<<
>>

3. «Гайдеґер Перший і Гайдеґер Другий»

Починаючи з тридцятих років у Гайдеґера відбувся поворот (Kehre), такий собі перехід до роздумів, що дедалі більше зосереджувалися на проблемі буття: Гайдеґерова думка ще рішучіше спрямовується на буття в точному значенні цього терміну, на істинність буття.

Лекція на тему «Сутність істини» стала ніби текстом-шарніром, який уможливив цей поворот. Таким чином коментатори протиставляють «Гайдеґера Першого» (автора «Буття і Часу») «Гайдеґерові Другому» (авторові пізніших праць). Метафізика, а також техніка будуть відтепер витлумачені в термінах, абстрагованих від буття. Серед фундаментальних текстів другого періоду згадаймо «Платанове вчення про істину» (1940 — 1942 pp.), «Лист про гуманізм» (1947 р.) і «Holzwege» — «Дороги, які нікуди не ведуть» (1949 p.), хоча насправді вони ведуть у недосліджені закутні думки, в усамітнені схованки буття. Таким чином Гайдеґер зсуває всі поняття «Буття і Часу»: людина перетворюється на охоронця буття — буття прихованого, таємного і сьогодні цілком забутого.

<< | >>
Источник: Рюс, Жаклін. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / Пер. з фр. В. Шовкун. — К: Основи,1998. — 669 с.. 1998

Еще по теме 3. «Гайдеґер Перший і Гайдеґер Другий»: