<<
>>

Техніка й технологія

Під технологією зазвичай розуміють сукупність (найчастіше чітко визначену) дій з виробництва якого-небудь артефакту. У цьому плані іноді техніку визначають через технологію. Так, відомий французький філософ і культуролог Жак Еллюль (1912 -1994) визначав техніку як «...совокупность рационально выработанных методов, обладающих безусловной эффективностью» [3].

Як самостійне, специфічне поняття “технологія” сформувалося значно пізніше, ніж поняття “ІееЬне” і “механіка”, хоча це зовсім не означає, що людина вже на ранніх стадіях первісного суспільства не мала у своєму розпорядженні ніяких технологій. Наприклад, ми маємо у своєму розпорядженні свідчення про вміння первісної людини піднімати важкі предмети значних розмірів, наприклад, великі статуї [4]. Правомірно стверджувати в цьому зв'язку, що однією з основ технології (і технологічного знання) є знаряддєва діяльність, особливо на початкових етапах її історії. І навпаки: знаряддєва діяльність може стати додатком, втіленням (опредмечуванням) технологічного знання.

При переході від техніки до технології відбувається деяке звуження грецького поняття “ІееЬне”: наприклад, від техніки (вміння, майстерності) створення якогось унікального виробу до серійного його виробництва, причому виробництва за стійкими стандартними правилами, які можна співвіднести з поняттям “алгоритм”. У цьому плані можна сказати, що справжнє мистецтво і стандарти (технології) - несумісні [5].

Загалом кажучи, техніка і технологія тісно взаємопов’язані, причому цей зв'язок часто витлумачується таким чином, що буття технології не можна уявити поза світом техніки, подібно до того, як працю неможливо уявити без знарядь праці, а артефакти - без діяльності з їхнього створення. Це - історично. Однак ситуативно для деяких випадків і при вирішенні деяких проблем (наприклад, епістемологічних), припустимо віддати пріоритет - в сенсі спільності - поняттю “техніка”, відсунувши поняття “технологія” на другий план як менш загальне і специфічне поняття.

Історично первинною технологія була подана як діяльність (наприклад, діяльність зі створення перших знарядь праці й засобів полювання); повноцінним же і специфічним знанням технологія стане пізніше, не втративши, звичайно, і своєї діяльнісної компоненти. Вже на перших етапах людської історії технологія являла собою досить стійку послідовність дій з виробництва деякого предмета (продукту) або зі зміни стану даного предмета. До останньої ситуації зміни стану ставиться вищенаведений приклад з умінням давньої людини - шляхом здійснення послідовності дій - піднімати статуї великих розмірів.

Дійсно, міркуючи про природу технології, не можна обійти поняття діяльності. Однак технологія припускає особливу діяльність, яка характеризується стійкою послідовністю кроків-дій та орієнтовану, як ми вже відзначали, на створення артефактів (або істотну зміну їхнього стану), причому це, головним чином, знаряддєва діяльність (тобто її засоби - це, наприклад, знаряддя праці, хоча не всі засоби до них зводяться). При повторенні й закріпленні ефективних кроків і операцій ця знаряддєва (і доцільна) діяльність може привести - і зазвичай приводить - до технологічного знання.

7.3.

<< | >>
Источник: Основи філософії науки і філософії техніки : навчальний посібник / В. С. Ратніков - Вінниця : ВНТУ,2012. - 291 с.. 2012

Еще по теме Техніка й технологія: