Порядок виборів Президента України

Проблеми теорії та практики виборів Президента України набули надзвичайної важливості під час останніх виборів глави держави у 2004 році. Недосконалість чинного на той час за­конодавства про вибори Президента України та численні по­рушення основних принципів виборчого права мали значний суспільний резонанс і призвели до Помаранчевої революції, яка оцінюється як загалом позитивне явище в національній історії державотворення, але не знімає проблеми належного теоретичного і законодавчого забезпечення виборів Прези­дента України.

Вибори Президента України, як форма безпосереднього народовладдя, являють собою волевиявлення Українського народу щодо заміщення поста Президента України шляхом голосування.

Розрізняють кілька видів президентських виборів. Відповід­но до Закону України «Про вибори Президента України» вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними.

Чергові вибори Президента України проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Президента України, тобто кожні п'ять років. Позачергові вибори Президен­та України проводяться у зв'язку із достроковим припиненням повноважень Президента України у випадках, передбачених Конституцією України. Відповідно до ст. 108 Конституції Укра­їни повноваження Президента України припиняються достро­ково у разі: 1) відставки: 2) неможливості виконувати свої по­вноваження за станом здоров'я; 3) усунення з поста в порядку імпічменту; 4) смерті. Але ці підстави набувають чинності під час додержання передбачених Конституцією процедур.

Повторні вибори Президента України проводяться відпо­відно до Закону у двох випадках: 1) якщо до виборчого бюлете­ня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано; 2) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури.

Повторне голосування призначається, якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден канди­дат не був обраний. Відповідно до вимог Закону, Центральна виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування, про що зазначається у протоколі про підсумки го­лосування у день виборів Президента України.

Хоча строки проведення чергових виборів Президента Украї­ни визначаються Конституцією України (ст. 103 Конституції), од­нак всі вибори Президента України призначаються Верховною Радою України. Про призначення виборів Президента України Верховна Рада України приймає відповідну постанову.

Чергові вибори Президента України відбуваються в останню нед ілю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України (ст. 103 Конституції). На відміну від попередніх строків (180 днів) нині Верховна Рада призначає чергові вибори Прези­дента України не пізніш як за 90 днів до дня виборів. Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за 90 днів до дня виборів.

Сутність і зміст виборів Президента України в загальному вигляді відображають принципи виборів глави держави. За­гальні принципи виборів як форми безпосереднього народо­владдя визначаються, як відомо, чинною Конституцією України (ст. 71). В ній, зокрема, зазначено, що вибори до органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Відповідно Закон України «Про вибори Президента України», що діє із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Укра­їни щодо виборів Президента України» від 21 серпня 2009 р., насамперед стверджує відповідність основних принципів ви­борів Президента України конституційним принципам виборів до органів державної влади та до органів місцевого самовряду­вання.

Принцип загальності, тобто загального виборчого права, означає за цим Законом, що право голосу на виборах Прези­дента України мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років.

У Законі також детально визначається зміст загального ви­борчого права. Відповідно до цього Закону громадяни України, які мають право голосу, тобто виборці, можуть брати участь у роботі виборчих комісій як їх члени, а також у проведенні пе­редвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів Президента України та інших заходах у порядку, визна­ченому цим та іншими законами України.

Разом з тим Законом забороняються будь-які прямі або не­прямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян Украї­ни за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походжен­ня, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Виняток із загального виборчого права є за Законом один: не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.

Не менш повно і чітко в Законі визначається зміст і рівного виборчого права. Вибори Президента України, як зазначено в цьому законодавчому акті (ст. 3). є рівними: громадяни Украї­ни беруть участь у виборах на рівних засадах. Це означає, що кожний громадянин України на виборах Президента України має один голос. Виборець може використати свій голос у день голосування тільки на одній виборчій дільниці.

Рівне виборче право стосується за Законом не лише виборців, але й кандидатів: усі кандидати на пост Президента України мають рівні права і можливості брати участь у виборчому про­цесі.

Рівність прав і можливостей участі у виборчому процесі За­коном всебічно гарантується: 1) забороною привілеїв чи обме­жень кандидатів на пост Президента України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або Іншими ознаками; 2) заборо­ною втручання органів державної влади і місцевого самовряду­вання у виборчий процес, за винятком випадків, передбачених цим Законом; 3) забороною використання для фінансування передвиборної агітації інших коштів, крім коштів Державного бюджету України, коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України.

Звичайно, дія цих заборон потребує постійної уваги з боку контролюючих суб’єктів, але вони переважно є реальними, ді­євими.

Законом України «Про вибори Президента України» визна­чається зміст і інших основних принципів виборів Президента України: прямого виборчого права, таємності голосування та ін. Вибори Президента України є за Законом прямими (ст. 4). Це означає, що громадяни України безпосередньо обирають Пре­зидента України. ГЬлосування на виборах Президента України, зазначається в Законі, є таємним. Це означає, що контроль за волевиявленням виборців забороняється (ст. 7). Закон проголо­шує також добровільність участі у виборах та вільний характер виборів. Участь громадян України у виборах Президента Укра­їни, є добровільною (ст. 5). Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах. Вибори Президента України, як зазначено в цьому Законі, є вільними. При цьому звертається увага на те, що виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення під час голосуван­ня. Законом забороняється застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та виявленню волі виборця (ст. 6).

Вельми важливим принципом виборів є принцип особистого голосування. Відповідно до Закону (ст. 8) кожний виборець го­лосує на виборах Президента України особисто. ГЬлосування за інших осіб, а також передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється.

Поряд з основними засадами (принципами) активного ви­борчого права, тобто права виборців, права обирати, в Законі всебічно визначені основні засади й пасивного виборчого права, тобто права бути обраним (права балотуватися, права кандида­тів). За цим Законом (ст. 9) Президентом України може бути об­раний громадянин України, який на день виборів досяг 35 років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом 10-ти останніх перед днем виборів років.

Водночас Закон передбачає спеціальні обмеження пасивного виборчого права.

Відповідно до Закону право висування кандидата на пост Президента України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право, зазначається в Законі, реалізується ними через політичні партії та їх виборчі блоки, а також самовису- ванням у порядку, визначеному цим Законом. Тйм самим осно­вними суб'єктами висування кандидатів на пост Президента України об'єктивно стають політичні партії та їх виборчі блоки, а кандидати на пост Президента і майбутні президенти стають переважно представниками відповідних політичних партій та їх блоків.

Нова редакція Закону України «Про вибори Президента Укра­їни» не виключає самовисування кандидатів, в тому числі щодо позапартійних кандидатів, але загалом вибори Президента України набувають значно більшою мірою ніж раніше партій- нополітичного характеру, що є загальносвітовим явищем і не суперечить Конституції України.

Поряд з основними принципами виборів Президента України. Закон визначає також основні засади (принципи) виборчого процесу: законності та заборони втручання будь-кого у цей про­цес: політичного плюралізму та багатопартійності; публічності та відкритості виборчого процесу: рівності всіх кандидатів на пост Президента України; рівності прав партій (блоків)-суб'єктів виборчого процесу; свободи передвиборної агітації, рівних мож­ливостей доступу кандидатів на пост Президента України до засобів масової інформації: неупередженості органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закла­дів, установ і організацій.

Новий Закон про вибори Президента України детально вре­гулював виборчий процес, тобто порядок виборів загалом, і всі його основні стадії.

Порядок виборів Президента України являє собою цілісну сис­тему послідовних процесуальних дій. яка вважається виборчим процесом. Закон визначає виборчий процес як здійснення від­повідними суб'єктами виборчих процедур, передбачених цим Законом (ст. 11).

Суб'єктами виборчого процесу за Законом (ст. 12) є: 1) вибо­рець; 2) виборчі комісії, утворені відповідно до цього Закону та Закону України «Про Центральну виборчу комісію»: 3) кандидати на пост Президента України, зареєстровані у порядку, встанов­леному цим Законом: 4) партії (блоки), які висунули кандидатів на пост Президента України: 5) уповноважені представники, до­вірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб’єктів виборчого процесу та від кандидатів на пост Президента Укра­їни.

Виборчий процес є складним, багатогранним явищем. Відпо­відно, він поділяється на ряд стадій (етапів, процедур), а саме:

1)утворення територіальних виборчих округів:

2) утворення виборчих дільниць:

3) утворення окружних та дільничних виборчих комісій:

4) формування списків виборців. їх перевірка та уточнення;

5) висування та реєстрація кандидатів:

6) проведення передвиборної агітації:

7) голосування у день виборів Президента України;

8) підрахунки голосів виборців та встановлення підсумків го­лосування і результатів виборів Президента України.

У випадку необхідності, зазначається в Законі, виборчий про цес може включати такі етапи, як повторне голосування і під­рахунок голосів виборців, встановлення підсумків повторного голосування та результатів виборів Президента України.

Початковими етапами виборчого процесу за Законом про вибори Президента України є утворення територіальних вибор­чих одиниць. Відповідно до Закону вибори Президента України проводяться за єдиним загальнодержавним одномандатним виборчим округом, який включає в себе всю територію України (ст. 19). Водночас для проведення виборів територія України по­діляється на 225 територіальних виборчих округів

Територіальний виборчий округ включає в себе один або кіль­ка районів, міст, районів в містах з приблизно рівною кількіс­тю виборців. Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається ЦВК не пізніше як за 83 дні до дня вибо­рів.

Поряд із територіальними виборчими округами утворюються виборчі дільниці. Вони утворюються з кількістю виборців від 50 до З 000 осіб. Для проведення голосування та підрахунку голосів на виборах Президента України, зазначається в Законі про ви­бори Президента України, територія сіл. селиш, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці. їх загальна кількість складає, як правило, близько 3 600.

Виборчі дільниці відповідно до Закону поді ляються на зви­чайні. спеціальні та закордонні.

Наступним етапом виборчого процесу є утворення органів для проведення виборів - виборчих комісій. Відповідно до За­кону (ст. 21) вибори Президента України організують і проводять такі виборчі комісії:

1) Центральна виборча комісія:

2) окружні виборчі комісії:

3) дільничні виборчі комісії.

У Законі зазначено, що повноваження ЦВК поширюються на всю територію України, повноваження окружної виборчої комісії - на територію відповідного окружного виборчого округу, а повноваження дільничної виборчої комісії - на територію від­повідної виборчої дільниці.

Водночас ЦВК здійснює також повноваження окружної ви­борчої комісії в закордонному виборчому окрузі.

Порядок утворення Центральної та окружної виборчих ко­місій, а також дільничних виборчих комісій має ряд особливос­тей.

19-9-1131

Центральна виборча комісія утворюється відповідно до Кон­ституції України та Закону України «Про Центральну виборчу комісію». Окружна виборча комісія відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» утворюється ЦВК не пізніше як за 50 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії кількістю не менше 12 осіб на основі пропорційного представництва кандидатур від усіх кандидатів.

Дільнична виборча комісія утворюється відповідною окруж­ною виборчою комісією не пізніше як за 26 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії. Закон визначає кількісний і певною мірою якісний склад дільничної виборчої комісії. Зокрема, в Законі (ст. 24) зазначено, що дільнична виборча комісія утворюється у складі не менше 12 осіб.

До складу дільничної виборчої комісії включаються усі вису­нуті представники кандидатів на пост Президента України, що, на жаль, істотно ускладнює роботу цих комісій.

Наступним етапом виборчого процесу є формування списків виборців. їх перевірка та уточнення. Чинним законодавством про вибори Президента України і про Державний реєстр вибор­ців встановлюється, що орган ведення Державного реєстру ви­борців не пізніше як за ЗО днів до дня виборів передає попередні списки виборців у двох примірниках на паперових носіях відпо­відним окружним виборчим комісіям на їх засіданнях. Про пе­редачу зазначених списків виборців складається акт за формою і в порядку, встановленими чинним законодавством. Один при­мірник акта зберігається в органі ведення Державного реєстру виборців, інший - в окружній виборчій комісії. Якщо окружна виборча комісія за тридцять днів до дня виборів не отримала список виборців на звичайній виборчій дільниці, вона оскаржує до суду бездіяльність органу ведення Державного реєстру в по­рядку. передбаченому чинним законодавством.

При цьому, не пізніш як за ЗО днів до початку виборчого про­цесу ЦВК передає засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Державного реєстру виборців фракціям, а кандидатам на пост Президента України - невідкладно після їх реєстрації ЦВК.

У свою чергу, кожен громадянин має право ознайомитися зі списком виборців у приміщенні відповідної дільничної вибор­чої комісії та перевірити правильність внесених до нього відо­мостей. Він також наділений правом звернутися до відповідних дільничної чи окружної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців чи суду за місцез­находженням виборчої дільниці щодо допущених при складанні попереднього списку виборців неправильностей, у тому числі невключения, неправильного включення або виключення із списку виборців його або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця само­стійно пересуватися.

Натомість орган ведення Державного реєстру виборців забез­печує розгляд скарг виборців у порядку, встановленому законом, а в день виборів - невідкладно.

До основних етапів виборчого процесу закономірно відносить­ся також висування і реєстрація кандидатів на пост Президента України. Відповідно до Закону (ст. 44) висування кандидатів на пост Президента України партіями (блоками) та самовисування розпочинається за 89 днів і закінчується за 71 день до дня ви­борів.

Законом передбачений такий порядок висування кандидатів партіями (блоками). Партія (блок) може висунути одного канди­дата на пост Президента України. При цьому партія (блок) може висунути кандидатом на пост президента особу, яка є членом цієї партії (членом партії, яка входить до блоку), або позапартійного громадянина, який має право бути обраним Президентом Укра­їни. Партія, що входить до виборчого блоку, не може самостійно висувати кандидата на пост Президента України та входити до складу іншого виборчого блоку.

ІЬловна процедура цього етапу (стадії) виборчого процесу про­лягає в тому, що висування кандидата партією здійснюється лише на з’їзді (зборах, конференції), а блоком - на міжпартій- ному з’їзді (зборах, конференції) партій, що входять до блоку. При цьому у з’їзді (зборах, конференції), на якому здійснюється висування кандидата, повинно брати участь не менш як 200 делегатів.

Право висування кандидата на пост Президента України може бути реалізоване також самовисуванням у порядку, ви­їв* значеному Законом. Цей порядок полягає в тому, що громадянин України, який може бути відповідно до цього Закону обраним Президентом України особисто подає до ЦВК заяву про само- висування на пост Президента України, засвідчену у встанов­леному законом порядку.

Реєстрація кандидата на пост Президента України відбуваєть­ся за умови отримання передбачених Законом документів.

Подання документів до ЦВК для реєстрації кандидатів закін­чується за 68 днів до дня виборів.

Кандидату на пост Президента України не пізніше як у три­денний строк з дня прийняття рішення про його реєстрацію ви­дається посвідчення кандидатів на пост Президента України за формою, встановленою ЦВК. Рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента України оприлюднюється в газетах «ГЬлос України» та «Урядовий кур’єр».

Згідно із законом підготовка та проведення виборів Прези­дента Укра їни здійснюються публічно і відкрито. Реалізація закріплених принципів зумовлює поширення під час виборчого процесу різноманітної так званої електоральної інформації. При цьому слід розрізняти два напрямки інформаційної діяльності - інформування виборців з метою забезпечення конституційного права громадян на інформацію від час виборів як гарантії реа­лізації ними виборчих прав та передвиборну агітацію.

Як окремий самостійний етап виборчого процесу, передви­борна агітація є цілим комплексом заходів, цілеспрямованою діяльністю певного суб’єкта виборчого процесу (кандидата на виборну посаду) з підготовки і поширення відповідної інформації з метою спонукання виборців до здійснення позитивного вибору на його користь.

Право на передвиборну агітацію є складовою виборчого права громадян України. За виборчим законом, громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні про­грами кандидатів на пост Президента України, політичні, ді­лові та особисті якості кандидатів, вести агітацію за або проти кандидатів у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України.

Серед публічних агітаційних заходів, що прямо визначаються законом, є мітинги, збори, зустрічі з виборцями, дебати, дискусії та ін. Сприяння проведенню подібних агітаційних акцій повинні забезпечувати на засадах неупередженості, забезпечення рівних можливостей зареєстрованим кандидатам на пост Президента України органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. їх керівники, інші посадові та службові особи.

Кандидат на пост Президента України, зареєстрова ний ЦВК. має право користу ватися державними та комунальними ЗМІ за рахунок та в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і прове дення виборів, на умовах, передбачених Законом. Порядок надання ефірного часу та дру­кованих площ за рахунок і в межах коштів Державного бюджету Укра їни, що виділяються на підготовку та проведення виборів, встановлюється ЦВК.

Найважливішим етапом виборчого процесу, кульмінаційним моментом виборів є голосування. ГЬлосування проводиться у день виборів та у день повторного голосування з 8 до 20 год. На закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці.

Про час і місце голосування дільнична виборча комісія пові­домляє виборців не пізніше, як за сім днів до дня проведення, а у виняткових випадках - напередодні дня виборів. Організація проведення голосування та підтримання належного порядку у приміщенні для голосування, забезпечення таємності волевияв­лення виборців під час голосування покладається на дільничну виборчу комісію.

Завершальним етапом виборів є визначення результатів ви­борів Президента України.

Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюєть­ся, як зазначено в Законі, відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж при­міщенні. де відбувалося голосування.

Кандидатам на пост Президента України, їх довіреним осо­бам. офіційним спостерігачам, які були присутні під час під­рахунку голосів виборців на виборчій дільниці, на їх прохання невідкладно видаються копії зазначеного протоколу, засвідчені головою і секретарем дільничної виборчої комісії та скріплені пе­чаткою комісії, з розрахунку не більше як по одній копії кожного протоколу для кожного кандидата та для кожного офіційного спостерігача.

З моменту закінчення голосування окружна виборча комісія розпочинає засідання, яке продовжується безперервно до вста­новлення підсумків голосування в окружному виборчому окрузі. На цьому засіданні приймаються, розглядаються та оголошу­ються протоколи дільничних виборчих комісій про підсумки голосування на відповідних виборчих дільницях, а також пере­даються інші документи дільничних виборчих комісій, перед­бачених законом.

ЦВК на своєму засіданні протягом 10 днів на підставі про­токолів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів не пізніш як на третій день з дня виборів встановлює результати голосування удень виборів Президента України, про що складає протокол.

Відомості про підсумки голосування цифрами і прописом за­носяться до протоколу ЦВК про підсумки голосування в день виборів Президента України. Відомості, зазначені в Законі, вно­сяться як за кожним територіальним виборчим округом, так і сумарно за загальнодержавним округом.

Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президен­та України жоден кандидат не був обраний (відповідно до вимог Закону) ЦВК (на підставі п. 1 ч. 4 ст. 15 цього Закону) приймає рішення про звернення до Верховної Ради України з поданням про призначення повторних виборів Президента України, про що зазначається у протоколі про підсумки голосування в день виборів Президента України.

Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено більше двох кандидатів на пост Президента Укра­їни і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден кандидат не був обраний відповідно до вимог ч. З цієї статті. ЦВК приймає рішення про проведення повторно­го голосування, про що зазначається у протоколі про підсумки голосування в день виборів Президента України.

Повідомлення про результати голосування у день виборів Пре­зидента України та про прийняте ЦВК за підсумками голосуван­ня рішення, передбачене частинами третьою, четвертою або п ятою цієї статті, публікується нею в газетах «ГЬлос України» та •Урядовий кур єр» не пізніш як на третій день після підписання протоколу про результати голосування.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки повторно­го голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів не пізніше як на 10 день з дня повторного голосування встановлює та оголошує результати повторного голосування з виборів Президента України, про що складає протокол.

Якщо в результаті повторного голосування обидва кандида­ти. що балотувалися, набрали однакову кількість голосів, або якщо голосування проводилося за однією кандидатурою і вона не отримала більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, вибори Президента України вважаються такими, що не відбулися.

ГЪлова ЦВК не пізніш як на третій день з дня встановлення результатів виборів офіційно оголошує їх із зазначенням прізви­ща. імені, по батькові обраного Президента України, його року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб’єкта висування.

Новообраний Президент України вступає на пост не пізніш як через ЗО днів після офіційного оголошення результатів виборів, із моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

4.