Наукова картина світу

Наукова картина світу - це теоретична форма наукового знання, сукупність уявлень про дійсність, отримана в процесі емпіричного і теоретичного вивчення різних галузей реальності. Вона формується на основі створених наукових теорій і впливає на науковий пошук, структуру і зміст наукових теорій майбутнього.

Узагальнена характеристика предмета дослідження вводиться в картину світу за допомогою уявлень:

а) про фундаментальні об'єкти, з яких припускаються побудованими всі інші об'єкти, досліджувані відповідною наукою;

б) про типологію досліджуваних об'єктів;

в) про загальні закономірності їхньої взаємодії;

г) про просторово-часову структуру реальності.

Всі ці уявлення можуть бути описані в системі онтологічних принципів, за допомогою яких есплікується картина досліджуваної реальності і які виступають як основа наукових теорій відповідної дисципліни.

Наприклад, принципи :

- світ складається з неподільних корпускул;

- їхня взаємодія здійснюється як миттєве передавання сил по прямій;

- корпускули та утворені з них тіла переміщаються в абсолютному просторі із плином абсолютного часу ;

- описують картину фізичного світу, яка склалась у другій половині XVII ст. і отримала згодом назву механістичної картини світу.

Перехід від механістичної до електродинамічної (остання чверть XIX ст.), а потім до квантово-релятивістської картини фізичної реальності (перша половина XX ст.) супроводжувався зміною системи онтологічних принципів фізики. Особливо радикальним він був у період становлення квантово-релятивістської фізики (перегляд принципів неподільності атомів, існування абсолютного простору-часу, лапласівської детермінації фізичних процесів).

За аналогією з фізичною картиною світу можна виділити картини реальності в інших науках (хімії, біології, астрономії й т. д.). Серед них також існують, історично змінюючи один одного, типи картин світу, що виявляється при аналізі історії науки.

Зв'язок картини світу з ситуаціями реального досвіду особливо чітко проявляється тоді, коли наука починає вивчати об'єкти, для яких ще не створено теорії і які досліджуються емпіричними методами. Крім безпосереднього зв'язку з досвідом картина світу має з ним опосередковані зв'язки через основи теорій, які утворюють теоретичні схеми і сформульовані щодо них закони.

Картину світу можна розглядати як деяку теоретичну модель досліджуваної реальності. Але це особлива модель, відмінна від моделей, що лежать в основі конкретних теорій. Вони відрізняються за ступенем спільності: на ту саму картину світу може опиратися безліч теорій, у тому числі й фундаментальних. Наприклад, з механістичною картиною світу були пов'язані механіка Ньютона - Ейлера, термодинаміка і електро­динаміка Ампера - Вебера.

3.5.