<<
>>

ТИПИ АСОЦІАЦІЙ

У фітоценології та геоботаніці використовують два способи класифікацій асоціацій. Перший полягає у застосуванні подвійних латинських назв, наприклад, Pinetum Iiylocomiosum (бір зеленомошник), Fagetum asperulo- sum (бучина маренкова) тощо.

Для правильної побудови подвійної ла- ганської назви потрібно додати закінчення “etum” і “osum” до коренів слів, які визначають за їх родовим відмінком, відкидаючи закінчення, утворене цим відмінком. При необхідності точного уявлення про рос­линне угруповання можна розширити найменування асоціації до трьох чи навіть чотирьох назв, наприклад: Betuletum mixto herbosum (берез­няк із мішаним трав’яним покривом) або Picetum sphagno-herbosum (сме- речник сфагново-трав’яний).

Інший спосіб найменувань асоціацій полягає у переліченні най­головніших домінуючих видів, найчастіше за ярусами, наприклад, As. Pinus silvestris - Vacciniu?n myrtillus + Hylocomium splendens (сосно­вий бір+чорничник із моховим покривом). Якщо ж в угрупованні яру­си виражені чітко, на перше місце ставлять домінуючий вид, а на друге — субдомінуючий: As. Helichrysum arenarium + Dianthus arenarius (цмин пісковий + гвоздика піскова). Однак на цьому піщаному березі, де рос­туть зазначені оліготрофи-ксерофіти, трапляються асоціації з більшою кількістю більш-менш однаково представлених видів. Тоді їх назва буде включати необхідну для повного уявлення кількість видів: As. Koeleria glauca + Stipa joannis + Helichrysum arenarium + Sedum acre + Kochia Ianiflora. Назву цієї асоціації можна записати і українською мовою: Ас. келерія сиза + ковила Іоанна + цмин пісковий + очиток їдкий +віниччя шерстистоквіткове.

Якщо перед назвою рослини стоїть знак “плюс”, як це бачимо в попередніх назвах асоціацій, то це означає, що участь даного виду у складі угруповання є менша, ніж виду, який стоїть попереду. Якщо ж назви двох чи більше видів з’єднані знаком “тире”, то це означає, що участь цих видів у складі угруповання приблизно однакова.

Наприклад, у парку маємо угруповання із рівним складом дерев: As. Acerplatanoides — Acer pseudoplatanus — Tilia cordata — Betula pubescens (Ас. клен гостроли­стий — клен-явір — липа дрібнолиста — береза пухнаста).

Для означення асоціацій використовують одночасно й обидва зна­ки (“-” і “+”), зокрема, перший для опису домінантного, а другий — субдомінантного ярусів: As. Pinus silvestris — Quercus robur — Betula verrucosa + Pteridium aquilinum + Pulmonaria angustifolia + Crista castrensis {Ac. Сосна звичайна — дуб звичайний — береза бородавчаста + орляк звичайний + медунка вузьколиста + пір’ястий мох). Таке напи­сання характерне для російсько-шведської геоботанічної школи. Америка- но-англійська школа користується в основному внесенням в назву асоціації лише родових назв: Pinus — Juniperus ass (сосново-ялицева ас.).

Найбільшого поширення набула класифікація, яку використовує швейцарська школа Браун-Бланке і яка полягає у переліченні перева­жаючих рослин: Plantagini — Polygonatum avicularis ass. (подорожни- ково-споришева ас.), або ж назві асоціації за переважаючим видом — Polygonum (подорожникова), Taraxacum (кульбабова) тощо.

Школа Браун-Бланке використовує систему найменувань як для асоціацій, так і для більш крупних таксономічних одиниць. Після най­менування асоціацій чи іншої геоботанічної одиниці свого часу Браун- Бланке запропонував ставити прізвище дослідника, а деколи і рік, в якому ця одиниця була вперше описана. Наприклад, для газонів, засмічених бур’янистою рослинністю, характерна асоціація Lolio- Plantaginetum (пажитнице-подорожникова). У повному таксономічному виразі її записують таким чином:

Клас Plantagineta majoris R.Tx. et Prsq. 1950 р.

Рід Plantaginetalia R. Tx. 1947 р.

Союз Polygonion avicularis Br. Bl. 1931р.

Асоціація Lolio-Plantaginetum (Link, 1921) Boger. 1930 р.

Якщо назва асоціацій закінчується на “etum", то назва субасоціацій закінчується на “etosum”, наприклад, асоціація Querceto-Caprinetum Tx. 1930, субасоціація Querceto-Caprinetum caricosum (pilosae) (дубово- грабово-волосиста).

5.7.

<< | >>
Источник: Кучерявий В.П.. Екологія.- Львів: Світ, 2001— 500 с.: іл.. 2001

Еще по теме ТИПИ АСОЦІАЦІЙ: