Порядок обрання Президента України.
Обрання Президента України здійснюється через загальні, прямі та рівні вибори при таємному голосуванні строком на 5 років. До кандидатів у Президенти конституційно ставиться низка вимог.
Він повинен бути громадянином України : адже неприпустимо, щоб главою держави була особа, котра не має з цією державою сталих правових зв’язків, які встановлюються саме через інститут громадянства. При цьому конституційно не визначаються необхідні для кандидата у Президенти обов’язкові підстави набуття громадянства України, як це робиться в конституціях ряду країн (наприклад, у США кандидат у Президенти повинен бути громадянином цієї країни за народженням). Такий підхід є втіленням закріпленого у статті 24 Конституції України принципу рівності громадян України незалежно від будь-яких ознак.
Він має досягти 35 років. Конституція виходить із того, що саме такий вік уже надає людині певного життєвого досвіду. В цьому віці вона має достатньо здоров’я та енергії, що так необхідні для виконання президентських повноважень.
Такий самий вік встановлено для кандидатів у Президенти в Росії, США. В ряді держав встановлюється вищий віковий ценз : наприклад у ФРН - 40, в Італії - 50 років.
Він повинен протягом 10 останніх перед днем виборів років проживати в Україні. Цей строк визнається необхідним для того, щоб кандидат міг орієнтуватися в особливостях суспільного життя країни, а отже - правильно визначати потреби та шляхи його вдосконалення тощо. Аналогічні норми містяться й у конституціях інших держав. У Росії цей строк також встановлюється терміном у 10 років, а в США - 14.
Він повинен мати право голосу. Кандидатом у Президенти може бути особа, яка не обмежена у виборчих правах і володіє активним виборчим правом.
У конституціях ряду держав така вимога прямо не фіксується (Росія, США), в інших формулюється в тих чи інших редакціях. Так, стаття 84 Конституції Італії говорить, що “Президентом республіки може бути обрана будь-яка особа,...
яка користується громадянськими й політичними правами”.Він повинен володіти державною мовою, якою є, відповідно до ч.1 статті 10 Конституції, українська.
Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд. Ця норма покликана запобігти тривалому перебуванню при владі однієї людини, оскільки це, як показує історичний досвід, часто призводить до встановлення антидемократичних державно-правових режимів. У той же час Конституція не забороняє перебування однієї людини на третій строк президентських повноважень після того, як цю посаду вже займала інша особа.
Конституції держав світу по-різному підходять до встановлення можливих строків перебування особи на посаді Президента. Так само, як і в Україні, ця проблема вирішується в Росії та ФРН. Конституція США обмежує президентство однієї особи тільки двома строками підряд, а в Італії та Франції можливості переобрання на посаду Президента конституційно не обмежуються.
Президентові забороняється мати інший представницький мандат, тобто бути членом якихось виборних органів, обіймати посади в державних або громадських органах та організаціях, вести підприємницьку діяльність. Це має на меті забезпечити незалежність Президента від будь-яких державних і недержавних структур. У той самий час йому не забороняється наукова та викладацька робота.
В тих чи інших формулюваннях аналогічні норми містяться у конституціях практично всіх країн, де передбачений пост Президента.
Конституція України встановлює строки проведення чергових виборів Президента або виборів у разі дострокового припинення його повноважень. Чітке конституційне визначення цих строків покликане забезпечити відповідну організованість і максимально, з урахуванням потреб виборчого процесу, скоротити періоди, коли посада Президента може бути вакантною. Чергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України, позачергові - в період дев’яносто днів з дня припинення повноважень Президента.
Верховна Рада України призначає чергові вибори Президента України не пізніш як за дев'яносто днів до дня виборів. Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев'яносто днів до дня виборів. Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України. Для проведення виборів територія України поділяється на територіальні виборчі округи. Перелік територіальних виборчих округів для чергових виборів Президента України із зазначенням їх номерів, меж та центрів округів публікується Центральною виборчою комісією на чергових виборах Президента України не пізніш як за сто днів, а на позачергових та повторних виборах не пізніш як за п’ятдесят днів до дня виборів у загальнодержавних та у регіональних друкованих засобах масової інформації, а також розмішується на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст, районів у містах з приблизно рівною кількістю виборців у кожному виборчому окрузі на всій території України.
Реалізація права висунення кандидатів у Президенти здійснюється через політичні партії, які можуть висувати претендента на пост, а також самовисуванням у порядку, визначеному Законом.
Висування кандидатів на пост Президента України партіями та самовисуванням розпочинається з першого дня виборчого процесу і закінчується за сімдесят один день до дня виборів. Висунення кандидата партією здійснюється на її з'їзді (зборах, конференції) відповідно до статуту цієї партії.
Громадянин України, який відповідно до статті 9 цього Закону може бути обраним Президентом України, особисто подає до Центральної виборчої комісії засвідчену в установленому законом порядку заяву про самовисунення кандидатом на пост Президента України.
Центральна виборча комісія у триденний строк після реєстрації кандидата на пост Президента України публікує декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кожного кандидата в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", а також розміщує на офіційному сайті Центральної виборчої комісії.
Після проведення голосування Центральна виборча комісія на своєму засіданні протягом десяти днів, але не пізніше ніж на третій день з дня отримання всіх протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів встановлює результати голосування у день виборів Президента України, про що складає протокол. Обраним Президентом України вважається кандидат, котрий одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден кандидат не був обраний відповідно до вимог частини третьої цієї статті, у разі якщо після закінчення строку реєстрації кандидатів на пост Президента України не зареєстровано жодного кандидата, Центральна виборча комісія приймає рішення про звернення до Верховної Ради України з поданням про призначення повторних виборів Президента України, про що зазначається у протоколі про підсумки голосування в день виборів Президента України.
Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден кандидат не був обраний, Центральна виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування.
Повідомлення про результати голосування у день виборів Президента України та про прийняте Центральною виборчою комісією за підсумками голосування рішення публікується нею в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" не пізніш як на третій день після підписання протоколу про результати голосування.
Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше, як через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. До присяги Президента України приводить Голова Конституційного Суду України.
Конституція України встановила текст присяги Президента України при вступі на пост, однак ні Конституція, ні закони України не вказують, на чому Президент України повинен складати свою присягу. В новітній історії України (після відновлення державної незалежності в 1991р.) новообрані Президенти України урочисту присягу на вірність українському народові складали на Акті проголошення незалежності України, тексті чинної Конституції України та Пересопницькому Євангелії.Пересопницьке Євангеліє - широковідома національна реліквія, одне з найдавніших рукописних україномовних Євангелій, яке свого часу було в руках легендарного українського гетьмана-державника Івана Мазепи. Назва Євангелія походить від місця виготовлення - містечка Пересопниці (нині - села неподалік м. Рівного). Час написання Пересопницького Євангелія - з 15 серпня 1556 року по 29 серпня 1561 року.
Юридичне значення присяги полягає в тому, що саме з моменту її складання новообраний Президент приступає до виконання своїх повноважень як глава держави і, відповідно, припиняються повноваження попереднього Президента. Слід зазначити, що конституції більшості держав, де є посада Президента, також передбачають необхідність складення ним присяги й містять її текст.
3.