<<
>>

Реформа діяльності органів внутрішніх справ і захист ними Конституції України

Реформуввання органів внутрішніх справ має велике значення для якісної реалізації конституційної реформи. Органи внутрішніх справ України, як складова частина правоохоронних органів, мають свою власну внутрішню структуру.

У систему органів внутрішніх справ вклю­чаються: а) міліція; б) слідчі апарати; в) внутрішні війська; г) система навчальних і наукових закладів Міністерства внутрішніх справ України та ін. Ці підрозділи мають свою систему у центрі і на місцях. Очолює систему Міністерство внутрішніх справ України (МВС України). Як цен­тральний орган виконавчої влади МВС Украєни здійснює управління у визначеній для цього органу сфері. Його діяльність спрямовує і коор­динує Кабінет Міністрів України. МВС України є провідним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства і держави від протиправних пося­гань, ведення боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони та оборони особливо важливих державних об’єктів. МВС України уза­гальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення зако­нодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України. Основними завданнями МВС України є: 1) організація і координація діяльності органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки; б) участь у розробленні та реалізації державної політики щодо боротьби із злочинністю; 3) забезпе­чення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень; 4) організація охорони та оборони внутрішніми військами особливо важливих державних об’єктів;

5) забезпечення реалізації державної політики з питань громадянства;

6) забезпечення проведення паспортної, реєстраційної та міграційної роботи; 7) організація роботи, пов’язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху; 8) здійснення на договірних засадах охорони майна всіх форм власності; 9) визначення основних напрямів удосконалення роботи органів внутрішніх справ, надання їм організаційно-методич­ної та практичної допомоги; 10) забезпечення додержання законності в діяльності осіб рядового і начальницького складу органів внутріш­ніх справ, працівників і військовослужбовців системи Міністерства; 11) підготовка органів внутрішніх справ та внутрішніх військ для інте­грації України до Європейського Союзу.

МВС України відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі функції: 1) забезпечує реалізацію державної політики щодо бороть­би із злочинністю; 2) визначає основні напрями діяльності підпоряд­кованих йому органів, підрозділів, установ та ефективні засоби і методи виконання покладених на них завдань; 3) організовує роботу органів внутрішніх справ, пов’язану з охороною громадського порядку, запо­біганням адміністративним правопорушенням, їх припиненням та за­безпеченням провадження у справах про ці правопорушення, розгляд яких законом покладено на ці органи; 4) організовує здійснення орга­нами внутрішніх справ профілактичних і оперативно-розшукових за­ходів щодо запобігання злочинам, їх виявлення, припинення і розкрит­тя, провадження дізнання і попереднього (досудового) слідства у справах про злочини, розслідування яких законом покладено на ці органи; 5) здійснює у випадках, передбачених законодавством України, спеціальні заходи щодо забезпечення безпеки працівників суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, митних органів, органів державної по­даткової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохоро­ни, державної лісової охорони, Антимонопольного комітету України, їх близьких родичів, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві; 6) виявляє, розкриває і розслідує злочини, що мають між­регіональний і міжнародний характер, веде боротьбу з організованою злочинністю, наркобізнесом і злочинами у сфері економіки; 7) забез­печує профілактику правопорушень, вносить центральним і місцевим органам виконавчої влади, підприємствам, установам і організаціям подання щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню право­порушень, організовує проведення серед населення роз’яснювальної роботи з питань охорони громадського порядку і боротьби із злочин­ністю; 8) бере участь у наукових, кримінологічних і соціологічних до­слідженнях, розробленні на основі їх результатів державних програм боротьби із злочинністю і охорони громадського порядку; 9) вживає разом з іншими державними органами заходів щодо запобігання дитя­чій безпритульності та правопорушенням серед неповнолітніх; 10) ор­ганізовує і проводить розшук громадян у випадках, передбачених за­конодавством України та міжнародними договорами; 11) організовує інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, формує центральні довідково-інформаційні фонди, веде опера­тивно-пошуковий та криміналістичний облік, у межах своїх повнова­жень складає державну статистичну звітність; 12) організовує проведен­ня усіх видів експертизи у кримінальних справах та криміналістичних досліджень за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, забез­печує в установленному порядку участь спеціалістів експертної служби у слідчих діях, організовує проведення на договірних засадах відповідних видів експертизи і досліджень на замовлення фізичних і юридичних осіб; 13) бере участь у ресоціалізації осіб, які звільнилися з місць по­збавлення волі; 14) забезпечує функціонування дозвільної системи, здійснює контроль за придбанням, зберіганням, носінням і перевезен­ням зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших пред­метів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спе­ціальні правила, за відкриттям і функціонуванням об’єктів, де вони використовуються; 15) організовує роботу Державної автомобільної інспекції, забезпечує реєстрацію та облік автомототранспортних засобів, разом з іншими державними органами вживає заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху; контролює проведення іншими центральни­ми органами виконавчої влади і транспортними організаціями роботи, спрямованої на запобігання дорожньо-транспортним пригодам; 16) організовує на договірних засадах охорону майна всіх форм влас­ності, охороняє та обороняє особливо важливі державні об’єкти, разом із заінтересованими державними органами проводить роботу для під­вищення надійності охорони цих об’єктів; 17) забезпечує охорону ди­пломатичних представництв і консульських установ іноземних держав на території України; 18) здійснює контроль за додержанням громадя­нами паспортних правил, правил в’їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземців та осіб без громадян- ства;19) організовує здійснення заходів щодо рятування людей, охорони їх безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна в разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф та щодо ліквідації їх наслід­ків; 20) забезпечує участь органів внутрішніх справ у межах їх повно­важень у здійсненні заходів щодо охорони довкілля; 21) забезпечує ви­соку бойову і мобілізаційну готовність органів внутрішніх справ та внутрішніх військ, бере відповідно до законодавства участь у забезпе­ченні режиму воєнного або надзвичайного стану в разі його введення на території України або в окремих її місцевостях; 22) бере участь у роз­робленні проектів міжнародних договорів України з питань боротьби із

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ злочинністю, забезпечує в межах своїх повноважень виконання укла­дених міжнародних договорів України, відповідно до законодавства укладає з відповідними органами іноземних держав угоди про співро­бітництво у сфері боротьби із злочинністю та з інших питань, що на­лежать до його компетенції; 23) вживає заходів щодо реалізації галузе­вого співробітництва України з Європейським Союзом, у межах своїх повноважень забезпечує виконання Українською стороною зобов’язань за Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та Євро­пейським Союзом, іншими міжнародними договорами України, адап­тацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, здійснює інші заходи щодо інтеграції України до Європейського Союзу; 24) розробляє і організовує виконання програм кадрового забезпечення органів внутрішніх справ та внутрішніх військ, вживає заходів до до­держання дисципліни і законності в їх діяльності; 25) організовує ро­боту навчальних закладів, наукових установ, що належать до сфери його управління; 26) вживає відповідно до законодавства заходів щодо за­безпечення правового і соціального захисту осіб рядового і начальниць­кого складу та працівників органів внутрішніх справ, військовослуж­бовців та працівників внутрішніх військ, пенсіонерів із числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, членів їхніх сімей, розробляє пропозиції з цих питань і вносить їх на розгляд відповідних органів; 27) виконує відповідно до за­конодавства України функції з управління об’єктами державної влас­ності; 28) організовує в установленому порядку матеріально-технічне забезпечення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, установ і організацій, що належать до сфери його управління, внутрішніх військ, контролює правильність використання ними матеріально-технічних ресурсів і коштів; 29) організовує в системі МВС України роботу з питань фінансування, праці, заробітної плати, економічного прогнозування, бухгалтерського обліку і звітності, контрольно-ревізійної діяльності; 30) вносить відповідним органам виконавчої влади пропозиції щодо будівництва об’єктів адміністративного, виробничого, соціально-по­бутового, військового призначення та житла для забезпечення діяль­ності його системи, здійснює контроль за цим будівництвом; 31) бере участь у формуванні науково-технічної політики у сфері діяльності ор-

ганів внутрішніх справ; 32) організовує і координує впровадження в практику досягнень науки і передового досвіду, забезпечує розроблен­ня озброєнь, спеціальних, технічних і криміналістичних засобів для органів внутрішніх справ та внутрішніх військ; 33) організовує і забез­печує функціонування відомчої мережі зв’язку; 34) забезпечує у випад­ках, передбачених законодавством, ліцензування окремих видів госпо­дарської діяльності; 35) організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у навчальних закладах та наукових установах, що належать до сфери його управління; 36) організовує діяльність закладів охорони здоров’я, що належать до сфери його управління; 37) забезпечує реалізацію державної політи­ки стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у централь­ному апараті Міністерства, в органах внутрішніх справ і внутрішніх військах; 38) виконує інші функції, що випливають з покладених на ньо­го завдань.

МВС України на виконання своїх завдань і функцій має право:

1) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у між­народних організаціях та під час укладання міжнародних договорів;

2) одержувати в установленому законодавством порядку від централь­них та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самовря­дування, підприємств, установ і організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

3) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

4) перевіряти додержання центральними та місцевими органами ви­конавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями та громадянами правил безпеки дорожнього руху, дозвільної системи; 5) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції; 6) займатися відповідно до законодавства господарською діяльністю.

МВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управ­ління МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, ра­йонні, районні у містах, міські управління і відділи, а також підпри­ємства, установи і організації, що належать до сфери його управління. Під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами міс­цевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав. У межах своїх повноважень видає на основі та на виконання актів законодавства накази, організовує і контролює їх виконання. Нор­мативно-правові акти МВС України підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. У випадках, передбачених законодавством, рішення МВС України є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самовря­дування, підприємствами, установами і організаціями та громадянами.

В разі потреби може видавати спільні акти разом з іншими централь­ними та місцевими органами виконавчої влади. Очолює МВС України Міністр, який є членом Уряду. Його призначає на посаду і звільняє з посади в установленому законом порядку Президент України. Міністр має перших заступників і заступників, які належать до числа керівників Міністерства та кількість яких визначається Президентом України. Мі­ністр: 1) керує Міністерством, несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за розроблення і реалізацію державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби із злочинністю, виконання Міністерством своїх завдань і функцій; 2) визначає ступень відповідальності та розподіляє між обов’язків між першими заступниками та заступниками; 3) спрямовує і координує як член Кабінету Міністрів України здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання, визна­чає на виконання вимог законодавства в межах наданих йому повнова­жень політичні пріоритети та стратегічні напрями роботи Міністерства, шляхи досягнення поставленої мети; 4) подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів України, ак­тів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є Міністерство; 5) затверджує програми і плани роботи Мініс­терства та звіт про їх виконання; 6) підписує нормативно-правові акти Міністерства; 7) приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство, та затверджує звіт про виконання цих рішень; 8) погоджує проекти законів України, актів Пре­зидента України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції Міністерства; 9) вносить у встановленому порядку по­дання щодо відзначення державними нагородами працівників органів внутрішніх справ; 10) утворює, реорганізовує та ліквідовує територі­альні і на транспорті органи МВС України, затверджує їх положення; 11) вносить пропозиції до Кабінету Міністрів України про утворення та ліквідацію вищих навчальних закладів МВС України; 14) призначає на посади і звільняє з посад за погодженням з Президентом України начальників, перших заступників, заступників начальників Головних управлінь (управлінь) Міністерства внутрішніх справ України в Авто­номній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на тран­спорті, керівників структурних підрозділів МВС України, начальників міських управлінь (відділів) внутрішніх справ обласних центрів, міських, районних управлінь (відділів) внутрішніх справ, ректорів та проректорів навчальних закладів Міністерства, першого заступника, заступників начальника Головного управління — командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, начальників управлінь тери­торіального командування, командирів бригад цих військ; 15) вносить Кабінету Міністрів України пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації у складі МВС України урядових органів державного управ­ління і подання про призначення на посади та звільнення з посад їх керівників, затверджує граничну чисельність цих органів; 16) призначає на посади та звільняє з посад в установленому порядку працівників цен­трального апарату МВС України; 17) присвоює в установленому порядку спеціальні звання особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та військові звання військовослужбовцям внутріш­ніх військ, заохочує, притягає їх до дисциплінарної відповідальності; 18) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, мате­ріально-технічне та інше забезпечення діяльності МВС України, його поточної роботи, а також забезпечення діяльності Міністра організо­вується першим заступником Міністра — начальником Головного шта­бу, який здійснює керівництво апаратом Міністерства.

Апарат МВС України включає в себе департаменти та внутрішні підрозділи, які очо­люють їх керівники (начальники).

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції МВС України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), його перших заступників та заступників за посадою, інших керівних працівників Міністерства, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МВС України. У разі потреби до скла­ду колегії МВС України можуть входити в установленому порядку інші особи. Члени колегії затверджуються та увільняються від обов’язків Президентом України за поданням Міністра. Кількісний склад колегії визначає Президент України. Члени колегії затверджуються і увільня­ються від виконання обов’язків Президентом України за поданням Мі­ністра. Колегії працюють шляхом проведення засідань. Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністра.

Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо основних напрямів діяльності органів внутрішніх справ, обговорення найважли­віших програм та вирішення інших питань у Міністерстві можуть утво­рюватися наукова рада, інші консультативні та дорадчі органи. Склад цих органів та положення про них затверджує Міністр.

Гранична чисельність працівників МВС України затверджується Кабінетом Міністрів України. Структуру центрального апарату МВС України затверджує Міністр за погодженням з Президентом України. Штатний розпис та кошторис видатків МВС України затверджує Мі­ністр за погодженням з Міністерством фінансів України. Положення про структурні підрозділи центрального апарату МВС України затвер­джує Міністр. МВС України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Отже, очолює систему органів внутрішніх справ і здійснює керівни­цтво підрозділами в центрі і на місцях МВС України. Кожен з підрозділів органів внутрішніх справ має власну структуру.

Міліція є одним з найбільших підрозділів органів внутрішніх справ і має свою внутрішню систему. Це державний озброєний орган вико­навчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від про­типравних посягань. До її складу входять такі підрозділи: а) кримінальна міліція; б) міліція громадської безпеки; в) транспортна міліція; г) держав­на автомобільна інспекція; д) міліція охорони; е) спеціальна міліція та ін. Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, забезпечення її прав і свобод[104], соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями та населенням. Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення й засо­би масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби ма­сової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю. У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об’єднань, що мають політичну мету. При виконанні службових обов’язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних громадських об’єднань. Державні органи, громадські об’єднання, службові особи, трудові ко­лективи, громадяни зобов’язані сприяти міліції в охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю. Міліція має певні функції, форми й методи діяльності. З урахуванням свого функціонального призна­чення вона реалізує: а) профілактичну; б) кримінально-процесуальну;

в) оперативно-розшукову; г) адміністративно-правову; д) виконавчу та організаційні форми діяльності. Вона має право для виконання покла­дених на неї завдань залучати громадян за їх згодою до співробітництва у порядку, встановленому законами, що регулюють профілактичну та оперативно-розшукову діяльність. Примусове залучення громадян до співробітництва з міліцією забороняється.

До виконання завдань з охорони громадського порядку, громадської безпеки і боротьби зі злочинністю у порядку, встановленому чинним за­конодавством, можуть залучатися інші працівники органів внутрішніх справта інших міністерсмтв, військовослужбовці внутрішніх військ.

На них (працівників пожежної охорони, курсантів, слухачів, ад’юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України) поширю­ються права та обов’язки, гарантії правового й соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Ці ж права та обов’язки, відповідальність і гарантії правового й соціального захисту поширюються також на працівників органів внутрішніх справ, які добровільно виконують завдання охорони гро­мадського порядку, громадської безпеки, або до службових обов’язків яких входить виконання зазначених завдань. Проходження служ­би особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України регулюється Положенням, що затверджується поста­новою Кабінету Міністрів України. До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України належать особи, які пере­бувають у кадрах МВС України і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством. На службу в органи внутрішніх справ приймають на добровільних засадах осіб, які досягли 18-річного віку, здатні за особистими якостями, освітою і станом здоров’я виконува­ти покладені на них обов’язки. Призовники не підлягають прийому на службу в органи внутрішніх справ, за винятком випадків, перед­бачених законодавством. Рядовий і молодший начальницький склад органів внутрішніх справ комплектується на договірних засадах особами чоловічої статі, які пройшли дійсну військову службу, іншими особами, які перебувають у запасі Збройних Сил України (крім офіцерів запа­су), а в разі потреби і жінками. Порядок та умови укладання договору визначає міністр внутрішніх справ України. Особи рядового і молод­шого начальницького складу в органах внутрішніх справ перебувають: чоловіки — до 45-річного віку, жінки — до 40-річного віку. У разі потреби та за згодою цих осіб, за умови їх придатності до служби строк служби може бути подовжено їм до п’яти років начальниками, яким надано право призначати на посади рядового і молодшого начальницького складу. Посади середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ комплектуються особами, які мають вищу або спеціальну середню освіту і відповідають вимогам служби в органах внутрішніх справ. Середній начальницький склад комплектується також особами молодшого начальницького складу, які мають середню або вищу освіту, досвід практичної роботи в органах внутрішніх справ і по­зитивно зарекомендували себе на службі. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу залежно від присвоєних їм спеціальних звань перебувають на службі в органах внутрішніх справ до такого віку: особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби, — 45 років; полковники міліції та полковники внутрішньої служби — 50 років; ге­нерал-майори міліції, генерал-майори внутрішньої служби — 55 років; генерал-полковники внутрішньої служби — 60 рокі в.

Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які до- сягли встановленого для них Положенням віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку. У разі потреби на службі в органах внутрішніх справ можуть бути залишені на строк до п’яти років: особи середнього і старшого начальницького складу до полковника міліції та полковника внутрішньої служби включно — начальниками, яким надано право призначати їх на посаду; генерал-ма­йори міліції, генерал-майори внутрішньої служби, генерал-лейтенанти міліцї, генерал-лейтенанти внутрішньої служби — міністром внутрішніх справ України, генерал-полковники внутрішньої служби — Кабінетом Міністрів України. У виняткових випадках особам середнього, старшого або вищого начальницького складу строк служби в органах внутрішніх справ може бути подовжено, з урахуванням стану здоров’я у такому самому порядку повторно до п’яти років, а деяким із них, які мають вчений ступінь або вчене звання, — до десяти рокі в. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, залишені на службі в ор­ганах внутрішніх справ понад граничний вік перебування на службі, можуть бути звільнені в запас Збройних Сил України або у відставку до закінчення строку, на який вони були залишені на службі.

Дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і ви­щого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебу­вання на службі в органах внутрішніх справ, проводиться: а) за ста­ном здоров’я — відповідно до висновків військово-лікарської комісії; б) у зв’язку зі скороченням штатів — у разі відсутності можливості ви­користання на службі; в) за власним бажанням — за наявності при­чин, що перешкоджають виконанню службових обов’язків; г) у зв’язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства, відомства (організації, установи); д) за службовою невідповідністю; е) у разі вчинення злочину, після набрання законної сили обвинуваль­ним вироком суду. Військовозобов’язаних, зарахованих до кадрів МВС України на посади рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, включаючи курсантів і слухачів навчальних закладів МВС Украї­ни, у встановленому порядку знімають з військового обліку, вони пере­бувають на спеціальному обліку МВС України.

Контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України, МВС України і в межах своєї компетенції місцеві державні адміністрації. Закон України «Про міліцію» закріпив повноваження місцевих рад щодо здійснення контролю за її діяльністю. Думається, що цей Закон, який приймався в умовах, коли ради були державни­ми органами і міліція мала подвійне підпорядкування, уже застарі в. Згідно з Конституцією України (ст. 7) держава гарантує і підтримує місцеве самоврядування, що зовсім не означає здійснення контролю органів місцевого самоврядування за державними виконавчими орга­нами. Контроль за законністю діяльності всіх державних і недержав­них органів на відповідній території згідно з Конституцією України (ст. 119) здійснює місцева державна адміністрація та судові органи. На­гляд за додержанням законності у діяльності міліції проводить Генераль­ний прокурор України та підлеглі йому прокурори.

Отже, органи внутрішніх справ організовують і здійснюють свої повноваження у сфері боротьби з правопорушеннями та у процесі за­безпечення правопорядку і громадського порядку. Вони діють у межах Конституції і законів України, які потребують значного оновлення, особливо Кримінально-процесуальний кодекс. Удосконалення потре­бують і певні форми та методи діяльності органів внутрішніх справ. Всі ці напрями реформування діяльності органів внуктрішніх справ сприятимуть їх ефективності при забезпечпенні Конституції України.

15.4.

<< | >>
Источник: Актуальні проблеми конституційного права України : Підручник /За заг. ред. про- А43 фесора Олійника А. Ю. — К.: Видавничий дім «Скіф»,2012. — 552 с.. 2012

Еще по теме Реформа діяльності органів внутрішніх справ і захист ними Конституції України: