Гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні

Права і свободи людини і громадянина є однією із найважли­віших суспільних цінностей, головним об’єктом більшості кон­ституційно-правових ВІДНОСИН. Ефективність їх виконання, ви­користання та дотримання визначається, врешті їх реальність залежать від рівня їх захищеності, гарантованості.

Отже, важливим елементом конституційно-правового статусу людини і громадянина є гарантії цих прав і свобод. Під гаран­тіями конституційних прав і свобод людини і громадянина прийнято розуміти систему умов і засобів, юридичних механіз­мів забезпечення належної реалізації визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина.

Система гарантій конституційних прав і свобод представлена загальними і спеціальними (юридичними) гарантіями. Загальні гарантії визначаються рівнем розвитку основних сфер суспіль­ного і державного життя - політичної, економічної, соціальної, культурної (духовної) та інших.

До політичних гарантій конституційних прав і свобод нале­жать. насамперед, такі основні політичні інститути, як інсти­тут народного суверенітету, форм безпосередньої демократії, політичного та ідеологічного плюралізму, багатопартійності та ін. Економічні гарантії конституційних прав і свобод представ­лені інститутами власності, економічного плюралізму, свободи підприємницької та господарської діяльності тощо. Соціальні гарантії конституційних прав і свобод передбачають наявність розвиненого громадянського суспільства, соціальної держави, громадського контролю тощо. Культурні (духовні) гарантії кон­ституційних прав і свобод виражені в наявності розвиненої на­ціональної культури та культури національних меншин, повагою до прав і свобод як до традиційних духовних цінностей тощо.

Загальні гарантії конституційних прав і свобод людини і гро­мадянина мають значний, а іноді й визначальний вплив на реа­лізацію цих прав і свобод, оскільки вони визначають готовність суспільства і держави реалізувати зазначені права і свободи.

рівня політичного та соціально-економічного розвитку суспіль­ства і держави, відсутності традицій правової культури.

Спеціальні юридичні гарантії конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні представлені нормативно- та організаційно-правовими механізмами реалізації цих прав і свобод.

Нормативно-правові гарантії основних прав і свобод людини і громадянина представлені системою норм конституційного права, що встановлюють і закріплюють основні права і свобо­ди. визначають принципи та шляхи їх реалізації. Норматив­ні гарантії знаходять своє об’єктивне відображення в системі чинного законодавства України у сфері прав і свобод людини і громадянина, а саме - в Конституції України, законах України та підзаконних нормативно-правових актах.

Наприклад, виборче право та принципи й механізми його реалізації закріплюються у статтях 38.69, 70,71.76 Конституції України, законах України «Про вибори народних депутатів Укра­їни» від 25 березня 2004 р.. «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р., «Про вибори депутатів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 р.. «Про Центральну виборчу комісію» від ЗО червня 2004 р.. постановах Верховної Ради Укра­їни, указах Президента України, рішеннях і висновках Консти­туційного Суду України, рішеннях і повідомленнях Центральної виборчої комісії та інших підзаконних актах у сфері виборчого права. Схожі нормативно-правові гарантії створюють умови для належної реалізації й інших конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Конституція України також встановлює загальні принципи нормативно-правових гарантій. Зокрема, ст. 57 Основного За­кону визначає, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права громадян, мають бути доведені до відома населенняу порядку, встановленому законом.

При цьому конституційні права і свободи людини і громадя­нина. згідно зі ст. 64 Основного Закону, не можуть бути обме­женими, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть встановлюватися виключно в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Організаційно-правові гарантії представлені системою осно­вних суб’єктів конституційного права, що включає народ Укра­їни. територіальні громади, органи державної влади й органи місцевого самоврядування та їх посадові і службові особи, полі­тичні партії, громадські організації тощо. Ці суб’єкти конститу­ційного права уповноважені визначати основні права і свободи людини і громадянина, закріплювати механізми їх реалізації та здійснювати судовий і позасудовий захист конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Особлива увага в механізмі організаційно-правових гарантій приділяється судовому і позасудовому захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до ст. 55 Консти­туції України судовий захист прав і свобод людини і громадяни­на здійснюється системою судів загальної юрисдикції України. Держава гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, що порушують права і свободи людини і громадянина. У випадку використання всіх національних засобів судового захисту своїх прав і свобод особа може звернутися до міжнародних судових установ, напри­клад до Європейського суду з прав людини. На сьогодні Україна посідає третє місце за кількістю звернень громадян України до цієї поважної міжнародної судової установи.

Кожен має право звернутися за захистом своїх прав і свобод до позасудових суб’єктів, уповноважених захищати конститу­ційні права і свободи людини і громадянина. В Україні для цього існує спеціально створений орган - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, порядок діяльності якого визна­чається Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 р.

З огляду на сучасну теорію та практику юридичного гаран­тування конституційних прав і свобод людини і громадянина, поряд з національними нормативно- і організаційно-правовими гарантіями, слід виділяти міжнародні гарантії конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні. Міжнародні спе­ціальні правові гарантії прав і свобод людини і громадянина прийнято розмежовувати на нормативні та інституційні.

Нормативні міжнародні гарантії представлені системою міжнародних договорів, угод і рамкових конвенцій у сфері основних прав і свобод людини і громадянина. До основних міжнародних актів у цій сфері відносять Загальну деклара­цію прав людини 1948 р.. Європейську конвенцію про захист прав і основних свобод людини. Міжнародний пакт про грома­дянські й політичні права 1966 року. Конвенцію про охорону культурної і природної спадщини 1972 року та ряд інших. Ін­ституційні міжнародні гарантії представлені системою між­народних установ і організацій, уповноважених здійснювати судовий і позасудовий захист основних прав і свобод людини й громадянина.

9.