<<
>>

Загальна характеристика Конституції України 1996 р.

Конституція України 1996 р. складається з преамбули, п’ятнадцяти розділів, 161 статті. Преамбула включає в себе положення історії укра­їнського державотворення, реалізації права на самовизначення, забез­печення прав і свобод людини, прагнення до зміцнення громадянської злагоди та демократії.

В ній закріплено те, що «Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклу- ючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагну­чи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попе­редніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р., схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конститу­цію — Основний Закон України».

В розділі першому «Загальні засади» у вигляді головних принципів закріплені якісні риси держави, її форма, гуманістичні, економічні, політичні, соціальні, мовно-культурні і правові засади конституційного ладу, розгорнутий виклад яких подано в інших розділах Конституції. Україна визначається суверенною, незалежною, демократичною, соці­альною, правовою державою. За формою державного правлення Україна є республіка, а єдиним джерелом влади в Україні визначається народ, який здійснює її безпосередню через вибори та референдуми і опосе­редковано через органи державної влади та органи місцевого самовря­дування. Місцеве самоврядування в Україні визнається і гарантується. За формою державного устрою вона є унітарною, а її територія оголо­шується цілісною і недоторканою.

Проголошується, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і без­пека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності, Політична багатоманітність озна­чає реальну можливість створення і діяльності різних політичних об’єднань громадян. Економічна багатоманітність означає можливість рівноправного існування різних форм власності і господарювання. Ідеологічну багатоманітність слід розуміти як право пропагувати й втілювати а життя різноманітні ідеї та погляди. Закріплюється, що за­хист суверенітету і територіальноє цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки я найважливішими функціями держави, справою всього українського народу. В розділі встановлюють­ся, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, наприкінці розділу фіксується, що державними симво­лами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Розділ другий «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» закріплені принципи правового статусу, громадянство, правовий статус

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ іноземців та особі без громадянства, громадянські, політичні, економіч­ні, соціальні, культурні права і свободи та гарантії їх здійснення, а також обов’язки людини і громадянина в Україні.

В розділі третьому «Вибори. Референдум» закріплюються положення про те, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, рефе­рендум та інші форми безпосередньої демократії. Право голосу на ви­борах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голо­сування.

Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією України. Всеукраїнський референдум проголошується за народною іні­ціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референ­думу зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. Виключно всеукраїнським референ­думом вирішуються питання про зміну території України. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.

Розділи четвертий «Верховна Рада України», п’ятий «Президент України», шостий «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконав­чої влади, сьомий «Прокуратура», восьмий «Правосуддя», дванадцятий «Конституційний Суд України» вміщують норми, які закріплюють пра­вовий статус органів законодавчої, виконавчої, судової і контрольно- наглядової влади.

Розділи дев’ятий «Територіальний устрій України», десятий «Авто­номна Республіка Крим» вміщує норми, що закріплюють форму дер­жавного устрою України та статус Автономної Республіки Крим (АРК) і її органів (Верховної Ради АРК та Ради міністрів АРК).

Розділи тринадцятий «Внесення змін до Конституції України», чо­тирнадцятий «Прикінцеві положення», п’ятнадцятий «Перехідні поло­ження» вміщують норми, що регулюють порядок внесення змін до ді-

ючого Основного Закону, суб’єктів і процедуру внесення до парламенту законопроекту, його прийняття та набуття чинності. Прикінцеві поло­ження вміщують дві норми: набуття чинності Конституцією України в день її прийняття (ст. 160) та об’явлення цього дня державним святом (ст. 161). Розділ «Перехідні положення» складається з 14 пунктів які діяли на протязі п’яти років. Деякі положення цього розділу до цього часу не виконані. Для їх здійснення потрібно прийняти ряд нових за­конів, наприклад, «Про прокуратуру», «Про досудове слідство», «Про особливий статус міста Севастополь», «Про систему державних органів, що здійснюють контроль за додержанням законів в Україні» та ін. Отже, нині діюча Конституція України характеризується власним змістом. Для того, щоб зміст конституційних норм здійснювався у повному обсязі необхідно прийняти ряд органічних і поточних законів.

Таким чином, процедура прийняття і функціонування Конституції України передбачає порядок її розробки, обговорення та прийняття, суб’єктів її прийняття, основні напрями новітньої конституційної рефор­ми в Україні, установчий характер конституційних положень, перегляд та внесення змін до Конституції України та її загальну характеристика.

6.3.

<< | >>
Источник: Актуальні проблеми конституційного права України : Підручник /За заг. ред. про- А43 фесора Олійника А. Ю. — К.: Видавничий дім «Скіф»,2012. — 552 с.. 2012

Еще по теме Загальна характеристика Конституції України 1996 р.: