Питання 3. Конституційно-правовий статус органів самоорганізації населення.
Одним із елементів міського самоврядування є органи самоорганізації населення. ОСН може бути створений на базі багатоквартирного будинку, вулиці, кварталу або мікрорайону).
Орган самоорганізації населення - це добровільне об’єднання громадян за територіальною ознакою
Органи самоорганізації населення є представницькими органами в системі місцевого самоврядування і створюються громадянами для представлення своїх інтересів та захисту своїх прав.
Через організацію в ОСН громадяни можуть представляти і захищати свої інтереси перед органами місцевого самоврядування, органами державної влади, юридичними особами.Органи самоорганізації населення - органи, які відповідно до Конституції України (ч. 6 ст. 140), Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (статті 1, 14), а також Закону «Про органи самоорганізації населення» створюються за ініціативою громадян, об'єднаних проживанням на певній території населеного пункту (будинок, вулиця, квартал, мікрорайон), або жителів окремого села, селища, що не є адміністративним центром, з погодженням відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради. Отже, органи самоорганізації населення можна поділити на три групи:
1) органи самоорганізації населення населених пунктів. До них відносяться сільські та селищні комітети. Ці комітети створюють жителі сіл та селищ, що перебувають в адміністративних межах інших населених пунктів, як правило, міст. При цьому можливі два варіанти:
а) комітет створюють жителі сіл, які входять до об'єднаних територіальних громад;
6) комітет створюють жителі сіл та селищ, які зберігають статус самостійного суб'єкта місцевого самоврядування - територіальної громади (вони об'єднуються з громадами інших населених пунктів на засадах муніципального федералізму та на підставі відповідних договорів) за умови, що органи місцевого самоврядування ця громада не створює;
2) органи самоорганізації населення районів у містах, жителі яких утворюють територіальну громаду, яка, проте, не виступає самостійним суб'єктом місцевого самоврядування.
Районні в містах комітети можуть бути створені в разі, коли відповідна міська рада приймає рішення не утворювати районні в місті ради;3) органи самоорганізації населення, що створюються частиною жителів населеного пункту, - будинкові, вуличні, квартальні комітети, а також комітети мікрорайонів. При цьому слід враховувати, що будинкові комітети створюються в межах одного або кількох багатоквартирних будинків, а вуличні та квартальні комітети лише в місцях індивідуальної забудови.
Особливою ознакою органів самоорганізації населення є масовість, максимальна наближеність до людей, доступність, можливість враховувати у своїй діяльності актуальні потреби, інтереси, законні вимоги невеликих спільнот людей. Саме цим визначаються певні переваги органу самоорганізації населення, а також створенням оптимальних умов для вияву ініціативи певної територіальної громади.
Основними завданнями органів самоорганізації населення є:
1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;
2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.
За своєю природою органи самоорганізації населення - це специфічні утворення, що поєднують в собі риси як органу публічної влади, так і громадської організації. Так, з органами публічної влади їх об'єднує те, що вони беруть участь у виконанні публічних (громадських, тобто таких, що мають суспільне значення) функцій, пов'язаних з вирішенням питань місцевого значення. Здійснення публічних функцій, передусім, передбачає наявність в органа самоорганізації населення відповідних повноважень, якими він наділяється органом публічної влади - місцевою радою.
Водночас, подібно до громадських об'єднань органи самоорганізації населення працюють на громадських засадах (за винятком керівника і секретаря органу, які за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їхньої праці за рахунок коштів, переданих органу самоорганізації населення місцевою радою), і їх діяльність базується на засадах добровільності щодо взяття на себе окремих повноважень публічної влади.
Стаття 5 Закону „ Про органи самоорганізації населення” визначає основні принципи, на яких ґрунтується організація та діяльність органу самоорганізації населення.
Стаття 14 зазначеного Закону визначає повноваження органів самоорганізації населення.Умовно слід виділити такі напрями функціонування органів самоорганізації населення:
• сприяння дотриманню Конституції і законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, актів інших державних органів, рішень відповідної ради, її виконавчих органів шляхом проведення відповідної організаторської, роз’яснювальної роботи серед жителів відповідної територіальної одиниці,
• мобілізація населення на активну участь у здійсненні завдань соціально-економічного, культурного розвитку, реалізації місцевих та загальнодержавних цільових програм.
Важливим напрямом є функціонування органів самоорганізації населення, яке спрямоване на забезпечення найбільш повного й ефективного вирішення економічних, соціально-побутових, культурних та інших потреб територіальної громади, поліпшення умов її життя, комунального, соціального, медичного й іншого обслуговування. Зокрема, робота, пов'язана з організацією жителів на участь у заходах щодо належного утримання, ремонту житлового фонду, раціонального використання енергоресурсів, проведення благоустрою відповідних територій, обладнання місць відпочинку, збереження природного середовища тощо.
Відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення» ці органи створюються за ініціативою не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу. На зборах (конференції) жителів обирається ініціативна група, члени якої будуть представляти інтереси жителів (ст.8). Діє орган самоорганізації населення на основі Положення про орган самоорганізації населення, який затверджується на зборах жителів на підставі рішення відповідної ради про створення цього органу.
Слід також зазначити, що необхідною умовою діяльності органу самоорганізації населення є його легалізація, яка згідно з Законом України «Про органи самоорганізації населення» здійснюється шляхом його реєстрації, що здійснюється виконавчим комітетом відповідної ради, або шляхом повідомлення про заснування.
Причому у разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи (ст.13).Крім того, Законом «Про органи самоорганізації населення» врегульована також фінансово-економічна основа цього інституту. Так, відповідно до ст.16 зазначеного Закону фінансову основу діяльності органу самоорганізації населення складають кошти місцевого бюджету, які надаються йому відповідною радою, а також добровільні внески фізичних і юридичних осіб та інші не заборонені законодавством надходження. Матеріальну основу діяльності цього органу складає майно, передане йому радою в оперативне управління.
Щодо організації діяльності органу самоорганізації населення, то формою його роботи є засідання, які скликаються його керівником або заступником керівника у випадку необхідності, але не рідше одного разу на квартал.
Слід також указати на те, що органи самоорганізації населення не мають власних публічно-владних повноважень, але це не заважає їм у певних випадках звернутися до сили та авторитету органів місцевого самоврядування або державних органів. Таким чином, органічно доповнюючи систему місцевого самоврядування та сприяючи ефективному здійсненню функцій територіальних громад, органи самоорганізації мають на меті забезпечення скорочення розриву між державою та суспільством, розширюють соціальну основу самоврядування, забезпечують умови для реалізації жителями — членами територіальних громад їх конституційних прав на участь в управлінні державними та громадськими справами.