Питання 6. Уповноважений по правам людини і громадянина в Україні.

Омбудсмен ( від шведськ. ОшЬнЬзшап - представник чиїх-небудь інтересів) - посадова особа, основне призначення якої полягає у здійсненні контролю за дотриманням прав людини органами влади і управління, самоврядування громадськими організаціями, окремими особами.

Омбудсмен є ефективною противагою державної правової влади над громадянином, засобом попередження та припинення беззаконня і свавілля владних структур. Такі особи в різних країнах іменуються власне омбудсмен - народними представниками, народними (право) захисниками, уповноваженими по правах людини, адвокатами народу. Обирається чи призначається омбудсмен або представницькими, або виконавчими органами. Основне завдання омбудсмена - забезпечення постійно діючого контролю за діяльністю виконавчих структур, включаючи і президента, створення умов для участі населення у вирішенні проблем як особистого, так і громадського характеру, захист громадян від незаконних, несправедливих дій державних органів, посадових осіб, забезпечення законності у встановленні і реалізації прав і свобод громадян.

На відміну від прокурорського нагляду омбудсмен діє не тільки з позицій законності, але й з точки зору справедливості, добросовісності, доцільності. Будь-яка особа може звернутись до омбудсмена безпосередньо або через свого депутата у представницькому органі. Виявивши порушення прав людини, омбудсмен пропонує винним припинити їх, а у разі відмови - звертається до представницького чи правоохоронного органу. З огляду важливості і соціальної значимості інституту омбудсмена повинен мати конституційне закріплення, а детальна регламентація його діяльності має здійснюватись на рівнв конституційного закону.

В ст.101 Конституції України зазначається, що парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Законодавство встановлює наступні вимоги до кандидата на цю посаду:

• громадянство України;

• вік, не молодший, ніж 40 років;

• володіння державною мовою;

• наявність високих моральних якостей;

• досвід правозахисної діяльності;

• проживання в Україні протягом останніх п'яти років.

Підстави припинення повноважень Уповноваженого ВР з прав людини:

• відмова від подальшого виконання обов'язків шляхом подання заяви про складення своїх повноважень;

• набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

• набрання законної сили рішенням суду про визнання особи, яка обіймає посаду Уповноваженого, безвісно відсутньою або про оголошення її померлою;

• складення присяги новообраним Уповноваженим;

• смерті особи, яка обіймає посаду Уповноваженого.

Закон «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини» визначає також підстави його звільнення. До таких підстав належать:

• порушення присяги;

• порушення вимог щодо несумісності діяльності;

• припинення громадянства України;

• неспроможність протягом більше чотирьох місяців підряд виконувати обов'язки через незадовільний стан здоров'я чи втрату працездатності.

Уповноважений Верховної Рад з прав людини наділений законодавством цілим рядом прав та обов'язків. Це, зокрема:

• право невідкладного прийому Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України, головами Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором України, керівниками інших державних органів, органів місцевого самоврядування тощо;

• право бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, колегії прокуратури України та інших колегіальних органів;

• право звертатися до Конституційного Суду України з поданням;

• право безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях;

• право на ознайомлення з документами, отримання їх копій в органах публічної влади, об'єднаннях громадян тощо;

• право вимагати від посадових і службових осіб органів публічної влади,підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, надання відповідних висновків тощо.

В свою чергу, Уповноважений Верховної Ради з прав людини зобов 'язаний додержуватися Конституції і законів України, інших правових актів, прав та охоронюваних законом інтересів людини і громадянина; забезпечувати виконання покладених на нього функцій та повною мірою використовувати надані йому права; зберігати конфіденційну інформацію.

Підставами для провадження справ та призначення перевірок, що проводяться Уповноваженим, можуть бути звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників; звернення народних депутатів України; його власна ініціатива.

Серед основних гарантій діяльності цієї посадової особи слід назвати право недоторканності: Уповноважений Верховної Ради не може без згоди парламенту бути притягнутим до кримінальної відповідальності або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку; затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому огляду, а кримінальну справу проти нього може бути порушено лише Генеральним прокурором України.

Таким чином, у сучасному парламенті, в тому числі і Верховній Раді України, притаманні такі ознаки:

- по-перше, це загальнодержавний орган, що наділений верховною законодавчою владою, його діяльність поширюється на всю територію держави (суб’єкта федерації чи державно-територіальної автономії). Парламент - єдиний орган у державі, який правоспроможний видавати акти вищої юридичної сили - закони;

- по-друге, парламент діє в системі колективного прийняття рішень - це обов’язково колегіальний орган, що складається з парламентаріїв (Верховна Рада України - з народних депутатів України), чисельність яких має бути достатньою для забезпечення його представницького характеру;

- по-третє, як представницька установа парламент здійснює свою діяльність згідно з належними йому правами, а не в силу яких-небудь розпоряджень, наданих йому ким-небудь іншим;

-по-четверте, формується парламент на виборних засадах - шляхом вільних виборів, які проводяться на основі дотримання загальновизнаних демократичних принципів виборчого права, що забезпечує його легітимний характер;

- по-п’яте, парламент - це орган загальної компетенції, до його відома віднесене широке поле питань, які потребують законодавчого регулювання, він бере участь у реалізації практично всіх функцій держави.