Оцінка впливу на навколишнє середовище (OBHC)

Оцінка впливу на навколишнє середовище - це наукова система прийняття рішень щодо екологічної безпеки проектованого об'єкта. Вона не є відокремленим видом діяльності, а розглядається як складна процедура з обґрунтування й комплексної оцінки наслідків запланованої реалізації проектованого об'єкта.

У ході проведення OBHC використовується здебільшого нормативний підхід, за яким оцінку проектованої діяльності слід здійснювати порівнянням параметрів навколишнього середовища з нормативними показниками.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (OBHC) спрямована на виявлення й прогнозування очікуваного впливу на навколишнє середовище, здоров'я та добробут людей з боку господарської та іншої діяльності. Методологія OBHC набрала популярності майже в усіх розвинутих країнах. У червні в 1988 р. була введена в дію Директива ЄС № 337/85 „Оцінка впливу деяких державних і приватних проектів господарської діяльності на навколишнє середовище”. Відповідно до неї, для країн-членів ЄС обов'язковим є проведення OBHC до видачі дозволу на здійснення всіх великих проектів, що можуть спричинити негативний вплив на навколишнє середовище.

Розвиткові, становленню і законодавчому оформленню OBHC в Україні сприяло прийняття законів України „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про екологічну

експертизу” та Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-1- 95 „Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (OBHC) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд”.

Офіційне нормативне тлумачення терміна „ОВНС”, наведене в зазначених нормах ДБН А.2.2-1-95, таке: це визначення масштабів і рівнів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище, заходів щодо запобігання або зменшення цих впливів, прийнятності проектних рішень з екологічного погляду. Поняття „навколишнє середовище” визначається тут як сукупність природних, техногенних і соціальних умов існування людського суспільства.

Метою OBHC є запобігання погіршенню стану природних ресурсів, екосистем і здоров'я населення в процесі реалізації проектів господарських об'єктів. У цьому контексті OBHC можна також трактувати як певний вид оцінки екологічних ризиків на передпроектній і проектній стадіях. У документації на об'єкти державної екологічної експертизи, відповідно до ст. 15 Закону України „Про екологічну експертизу”, передбачена обов'язкова наявність комплексної еколого-економічної оцінки впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання й відновлення природних ресурсів, яка оформлена у вигляді окремого тому (книги, розділу) документації, і Заяви про екологічні наслідки діяльності.

Склад, зміст і порядок розробки розділу OBHC у складі проектної документації на спорудження, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів

народногосподарського призначення в Україні регламентують Державні будівельні норми України ДБН А.2.2-1-95. Розділ OBHC є обов'язковою частиною техніко-економічного обґрунтування (TEO) або техніко-економічного розрахунку (ТЕР) програм, проектів. Відповідальність за організацію та проведення OBHC покладено на замовника. Розробка матеріалів OBHC доручається спеціалізованим та іншим організаціям, що мають відповідні ліцензії. Процес розробки матеріалів OBHC відбувається в такій послідовності:

• замовник визначає виконавця OBHC;

• замовник і виконавець OBHC складають та узгоджують Заяву про наміри з обґрунтуванням переліку впливів проектованої діяльності; проводять збирання і систематизацію наявних матеріалів про стан природного середовища, умови життєдіяльності населення і господарської діяльності відповідно до переліку впливів; складають завдання на розробку матеріалів OBHC з обґрунтуванням обсягу робіт залежно від екологічної небезпеки проектованої діяльності, варіантів її розміщення і стану навколишнього середовища;

• виконавець проводить OBHC відповідно до завдань і складає проект Заяви про екологічні наслідки діяльності;

• замовник чи, за його дорученням, генеральний проектувальник подають матеріали OBHC на державну екологічну експертизу до органів Міністерства екології та природних ресурсів України.

За наявності впливів проектованої діяльності на території суміжних держав складається транскордонна OBHC відповідно до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.

Порядок розробки матеріалів OBHC повинен відповідати загальній технологічній схемі інвестиційного процесу будівництва (табл. 2.36)

Таблиця 2.36

Інвестиційний процес будівництва

продовження табл. 2.36

Структура розділу OBHC повинна містити такі підрозділи:

• підстави для проведення OBHC;

• фізико-географічна і кліматична характеристики району й майданчика (траси) будівництва об'єктів проектованої діяльності;

• загальна характеристика об'єктів проектування і господарської діяльності в зонах їх впливів;

• характеристика навколишнього природного середовища й оцінка впливів на нього;

• характеристика навколишнього соціального середовища й оцінка впливів на нього;

• оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє техногенне середовище;

• заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та екологічної безпеки;

• комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище і характеристика залишкових впливів;

• заява про екологічні наслідки діяльності.

Відповідно до українського законодавства підсумковим результатом проведення OBHC є Заява про екологічні наслідки діяльності, яка є юридичним документом, що подається разом з іншими проектними матеріалами на екологічну експертизу. У цьому документі, крім інформації про результати проведення OBHC, дається аналіз техніко-економічних і соціальних наслідків запланованої діяльності, пов'язаних з її впливом на навколишнє середовище, аналіз екологічного ризику, а також обґрунтування вибору пропонованого варіанта. Повнота, об'єктивність і кваліфіковане виконання OBHC - необхідні умови для зваженої оцінки проекту органами державної екологічної експертизи та подальшого обґрунтованого рішення органів управління щодо реалізації проекту.

Оцінка впливу на навколишнє середовище господарських об'єктів може проводитись у повній або обмеженій формі. Повна форма передбачає, що відповідний розділ проектної документації формується відповідно до правил, викладених у Державних будівельних нормах України ДБН А.2.2-1-95, і за своєю суттю є комплексною оцінкою впливу проектованого об'єкта на навколишнє середовище на всіх стадіях його «життєвого циклу». Про обмежену форму йдеться тоді, коли проект об'єкта, що підлягає оцінці, потенційно не може завдавати значного впливу на довкілля. Обсяг і зміст розділу OBHC у разі використання обмеженої форми мають визначатися замовником, генеральним проектувальником і місцевим органом з питань екологічної безпеки. Наприклад, у США обсяг і зміст OBHC визначають залежно від розміру проекту, розрізняючи відповідно два види OBHC: для малих і для великих проектів. Для підвищення якості OBHC у окремих країнах місцеві органи управління створюють каталоги принципових екологічних характеристик у межах „Інвентаризаційного переліку природних ресурсів”. Ці каталоги містять карти ресурсів, якісні характеристики та описові матеріали, які використовуються під час оцінки проектної діяльності. Такий підхід спрямовує діяльність регіональних інформаційних систем екологічного управління на створення інформаційної бази, придатної для забезпечення процедур OBHC під час проектування господарських об'єктів та в процесі інвестиційної діяльності.

На розділ OBHC покладається завдання порівняльного аналізу альтернативних варіантів, які мають територіальні, технологічні, методичні та інші аспекти (місце спорудження об'єкта, види й параметри обладнання, технологічні процеси, відходи та ін.), а також визначення екологічного ризику від прийняття відповідних технічних рішень. Іноді може виникнути значна кількість альтернативних варіантів як за економічними, так і за екологічними показниками, що спричинює певні труднощі під час вибору найкращого рішення. Кінцевою метою OBHC є вибір та обґрунтування найкращої альтернативи проекту в екологічному аспекті. Застосування принципу альтернативності і пошук оптимального екологічного варіанта якнайкраще відображають сутність процедури OBHC. Зміст цього принципу викладений у ст. 36 „Вимоги до матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище” закону України „Про екологічну експертизу”, де йдеться про те, що в матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне середовище запланованої чи здійснюваної діяльності обґрунтовуються її доцільність та способи реалізації, можливі альтернативні варіанти рішень, характеристика стану навколишнього природного середовища території, види та рівні впливу на нього в нормальних і екстремальних умовах, можливі зміни його якісного стану, еколого-економічні наслідки діяльності, заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику і забезпечення вимог екологічної безпеки.

На сучасному етапі методологія OBHC розглядається також як спосіб виявлення зворотного зв'язку у взаємодії навколишнього середовища зі створюваним об'єктом. Як додаткове завдання, на OBHC покладається визначення впливу конкретного природного середовища на створюваний соціальний і господарський комплекс (умови експлуатації об'єкта, життєдіяльності населення тощо).

Максимально можливе забезпечення екологічних інтересів, подолання формалізму в процесі проведення OBHC і реалізація всього потенціалу, закладеного в методології OBHC, на науковій основі - такі напрями екологічної політики України, які реалізуються суб'єктами ДСЕУ для перетворення OBHC на дієвий інструментарій збалансованого розвитку.

2.9.4.