Загальна характеристика конституційного ладу України

Очевидно, що конституційний лад нині має величезне зна­чення не тільки для створення в Україні правової, демократич­ної, соціальної держави, громадянського суспільства на демокра­тичних засадах, але й формування сучасної правової системи України, яка зорієнтована на всебічне забезпечена прав осо­бистості^[54].

Конституційний лад України втілює в собі насамперед і голо­вним чином суспільний і державний лад. Юридично і фактично конституційним ладом є порядок, встановлений і гарантований Конституцією України. Проте конституційний лад є значно шир­шим поняттям, ніж конституційний порядок.

Консти і у цінний лад України є системою суспільних від­носин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами, прийнятими на її основі й відповідно до неї. Його відповідність Конституції є головним покажчиком її реалізації.

За своєю суттю конституційний лад є певним типом кон­ституційно-правових відносин, зумовлених рівнем розвитку суспільства, держави і права. Нинішній конституційний лад України за своєю суттю є перехідним, змішаним, що зумовле­но. насамперед відповідним характером суспільства, держави і права, які поєднують у собі риси різних соціально-економічних формацій і відповідно різних типів держави і права, перебуваю­чи на стадії становлення. Перехідний характер конституційного ладу зумовлює й конституційна реформа в Україні.

За змістом конституційний лад опосередковує собою насам­перед передбачені та гарантовані Конституцією державний і суспільний лад, конституційний статус людини і громадянина, систему безпосереднього народовладдя, організацію державної влади і місцевого самоврядування, територіальний устрій, осно­вні засад и зовнішньополітичної та іншої міжнародної діяльності держави, основи національної безпеки та інші існуючі найваж­ливіші види конституційно-правових відносин.

За формою конституційний лад України є системою осно­вних організаційних і правових форм суспільних відносин, передбачених Конституцією, тобто основних видів органі­зації та діяльності держави, суспільства та інших учасників конституційно-правових відносин. Насамперед конституцій­ний лад України уособлює передбачену Конституцією форму (форми) держави - за характером державного устрою і держав­ного правління - і форми безпосереднього народовладдя.

Конституційний лад України характеризується рядом істот­них ознак, зокрема суверенністю, демократизмом, гуманізмом, реальністю, системністю, науковою обґрунтованістю, істориз­мом, наступністю, програмним характером, гарантованістю конституційного ладу.

Суверенність конституційного ладу полягає насамперед у ви­значенні. встановленні конституційного ладу й можливості його зміни лише волею народу України. Право визначати і змінювати конституційний лад України, зазначається у ст. 5 Конституції України, належить виключно народові й не може бути узурпо­ване державою, її органами або посадовими особами.

Суверенність конституційного ладу означає як суверенітет народу, так і суверенітет держави (статті 1, 5 Конституції Укра­їни). Відповідно до ст. 2 Конституції України її суверенітет по­ширюється на всю територію України.

Демократизм конституційного ладу України означає пере­дусім існування за цим ладом як певним правовим порядком. 10-9-1131

передбаченим Конституцією, необмеженої влади народу як щодо належності її народу, так і щодо її здійснення ним. Народ Укра­їни має право здійснювати своє повновладдя як безпосередньо, шляхом виборів, референдумів та в інших формах, так і через органи державної влади та місцевого самоврядування. Держава, за Конституцією, гарантує свободу політичної діяльності, не за­бороненої Конституцією та законами України.

Основою і гарантом демократизму конституційного ладу України є демократизм Української держави та державних ін­ститутів, передбачених Конституцією України: парламенту, глави держави, уряду, судів та інших органів державної влади і державних організацій.

Нинішній конституційний лад України визнає і гарантує місцеве самоврядування (ст. 7 Конституції України). Існування місцевого самоврядування означає можливість безпосередньо­го здійснення влади окремими спільностями громадян в особі територіальних громад.

Гуманізм конституційного ладу України полягає в закріплен­ні і гарантуванні Конституцією України такого порядку, який ґрунтується на реальній і всебічній повазі до особи, всебічному забезпеченні прав і свобод людини та громадянина та їх гаран­туванні. Конституція України в ст. З визначає, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визна­ються в Україні найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод є, за Основним Законом, головним обов’язком держави.

Гуманізм конституційного ладу виявляється також у закріпле­ній Конституцією України гуманній національній, економічній, соціальній, культурній та екологічній політиці держави. Зокре­ма, відповідно до Конституції (ст. 11), держава сприяє консолі­дації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і націо­нальних меншин України.

Важливою рисою національного конституційного ладу є його реальність, дійсність, тобто наявність цього ладу де-юре і де- факто. Конституційний лад має бути не формальним, атрибу­тивним, а дійсним, реальним, тобто відображати реально існую­чі суспільні відносини на час прийняття відповідної конституції і на перспективу. Недопустимим є конституювання окремих інститутів суспільного і державного ладу, що не мають нічого спільного з реально існуючими суспільними відносинами і є уда­ваними. символічними. Це призводить до невілювання самої конституції як вищої соціальної цінності та породжує правовий нігілізм у громадян.

Переважна більшість інститутів конституційного ладу Укра­їни є реальними, дійсними.

Іншою, не менш важливою рисою конституційного ладу є його системність, тобто послідовність, логічність, всебічність і повнота закріплення в Конституції України основних інститу­тів суспільства і держави. Чинна Конституція системно, тобто логічно і послідовно закріплює основи конституційного ладу, правовий статус людини і громадянина, форми безпосередньої демократії, загальні засади організації та діяльності органів державної влади, основи місцевого самоврядування тощо. Тйм самим Конституція України 1996 р. є більш системною, ніж по­передні радянські конституції.

Істотною рисою конституційного ладу є його наступність, історизм у тому позитивному, що було в українському держа­вотворенні та правотворенні, в державному і суспільному ладі України в минулому. Наступність конституційного ладу України визначає як преамбула Конституції України, так і її зміст, зокре­ма положення щодо характеристики держави, державних сим­волів, прав і свобод людини і громадянина, форм безпосередньої демократії, місцевого самоврядування тощо.

Характерною ознакою національного конституційного ладу є його програмний характер. Конституційний лад, передба­чений Конституцією України, є певною програмою розвитку держави й суспільства та їхніх основних інститутів. Зокрема, програмний характер мають конституційні положення щодо соціального характеру держави політичного, економічного та ідеологічного плюралізму суспільства, щодо місцевого самовря­дування тощо.

Конституційний лад України характеризується також гаран- тованістю, тобто наявністю певної системи гарантій конститу­ційного ладу, передбачених Конституцією та законами України. Під гарантіями конституційного ладу України слід розуміти систему загальних і спеціальних (нормативно та організаційно- правових) умов і засобів забезпечення існування та дієвості осно­вних інститутів суспільства і держави.

Гйрантованість конституційного ладу кожної країни передов­сім залежить від стану загального розвитку всіх сфер суспіль­ного і державного життя - політичної, економічної, соціальної, культурної (духовної) та ін. Реальність, відповідність нормативно закріпленого конституційного ладу стану розвитку суспільства 1 держави є однією з основних гарантій ефективності конститу­ційного ладу.

Важливим елементом системи гарантій конституційного ладу є спеціальні, юридичні гарантії, що включають нормативно- правові та організаційно-правові гарантії конституційного ладу. Так. нормативно-правові гарантії конституційного ладу визна­чаються досконалістю системи чинного конституційного зако­нодавства України, що визначає і закріплює основні інститути суспільства і держави. Відповідні матеріальні та процесуальні норми конституційного права знаходять вираження в чинних Конституції України, законах України та підзаконних консти­туційних актах.

Нормативно-правові гарантії конституційного ладу постійно вдосконалюються, що виявляється яку змінах Конституції Укра­їни, так і в удосконаленні чинного законодавства, що розвиває та деталізує нормативні положення Основного Закону. Зокрема, 1 січня 2006 р. набрали чинності зміни до Конституції України, визначені Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. Цілком логічно, що оновлена Кон­ституція України отримає розвиток своїх положень в чинному законодавстві України.

Організаційно-правові гаранти конституційного ладу пред­ставлені системою суб єктів конституційного права України, уповноважених забезпечувати реалізацію основних інститутів суспільного і державного ладу. Аналіз чинної Конституції Укра­їни дає достатні підстави дійти висновку про те. що вона закрі­пила відносно цілісну систему організаційно-правових гарантій її конституційного ладу. До цієї системи входять: Український народ, Українська держава загалом 1 в особі її спеціалізованих інститутів (організацій, служб тощо). Верховна Рада України. Президент України. Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади. Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції, прокуратура та інші контрольно-наглядові орга­ни, політичні партії та громадські організації, засоби масової організації, територіальні громади та органи і посадові особи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, міжнародні органи, організації тощо. Тобто гарантами консти­туційного ладу України є практично всі основні суб’єкти консти­туційно-правових відносин.

2.