Поняття територіального устрою України

Важливим інститутом державного ладу України є терито­ріальний устрій нашої держави. Цей інститут характеризує юридичні якості та властивості такого основного складового елементу держави, як її територія.

Відповідно до ст. 2 Основного Закону суверенітет України поширюється на всю її територію. Тобто наша держава наділена виключним правом здійснювати на своїй території всю повно­ту державної влади і виступати від імені народу, що проживає на цій території, незалежним суб’єктом міжнародних відносин. Тобто у межах своїх територіальних кордонів суверенна держава виступає як єдиний офіційний представник всього народу, що об'єднується за ознакою громадянства.

Поняття «територія» вживається в географії та інших науках, але в юридичній науці воно набуває специфічного змісту і вжи­вається як категорія «територія держави».

Територія держави (від лат. terra - земля) - це простір, зафіксований державним кордоном, на який поширюється суверенітет держави. Територія держави включає: суху- потну територію, водні простори (внутрішні морські води і територіальне море), повітряну територію (простір над сухуо- путною і водною територіями, умовно до космічного просто­ру), а також підземну територію (простір під сухуопутною і во­дною територіями до технічно доступної глибини). Особливий правовий режим, що регулюється, в першу чергу, міжнародним правом мають континентальний шельф і виключна (морська) економічна зона.

За своїм змістом категорія «територія держави» визначає пра­вовий режим зв'язку держави з певною територією та її окреми-

ми складовими елементами. Для визначення адміністративно- територіального устрою у вітчизняній юридичній навчальній і науковій літературі іноді вживаються поняття «адміністративно- територіальний устрій», «адміністративно-територіальний пап», «адміністративно-територіальний поділ держави» та ін.

Розрізняють два основних види територіального устрою: по- літико-територіальний і адміністративно-територіальний. Полі- тико-територіальний устрій передбачає поділ території держави на окремі самостійні частини. Він є характерним для федератив­них держав (Бразилія, Індія, США. ФРН та ін.). Адміністративно- територіальний устрій - це внутрішній поділ території держави на адміністративно-територіальні одиниці. Він властивий для унітарних держав (Велика Британія. Китай, Франція, Японія та ін.).

Така точка зору обумовлюється тим, що в державах із феде­ральним устроєм територіальний устрій характеризується наяв­ністю політичних зв’язків між державою і суб’єктами федерації, а в унітарних державах, до яких відноситься й Україна, зв'язок між державою і адміністративно-територіальними одиницями має адміністративний характер.

Отже, адміністративно-територіальний устрій - це терито­ріальна організація держави, що характеризується внутрішнім поділом її на складові частини - адміністративно-територіальні одиниці різного рівня, відповідно до яких утворюються місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Територіальний устрій України грунтується на певних прин­ципах, керівних засадах, що визначають сутність і зміст цього інституту державного ладу і закріплюються в Конституції та законах України.

Відповідно до ст. 132 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності дер­жавної території; поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади; збалансованості і соціально-еко­номічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, еко­номічних. екологічних, географічних! демографічних особли­востей, етнічних і культурних традицій.

Важливим принципом територіального устрою України є принцип територіального верховенства держави, який є сис­темоутворюючим щодо інших принципів цього інституту дер-

жавного ладу України. Цей принцип сформульований на осно­ві статей 1 і 2 Конституції України, що визначає суверенність України і передбачає, що державна влада в Україні здійснюється відповідно до Конституції та законів України системою відповід­них державних органів на всій території держави.

Принцип територіального верховенства держави характери­зує повноту державної влади у всіх її конституційних формах і виявах на всій території України. Держава самостійно встанов­лює правовий режим власної території, здійснює її оборону, ви­рішує питання адміністративно-територіального поділу з метою вибору оптимальної моделі здійснення державного володарю­вання і місцевого самоврядування тощо.

Принцип єдності та цілісності території означає, що скла­дові частини території України - адміністративно-територіальні одиниці - знаходяться у нерозривному взаємозв’язку, визна­чаються внутрішньою єдністю в межах державного кордону України.

Територія України є недоторканою, а її межі визначаються державним кордоном (ст. 2 Конституції України). Це конститу­ційне положення дозволяє виявити ще один принцип, спорідне­ний з основними принципами територіального устрою України, принцип непорушності державного кордону. Пі д державним кордоном слід розуміти лінію, що визначає межі її території і вер­тикальну поверхню, що проходить по цій лінії. Правовий режим державного кордону України регулюється Законом України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р.

Чинне законодавство України охороняє принципи єдності, цілісності та недоторканості території України в межах її дер­жавного кордону. Посягання на цілісність і недоторканість те­риторії України у формі вчинення умисної дії з метою зміни меж території або державного кордону України, визначених Кон­ституцією та законами України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій є кримінальним злочином (ст. 110 КК України) і тягне за собою кримінальну відповідальність.

Принцип централізації та децентралізації в здійсненні державної влади проявляється в тому, що за центральними (за­гальнодержавними) органами держави Конституцією та зако- нами України закріплюється право забезпечення внутрішніх і зовнішніх загальнонаціональних інтересів, регулювання всіх сфер суспільного і державного ладу - політичної, економічної, со­ціальної.

Водночас принцип централізації органічно пов’язаний з принципом децентралізації, що знаходить вираження у функ­ціях місцевого самоврядування. Так. відповідно до ст. 7 Осно­вного Закону, в Україні визнається і гарантується місцеве са­моврядування. що є правом територіальної громади - жителів, об’єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями. - самостійно вирішувати питання місцевого зна­чення в межах Конституції та законів України.

Тобто принцип централізації та децентралізації територіаль- ного устрою України знаходить логічне продовження у принци­пах організації та діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування і розмежуванні їх компетенції відпо­відно до Конституції та законів України.

Важливим принципом територіального устрою України, який визначає сутність і зміст регіональної політики на­шої держави, є принцип збалансованості й соціально- економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх іс­торичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Цей принцип означає, що держава забезпечує і гарантує право територіальних громад, які, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і де­мографічних особливостей, етнічних і культурних традицій, умовно об’єднуються в певні регіони вирішувати політичні, економічні, соціальні, культурні (духовні) та інші проблеми згідно з інтересами територіальних громад.

Поняття «регіон» визначається Законом України «Про сти­мулювання розвитку регіонів» від 8 вересня 2005 р..

но до якого *| егюн» — це територія АРК області. міст Києва та астополя.

Існують й інші конституційні принципи територіального устрою України. Зокрема, пріоритетним принципом територі­ального устрою будь-якої держави є принцип народного суве­ренітету. Зазначений принцип закріплює за народом України виключне право здійснювати свою владу на всій території Укра­їни безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Народ України має право безпосередньо вирішувати питання територіального устрою України. Тсік, ст. 73 Конституції України гарантує громадянам України право вирішувати питання зміни території України шляхом проведення обов’язкового всеукраїн­ського референдуму.

Важливим принципом територіального устрою України є принцип, який визначає форму цього устрою. Зокрема, ст. 2 Кон­ституції України визначає, що Україна є унітарною державою, тим самим закріплюючи принцип унітаризму територіального устрою України.

Як відомо, сьогодні у світі найбільш поширеними формами територіального устрою є унітарна (Болгарія, Велика Брита­нія, Польща. Угорщина та ін.). федеративна (Аргентина, Індія, Німеччина. США та ін.) і конфедеративна (Сербія і Чорногорія) форми. Щоправда, конфедерації є швидше винятком з огляду на перехідний характер цієї форми територіального устрою. У кожній країні світу форма територіального устрою сформувала­ся історично під впливом комплексу об’єктивних і суб’єктивних чинників.

Україна тривалий час перебувала в складі різних за терито­ріальним устроєм держав, виступаючи суб’єктом унітарних дер­жав (Польща. Румунія. Російська імперія), федерацій (СРСР) та конфедерацій (Австро-Угорщина), але споконвічним прагненням українського народу було створення власної єдиної унітарної держави. Уперше спроба створити таку державу шляхом Акта злуки між УНР і ЗУНР була здійснена в 1922 році, але утворити єдину унітарну державу вдалося лише з проголошенням неза­лежності України 24 серпня 1991 р. З того часу принцип уніта­ризму нашої держави є одним із фундаментальних і найбільш захищених принципів конституційного ладу.

Україна. як унітарна держава (від лат. ішиш - єдність, єдине ціле) має у своєму складі адміністративно-територіальні одиниці без правового статусу державних утворень В Україні існує сди на Конституція, єдина система законодавства, єдині державні символи, єдина для всієї території України державна мова, єдине громадянство, єдина виборча система, єдина система органів державної влади, уніфікована система місцевого самовряду­вання. яка передбачає спеціальний правовий статус для ЛРК і міст Києва і Севастополя, єдина фінансово-бюджетна система, єдина грошова одиниця, єдина система оборони і національної безпеки.

Важливе значення має і принцип системності територіаль­ного устрою України, закріплений у ст. 133 Конституції України Він передбачає, що територіальний устрій України маг певну систему, що складається з взаємопов’язаних адміністративно- територіальних одиниць, які перебувають між собою у струк­турних і функціональних зв’язках.

Існують й інші, інституційні принципи територіального устрою України, закріплені в окремих законах України - «Про державний кордон України-. -Про місцеве самоврядування в Україні-та ін.

2.