Основи наукових досліджень у конфліктології

Конфлікти є невід’ємною частиною життя людини, пцичому вони відбуваються на особистісному рівні (коли неможливість вирішити особисту проблему переростає в соціальне напруження і конфлікт), на внутрішньогруповому (коли конфлікт за умов конкуренції відбуваєть­ся в групі студентів чи працівників), на міжгруповому (особливо між великими групами людей, коли конфлікт торкається їхніх інтересів чи економічних розрахунків), на державному (суб’єктами таких конфлік­тів часто буває людина і соціальна група, а концентруються вони в по­літиці), міждержавному рівнях (йдеться про міжнародні політичні конфлікти).

Конфліктологія як наука виникла, розвивається й удосконалюється під впливом такого важливого чинника, як потреба суспільства в гармонізації відносин між окремими людьми, групами, об’єднаннями, державами та іншими структурними елементами, між якими виникають конфлікти, вій­ни тощо. Розглянемо методологічні засади конфліктології. Методологічні основи конфліктології зорієнтовані на вивчення конфліктів і причин, що сприяють їх виникненню, розкриття закономірностей цієї сфери суспіль­них явищ і процесів, пошук шляхів розв’язання конфліктів. З метою нау­кового аналізу конфліктологія спирається на відомі закони і категорії фі­лософської науки. Наприклад, закон єдності й боротьби протилежностей є методологічною основою вивчення особистості, в якій поєднуються пози­тивні та негативні риси, якості, а також розкриваються причини конкрет­ного конфлікту. Такі поняття, як необхідність і випадковість, причина і наслідок, загальне й одиничне, сутність і явище, сприяють розкриттю змі­сту однойменних понять у конфліктології. Це допомагає встановити при­чини конфліктів, їхні мотиви і до певної міри спрогнозувати індивідуаль-

ну поведінку під час конфлікту.

Розглянемо методи наукових досліджень у конфліктології. Метод являє собою систему пізнавальних і перетворюючих засобів, прийомів, принципів і підходів, які може застосувати наука для пізнання свого предмета. Розрізняють універсальні та специфічні методи конфлікто- логічних досліджень. Універсальними є такі методи, які використову­ються в багатьох галузях наукового знання (індукція, дедукція, спо­стереження, експеримент, бесіда, анкетування тощо). Спеціальні мето­ди найчастіше використовуються в конкретній науці (тестування, соціометрія тощо). Функціональна диференціація методів конфлікто- логічного дослідження відбувається виходячи зі змісту пізнавальних і перетворюючих дій, які реалізуються дослідником під час професійної взаємодії з предметом дослідження. Виокремлюють такі методи:

— метод теоретичного дослідження предмета конфліктології;

— методи емпіричного дослідження предмета конфліктології;

— методи аналізу, тлумачення та інтерпретації теоретичних і емпі­ричних даних дослідження.

Практичні методи соціологічного аналізу конфлікту полягають у то­му, щоб з’ясувати, як саме конфліктуючі сторони оцінюють конфлікт. З цією метою використовується метод експертного інтерв’ю. Слід заува­жити, що методи, які використовуються у конфліктології, мають на меті розкрити закономірності й механізми психіки індивіда, його поведінку та рішення. Кожен науковий метод має свої позитивні й негативні сто­рони. Основними методами у конфліктології вважаються наступні:

— спостереження,

— системний,

— історичний,

— конкретно-соціологічних досліджень,

— аналізу документів,

— статистичний,

— біхевіористський,

— раціонально-інтуїтивний,

— вибір стилю поведінки,

— метод посередництва,

— переконання,

— навіювання,

— прощення,

— переговорів,

— тестування та ін.

2.