні, більш детальніші питання, які його конкретизують, то це - складний (розгорнутий) план. У такому плані всі питання теми або окремі з них деталізуються і позначаються (після розділу плану) літерами ("а", "б", "в" і т.д.).

2. Підбір та вивчення літератури, систематизація зібраного матеріалу. Підбір, глибоке вивчення і конспектування студентом відібраної літератури - важливий етап, що дозволяє підготувати роботу на відповідному теоретичному рівні, повно та глибоко розкрити зміст вибраної теми.

Підбір літератури слід починати з підручників, навчальних посібників, монографій, а потім переходити до періодичних видань (статей, які опубліковані у журналах, газетах, бюлетенях). Провідними тут, безумовно, є журнали "Право України", “Підприємництво, господарство і право"’, збірники наукових праць вузів. Обов’язково слід звернути увагу на нормативні акти, які регулярно публікуються у "Відомостях Верховної Ради", "Голосі України", "Урядовому кур’єрі" та інших офіційних виданнях, оскільки ту чи іншу^г тему курсу неможливо розкрити без використання відповідної нормативної бази.

Всю відібрану літературу доцільно записувати на окремих аркушах паперу або ще краще на картках, бо це дозволить спочатку її систематизувати за окремими питаннями плану, а потім (під час складання загального списку використаної літератури) розташувати її в алфавітному порядку. Запис відібраної літератури проводиться таким чином: прізвище та ініціали автора, назва роботи, том (якщо робота видана у кількох томах), місце і рік видання, а у необхідних випадках вказуються і сторінки. Запис робиться на мові видання. Наприклад: Сухицька H B. Третейське судочинство: Навч посібник. - K.: Університет «Україна», 2012. - 320 с.

Статті, що опубліковані у журналах, записуються дещо інакше: вказується прізвище та ініціали автора, назва статті, назва видання, рік видання і номер (наприклад: Сухицька H В Поняття злочину в українському і російському кримінальному праві : середина XVII - кінець XVIII століть / Н. В. Сухицька // Вісник прокуратури - № 2.-2011. - С. 109-117).

Статті, опубліковані в газетах, записуються таким чином: прізвище та ініціали автора, назва газети, дата видання (наприклад: Сухицька Н.В.

Якщо використовуються правові норми або статистичний (фактичний) матеріал, то треба обов’язково посилатись на їх джерела (наприклад: Закон України “Про вищу освіту” від 17 травня 2002 р. // Відомості Верховної Ради. - 2002. - № 20. - Ст. 134.).

Вивчення літератури доцільно починати з підручників, учбових посібників, конспектів лекцій, а також нормативних актів, які мають відношення до геми (назви цих нормативних актів, як вже визначалось вище, наводяться у вступі до контрольної (курсової) роботи.

У свою чергу, вивчення відібраної літератури повинно супроводжуватися складанням робочих записів, які відбивають результат осмислення та засвоєння прочитаного матеріалу. За формою ці записи можуть бути різні, але найбільш поширеними є конспект і цитата (витяг). ^, г<

Конспект - це стислий, логічно послідовний переказ вивченого, у якому відбиті головні питання того чи іншого джерела, що мають відношення до певних питань теми контрольної (курсової) роботи.

Цитата (витяг) - дослівний запис якоїсь частини прочитаного тексту. Якщо в цитаті пропускається слово або речення, то на місці пропуску ставляться три крапки. Підкреслене не автором, а студентом треба застерегти таким записом після підкреслених слід (підкреслено мною - ініціали).

Цитата завжди береться в лапки. Кожна цитата повинна мати посилання на її джерело. Якщо цитата подається своїми словами близько до тексту, то лапки не ставляться. У цьому разі перед назвою джерела, звідки вона виписана, ставиться позначка “Див ”, тобто “Дивись”. Всі посилання на джерела нумеруються і подаються у нижній частині аркуша (під рисою) або в кінці роботи, де наводиться список використаної літератури.

Робочі записи, а також статистичні і фактичні дані, приклади доцільно також систематизувати за розділами плану контрольної (курсової) роботи.

Це дозволить визначити повноту збору матеріалів як з окремих питань плану, так і за темою в цілому.

Не виключено, що систематизація матеріалу спонукає автора внести корективи до плану роботи. Це - закономірне явище, яке свідчить про накопичення знань по тій чи іншій темі курсу, про їх поглиблення

3. Написання роботи. Зібраний і систематизований матеріал необхідно творчо осмислити, а далі, чітко, ясно викласти своїми словами у відповідності зі складеним планом

Ту чи іншу думку слід не декларувати, а аргументувати науково обґрунтованою системою доказів. Якщо студент стикається з декількома точками зору вчених відносно застосування якогось нормативного акту, то він може зупинитися на тій, яка на його думку, найбільш аргументована і послідовна. При цьому бажано мотивувати свою позицію, свій вибір.

Враховуючи, що основу кожної науки складає система категорій і законів, то значную увагу під час написання контрольної роботи необхідно приділяти саме цьому, проте не забувати й про зв’язок теорії та практики.

Робота повинна бути бездоганною не тільки з точки зору її змісту, але й за формою викладу матеріалу, його стилю, грамотності. Остання вимога далеко не другорядна, бо граматичні помилки можуть призвести до перекручення сутності висловлених думок або навіть до нісенітниць.

У разі виникнення труднощів у процесі написання контрольної роботи студент може звернутися на кафедру за допомогою, з проханням проконсультувати його. Мова написання контрольної (курсової) роботи повинна бути, як правило, державнії, українська.

Титульний лист з контрольної роботи оформляться таким чином:

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ “УКРАЇНА”

Інститут права та суспільних відносин Кафедра Теорії та історії держави і права √c⅛

Контрольна робота з дисципліни “Третейське судочинство ”

Тема________________________

Повна назва теми

Виконавець_____

' прізвище, ім^: я та по-батькові.

шифр академічної групи, курс Залікова книжка №____________________________

Перевірив к.ю.н. Сухицька Н.В.

Київ 2012

Робота здана________

Оформлення і відправлення роботи. Відредагована робота має бути написана від руки або надрукована, набрана на комп’ютері. Обсяг контрольної роботи має складати 20-24 сторінки учнівського зошита або 12-15 аркушів формату' А-4 (210 х 297). Кожна сторінка повинна мати поля (з правого боку' від тексту) для зауважень викладача та свій порядковий номер, а текст роботи має бути поділений на відповідні розділи згідно з її планом.

У кінці роботи обов’язково подасться список використаної літератури, зазначається дата виконання роботи та особистий підпис. Студенти повинні суворо дотримуватися термінів виконання контрольної роботи, які зазначені навчальним планом інституту' (кафедри). У разі порушення цих термінів студенти можуть бути не допущені до сесії

У разі відправлення контрольної роботи поштою, аби запобігти її втраті відправлення доцільно оформити як цінну бандероль, а квитанцію зберегти до кінця сесії.

4. Прийом контрольних робіт. Контрольна робота надсилається до університету' для реєстрації та подальшої передачі на кафедру не пізніше як за 10 діб до початку сесії. Можлива також особиста доставка роботи.

Відсутність контрольної роботи, не своєчасна здача на перевірку, не зарахування її позбавляє студента права допуску до заліку'.

У разі, коли робота виконана, але не відповідає вказівкам та вимогам, надасться можливість відпрацювати питання роботи при усній співбесіді з викладачем.

IlL Підготовка до співбесіди за темою контрольної роботи

Контрольна робота, що надійшла на кафедру передається для рецензування викладачеві,

У разі позитивної оцінки контрольної роботи викладач робить позначку на титульному листі, що автор допускається до співбесіди та в кінці роботи пише рецензію. Позитивно оцінена робота залишається у методиста кафедри, а студенту належить її отримати перед співбесідою. Якщо контрольна робота одержує негативну рецензію то її автор не допускається до співбесіди. Викладач робить відповідну позначку на титульному листі, пише рецензію, у якій зазначає недоліки роботи і що студенту слід зробити, щоб усунути ці недоліки. Така, не допущена робота, повертається студенту і він повинен у відповідності з вказівками рецензента або доробити її, або написати нову роботу. Нова робота надсилається на рецензування обов’язково разом з попередньою. Якщо студент після ознайомлення з зауваженнями рецензента прийде до висновку, що він не може їх виконати, то це надає йому право підготувати роботу на іншу тему, але тільки того ж варіанту (наприклад, замість т. 6 взяти т. 16). У цьому разі він також надсилає разом з новою роботою попередню, яка була не допущена до захисту (співбесіди).

Захист контрольної роботи проводиться викладачем у період сесії згідно з розкладом у формі диференційованого заліку (з виставленням відповідної оцінки), а контрольної - шляхом співбесіди (заліку) з визначенням результату заліку ("зараховано" або "не зараховано"). Напередодні захисту (співбесіди) студенти одержують свої контрольні роботи від методиста кафедри.

Під час підготовки до захисту (співбесіди) студентам слід акцентувати увагу на:

• визначенні юридичних категорій, законів, які розглядались у тексті роботи.

• взаємозв’язку теоретичних знань та юридичної практики;

• недоліках роботи, які зазначені у рецензії викладача, а також в його рекомендаціях.

Не слід вважати, що допущення студента до захисту (співбесіди) вже гарантує йому позитивний результат. Якщо під час захисту (співбесіди) викладач прийде до висновку, що студент погано засвоїв основні положення теми роботи або не виконав його вказівок, зазначених у рецензії, то контрольна робота не зараховується. У цьому' випадку студента не буде допущено до заліку і він зобов’ язаний доопрацювати контрольну роботу і знову пройти захист (співбесіду).

Контрольні роботи студентів, які склали іспит (затік), залишаються на кафедрі.