Визначення логіки продуктивної дії
Міркування про дії пов’язані зі спроможністю людей знаходити нові унікальні рішення, їхнім продуктивними мисленням. Це мислення аналізується в логіці продуктивної дії.
Логіка продуктивної дії (від лат.
productivus - здатний виробляти, створювати щось цінне) - це узагальнена схема поведінки людини, яка скеровує її інтелектуальну активність та призводить до принципово нового розв’язання проблемної ситуації.Полем її дослідження виступає сфера перетину логічних та нелогічних компонентів міркування. Елементами логіки продуктивної дії постають об’єктивні моменти, що виражені в предметності проблемної ситуації, та суб’єктивні, які зв’язані з когнітивним потенціалом суб’єкта, а також стратегія обробки інформації та смислового контексту діяльності, що призводить до розуміння проблемної ситуації чи її нерозуміння.
У логіці продуктивної дії виокремлюють ситуації, де правила діяльності наперед визначені й зафіксовані та ситуації, де немає наперед заданих правил. Відповідно до цих двох типів ситуацій розрізняють три типи поведінки людей: формальну поведінку, антиформальну поведінку та неформальну поведінку.
Формальна поведінка - це зовнішні аспекти дій людей, які здійснюються у відповідності із наперед заданими правилами. Сферами існування та поширення формальної поведінки є мораль, право, технології тощо.
Антиформальна поведінка - це зовнішні аспекти дій людей, які не відповідають наперед заданим правилам. Вона проявляє себе в нонконформізмі, девіаціях та деліквентних діях.
Неформальна поведінка - це зовнішні аспекти дій людей у ситуаціях, в яких правила не задані наперед. Така поведінка є невизна- ченою, але може стати як формальною, так і антиформальною, якщо задати правила, за якими повинні відбуватися дії.
Формальна поведінка співвідноситься із формальним мисленням. Те, що назовні виступає у вигляді формальної поведінки, всередині постає формальним мисленням.
Формальне мислення - це послідовність інтелектуальних дій за наперед фіксованими правилами. Воно може бути правильним, якщо здійснюється у відповідності з правилами, та неправильним, коли правила порушуються. Неправильне мислення у цьому випадку збігається із антиформальною поведінкою.
Формальне мислення визначає формальну поведінку. Воно вважається головним засобом утворення структур формальної поведінки. Теорію формального мислення розробляє формальна логіка.
Формальна логіка - це наука про структуру висловлювань, виводів та доведень. Вона являє собою найперший та найголовніший інструмент для створення структур формального мислення.
2.