<<
>>

Напрями реформування об'єднань громадян як суб'єктів громадянського суспільства

Об’єднання громадян є суб’єктами громадянського суспільства. Їх поділяють на політичні партії і громадські організації. Порядок їх утво­рення і функціонування у всіх напрямах регулюється законами України: а) «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 р.; б) «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 р.

Утворюються вони на добровільних засадах в порядку, передбаченому законами, реєструються в установле­ному законом порядку та здійснюють неприбуткову діяльність по забез­печенню реалізації норм конституції і законів як суб’єкти громадянського суспільства. У цйьому напрямі вони мають свої функції і повноваження.

Реалізація завдань, функцій і повноважень політичних партій здій­снюється у певних формах та відповідними методами. На державну політику активний вплив здійснюють політичні партії. Результатом їх діяльності є прийняті ними на зборах, конференціях чи з’їздах колек­тивні рішення. Втілюються вони в життя як безпосередньо членами партій, так і іншими суб’єктами права через нормативно-правові акти, які приймаються органами та посадовими особами держави за їх участі в якості коаліції чи парламентської більшості членів однієї партії. При­йняті під впливом певної партії чи коаліції партій нормативно-пра­вові акти носять загальнообов’язковий характер і здійснюються усіма суб’єктами держави і громадянського суспільства. Одним з важливих суб’єктів громадянського суспільства, що приймає участь у забезпеченні реалізації конституційних норм є громадяські організації. Громадські організації — це об’єднання громадян, що утворюються за їх ініціативою для реалізації довгострокової мети щодо забезпечення конституційних свобод, мають свій статут і характеризуються чіткою структурою. Існує багато різновидів громадських організацій. Серед таких можна назвати: а) професійні спілки; б) організації інвалідів; в) ветеранські, жіночі, молодіжні, дитячі військові організації; г) наукові, технічні, культурно- просвітницькі, фізкультурно-спортивні та інші добровільні об’єднання; д) творчі спілки; е) різноманітні земляцтва, фонди, асоціації, товариства та ін. Громадські організації не ставлять собі за мету участь у виборах для отримання державної влади. Вони не є суб’єктами виборчого права. Права своїх членів вони захищають шляхом здійснення тиску на дер­жавні владні структури та структури органів місцевого самоврядування.

Отже, політичні партії і громадські організації як суб’єкти грома­дянського суспільства приймають активну участь у забезпеченні Кон­ституції України і проведенні конституційної реформи. Для активіза­ції діяльності політичних партій і громадських організацій в процесі реформування Конституції України слід послідовно удосконалювати законодавство про регулювання їх діяльності та практику реалізації вже діючих законів в цьому напрямі.

16.3.

<< | >>
Источник: Актуальні проблеми конституційного права України : Підручник /За заг. ред. про- А43 фесора Олійника А. Ю. — К.: Видавничий дім «Скіф»,2012. — 552 с.. 2012

Еще по теме Напрями реформування об'єднань громадян як суб'єктів громадянського суспільства: