СЛОВНИК ОСНОВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

А

Абіотичні екологічні фактори - це фактори неживої приро­ди: хімічні та фізичні - хімічний склад повітря, води, ґрунтів; тем­пература; світло; радіація; тиск, сонячна енергія, вологість, течії, пожежі, фізичні поля тощо.

Абсорбція - це явище, що полягає у поглинанні газів певни­ми рідинами (абсорбентами), які розчиняють або зв’язують гази, що пропускають через них.

Агроценози - це молоді біоценози, що формуються у резуль­таті господарської діяльності, для яких характерним є видова бід­ність і одноманітність і які підтримуються людиною завдяки роз­робленій нею системі агротехнічних та агрохімічних заходів.

Адсорбція - це явище, що полягає у поглинанні газів по­верхнею твердих тіл (адсорбентів).

Активна (позитивна) відповідальність - це такий вид від­повідальності, при якій виконання вимог щодо охорони природи здійснюється шляхом запровадження безвідходних і маловідход­них технологій, виділення значних коштів на будівництво очис­них споруд, різних установок і пристроїв, що зменшують забруд­нення НПС і захищають здоров’я людей.

Аменсалізм - це така форма взаємодії між живими організ­мами, коли взаємозв’язок між організмами носить односторонній характер: для одного партнера він сприятливий, а для іншого байдужий.

Антропогенні екологічні фактори - це форми діяльності людини.

Атмосфера - це газоподібна оболонка Землі.

Аутекологія - це розділ екології, що вивчає фактори середо­вища та їх вплив на живі організми.

Біогенні речовини - це органічні та органомінеральні про­дукти, створені живими організмами.

Біоекологія - це розділ екології, що вивчає середовище жит­тя живих організмів, тобто відносини живих організмів між со­бою та з навколишнім середовищем.

Біокосні речовини - це продукти розкладу та переробки гірських та осадових порід живими організмами.

Біомаса - це загальна маса особин одного виду, груп видів чи спільноти в цілому (рослини, тварини, мікроорганізми), що припадає на одиницю поверхні (об’єму), місця проживання (в си­рому чи сухому вигляді).

Біопродуктивність - це швидкість продукування біомаси на даній площі за одиницю часу.

Біосфера - це зовнішня оболонка (сфера) земної кулі, що зайнята живими речовинами, які діють як геологічна сила, що формує вигляд Землі.

Біосферний моніторинг - це система досліджень, що дає можливість визначити глобально-фонові зміни у природі (радіа­цію, озон, тепло, вуглекислий газ СО₂, циркуляцію газів між океа­нами, запиленість, міграцію тварин, погодно-кліматичні зміни на планеті).

Біотичні екологічні фактори - це форми взаємодії між ор­ганізмами типу «хазяїн-паразит».

Біотоп - це однорідний за абіотичними факторами середо­вища простір, зайнятий біоценозом; тобто біотоп - місце життя виду організмів.

Біоценоз - це спільнота організмів, що мешкають у межах одного біотопу.

Великий (геологічний) кругообіг - це кругообіг речовин у межах планети, між океанами і континентами.

Великий (геологічний) кругообіг - це кругообіг речовин у межах планети, між океанами і континентами.

Вертикальна просторова структура (ярусність) - це явище вертикального розшарування екосистеми на структурні частини (яруси).

Види-домінанти - це види, що переважають у рослинних асо­ціаціях (за своєю біомасою). Становлять 4/5 від загальної біомаси.

Види-едифікатори - це види, що мають важливе значення у створенні біосередовища екосистеми, у формуванні структури бі­оценозу. Становлять 1/5 від загальної біомаси.

Вичерпні природні ресурси - ті, які при експлуатації можуть бути повністю вичерпані.

Відвернені збитки - це збитки, яких вдалось запобігти вна­слідок проведення природоохоронних заходів.

Відновні природні ресурси - ті, що здатні до самовідновлен- ня за період господарської діяльності людини.

Відносно-відновні природні ресурси - ті, що відновлюються за достатньо великий проміжок часу.

Г

Геоекологія - це розділ екології, що вивчає взаємовідносини організмів та середовища з точки зору їх географічної прина­лежності.

Гідросфера - це водна оболонка Землі, яка включає Світо­вий океан, води суші (ріки, озера, болота, льодовики) та підземні води між атмосферою і земною корою, сукупність вод Землі: океа­ни, моря, континентальні водойми (озера, річки) та льодові покриви.

Горизонтальна просторова структура екосистем (мозаїч­ність) - це нерівномірність у розподілі живих істот по біотипу (переважно залежить від ґрунтово-кліматичних умов).

Гранично-допустимі викиди (ГДВ) - це така кількість шкід­ливих речовин, яка не повинна перевищуватися під час викиду в повітрі за одиницю часу, щоб концентрація забруднювачів повіт­ря на межі санітарної зони не була вищою від ГДК.

Гранично-допустима концентрація (ГДК) полютанта - це такий його вміст у природному середовищі, який не знижує пра­цездатності та самопочуття людини, не шкодить її здоров’ю в ра­зі постійного контакту, а також не викликає небажаних (негатив­них) наслідків у нащадків.

Гранично-допустимі екологічні навантаження (ГДЕН) - це сумарні обсяги забруднень, що може витримати екосистема без порушення стану природної динамічної рівноваги.

Гранично-допустимі скиди (ГДС) - це така маса речовин у стічних водах, що є максимально допустимою до відведення з установленим режимом у даному пункті водного об’єкта за оди­ницю часу з метою забезпечення норм якості води у контрольно­му пункті (контрольному створі).

Ґрунт - це родючий шар земної кори, що виник внаслідок впливу атмосфери на живі організми та літосферу.

Е

Еврибіонти - це живі організми, що мають велике присто­сування до змін умов довкілля.

Екоклімакс - це стан стійкої рівноваги між живими угрупо­ваннями і середовищем системи; кінцевий результат сукцесій.

Екологізація - це поширення екологічних принципів та під­ходів на всі сфери життєдіяльності людського суспільства: куль­туру, науку, виробництво та соціальні явища.

Екологізація виробництва - це поступове розширення дії екологічних пріоритетів у виробничій діяльності, підвищення екологічної освіченості й свідомості управлінського персоналу, поступове проникнення екологічних нововведень у виробництво, екологічна модернізація виробництва.

Екологічна безпека - це такий стан навколишнього природ­ного середовища, при якому забезпечується попередження як його погіршення, так і виникнення небезпеки для здоров’я громадян.

Екологічна валентність - це здатність організму пристосо­вуватися до змін умов середовища.

Екологічна експертиза в Україні - це вид науково-прак­тичної діяльності спеціально-уповноважених на це державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, ана­лізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впли­ває на стан довкілля та здоров’я людей і спрямована на підготов­ку висновків про відповідальність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навко­лишнього природного середовища, раціональне використання і від­творення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Екологічна катастрофа - це істотне порушення екологічної рівноваги в природі, руйнування стійкого видового складу живих організмів, повне знищення або суттєве зменшення їх чисельнос­ті, порушення циклів сезонних змін біологічного кругообігу ре­човин та біологічних процесів.

Екологічна сукцесія - це зміна угруповань організмів і біо­топу під впливом взаємодії організмів між собою та неживою природою.

Екологічний аудит - це інструмент управління, який систем­но охоплює всі питання екологічної оцінки діяльності підприємс­тва, удосконалення системи регулювання впливу на довкілля та його інвестиційної привабливості.

Екологічний інжиніринг - це еколого-інженерна діяльність, що має на меті техніко-еколого-економічне обґрунтування ком­плексу заходів та їх виконання, які спрямовані на «зелену» мо­дернізацію виробництва.

Екологічний маркетинг - це управлінська функціональна ді­яльність у складі загальної системи менеджменту підприємства, спрямована на визначення, прогнозування та задоволення спожи­вчих потреб таким чином, щоб не порушувати екологічної рівно­ваги навколишнього природного середовища і не впливати на стан здоров’я суспільства.

Екологічний менеджмент - це система державного управ­ління в галузі охорони довкілля, основною метою якої є реаліза­ція законодавства, контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних заходів щодо охо­рони навколишнього природного середовища і раціонального ви­користання природних ресурсів, досягнення узгодженості держав­них і громадських органів у галузі охорони довкілля.

Екологічний моніторинг - це система режимних довгостро­кових безперервних спостережень за станом довкілля з метою використання одержаної геоекологічної та біоекологічної інфор­мації, необхідної для прийняття управлінських рішень і складан­ням прогнозів динаміки екологічних ситуацій в різних регіонах планети.

Екологічний паспорт - це один з видів основної проектно- технологічної документації, в якому відображається уся приро­доохоронна діяльність підприємства.

Екологічними називаються піраміди, що відображають тро­фічні взаємовідносини (бувають піраміди - чисел, енергії, жив­лення).

Екологічні фактори - це всі складові природного середови­ща, які впливають на розвиток та існування організмів і на які живі істоти реагують реакціями пристосування.

Екологічною називається технологія, покликана на основі вивчення взаємодії суспільного виробництва з навколишнім се­редовищем розробляти екологічно безпечні прийоми та засоби інженерно-господарської діяльності людей.

Екологія Космосу - це розділ екології, що вивчає екологіч­ний стан планет Сонячної системи та космічного обладнання.

Еколого-економічний принцип природокористування: крите­рієм ефективності господарської діяльності є одержання макси­мально можливої вигоди при якнайменших впливах на природне середовище.

Еколого-правова відповідальність - це юридична відповідаль­ність за екологічне правопорушення, тобто виконання затвердже­них законом про охорону природи обов’язків.

Економіка природокористування - це спільний підрозділ економіки та екології, що вивчає виробничі відносини людей у 226

процесі взаємодії суспільства і природи і займається економічни­ми аспектами гармонізації цієї взаємодії.

Економічний принцип природокористування: критерієм ефек­тивності господарської діяльності є одержання максимально можливої вигоди при якнайменших затратах.

Економічні збитки - це виражені у вартісній формі фактич­ні та можливі збитки, які завдаються об’єктам господарювання забрудненням НПС, або додаткові видатки на компенсацію цих збитків.

Екосистема - це єдиний природний комплекс, створений за довгий період живими організмами та середовищем, в якому во­ни співіснують і де всі компоненти тісно пов’язані обміном речо­вин і енергії.

Екоцид - це масове знищення рослинного і тваринного сві­ту, отруєння повітря, води, ґрунтів, а також інші дії, здатні спри­чинити екологічну катастрофу.

З

Зоогенні речовини - це речовини, що складаються із залиш­ків тваринних організмів (крейда, вапняк та інші осадові породи).

Зооценоз - це сукупність усіх видів тварин.

К

Конкуренція - це така форма взаємодії між живими організ­мами, коли два види організмів або особини одного виду викорис­товують один і той самий подільний ресурс або намагаються ви­тіснити один одного.

Консументи (або гетеротрофи) - організми, що одержують енергію за рахунок харчування автотрофами чи іншими консу - ментами.

Консументи 1-го порядку - споживачі, що існують безпосе­редньо за рахунок продуцентів.

Консументи 2-го порядку — споживачі, що живляться кон­сументами 1-го порядку.

Консументи 3-го порядку - організми, що живуть за раху­нок консументів 2-го порядку - хижаки.

Косна (нежива) речовина - це гірські породи магматичного, неорганічного походження, що створюють земну кору, і вода.

Кругообіг речовин - це багаторазова участь речовин у при­родних процесах, що споконвічно відбуваються в геосферах.

Л

Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) - це взаємовідносини між організмами під час переносу енергії їжі від джерела (зеленої рослини) через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні рівні.

Літосфера - це зовнішня тверда оболонка земної кулі, що складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід.

М

Майнова відповідальність - це такий вид відповідальності, що передбачає покладання обов’язків на підприємства, організа­ції, установи та громадян відшкодувати збитки, заподіяні природі або екологічним правам людини, а також шкоду, завдану в ре­зультаті протиправної поведінки.

Малий (біологічний, біотичний) кругообіг - кругообіг речо­вин в межах малих екосистем.

Меліорація - це сукупність організаційно-господарських, технічних та біологічних заходів, спрямованих на тривале й до­корінне поліпшення природних властивостей земель з метою отримання стійких врожаїв усіх сільськогосподарських та лісових культур.

Мікоценоз - це сукупність усіх видів грибів.

Мікробоценоз - це сукупність усіх видів бактерій.

Можливі збитки - це збитки, які могли б бути завдані об’єк­там господарювання через відсутність природоохоронних заходів.

Моніторинг - це глобальна система нагляду і контролю за станом навколишнього середовища.

Монофаги - це організми, що живляться одним видом їжі.

Мутуалізм (співробітництво) - така форма взаємодії між живими організмами, коли при сумісному проживанні організми сприяють розвитку один одному.

Н

Невичерпні природні ресурси - ті, нестача яких не відбува­ється тепер і не передбачається у майбутньому (наприклад, енер­гія морських хвиль, вітру, сонячної радіації, морських припливів і відпливів тощо).

Невідновні природні ресурси - ті, що не відновлюються у процесі використання людиною.

Нейтралізм - така форма взаємодії між живими організма­ми, коли при сумісному проживанні організми не чинять один на одного ні позитивного, ні негативного впливу.

О

Опосередковані збитки - це збитки, що виникають внаслі­док негативного впливу на продуктивні сили суспільства і на лю­дину зокрема.

П

Паразитизм (хижацтво) - це така форма взаємодії між жи­вими організмами, коли один з видів використовує організми ін­шого виду як трофічний ресурс.

Пасивна форма юридичної відповідальності - це такий вид відповідальності, при якій організації утримуються від виконання певних дій, які можуть призвести до екологічної шкоди, погір­шення здоров’я людей тощо.

Поліфаги - це істоти, що живляться різними організмами.

Популяція - це реальна біологічна одиниця, у формі якої іс­нують види рослин, мікроорганізмів та тварин.

Потенційні природні ресурси - ті, що поки ще не можуть бути використані людиною в народному господарстві.

Природне середовище - це все живе і неживе, що оточує ор­ганізми і з чим вони взаємодіють.

Природні ресурси - це об’єкти, умови, процеси природи, які використовуються або можуть бути використані в суспільному ви­робництві як засоби виробництва та предмети споживання для задо­волення матеріальних, наукових і культурних потреб людини тощо.

Природно-господарські системи - це територіальні систе­ми, що охоплюють різні господарські об’єкти (промислові, енер­гетичні, транспортні, комунальні сільськогосподарські тощо) та певну частину навколишнього природного середовища, на яку вони безпосередньо впливають.

Продуценти (або автотрофи) - це організми, що створю­ють органічну речовину за рахунок утилізації сонячної енергії, води, вуглекислого газу, мінеральних солей.

Прямі збитки - це збитки, що виникають внаслідок безпо­середнього знищення матеріальних цінностей, погіршення умов господарювання або впливу на здоров’я людини.

Р

Раціональне природокористування - це збалансована взає­модія суспільства і природи, що забезпечує досягнення компро­місу між соціально-економічними потребами суспільства і здат­ністю природи задовольняти їх без суттєвої шкоди для свого нор­мального функціонування.

Реальні природні ресурси - ті, що використовуються у вироб­ництві з урахуванням сучасного рівня розвитку продуктивних сил.

Редуценти (або сапрофаги) - це мікроорганізми, що розк­ладають мертві залишки продуцентів і консументів до води, вуг­лекислого газу і мінеральних солей.

Ризик - це усвідомлена можливість небезпеки або ймовір­ність небезпеки, яка визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливого їх числа за конкретний період.

С

Санітарно-захисні зони (СЗЗ) - це ділянки землі навколо пі­дприємств, що створюють з метою зменшення шкідливого впли­ву цих підприємств на здоров’я людей.

Санітарно-токсичний моніторинг - це система досліджень, що забезпечує нагляд за ступенем забрудненості природних ре­сурсів шкідливими речовинами і впливом їх на організм людини, фітоценоз і зооценоз.

Соціоекологічний принцип природокористування: критерієм ефективності господарської діяльності є одержання максимально можливої економічної вигоди при обов’язковому збереженні ди­намічної рівноваги геоекосистем, що досягається неперевищен- ням антропогенними навантаженнями гранично-допустимих меж.

Соціоекологія - це розділ екології, що вивчає відношення суспільства і навколишнього природного середовища.

Сталий розвиток - це процес гармонізації продуктивних сил, забезпечення гарантованого задоволення необхідних потреб усіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відтво­рення цілісності навколишнього природного середовища, ство­рення можливостей для рівноваги між його потенціалом і вимо­гами людей всіх поколінь.

Стенобіонти - живі організми, що мають незначне присто­сування до змін умов середовища.

Т

Техноекологія - це розділ екології, що вивчає взаємодію природних і техногенних процесів.

Тимчасово погоджені викиди або скиди (ТПВ/ТПС) - це кіль­кість забруднюючих речовин, що викидається або скидається у навколишнє середовище з окремого джерела забруднення за оди­ницю часу, яка встановлюється на відповідний строк - до досяг­нення гранично-допустимих викидів або скидів.

Ф

Фактичні (розрахункові) збитки - це фактичні втрати, збит­ки, які завдаються об’єктам господарювання внаслідок забруд­нення навколишнього середовища.

Фітогенні речовини - це речовини, що складаються з рос­линних залишків (кам’яне вугілля, бітум, горючі гази, нафта, торф, ґрунтовий гумус).

Фітоценоз - це сукупність популяцій усіх видів рослин.

Хімічне перетворення газів - це спалювання або каталітичне перетворення газів, внаслідок чого шкідливі газоподібні речови­ни трансформуються у нешкідливі, які викидаються в атмосферу або використовуються у виробництві.