<<
>>

ПАРАЗИТИЗМ

Враховуючи особливості функціональної дії паразитів, розглянемо їх окремо. Паразит — організм, який живе на поверхні або в органах і тканинах інших організмів (живителів), живиться за їх рахунок, одер­жуючи від них готові речовини, та завдає їм певної шкоди.

Розрізняють ендопаразитів, що селяться всередині живителя, і ектопаразитів, що існують на поверхні організму живителя. Виділяють також облігатні та факультативні форми паразитизму.

Паразити, подібно до хижаків з пасовищним типом живлення, поїда­ють лише частини своєї жертви (господаря). З того часу, — підкреслює Р.Уіттекер, — як паразит став постійно залежати від свого господаря як джерела живлення, йому стало невигідно убивати його. На відміну від справжніх хижаків і хижаків із пасовищним типом живлення, які вбивають велику кількість жертв, паразит тісно пов’язаний зі своєю жертвою-господарем. Типовим прикладом паразита є туберкульозна па­личка, яка “роз’їдає” легені ослабленого людського організму. Стосовно дерева, наприклад берези, паразитом є гриб — березовий трутовик, який своїми гіфами висмоктує з неї поживні соки.

Паразитоїдами називають групу комах, головним чином перетин­частокрилих (Hymenoptera), а також багатьох двокрилих (Diptera), в яких дорослі самки і їхні личинки вирізняються подібністю поведінки. Комахи-паразитоїди відкладають яйця в тіло іншої комахи або ж на його поверхню, тоді як комахи-господарі, як правило, ще не досягли до­рослого віку. На їх тілі (або на їх поверхні, або поряд) із вилупленого яйця з’являється личинка, яка починає інтенсивно поїдати свого молодого господаря. Таким чином, господар гине, не досягши зрілого стану — в стадії лялечки або й раніше (яскравим прикладом такої поведінки є оса Chrisis ignata, яка паразитує на бджолах).

Паразитоїди тісно пов’язані з певним організмом господаря (подібно до паразитів), вони не призводять до швидкої загибелі господаря (подібно до паразитів і хижаків із пасовищним типом живлення), однак з часом господар неминуче загине (цим паразитоїди нагадують справж­ніх хижаків).

Виділення паразитоїдів у окрему групу є цілком виправ­даним: за деякими даними до них належить близько 25% усіх видів, які живуть сьогодні на нашій планеті. Оскільки один вид комах має як мінімум одного паразитоїда, а останній — свого власного паразитоїда, то це свідчить про величезну кількість паразитоїдів.

Екологи добре вивчили природу цієї групи комах, використовують їх для боротьби зі шкідниками. Ю.Одум (1986) наводить приклад ви­користання одного з видів хижого кліща, який ефективно контролює чисельність рослиноїдного кліща на посадках суниць у Каліфорнії. Вод­ночас автор звертає увагу на неефективність використання неспеціалі- зованих хижаків, а часто й на непередбачене лихо, яке можуть спричи­нити некваліфіковані заходи біологічного захисту. Наприклад, мангус­ти, яких завезли на острови Карибського басейну для боротьби зі щу­рами на плантаціях цукрової тростини, почали масово поїдати птахів, які гніздилися на землі. Чисельність цих птахів зменшилась більше, ніж чисельність щурів.

4.4.5.

<< | >>
Источник: Кучерявий В.П.. Екологія.- Львів: Світ, 2001— 500 с.: іл.. 2001

Еще по теме ПАРАЗИТИЗМ: