Поняття та види інших форм народовладдя в Україні

Вихідними принципами для характеристики України як демокра­тичної, правової держави є положення про те, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ і що народ здійснює владу безпосередньо і через органи місцевого самоврядування.

Сутність всенародного та місцевого обговорення нормативно-пра­вових актів та індивідуально-правових рішень полягає у безпосередній участі громадян України у зазначеному процесі. Важливим важелем такої форми є втілення принципу народовладдя і виявлення волі суве­рена щодо урегулювання окремих суспільних відносин правом та ви­конання, використання і застосування норм права як форм правореа- лізації. В Україні питання всеукраїнського обговорення законодавчих актів постійно знаходяться у центр уваги. Перші обговорення Консти­туції України і інших законів було вже організовано після отримання Україною своєї незалежності у серпні 1991 р. З того часу всенародні і місцеві обгогворення як конституційних такі і поточних законів та нормативних і індивідуально-правових актів на місцях не припинялися. Наприклад, у вересні 2009 р. на всенародне обговорення було винесено проект Конституції України, який запропонував тодішній Президент України Віктор Ющенко. Він запрошував усіх громадян зробити свій крок до справедливої й заможної України і долучитися до всенарод­ного обговорення запропонованого ним проекту Конституції Украї­ни. А. Ющенко запропонував обговорити проект Конституції України і приєднуватися до його думки та підтримати його реформи. Одною з його ідеєй була необхідність консолідувати людей найвищого вченого рівня,

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ правозахисників, політиків, які сформулювали концепцію Конститу­ції України, а він узяв її за основу для того, щоб розробити оновлений варіант Основного Закону.

Ініціатором всенародного обговорення була у свій час (кінець 2009 р.) і екс-Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Вона ініціювала все­народне обговорення проектів Бюджетного кодексу та Державного бюджету на 2010 рік, які були розроблені попереднім урядом з ураху­ванням (як їм це здавалося) фінансових інтересів регіонів. З такою іні­ціативою Юлія Тимошенко виступила в Луцьку під час наради з питань регіональної політики, розвитку територій та міжбюджетних відносин з представниками сільських та селищних рад Волинської, Рівненської, Житомирської, Львівської та Тернопільської областей. Юлія Тимошенко зазначала, що після президентських виборів буде ухвалений новий Бю­джетний кодекс і на його основі Державний бюджет на 2010 рік, який передбачатиме децентралізацію фінансів в Україні. Вона підкреслювала, що згідно з новим Бюджетним кодексом, сплачені податкові надходжен­ня залишатимуться там, де люди живуть та працюють, а не перерахову­ватимуться в центр. «Це буде перший народний бюджет країни, який дозволить селам, селищам та містам України розквітнути». За словами екс. глави Уряду, для пришвидшення процесу ухвалення цих документів, вони повинні бути ретельно вивірені «на предмет кожної коми»: «Зараз ми маємо трохи часу для того, щоб удосконалити документи, щоб вони отримали не лише підтримку Уряду, а всенародну підтримку в Україні».

Але не сталося так як задумувалося.

8 липня 2010 р. Верховна Рада України прийняла постанову «Про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу України». Свою позицію парламент обгрунтовував тим, що «зважаючи на особливий регулятивний вплив Податкового кодексу України на суспільні відно­сини та його значення для кожної людини, для підвищення конкурен­тоспроможності національної економіки, створення сприятливих фіс­кальних умов для залучення прямих іноземних інвестицій, активізації інвестиційно-інноваційної діяльності в Україні, забезпечення її сталого економічного розвитку, формування відповідального ставлення платни­ків податків до виконання своїх податкових зобов’язань, забезпечення суттєвого зменшення масштабів ухилення від сплати податків, демокра­тизація податкової служби, встановлення рівноправних відносин між платниками податків і податковими органами, запровадження єдиного соціального внеску та покращення процедури його адміністрування, а також забезпечення раціонального використання природних ресур­сів» виникла потреба широкого обговорення проекту кодексу з метою врахування усіх пропозицій суб’єктів підприємницької діяльності та інших суб’єктів громадянського суспільства^[69].

Отже, в Україні після отримання нею незалежності були започат­ковані ряд форм народовладдя, серед яких і всенародне обговорення законів та інших актів влади. Удосконалення здійснення названих форм потребує прийняття закону про всенародне і місцеве обговорення нор­мативних і індивідуальних актів та постійне удосконалення практики їх застосування в Україні.

У зв’язку з реформуванням місцевого самоврядування особливе зна­чення в реалізації безпосередніх форм народовладдя належить місцевим зборам, громадським слуханням та ініціативам. Це певні можливості колективів людей, які направленні (адресовані) органам державної вла­ди, місцевого самоврядування, а також їх посадовим особам з метою удосконалення конституційного і законодавчого регулювання волі на­роду для різних суб’єктів публічної влади. Проведення місцевих зборів, громадських слухань і місцевих народних ініціатив регулюється діючим законодавством України і потребує подальшого урегулювання та удо­сконалення практики застоування.

Отже, реформування безпосередніх форм народовладдя на місцях за­лишається одною з актуальних проблем конституційного права України.

13.2.