Перспективи реформування діяльності інших правоохоронних органів в умовах захисту Конституції України

До системи інших правоохоронних органів України реформування яких пов’язано з забезпеченням конституційної реформи слід відне­сти: а) митні органи; б) органи охорони державного кордону України;

г) державну податкову службу України; д) державна контрольно-реві­зійна служба та ін.

Митні органи в Україні очолює Державна митна служба України (далі — Митна служба), що є центральним органом державної виконавчої влади. Саме на неї покладено відповідальність за: а) реалізацію митної політики України; б) забезпечення додержання законодавства про митну справу; в) ефективне функціонування митної служби. Вона є керівним органом єдиної державної митної системи, що включає в себе митниці та підпорядковані Митній службі підприємства та організації. У своїй діяльності Митна служба керується Конституцією України, законами та іншими нормативними актами. У межах своєї компетенції Митна служба: а) організовує виконання законодавчих актів; б) здійснює сис­тематичний контроль за їх виконанням; в) узагальнює практику засто­сування законодавства з питань митної справи; г) розробляє пропозиції щодо вдосконалення митної справи; д) вносить їх на розгляд Президента та Кабінету Міністрів України.

Завданнями Митної служби є: а) забезпечення у межах своєї компетенції економічної безпеки України; б) забезпечення додер­жання законодавства про митну справу; в) забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з міжнародних договорів України сто­совно митної справи; г) вдосконалення засобів митного регулюван­ня торговельно-економічних відносин, виходячи з пріоритетів роз­витку економіки України і створення сприятливих умов для її участі у міжнародному розподілі праці; д) своєчасне й повне внесення до дер­жавного бюджету мита, податків та інших сум, що надходять від митних органів і підлягають зарахуванню до бюджету; е) сприяння у здійсненні заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів, що вивозяться, і додержання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності інтересів України на зовнішньому ринку; є) сприяння створенню умов для при­скорення товарообігу і пасажиропотоку через митний кордон України; ж) боротьба з контрабандою, порушеннями митних правил і законодав­ства про податки, що їх стягують при переміщенні через митний кор­дон України товарів та інших предметів; з) забезпечення участі України у міжнародному співробітництві з питань митної справи, включаю­чи припинення незаконного обороту наркотичних засобів та психо­тропних речовин, зброї, предметів культурної та історичної спадщи­ни, об’єктів інтелектуальної власності; и) ведення митної статистики; і) забезпечення інформованості державних органів, підприємств, уста­нов, організацій та громадскості з питань митної справи; ї) організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у галузі митної справи.

Митна служба у межах своїх повноважень видає накази та інструкції, організовує і перевіряє їх виконання, а у разі потреби разом з іншими органами державного та господарського будівництва видає спільні акти. Її очолює голова, який має заступникі в. Голова Митної служби призна­чається Президентом України і персонально відповідає за виконання покладених на службу завдань і здійснення нею своїх функцій. У Митній службі створюється колегія у складі голови, заступників голови за поса­дою та інших керівних працівників, у тому числі й інших органів держав­ної виконавчої влади та представників громадських об’єднань. Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України за поданням голови Мит­ної служби. Свою роботу колегія проводить шляхом засідань, які зби­раються за потребою, але не рідше як два рази на квартал. Колегія при­ймає рішення більшістю присутніх на засіданні членів колегії. Рішення проводяться у життя, як правило, наказами голови Митної служби. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Митної служби затверджуються Кабінетом Міністрів України, а структура центрального апарату — віце-прем’єр-міністром України, до компетенції якого входить організація і забезпечення здійснення митної справи. Штатний розпис центрального апарату та Положення про його структурні підрозділи затверджує голова Митної служби. Дер­жавна митна служба України є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. По­требує реформування законодавство про Митну службу, повноваження центрального апарату і місцевих підрозділів, скорочення чисельності їх працівників та функції, форми і методи її роботи.

Крім забезпечення митної безпеки, важливе значення для національної безпеки України має охорона державних кордоні в. Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р.^[106] вста­новлює, що державний кордон України це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України суші, вод, надр, повітряного простору. Державний кордон України визна­чається рішеннями Верховної Ради України, а його зміна — виключно всеукраїнським референдумом та міжнародними договорами України. Кабінет Міністрів України у межах своїх повноважень вживає заходів щодо забезпечення охорони та захисту державного кордону і території України. Охорона і захист державного кордону України покладають­ся на державну прикордонну службу. Закон України «Про державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 р. закріплює її основні завдання якими є забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) еконо­мічній зоні^[107]. Основними функціями Державної прикордонної служби України є: 1) охорона державного кордону України на суші, морі, річ­ках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; 2) здійснення в установленому по­рядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; 3) охо­рона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов’язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій; 4) ведення розвідувальної, інформа­ційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах за­безпечення захисту державного кордону України; 5) участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на дер­жавному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів; 6) участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та інших посадових осіб, визначених законами України; 7) охорона закордонних дипломатичних установ України; 8) координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов’язаної із захистом державного кордону України, а також діяльності державних органів, що здійсню­ють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикор­донного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.

д) поєднання гласних, негласних та конспіративних форм і методів ді­яльності; е) єдиноначальність; є) колегіальність при розробці важливих рішень; ж) взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями при здійсненні по­кладених на Державну прикордонну службу України завдань; з) відкри­тість для демократичного цивільного контролю. Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: 1) спеціально уповноважений централь­ний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону; 2) територіальні органи спеціально уповноваженого центрального ор гану виконавчої влади у справах охорони державного кордону; 3) Мор­ська охорона, яка складається із загонів морської охорони; 4) органи охорони державного кордону — прикордонні загони, окремі контр­ольно-пропускні пункти, авіаційні частини; 5) розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону^[108]. Реформувавння державної прикордонної служби забезпечується удосконаленням законодавства, оптимальної чисельності працівників і службовців, повноважень, функ­цій, форм і методів її діяльності.

З метою ефективного наповнення Державного та місцевих бюдже­тів в Україні утворена і діє державна податкова служба. До її системи органів включаються: а) Державна податкова служба України (ДПСУ); б) державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі; в) державні податкові служби у районах, містах (крім міст Києва і Севастополя), районах у містах (далі — органи державної податкової служби). До складу органів державної податкової служби входять відповідні спеціальні підрозділи з боротьби із податко­вими правопорушеннями (далі — податкова міліція).

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ податкового законодавства; в) прийняття у випадках, передбачених за­коном, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; г) формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб; д) роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

е) запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним за­коном до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні право­порушення.

Посадовим особам органів державної податкової служби присво­юються спеціальні звання.

У структурі органів державної податкової служби утворено подат­кову міліцію. Вона складається із спеціальних підрозділів з боротьби з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додер­жанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшуко- ву, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Закон покладає на податкову міліцію певні завдання, а саме: а) запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні право­порушення; б) розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; в) запобігання корупції в органах державної податко­вої служби та виявлення її фактів; г) гарантування безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від про-

типравних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язкі в. Законом закріплено структуру податкової міліції, до складу якої входять:

а) Головне управління податкової міліції; б) Слідче управління подат­кової міліції; в) Управління з боротьби з корупцією в органах державної податкової служби ДПСУ; г) управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції, відділи з боротьби з корупцією в органах державної податкової служби відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі; д) відділи податкової міліції, слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій. Податкову міліцію очолює її начальник, який за посадою є Першим заступником Голови ДПСУ. У державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі податкову міліцію очолюють начальники її управлінь, які за посадою є першими заступниками голів відповідних державних податкових адміністрацій. Закон закріплює відповідно до покладених на подат­кову міліцію завдань певні її повноваження, а саме вона: а) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і пра­вопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює у встановленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

б) проводить відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, до- судову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також дізнання та досудове (попереднє) слідство у межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; в) виявляє при­чини й умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопору­шень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; г) гарантує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням ними посадових обов’язків; д) запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; е) збирає, аналізує, узагаль­нює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогно­зує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характе­ру, пов’язаних з оподаткуванням. Атестовані працівники податкової міліції незалежно від посади, яку вони обіймають, місцезнаходження і часу у разі звернення до них громадян або посадових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій чи громадській безпеці або у разі безпосереднього виявлення такої загрози повинні невідкладно вжити заходів щодо запобігання правопорушенню і його припинення, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встанов­лення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події, про що повідомити у найближчий орган внутрішніх справ. Закон передбачає права податкової міліції при виконанні ними покладених на них обов’язків у межах правових норм, що закріплюються Зако­ном України «Про міліцію». На службу до податкової міліції прийма­ються на контрактній основі громадяни України, які мають відповідну освіту, здатні за своїми особистими, діловими, моральними якостями та станом здоров’я виконувати покладені на неї обов’язки. Зараховані на службу до податкової міліції особи начальницького складу, склада­ють і підписують присягу, текст якої зберігається в їх особовій справі. Вони проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, і на час служ­би знімаються з військового обліку і перебувають у кадрах податкової міліції ДПСУ. Їм присвоюють спеціальні звання. Вищий начальницький склад: а) генерал-лейтенант податкової міліції; б) генерал-майор подат­кової міліції. Старший начальницький склад: а) полковник податкової міліції; б) підполковник податкової міліції; в) майор податкової міліції. Середній начальницький склад: а) капітан податкової міліції; б) старший лейтенант податкової міліції; в) лейтенант податкової міліції. Молод­ший начальницький склад: а) старший прапорщик податкової міліції; б) прапорщик податкової міліції. Законодавством передбачається пев­ний порядок присвоєння спеціальних звань працівникам податкової міліції: а) молодшого начальницького складу визначається норматив­ними актами ДПСУ; б) старшого й середнього начальницького складу визначається Кабінетом Міністрів України; в) вищого начальницького складу відповідно до Конституції України присвоює Президент України за поданням Голови ДПСУ. Атестовані працівники податкової міліції мають формений одяг, знаки розрізнення і забезпечуються ними без­платно. Кабінет Міністрів України затверджує опис і зразки форменого одягу, знаків розрізнення начальницького складу податкової міліції. За­кон встановлює відповідальність посадових і службових осіб податкової міліції за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків чи інші протиправні діяння. У межах своїх повноважень вони самостійно при­ймають рішення і несуть за свої протиправні дії або бездіяльність юри­дичну та інші види відповідальності. Дисциплінарну відповідальність вони несуть згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, кримінальну, цивільну та адміністративну відповідальність — у порядку, передбаченому відповідними законами. При виконанні сво­їх обов’язків відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону працівники податкової міліції не несуть відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави. При порушенні працівником податкової міліції прав і законних інтересів людини і громадянина відповідний орган державної податкової служби зобов’язаний вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно виба­читися. Дії, бездіяльність або рішення податкової міліції, її посадових та службових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду чи прокуратури.

Отже, Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової політики в Укра­їні. Удосконалення її діяльності здійснюється шляхом реформування законодавства та практики його реалізації, кадрового забезпечення, функцій, повноважень, форм і методів діяльності як центрального ор­гану так і підрозділів на місцях.

Державний контроль за використанням коштів та матеріальних ресурсів здійснює в Україні Державна контрольно-ревізійна служба. Структурно вона складається з: а) Державної фінансової інспекції України; б) контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі; в) контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах. За­кон України «Про державну контрольно-ревізійну службу України» від 26 січня 1993 р. встановлює, що головними завданнями державної контрольно-ревізійної служби є: а) здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, ста­ном і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності у міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів; б) роз­робка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень;

в) здійснення заходів з метою запобігання їх у подальшому^[110]. Дер­жавний контроль здійснюється певними формами і методами, серед яких виділяють ревізії і перевірки. Ревізія — це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, уста­нови, організації, додержанням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недо­стач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням. За наслідками ревізії скла­дається акт. Перевірка — це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділі в. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою. Державна фінансова інспекція України діє через Міністерство фінансів України і йому підпорядкована.

Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі підпорядковані Державній фінан­совій інспекції України. До складу обласних контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах і районах у містах. Контрольно-ревізійні управління у Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі очолюють на­чальники, які призначаються Головою Державної фінансової інспек­ції України за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держав­ними адміністраціями. Начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі призначають і звільняють керівників контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах. Видатки на утриман­ня державної контрольно-ревізійної служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Таким чином, СБУ, ОВС та інші правоохоронні органи викону­ють важливі завдання і функції щодо створення нормальних умов для реалізації конституційних норм, охороняють і захищають їх від пра- вопрорушень, вживають необхідних заходів щодо віддшкодування шкоди. Порядок їх організації і діяльності регламентується законами і підзаконними нормативно-правовими актами. Вдосконалення право­вого регулювання їх діяльності сприятиме підвищенню ефективності їх роботи щодо захисту Конституції України.