Питання 4. Україна як соціальна та правової держава.

Поняття “соціальної держави”, висунуте в 1929 році німецьким державознавцем Х.Хеллером, сьогодні розуміється як обов’язок законодавця діяти активно в ім’я залагоджування суперечливих інтересів членів суспільства при наявності рівності всіх форм власності на всі засоби виробництва.

У науці конституційного права сформульовано три підходи до розкриття змісту поняття «соціальна держава». Перший пов’язаний із розумінням соціального в найбільш загальному вигляді, тобто як тотожного суспільному. Термін «соціальна держава» в цьому розумінні означає, що держава несе відповідальність за суспільство. Другий пов’язаний із трактуванням соціального як показника на соціальний статус людини, її зв’язок із суспільством. Згідно з третім, який підтримується більшістю вчених, соціальна держава — це держава, яка надає підтримку незахищеним верствам населення, намагається впливати на розподіл матеріальних благ відповідно до принципу соціальної справедливості з тим, щоб забезпечити кожній людині гідне існування.

Головним завданням соціальної держави є сприяння суспільному прогресу, що базується на закріплених законодавством принципах соціальної рівності, загальної солідарності та взаємної відповідальності. Соціальна держава бере на себе обов’язок забезпечити кожному членові суспільства гідний сучасної людини мінімум соціальних благ. Обов’язками соціальної держави згідно з Конституцією та чинним законодавством України є:

- забезпечення соціальної спрямованості економіки;

- охорона праці і встановлення гарантованого мінімуму оплати праці;

- охорона здоров’я людей;

- забезпечення підтримки сім’ї, дитинства, материнства і батьківства;

- розвиток системи соціальних служб, які забезпечують соціальний захист громадян;

- встановлення пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги.

Правова держава - це держава, яка складається з громадян, котрі мають високу правову культуру і формують державну владу, яка є демократично організованим і залежним від суспільства апаратом управління, що за допомогою ефективних законів забезпечує реалізацію суверенних прав і свобод громадян.

В Конституції України закріплено такі ознаки України як правової держави:

1) верховенство права (ч. 1 ст. 8). Принцип верховенства права передбачає:

- пов’язаність законодавчої влади природним правом (держава може видавати лише такі закони, які відповідають приписам природного (надпозитивного) права);

- верховенство закону, що означає, по-перше, визнання за Конституцією України найвищої юридичної сили (ч. 2 ст. 8);по-друге, віднесення до предмету законодавчого регулювання найважливіших, ключових суспільних відносин у всіх сферах діяльності суспільства (ст. 92); по-третє, панування закону, безумовне підпорядкування закону всіх членів суспільства, інститутів публічної влади та держави в цілому;

2) здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ч. 1 ст. 6). Три гілки влади діють відносно самостійно і незалежно одна від одної таким чином, щоб не допустити можливості домінування однієї з них та узурпації внаслідок цього всієї повноти влади в одних руках;

3) вищий пріоритет прав і свобод людини і громадянина(ч. 1 ст. 19). Правова держава визнає і гарантує права і свободи людини і громадянина, які закріплені Конституцією, загальновизнаними нормами міжнародного права, законами та іншими нормативними актами. Один із принципів правової держави«все, що не заборонено, те дозволено» сформульовано в Конституції України таким чином: «ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством»;

4) незалежність суду (ч. 1 ст. 126). У правовій державі суд відіграє роль головного елементу механізму гарантій праві свобод людини. В силу цього має бути забезпечена реальна незалежність суду від будь-яких владних чи громадських структур. Тільки незалежний суд може ефективно захистити людину від свавілля органів виконавчої влади та їх посадових осіб;

5) законність управління (ч. 2 ст. 19). Згідно з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України;

6) правовий захист людини від порушення її прав державною владою та місцевим самоврядуванням (ст.

Отже, наведені вище ознаки повинні бути притаманні державі, що перетворюється на правову, в тому числі й Україні. Знаючи характерні риси/принципи/ правової держави, неважко зрозуміти, що основними напрямами формування правової держави в Україні слід визначити відповідні політичні, економічні, соціальні, ідеологічні та організаційно-правові заходи щодо втілення цих принципів у життя. Тобто треба вести цілеспрямовану діяльність щодо забезпечення реального народовладдя, панування права, верховенства законів, пріоритету прав і свобод особи тощо. Необхідною зокрема, є перебудова відповідно до принципу розподілу влади, структури і компетенції державних органів, активна законодавча діяльність, спрямована на створення правової основи вказаних вище перетворень. Ряд завдань щодо формування правової держави можна здійснити шляхом зміцнення законності й посилення охорони правопорядку. Законність - одна з найважливіших категорій юридичної науки, яка визначає режим /стан/ відповідності суспільних відносин законам і підзаконним нормативно-правовим актам держави, що утворюється в результаті їх неухильного здійснення усіма суб’єктами права. Близьким до законності є поняття правопорядку, під яким здебільшого розуміють режим упорядкованості, організованості суспільних відносин, що існує в державі за умови належного дотримання законності. Правопорядок є важливим елементом правової системи, своєрідним результатом дії правових норм на суспільство.

Отже, при розгляді питань теми необхідно засвоїти наступне:

- основи конституційного устрою - це фундамент, на якому будується увесь конституційний будинок, тобто суть і форми Української держави, народовладдя, суверенітет, розподіл влади; основи державної влади; соціальна направленість та економічна основа, побудова демократичної, правової та соціальної держави.