Умови набуття і припинення громадянства України.

Ст. 6 Закону «Про громадянство України» встановлює, що громадянство України набувається за такими підставами:

1. За народженням — філіація (від лат. /іііпз — син). Філіація є основним способом набуття громадянства України.

У Законі України «Про громадянство України» закріплено принцип крові — особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України (ст. 7). В окремих випадках застосовуються і елементи принципу ґрунту. Так, громадянство України за народженням також набувають:

- особи, які народилися на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;

- особи, які народилися за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набули за народженням громадянства іншої держави, є громадянами України;

- особи, які народилися на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набули за народженням громадянства жодного з батьків;

- особи, які народилися на території України і одному з батьків яких надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і які не набули за народженням громадянства жодного з батьків або набули за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;

- особи, які народилися на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набули за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;

- новонароджені діти, знайдені на території України, обоє з батьків яких невідомі (знайда).

2. За територіальним походженням. За цією підставою згідно зі ст. 8 Закону України «Про громадянство України» громадянином України реєструється:

- особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов’язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов’язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства;

- дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України)) і є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов’язання припинити іноземне громадянство, за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника;

- дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов’язання припинити іноземне громадянство, за клопотанням одного з її законних представників.

3. Внаслідок прийняття до громадянства — натуралізації. В юридичній літературі розрізняють натуралізацію за законом (усиновлення, встановлення над особою опіки) та натуралізацію за заявою. Натуралізація за заявою передбачає необхідність подання в письмовій формі відповідної заяви на ім’я Президента України, яка скріпляється підписом заявника із зазначенням дати складання. Умовами прийняття до громадянства України є:

1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;

2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов’язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).

Іноземці, які подали зобов’язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства;

3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п’яти років (ценз осілості). Ця умова не поширюється на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, а також на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки, і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті.

4) отримання дозволу на імміграцію. Ця умова не поширюється на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, а також на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, та на іноземців і осіб без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України «Про імміграцію» (7 серпня 2001 року) і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні;

5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, і на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, а також на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, а також на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

Прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Україні й один із батьків якої або інша особа, яка відповідно до цього Закону є її законним представником і має дозвіл на імміграцію в Україну, здійснюється за спрощеною процедурою — від них не вимагається визнання і дотримання Конституції України та законів України, безперервного проживання на законних підставах на території України протягом останніх п’яти років, отримання дозволу на імміграцію, володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування та наявності законних джерел існування.

Закон також установлює перелік осіб, які не приймаються до громадянства України. До них, зокрема, належать особи, які:

1) вчинили злочин проти людства чи здійснювали геноцид; 2) засуджені в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості); 3) вчинили на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.

4. Унаслідок поновлення у громадянстві. Поновлення у громадянстві України здійснюється реєстрацією громадянами України осіб, які після припинення громадянства України є особами без громадянства і подали заяву про поновлення у громадянстві України незалежно від того, проживають вони постійно в Україні чи за кордоном, але за умови відсутності обставин, за яких не допускається прийняття до громадянства України.

Такий порядок поновлення у громадянстві України поширюється і на осіб, які після припинення громадянства України набули іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулися в Україну на постійне проживання і подали заяву про поновлення у громадянстві України та зобов’язання припинити іноземне громадянство. При цьому, іноземець, який перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав, подає зобов’язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземець, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов’язання припинити іноземне громадянство подає декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

У громадянстві України не поновлюються особи, які втратили громадянство України у зв’язку з набуттям його внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей чи фальшивих документів або стосовно яких рішення про оформлення набуття громадянства України скасовані на підставі статті 21 Закону України «Про громадянство України» (якщо особа набула громадянство України за територіальним походженням або через поновлення у громадянстві шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь- якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України).

5. Унаслідок усиновлення. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновляють громадяни України або подружжя, один з якого є громадянином України, а другий — особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.

6. Унаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга — особою без громадянства, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки чи піклування або з моменту набрання чинності рішенням суду про встановлення опіки чи піклування.

Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування й опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга — іноземцем, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки або піклування чи з моменту набрання чинності рішенням суду про встановлення опіки або піклування, якщо така дитина у зв’язку із встановленням опіки або піклування не набуває громадянство опікуна чи піклувальника, який є іноземцем.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і постійно проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров’я, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника, стає громадянином України з моменту влаштування в такий заклад, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими або якщо батьки дитини, розлученої із сім’єю, не знайдені.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, сім’ї патронатного вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних вихователів є громадянином України, стає громадянином України з моменту влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу чи прийомної сім’ї або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими або якщо батьки дитини, розлученої із сім’єю, не знайдені.

7. Унаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки. Іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.

8. У зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є особою без громадянства, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України. Дитина, яка є особою без громадянства, один із батьків якої є громадянином України, а другий є іноземцем, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, батьки якої перебувають у громадянстві України, реєструється громадянином України за клопотанням одного з батьків. Дитина, яка є іноземцем, один із батьків якої є громадянином України, а другий — іноземцем, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.

9. Внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства. Незалежно від місця народження та місця постійного проживання за цією підставою набуває громадянство України:

а) дитина, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнано громадянина України;

б) дитина, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, а матір’ю визнано громадянку України;

в) дитина, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, у разі встановлення факту батьківства, якщо батько дитини перебував у громадянстві України;

г) дитина, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, у разі встановлення факту материнства, якщо мати дитини перебувала у громадянстві України. При цьому, якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства відбувалося після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, набуває громадянство України незалежно від місця народження та місця постійного проживання у разі настання передбачених вище умов. Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства відбувалося після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України незалежно від місця її народження та місця постійного проживання, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.

При вирішенні питання щодо набуття громадянства України дітьми віком від 14 до 18 років треба мати на увазі, що це може відбуватися лише за їхньою згодою.

10. За іншими підставами, передбаченими міжнародними угодами України. Такими підставами можуть бути, наприклад, оптація (вільний вибір громадянства тієї чи іншої держави в зв’язку з переходом частини території від однієї держави до іншої або проголошенням частини території колишньої держави новою незалежною державою) або трансферт (перехід частини території супроводжується зміною громадянства без права вибору).

Підстави припинення громадянства України.

Ст. 17 Закону України «Про громадянство України» передбачає такі підстави припинення громадянства України (рис. 12):

1. Унаслідок виходу з громадянства України (депатріація). Громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням, яке подається на ім’я Президента України. З метою скорочення випадків апатризму Закон України «Про громадянство України» (ст. 18) передбачає умови, за яких допускається вихід із громадянства України, це — набуття громадянства іншої держави або отримання документу, виданого уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.

Крім того, передбачені випадки, коли вихід з громадянства України не допускається — якщо особу, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні притягнуто як обвинувачену у кримінальній справі або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав чинності і підлягає виконанню.

2. Внаслідок втрати громадянства України. Під втратою громадянства, як правило, розуміють автоматичне припинення громадянства за певних умов14. Закон України «Про громадянство України» (ст. 19) передбачає, що громадянство України втрачається за таких обставин:

1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки: а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав; б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями; в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем; г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;

2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;

3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є загальним військовим обов’язком чи альтернативною (невійськовою) службою. За всіх зазначених вище обставин, окрім випадків, коли особа набула громадянство України шляхом подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, громадянство України не втрачається, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.

Від втрати громадянства варто відрізняти позбавлення громадянства, тобто примусове позбавлення громадянства особи, яка набула його за народженням (денаціоналізація), або примусове позбавлення громадянства натуралізованої особи (денатуралізація). Конституція України (ст. 25) та Закон України «Про громадянство України» (ст. 2) забороняють позбавляти громадянства України. Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов’язки громадянина України.

3. За підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Як і при набутті громадянства України, до них можна віднести такі підстави, як оптація або трансферт. Закон України «Про громадянство України» передбачає також можливість скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, якщо особа набула громадянство за територіальним походженням або її було поновлення у громадянстві України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь- якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов’язки громадянина України.

У разі зміни громадянства батьків, внаслідок якої обоє або один із них виходять із громадянства України, може змінитися відповідно і громадянство їхніх дітей. Так, якщо дитина виїхала разом з батьками на постійне проживання за кордон і батьки виходять з громадянства України, за клопотанням одного з батьків разом з батьками з громадянства України може вийти і дитина. Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий залишається громадянином України, дитина може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства України, за його клопотанням.

Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а інший є іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить із громадянства України, за його клопотанням.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон і її батьки вийшли з громадянства України, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків і він вийшов із громадянства України, а другий є громадянином України, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням про це того з батьків, який вийшов з громадянства України.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням того з батьків, який вийшов з громадянства України.

Дитина, яка відповідно до чинного законодавства України вважається такою, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків.

Дитина, яка набула громадянство України за народженням, якщо на момент її народження батьки або хоча б один із них були іноземцями чи особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків незалежно від місця проживання дитини.

Дитина, яка усиновлена подружжям, один з яких є громадянином України, а інший є іноземцем, може вийти з громадянства України за клопотанням усиновителя, який є іноземцем.

Дитина, усиновлена іноземцями чи особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з усиновителів. Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою.

3.