ЯКОСТІ НЕПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ (замість вступу)
Нелогічність - порушення (творче чи нетворче) законів правильного логічного мислення, в
результаті чого, навіть при умові істинних засновків, отримується хибний висновок.
Наприклад:
Всі товари мають вартість.
Цей предмет має вартість.
Цей предмет - товар.
Невизначеність - така якість неправильного логічного мислення, яка свідчить про те, що в міркуванні всі смисли при повторенні вживаються не в одному і тому самому сенсі, в них вкладається різний, нечіткий зміст, який не відповідає предмету чи явищу, які в ньому відображаються.
Двозначність - негативна якість міркування, коли в одне й те саме поняття, ставлення до одного і того самого часу і в одному й тому самому відношенні взяте вкладаються два різних змісти, два сенси. Думка в такому випадку стає невизначеною, розпливчастою.
Двозначність у словах - логічна помилка, яка полягає в тому, що один і той самий термін вживається у двох різних значеннях.
Часто помилка двозначності у словах є завуальованою помилкою чотирьох термінів (див. Почетверення термінів).
Наприклад, у міркуванні
Всі кримінальні справи повинні бути покарані законом.
Переслідування за хабарництво - це кримінальна справа.
Переслідування за хабарництво повинно бути покаране законом.
Термін «кримінальна справа» має різний сенс у більшому і меншому засновках, і тому висновок помилковий.
Це можна також показати на прикладі такого логічного жарту:
Лев - цар звірів.
Лев - іменник.
Іменник - цар звірів.
У першому реченні слово «лев» є назвою ряду тварин із сімейства котячих, а у другому - назвою самого слова «лев». Значить, помилка полягає в тому, що в зазначеному міркуванні змішані звичайне значення слова з його так званим матеріальним значенням.
Непослідовність - 1) типовий недолік нелогічного мислення, коли хтось висловлює якесь положення, а потім тут же заперечує його; 2) така
Ознаки хибного (нелогічного) мислення (замість вступу) якість логічно помилкового міркування, коли з
вихідних думок (засновків) не роблять того висновку, який із них неминуче випливає.
«Наступне раніше за попереднє» - помилка, яка полягає в тому, що вторинне розглядається раніше за первинне, чим перекручується дійсна
послідовність подій (напр., спочатку міркують про віз, а потім - про коня).
«Частина раніше за ціле» - різновид помилки «наступне раніше за попереднє», яка полягає в тому, що в міркуванні щодо цілого і частини порушено послідовність розгляду, тобто замість того, щоб спочатку викласти міркування про ціле і лише потім - про частину, міркують цілком протилежно (напр., у питанні, що стосується міських
вулиць, спочатку міркують про вулиці, а потім - про місто).
Суперечливість - одна з ознак нелогічності
мислення, яка полягає в тому, що в одному і тому
самому міркуванні про один і той самий предмет, взятий в один і той самий час в одному і тому
самому відношенні, виставляються протилежні або
суперечливі думки, що виключають одна одну.
Наведемо приклад з роману І. Тургенєва «Рудін»:
А - Виходить, по-вашому, переконань немає?
В - Немає і не існує.
А - Це ваше переконання?
В - Так.
А - Як же ви кажете, що їх немає? Ось вам вже
одне, на перший випадок.
Легко зрозуміти, що В зазнав поразки. Характер його помилки полягає у суперечності самому собі. Визнавши на початку бесіди, що переконань не існує, він тут же відмовляється від своєї першої думки і стверджує зовсім протилежне.
Суперечність логічна - помилка, яка пов'язана з порушенням закону суперечності і означає, що в якомусь міркуванні допускаються дві протилежні думки про один і той самий предмет, взятий в один і той самий час і в одному і тому самому
відношенні.
а) Суперечність безпосередня - логічна суперечність, яка зустрічається в поняттях та судженнях і полягає в тому, що в них мислиться суперечлива ознака (напр., «високий карлик», «білий сніг чорний» тощо).
б) Суперечність опосередкована - логічна
суперечність, яка не сформульована в явній формі.
Зустрічається переважно в умовиводах і доказах:
С. о. буває в таких випадках:
1) коли з двох суперечливих положень робиться один висновок;
2) коли робляться два протилежні висновки з одного і того самого положення;
3) коли висновок суперечить вихідному
положенню.
Ознаки хибного (нелогічного) мислення (замість вступу)
в) Суперечність пряма - логічна суперечність, коли предмету приписується ознака, яка становить пряме заперечення іншої ознаки (напр., «круглий стіл прямокутний»).
г) Суперечність непряма - неявна суперечність у думці, яку шляхом логічного аналізу можна зробити явною.
Необґрунтованість - одна з якостей
неправильного логічного мислення, яка свідчить про те, що в міркуванні одні думки не спираються на інші, що в кінцевому підсумку тягне за собою хибні висновки.