Клімати п’ятий — сьомий і давньоскандинавська назва Каспійського моря
Християнські середньовічні енциклопедисти сприйняли давньогрецьку ідею про клімати (τακλiματα), що була передана Мартіаном Капеллою (V ст.) в його «De Nuptiis philologiae et Мегсигіі» і Бедою (672—735) в його «De natura rerum».
У давньоісландській літературі існує адаптація цього викладу в RimII (бл. 1260—1270). Нашої теми стосуються виклади кліматів п’ятого, шостого і сьомого. А що Rim II була скомпільована, то ми спершу наведемо відповідні фрагменти з праць Капелли та Беди, а тоді — з Rim II з паралельним перекладом:Клімат п'ятий
Давньоскандинавська назва Каспійського моря, Calpenhaf-, наведена в цьому фрагменті, є гапаксом (засвідченою лише раз) у всій давньоскандинавській літературі. Перша частина назви — Calpen [Kali?-en] означає народ, котрий мав торговий центр біля гирла Волги. З VIII по X ст. це місто було центром торгівлі між Хозарським каганатом і північними народами, зокрема русами. У руських джерелах воно назване Хваліси. У давньоруських літописах XI—XII ст. Каспійське море називали за назвою міста Море Хвалисьское (ПСРЛ, 1, т. 7), пізніше ще — Хвалынское. Хвалин — альтернативна форма Хваліс, назви народу та їхнього міста. У давньоруській формі збереглося початкове іранське /хв-/. У перенесенні на давньоскандинавську ми бачимо ту саму трансформацію (хв > х), що і в давньоугорській формі Kaliz. Обидва випадки можна вважати наслідком гунно-бул- гарського лінгвістичного впливу.
Клімат шостий
Rim II
Давньоскандинавський перекладач заміняє класичну назву «Германія» на тогочасний політичний термін ?y?erkst riki, Німецька імперія.
Клімат сьомий
У цьому тексті класичні назви «Меотійське болото» і «Рифейські гори» не замінюються відповідними давньосканди- навськими формами, так як це було у випадку з Каспійським морем.