Норвезькі написи
Існує всього близько сорока норвезьких написів43 пізнього вікінґівського періоду (1000—1050 рр.), більшість з яких викарбувані данськими рунами. Камені з рунами часто оздоблені малюнками, виконаними в стилі Рінґеріке (бл.
990—1050 рр.)44, тому провідні вчені вживають термін «Рінґеріке» й стосовно самих каменів. У п’яти випадках камені містять точні або приблизні дати. До цієї групи входять також короткі написи на монетах короля Олава Гаральдссона кюрі (1067—1093, NYR 598—602). Деякі з них дають цікаві свідчення про мирне землеробське життя. Ще одна група містить інформацію про пригоди в чужих землях, у двох випадках — у Східній Європі (ми розглянемо їх нижче).Наводимо найвичерпніші щодо історичних свідчень написи45 (NYR 449, 184, 252, 209—210, 211, 271):
Аслак Лієстьол, видавець цих написів, вважає датою християнізації Норвегії 996-й або 997 рік. Тому камінь з Кюлі, встановлений дванадцятьма роками пізніше, слід датувати 1008-м або 1009 роком.
Ґальтеланд, Східна (Ауст) Аґдерська обл. (NYR 184):
Кнут Великий завоював Англію 1015—1016 рр., тому ця дата була і датою смерті Бйорна.
Ставанер 3, Роґаланд (NYR 252):
Згідно з «Саґою про Олава Гельґі» Сноррі Стурлуссона, Ерлінґа Скалґссона із Солі — «наймогутнішу людину в Норвегії, не рахуючи князів»46, було вбито 21 грудня 1028 року під час битви проти Олава Святого в Бокнфйорді поза островом тієї самої назви. Цю важливу подію ретельно описав скальд Сіґват Тордарсон (пом. бл. 1045 р.).
Ґ’єрде, церква, Гордаланська обл. (NYR 271):
Було встановлено (див.
NYR 271), що Ерленд з цього напису тотожний «землевласникові» Ерланду з Ґерді (сум. Ґ’єрде), котрий допомагав Кнутові Великому і був ворогом Олава Святого. Ерланд кілька разів згадується в «Крузі земному» Сноррі Стурлуссона і в саґах про Олава Святого47. Отож напис цей слід датувати «близько 1030 р.».Оддернес поблизу Крістіансанду, Західний Аґдір (NYR 209—210):
Родовід Ейвінда, складений видавцями написів (з моїми доповненнями), наводиться в таблиці 5.
У трьох написах, що їх тут наводимо, є цікаві подробиці повсякденного життя; третій напис цікавий у розумінні взаємозв’язку самого каменя і тексту.
Дюнна, Опландська обл. (бл. 1040 р.) (NYR 68):
Камінь прикрашено малюнками у стилі Рінґеріке.
Ньорстебьо, Лес’я, Опландська обл., др. пол. XI ст.
Альстад 1, узбережжя Гоф, округа Естре Тотен, Опландська обл., перша чверть XI ст. (NYR 61):
Останній вислів у частині 1 має кілька інтерпретацій. Ix слід розглянути під кутом взаємозв'язку самого каменя і змісту напису. Камінь з Альстада не є місцевим. Петрографія вказує на його походження з Рінґеріке, з острова Ульвей49. Камінь прикрашено вишуканими малюнками сцен полювання з кіньми, гінчаками й соколами. Самі по собі малюнки є класичними зразками поєднання тваринного й рослинного орнаментів, що є типовим для стилю Рінґеріке першої чверті XI ст.
Очевидно, представниками іншого покоління цього роду біля підніжжя каменя зроблено пізніший напис (Альстад 2). Цей текст особливо важливий для нас, бо містить деякі цікаві географічні відомості про Україну (про це — нижче).
Термін ut — «зарубіжжя» згадано двічі (NYR 57, 358); ut- f?r?ar зустрічається на другому камені (з Согну), який датується XII ст. (NYR 358). Двічі згадано римських пілігримів — Rumfari (NYR 529, 530). Один текст 1046 року стосується трагічних зіткнень на півночі, мабуть, в Ґренландії (NYR 102. Гьонен, Бускеруд); в іншому згадується Англія (NYR 184). Півстрофа у стилі Jornyrdislag, написана бл. 1025 року, дещо висвітлює природу давніх скандинавсько-фризьких взаємин:
Сен’я («Ботнгавн»), Тройська обл. (NYR 540):
Написи з Ємтланду
Упродовж середньовіччя Ємтланд зумів зберегти автономію, хоча й зазнав політичного впливу з боку Норвегії, а культурного — з боку шведського Уппланду. Напис, виконаний на камені, знайденому в центрі провінції острова Фрьосьо (=острова Фрейра), розташованого на озері Стор, датується серединою XI ст. В ньому йдеться про християнізацію Ємтланду50:
