Стаття 25. Права суб’єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги

1. Суб'єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги має право:

1) здійснювати захист при провадженні дізнання, досудового слідства, розгляді кримінальної справи в суді на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

2) брати участь у розгляді справи про адміністративне правопо­рушення на підставі доручення Центру з надання безоплатної вто­ринної правової допомоги;

3) представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

4) запитувати і отримувати документи та інші матеріали або їх копії, необхідні у зв'язку з наданням безоплатної вторинної право­вої допомоги в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

5) збирати відомості з метою використання їх під час захисту прав і законних інтересів осіб, які мають право на отримання безо­платної вторинної правової допомоги;

6) ознайомлюватися в органах державної влади, органах місцево­го самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях з необхідними для забезпечення ефективного правового захисту доку­ментами, крім тих, що є державною таємницею;

7) інформувати Центр з надання безоплатної вторинної право­вої допомоги про настання обставин, що передбачають припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги у випадках, пе­редбачених частиною першою статті 23 цього Закону;

8) на належну оплату діяльності з надання безоплатної вторин­ної правової допомоги.

2. Адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підста­ві договору, має всі права та гарантії, встановлені Законом України «Про адвокатуру», іншими законами України.

Суб’єктами надання вторинної правової допомоги є Центри з на­дання безоплатної вторинної правової допомоги; адвокати, включені до Реєстру адвокатів Вищої кваліфікаційної комісії України при Кабінеті Міністрів України, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом; адвокати, включені до Реєстру адво­катів Вищої кваліфікаційної комісії України при Кабінеті Міністрів України, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимча­совій основі на підставі договору.

Створення центрів з надання безоплатної вторинної правової допо­моги покладено на Міністерство юстиції України. Створення зазначе­них центрів відбуватиметься поетапно при головних управліннях юсти­ції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севасто­полі для виконання повноважень із забезпечення складання процесуа­льних документів, участі захисника при розгляді адміністративних та кримінальних справ, укладання контрактів та договорів з адвокатами тощо. Допоки Міністерство юстиції України створюватиме Центри, бе­зоплатну вторинну допомогу повинні надавати адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом; адвокати, включені до Реєстру адво­катів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасо­вій основі на підставі договору. Але це є досить суперечливим, тому, що норми статті передбачають право адвокатів на представництво окремих верств громадян лише на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, тобто ці права можливо буде застосовувати лише після створення Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Міністерство юстиції України має ство­рити зазначені центри до 2013 року.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру» підставою для здійснення адвокатської діяльності будь-якого виду є угода (договір), яка укладається між фізичною або юридичною особою і адвокатським бюро чи адвокатським об’єднанням.

В угоді мають бути визначені: вид адвокатської діяльності, суть до­ручення, терміни його виконання, розмір гонорару, порядок його обчи­слення і внесення; вартість покриття фактичних витрат, пов’язаних з виконанням доручення.

Угода може бути укладена в усній та письмовій формі. Письмова форма угоди може бути спрощеною у вигляді запису у відомості, запи­су у журналі тощо.

Відповідно до коментованої статті центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; адвокати, включені до Реєстру адвокатів Вищої кваліфікаційної комісії України при Кабінеті Міністрів України, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом; адвокати, включені до Реєстру адвокатів Вищої кваліфі­каційної комісії України при Кабінеті Міністрів України, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підста­ві договору мають право:

- здійснювати захист при провадженні дізнання, досудового слідст­ва, розгляді кримінальної справи в суді на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Адвокат у цьому ви­падку є учасником кримінального судочинства, який за законом уповно­важений здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого. Захист можуть здійснювати особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатсь­кою діяльністю в Україні, та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, у нашому випадку Центру з надання безоплатної вто­ринної допомоги. Але, кримінально-процесуальним кодексом передбаче­но, що захисниками можуть бути близькі родичі обвинуваченого, підсу­дного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.

Постає питання чи можуть надавати безоплатну правову допомогу близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправдано- го, його опікуни або піклувальники, якщо вони мають відповідну фахо­ву освіту і чи можливе надання їм доручення Центру? Законом конкре­тно визначено суб'єктів надання вторинної безоплатної правової допо­моги, але чи не суперечать тоді норми Закону кримінально-процесуаль­ному законодавству України?

Кримінально-процесуальним законодавством кількість захисників, які одночасно можуть захищати одного обвинуваченого, підозрювано­го, підсудного не обмежена.

- брати участь у розгляді справи про адміністративне правопору­шення на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги — зазначене право цілком логічне у відповідності до законодавства України. Суб'єктами, які здійснюють захист у адміні­стративному судочинстві можуть бути виконавчо-розпорядчі органи та структурні частини їхнього апарату, об'єднання громадян та їх органи, а також органи самоорганізації населення, що мають адміністративно- процесуальну правосуб'єктність; державні службовці та посадові осо­би, що наділені адміністративно-процесуальними правами і обов'яз­ками; інші державні органи та їх посадові особи, а також громадяни України. Коментуючи попередній підпункт щодо прав захисника у кримінальному судочинстві можна виявити деяку колізійну норму, у адміністративному ж ні, бо у разі, коли захисником можу виступати громадянин (близький родич, опікун, піклувальник тощо) можна ствер­джувати,, що він некомпетентні вирішувати адміністративні справи, крім випадків, коли вони наділені спеціальними повноваженнями, але у цьому разі вони вже належать до іншої категорії суб'єктів-захисників.

Відповідно до цього пункту Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, адвокати, включені до Реєстру адвокатів Вищої кваліфікаційної комісії України при Кабінеті Міністрів України, які на­дають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом; адвокати, включені до Реєстру адвокатів Вищої кваліфіка­ційної комісії України при Кабінеті Міністрів України, які надають без­оплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору можуть брати участь у справах щодо протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, що посягає на держав­ний чи громадський порядок, суспільну власність, права і свободи гро­мадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

- представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безо­платної вторинної правової допомоги, в судах, інших державних орга­нах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на під­ставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової до­помоги. Спектр прав і законних інтересів осіб, представництво яких здійснюється Центром або адвокатами доволі широкий і різний відпо­відно до виду порушеної справи;

- запитувати та отримувати документи та інші матеріали або їх ко­пії, необхідні у зв'язку з наданням безоплатної вторинної правової до­помоги в судах, інших державних органах, органах місцевого самовря­дування, перед іншими особами, збирати відомості з метою викорис­тання їх під час захисту прав і законних інтересів осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги — для здійс­нення професійної адвокатської діяльності законодавство України на­дає адвокату певні права, зокрема і професійне право адвоката на зби­рання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази. До цих відомостей можуть належать різноманітного плану документи або їх копії, факти яких може бути необхідна для надання безоплатної пра­вової допомоги. Для цього запиту адвокату дозволено застосовувати всі не заборонені законодавством засоби, спрямовані на отримання необ­хідної інформації для здійснення своїх повноважень. Разом з тим, слід зазначити, що адвокату не заборонено збирати саме факти, а не докази. Збирання доказів — це повноваження інших уповноважених осіб. Запит та отримання документів та інших матеріалів або їх копій, необхідні у зв'язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги адвокатом можливо як у юридичних, так і фізичних осіб.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, кері­вники підприємств, установ і організацій повинні сприяти реалізації права адвокатів збирати відомості про факти, які можуть бути викорис­тані як докази. При цьому встановлено, що відповідні відомості та копії документів за запитами адвокатів і адвокатських об'єднань у справах, що перебувають у їхньому провадженні, мають надаватися безоплатно.

Також отримання документів можливо і від власне осіб, захист прав і законних обов'язків яких здійснює адвокат;

- ознайомлюватися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування на підприємствах, в установах та організаціях з необхід­ними для забезпечення ефективного правового захисту документами, крім тих, що є державною таємницею — адвокат не може розголошувати пов'язану з діяльністю певної юридичної особи інформацію, таємниця якої охороняється законодавством. Правила адвокатської етики вимага­ють від адвоката виявляти принциповість у відстоюванні інтересів клієн­та, що повною мірою можна віднести й до ситуацій, коли адвокат запи­тує і отримує необхідні документи (їх копії). У разі перешкоджання виконанню доручення клієнта (та за його згодою) адвокат повинен оска­ржувати незаконні дії посадових осіб. Разом з тим адвокату забороняєть­ся здійснювати протизаконний тиск на посадових осіб та службовців тих органів щодо надання для ознайомлення з необхідними документами.

- інформувати Центр з надання безоплатної вторинної правової до­помоги про настання обставин, що передбачають припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги у випадках, передбачених ча­стиною першою статті 23 цього Закону — у разі якщо адвокатом вста­новлено факт подання особою неправдивих відомостей або фальшивих документів, що стали підставою для віднесення особи до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, та прийн­яття рішення про надання їй безоплатної вторинної правової допомоги адвокат у письмовій формі має негайно поінформувати про це Центр. У цьому випадку особа, якій надавалася така допомога, зобов’язана від­шкодувати вартість фактичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги адвокату;

- на належну оплату діяльності з надання безоплатної вторинної правової допомоги — відповідно до концепції формування системи бе­зоплатної правової допомоги в Україні для управління системою безо­платної правової допомоги створюється орган управління, відповідаль­ний перед Міністром юстиції, підзвітний і підконтрольний Кабінету Міністрів України, який має достатню фінансову та функціональну не­залежність. Вважається, що цим органом буде Центр з надання безо­платної допомоги. Однією із функцій органу управління є підготовка пропозицій щодо розміру та порядку оплати за надання правової допо­моги за рахунок коштів державного бюджету та формування пропози­цій до проекту Державного бюджету Україні в частині забезпечення фінансування вторинної безоплатної правової допомоги. Фінансування безоплатної правової допомоги повинно здійснюватись в достатньому обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України, які закріплю­ються окремим захищеним напрямом видатків в Законі про Державний бюджет на поточний рік. Додатковими засобами фінансування можуть бути інші джерела, при цьому обсяги бюджетного фінансування не мо­жуть зменшуватись на суми, що надходять з додаткових джерел.

Згідно з положеннями Закону, безоплатна вторинна правова допо­мога повинна надаватися якісно та в необхідному обсязі, проте, у зв’язку з відсутністю чітко визначених вимог до професійного рівня ад­вокатів і фахівців в галузі права, котрі залучатимуться до надання такої допомоги, питання якості у даному випадку є досить суб’єктивним.

Відповідно до пункту другого статті адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі права та гарантії, вста­новлені Законом України «Про адвокатуру», іншими законами України. Професійні права адвоката, що охороняються законом, закріплені в ст. 6 Закону «Про адвокатуру», а також у спеціальних законах щодо конк­ретних видів його діяльності. Відповідно до Закону України «Про адво­катуру» професійні права, честь і гідність адвоката охороняються зако­ном; забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об’єднань відомостей, що становлять адво­катську таємницю. 3 цих питань вони також не можуть допитуватись як свідки. Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню без його згоди. Забо­роняється прослуховування телефонних розмов адвокатів без санкції органів прокуратури. Не допускається негативне реагування з боку правоохоронних органів (дізнання, слідства, суду) на правову позицію адвоката у справі. Адвокату гарантується рівність прав з іншими учас­никами процесу. Кримінальна справа проти адвоката може бути пору­шена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва. Ад­воката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з наданням юридичної допомоги громадянам та організаціям.