Риси та юридичні властивості конституції
Риси конституції: а) особливості сутності і соціальних функцій конституцій; б) особливості в прийнятті (особливий суб’єкт та процедура); в) особливості введення в дію і внесення змін; г) установчий характер конституційних положень; д) особливий об’єкт, предмет і метод правового регулювання суспільних відносин; е) особливі юридичні властивості, що відрізняють конституцію від інших нормативно-правових актів.
Особливості сутності і соціальних функцій конституцій полягають в тому, що конституція є ядром національної правової системи. Її соціальна сутність і призначення характеризуються особливими суб’єктами законодавчої ініціативи, прийняття, процедурами голосування, підписання, введення в дію. Положення конституції носять установчий характер, мають особливий об’єкт, предмет і методи правового регулювання, особливі юридичні властивості, що відрізняють Основний Закон від інших законів.
Особливості в прийнятті конституції характеризуються особливим суб’єктом ініціювання і прийняття, особливою процедурою прийняття. Існує декілька основних способів прийняття конституції: на загальнодержавному референдумі; представницьким органом; главою держави; главою виконавчої влади. Процедура ініціювання нової конституції не однаково регулюється у різних країнах Європи і світу. Наприклад, у конституціях прибалтійських країн взагалі не регулюється процедура їх ініціювання і прийняття. Закріплюється лише процедура внесення до них змін. У Конституції Республіки Болгарія, наприклад, нову Конституцію приймають Великі Народні Збори. Право ініціювання проекту нової Конституції належить не менш ніж половині народних представників в Президенту. Проект нової Конституції Республіки Болгарія приймаються більшістю у дві третини голосів народних представників шляхом трьох голосувань у різні дні, підписуються і публікуються їх Головою в семи денний строк після прийняття.
А от Конституція Словацької Республіки закріплює повноваження приймати Конституцію за Національною Радою Словацької Республіки. В Конституції України процедура її ініціювання і прийняття не закріплюється. Предметом всеукраїнського референдуму є затвердження Конституції України. Зі змісту норми випливає той факт, що вносити проект нової Конституції України на затвердження має якийсь інший суб’єкт (Верховна Рада України чи Президент України).Конституції деяких країн приймалися на загальнодержавному референдумі без участі представницького органу у їх розробці. До таких конституцій, наприклад, відносяться Конституція Казахстану 1995 р., Конституція РФ 1993 р., Конституція Франції 1958 р.
Отже, порядок ініціювання та процедура прийняття Конституції України в Основному Законі держави не виписана. Для вирішення питання щодо прийняття нової Конституції України (а не внесення до неї змін) потрібно спочатку у Основному Законі держави закріпити порядок її ініціювання, підготовки, прийняття та введення в дію.
Особливості введення в дію конституцій характеризуються часом прийняття, після офіційного об’явлення результатів референдуму, днем її опублікування, після її проголошення. Наприклад, Конституція України набуває чинності з дня її прийняття (ст. 160). Конституція Литовської республіки набуває чинності наступного дня після офіційного оголошення результатів референдуму та за умови, якщо на референдумі вона була схвалена більш ніж половиною усіх громадян Литовської Республіки, які володіють виборчим правом (ст. 151). Конституція Республіки Болгарія набуває чинності у день її опублікування в «Державному віснику». Відповідно до ст. 174 Конституції Республіки Словенія вона стає чинною після її проголошення.
У конституціях різних країн існують певні особливості щодо внесення до них змін. Наприклад, Конституція Республіки Естонія маже бути змінена законом, прийнятим: а) в результаті референдуму; б) двома підряд складами Державних Зборів; в) Державними зборами як термінове питання.
Зміни до Конституції Литовської Республіки можуть бути внесені Сеймом, якщо за це проголосувало не менш як дві третини його членів. Внесення змін у главу І «Литовська держава» та главу ХІУ «Зміна Конституції» можливо лише на референдумі. Відповідно до Конституції Республіки Македонія (ст. 131) внесення змін до неї мають підтримати дві третини голосів від загальної кількості представників на Зборах. Проект поправок до Конституції попередньо схвалюється більшістю від загального складу представників Зборів та виноситься на всенародне обговорення і лише після цього приймається і оголошується Зборами. В Україні зміни до Конституції вносить Верховна Рада України якщо за це проголосує не менше як дві третини народних депутатів. Зміни до розділів першого, третього і тринадцятого затверджуються всеукраїнським референдумом. При доопрацюванні Конститукції України пропонується внести зміни щодо ініціювання проекту внесення змін, а саме надати право вносити проект за ініціативою не менше ніж 100 тисяч громадян України, що мають право голосу та приймати Закон про внесення змін до Конституції України не тільки Верховною Радою України, а і на референдумі, якщо за це проголосує більшість народних депутатів України.Єдиним джерелом влади в Україні є її народ. Саме народу належить суверенне право вирішувати власну долю, визначати і змінювати конституційний лад в Україні, здійснювати свою владу безпосередньо та через органи держави і органи місцевого самоврядування. Народ має право на насеильнецьке повалення тиранічної влади, влади, що організована не належним чином, яка посягає на природні права і свободи людини та громадянина. Конституція України є установчим актом публічної влади народу. Установчий характер конституційних положень полягає у тому, що в її нормах закріплюється положення про визнання і дію в Україні верховенства права. Вона має найвищу юридичну силу. В основі цього має лежати положення про забезпечення в суспільстві панування прав і свобод людини і громадянина. Тільки тоді Конституція є основою конституційної законності, коли вона втілює в собі основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні. Всі інші Закони і поідзаконні нормативно-правові акти мають прийматися на основі Конституції України і їй відповідати. Тільки при таких умовах Конституція України буди мати похідний характер від установчої влади народу України і її положення будуть носити установчий характер. Лише при таких умовах владу народу і державну владу не зможуть узурпувати ні державні органи ні їх посадові особи.
Таким чином, конституція характеризується своїм предметом і методом правового регулювання та власними функціями.
Підводячи підсумок слід відмітити, що конституція має свій предмет і методи правового регулювання, характеризується власними функціями і видами та особливими властивостями.