Фактичні і плановані витрати. Хрест Кейнса

Розбіжність планових інвестицій і заощаджень викликає відхилення фактичного обсягу виробництва від потенційного рівня і невідповідність фактичного рівня безробіття величині природного.

Для запобігання втрат від спаду виробництва, за тверджен­ням представників кейнсіанської школи, необхідна активна державна політика по регулюванню сукупного попиту.

Фактичні інвестиції містять у собі як заплановані, так і не заплановані інвестиції. Незаплановані - це непередбачені зміни інвестицій у товарно-матеріальні запаси. Ці незаплановані інве­стиції функціонують як вирівнюючий механізм, що приводить у відповідність фактичні величини заощаджень і інвестицій і встановлює макроекономічну рівновагу.

У кейнсіанській теорії плановані витрати - це сума, що домогосподарства, фірми, уряд і зовнішній світ планують вит­ратити на товари і послуги.

Реальні витрати відрізняються від планованих тоді, коли фірми змушені робити незаплановані інвестиції у товарно-ма­теріальні запаси в умовах несподіваних змін у рівнях продажів.

Функція запланованих витрат:

Е = С + I + G + Xn (зображується графічно як функція споживання С = а + в ? (У-Т), що „зміщена” вгору на величи­ну I+G+Xn).

Лінія У = Е (рис. 4.1) відбиває рівність реальних і планова­них витрат. Така рівність досягається за умови відповідності фактичних інвестицій і заощаджень. Лінія зображує ідеальну ситуацію, коли вироблена продукція цілком споживається.

Рис. 4.1. Хрест Кейнса.

У точці А досягається рівність запланованих і фактичних інвестицій і заощаджень, тобто встановлюється макроекономі- чна рівновага, сукупні витрати в економіці дорівнюють обсягу випуску. Якщо фактичний обсяг виробництва У₁ перевищує рівноважний У0, то це значить, що покупці купують товарів менше, ніж фірми виробляють, тобто АDАS.

Модель Кейнсіанського хреста не враховує процес зміни рівня цін, а розглядає їх фіксовані значення. Хрест Кейнса кон­кретизує модель ΛD-AS для цілей короткострокового макроеко- номічного аналізу. Рівноважний рівень випуску У₀ може зміню­ватися відповідно до зміни величини будь-якого компонента сукупних витрат: С, I, G, Xn. Збільшення кожного з компонентів зрушує криву планованих витрат вгору і стимулює ріст рівно­важного рівня випуску. Збільшення кожного з компонентів сукупного попиту приводить до більшого зростання сукупних доходів, це явище називають ефектом мультиплікатора.

Мультиплікатор витрат - це відношення зміни рівноваж­ного ВВП до зміни будь-якого компонента автономних витрат:

де: m - мультиплікатор;

- зміна рівноважного ВВП;

- зміна витрат, не залежних від динаміки У.

Мультиплікатор показує, у скільки разів сумарний приріст (скорочення) сукупного доходу (випуску) перевершує первіс­ний приріст (скорочення) автономних витрат, тобто однократ­на зміна будь-якого компонента витрат викликає багаторазову зміну ВВП:

Сукупний дохід (У) багаторазово реагує на первісний імпульсВідносно невеликі зміни у величинах С, I, G,

Xn можуть викликати значні зміни в рівнях зайнятості і випус­ку. Якщо фактичний рівноважний обсяг випуску У₀ нижче по­тенційного У*, то це значить що сукупний попит неефектив­ний, тому що сукупні витрати недостатні для забезпечення повної зайнятості ресурсів, навіть при ΛD=ΛS.

Величина, на яку повинно зрости ΛD (сукупні витрати), щоб підвищити рівноважний ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості, називається рецесійним розривом. Для подо-

Рис. 4.2. Рецесійний розрив в моделі хреста Кейнса.

лання рецесійного розриву і забезпечення повної зайнятості необхідно стимулювати сукупний попит і «перемістити» рівно­вагу з точки А в точку В.

Якщо фактичний У0 більше У* (рис. 4.3), то сукупні витрати надлишкові, що викликає в економіці інфляційний бум; рівень цін зростає тому, що фірми не можуть розширювати виробниц­тво у відповідь на ріст AD, тому що всі ресурси вже зайняті.

Рис. 4.3. Інфляційний розрив у моделі хреста Кейнса.

Для подолання інфляційного розриву стримують AD.

Інфляційний розрив - величина, на яку повинний скороти­тися AD, щоб знизити рівноважний ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості.