Структура та організація (порядок) діяльності Конституційного Суду України

Конституційний Суд України як єдиний колегіальний орган конституційною юстиції в Україні має певну організа­ційну структуру, яка дозволяє йому ефективно здійснювати свої основні повноваження.

Під структурою Конституційного Суду України слід розу­міти його внутрішню організаційну побудову.

Структура Конституційного Суду України визначається Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» та Регламентом Конституційного Суду України від 5 березня 1997 р. і передбачає порядок формування таких орга­нів, посадових осіб і структурних підрозділів Конституційного Суду, як ГЬлова Конституційного Суду України, заступники Голо­ви Конституційного Суду України, колегії суддів Конституцій­ного Суду України. комісії суддів Конституційного Суду України і Апарат Конституційного Суду України.

Після того як призначені судді Конституційного Суду Укра­їни склали присягу і набули своїх повноважень формуються ке­рівні органи Конституційного Суду України - ГЬловаКонститу­ційного Суду України та заступники ГЬлови Конституційного Суду України.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеці­альному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бю­летенів із будь-яким числом кандидатур. Обраним на посаду ГЬлови Конституційного Суду України вважається кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду України.

До повноважень ГЬлови Конституційного Суду України на­лежить: організація роботи колегій суддів Конституційного Суду України, комісій та Секретаріату; скликання і проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду України; розпорядження бюджетними коштами на утримання і забез­печення діяльності Конституційного Суду України; здійснення інших повноважень, передбачених чинним законодавством.

Заступники ГЬлови Конституційного Суду України обира­ються за пропозицією ГЬлови лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів у порядку, передбаченому для обрання ГЬлови Конституційного Суду Укра­їни. Заступники виконують за дорученням ГЬлови Конституцій­ного Суду України окремі його доручення.

У складі Конституційного Суду України утворюються коле­гії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Колегії суд дів Конституційного Суду України утворюються на засіданні Конституційного Суду України протягом першого міся­ця кожного календарного року. На цьому засіданні затверджу­ється також склад колегій суддів, призначаються секретарі цих колегій. До 2005 року в Конституційному Суді України діяло три колегії суддів - перша, друга і третя.

Колегії суддів проводять основну роботу щодо вирішення пи­тань щодо відкриття чи відмови у відкритті провадження у справі. Вони розглядають, вивчають і досліджують подання чи звернення і, якщо вбачають підстави для відкриття консти­туційного провадження чи відмови у відкритті конституційного провадження, приймають відповідну процесуальну ухвалу.

Допоміжними органами Конституційного суду України є по­стійні та тимчасові комісії Конституційного Суду України. По­стійні комісії, із числа суддів Конституційного Суду України, утворюються на засіданні Конституційного Суду України і є допоміжними робочими органами з питань організації внутріш­ньої діяльності Конституційного Суду України. Традиційними постійними комісіями Конституційного Суду України є: Комісія з питань регламенту та етики; Комісія з питань бюджету та кадрів; Комісія з питань наукового та інформаційного забезпечення; Комісія з міжнародних зв’язків. У разі необхідності Конституцій­ний Суд України може створити нові комісії або реорганізувати існуючі.

З метою додаткового дослідження питань, пов язаних із кон­ституційним провад женням у справі.

З метою забезпечення ефективної діяльності Конституційного Суду України створюється Апарат Конституційного Суду Укра- їниу складі: Секретаріату; служби ГЬлови Конституційного Суду України та заступників ГЬлови Конституційного Суду України; служби кожного з суддів Конституційного Суду України; інших підрозділів.

Важливим елементом структури апарату Конституційного Суду України є Секретаріат Конституційного Суду України. Він на чолі з керівником Секретаріату, який призначається Конституційним Судом України за поданням ГЬлови Консти­туційного Суду України з числа громадян України, які мають право на зайняття посади професійного судді, здійснює орга­нізаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України.

Служби ГЬлови Конституційного Суду України та заступни­ків ГЬлови Конституційного Суду України та кожного з суддів є групами наукових консультантів і помічників суддів Консти­туційного Суду України, які є патронатною службою ГЬлови та суддів Конституційного Суду України.

Матеріали діяльності Конституційного Суду України зберіга­ються в архіві Конституційного Суду України, який є струк­турним підрозділом Конституційного Суду України. Окрім того, діє бібліотека Конституційного Суду України та друкований орган Конституційного Суду України «Вісник Конституційного Суду України».

Оскільки Конституційний Суд України є єдиним колегіальним органом конституційної юстиції, то основна його діяльність, пов язана з прийняттям певних юридичних рішень, здій­снюється на пленарних засіданнях Конституційного Суду України і засіданнях Конституційного Суду України.

Основою формою роботи Конституційного Суду України є його пленарні засідання, на яких Конституційний Суд України при­ймає рішення та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями; затверджує по­ложення про постійні комісії; приймає рішення про утворення тимчасових комісій, затверджує їх персональний склад та призначає голів цих комісій.

Пленарне засідання Конституційного Суду України є повно­важним. якщо на ньому присутні не менш як 12 суп пі в Консти-

туційного Суду України. При цьому рішення і висновки Консти­туційного Суду України вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше 10 суд дів Конституційного Суду Украї­ни.

Іншою формою діяльності Конституційного Суду України є його засідання, на яких Конституційний Суд України затвер­джує Регламент Конституційного Суду України, вносить зміни та доповнення до нього; затверджує Положення про Секрета­ріат, архів, бібліотеку та інші самостійні структурні підрозділи Конституційного Суду України; призначає за поданням ГЬлови Конституційного Суду України керівника Секретаріату Консти­туційного Суду України та приймає рішення про звільнення його з посади; приймає рішення про утворення постійних комісій і затверджує їх персональний склад тощо. Засідання Конститу­ційного Суду України є повноважним за наявності на ньому не менш як 11-ти суддів Конституційного Суду України.

Діяльність Конституційного Суду України є досить різно­манітною (організаційна, бюджетно-фінансова, інформацій­но-аналітична, наукова тощо), але основним видом діяльності цього органу державної влади, відповідно до ст. 147 Конституції України, є, безперечно, здійснення конституційної юрисдикції.

Конституційну юрисдикцію часто позначають терміна­ми «конституційне судочинство», «конституційний процес», «конституційне провадження» та ін. Відповідно до положення ст. 124 Конституції України, найбільш вдалим з цих термінів є термін «конституційне судочинство», що й визначає сутність 1 зміст діяльності Конституційного Суду України як органу су­дової влади.

Порядок здійснення конституційного судочинства ви­значається Конституцією України. Законом України «Про Кон­ституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р.. Регламентом Конституційного Суду України від 5 березня 1997 р. та іншими нормативно-правовими актами.

Здійснення конституційного судочинства відбувається на принципах верховенства права; незалежності Конституційно­го Суду України у прийнятті ним рішень і висновків: гласності діяльності Конституційного Суду України; колегіальності: повно­ти і всебічності розгляду справ та обґрунтування прийнятих ним рішень; науковості та ін.

Конституційне судочинство складається з таких ста­дій:

1) звернення до Конституційного Суду України;

2)провадження у справаху Конституційному Суді України, за якими відкрито конституційне провадження;

3)прийняття рішень і висновків Конституційного Суду Укра­їни.

Першою стадією конституційного судочинства є конституцій­не звернення, що здійснюється у формі конституційного подання та конституційного звернення.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про Конституційний Суд України», конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційними, про визнання конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України, а також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Суб’єктами права на конституційне подання є: 1) Президент України; 2) не менш як 45 народних депутатів України; 3) Верхо­вний Суд України; 4) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: 5) Верховна Рада АРК.

Іншою формою звернення до Конституційного Суду України є конституційне звернення - письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичних осіб (ст. 42 Закону).

Суб єктами права на конституційне звернення є грома­дяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Конституційний Суд України може відмовити в порушенні справи, якщо звернення не підлягає розгляду Конституційним Судом України у зв язку з непідвідомчістю справи або якщо звернення надійшло від суб'єктів, що не мають права конститу- цінного звернення, або у разі невідповідності конституційного звернення процесуальним вимогам.

Після прийняття Конституційним Судом України кон ституційного звернення відбувається відкриття провадження у справі у Конституційному Суці України, яке ухвалюється Ко­легією суддів Конституційного Суду України та Конституційним Судом України на його засіданні.

Відповідно до процесуальної ухвали Колегії суддів та засі­дання Конституційного Суду України, на якому може бути при­йняте рішення щодо відкриття конституційного провадження у справі. ГЬлова Конституційного Суду України вносить справу на розгляд пленарного засідання у встановлені Законом про Конституційний Суд України строки.

Після винесення процесуальної ухвали про відкриття кон­ституційного провадження у справі суддя-доповідач готує спра­ву до розгляду на пленарному засіданні Конституційного Суду України. Зокрема, суддя-доповідач збирає і досліджує матеріали справи, залучає експертів до аналізу зібраних матеріалів, а та­кож готує пропозиції до проекту рішення, висновку Конститу­ційного Суду України у справі та визначає перелік питань, які. на його думку, мають обговорюватися на пленарному засіданні. Основні результати роботи судді-доповідача відображаються в його доповіді у справі на пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Після розгляду справи на пленарному засіданні Конститу­ційного Суду України, на закритій частині пленарного засі­дання за участю суддів, які брали участь у розгляді справи, голосуванням шляхом опитування суддів здійснюється прийнят­тя рішення та дача висновку Конституційного Суду України у відповідній справі.

Вимоги до рішень, висновків Конституційного Суду України встановлені у статтях 65, 66 і Розділі 111 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Рішення, висновок Конституційного Суду України підпису­ється не пізніше ніж через сім днів від дня прийняття рішення, дачі висновку у справі суддями Конституційного Суду України, які брали участь у голосуванні.

Рішення та висновок Конституційного Суду України опри­люднюються державною мовою наступного робочого дня після їх підписання і публікуються у «Віснику Конституційного Суду України- та інших офіційних виданнях («Офіційний Вісник України», «Відомості Верховної Ради України», «ІЬлос України», «Урядовий кур’єр»).

Утім судове провадження може завершитися без прийняття остаточного рішення Конституційного Суду України у разі, коли в процесі пленарного засідання будуть виявлені підстави щодо відмови у відкритті конституційного провадження, перед­бачені у ст. 45 Закону України «Про Конституційний Суд Укра­їни».

Окремі види конституційного провадження регулюються нор­мативними положеннями глав 9. 10, 11, 12. 13, 14,15116 Розділу ПІ Закону України «Про Конституційний Суд України».