<<
>>

Визначення логіки дії

Кожна людина, намагаючись реалізувати свій задум, планує свої дії. Діям людини передують певні міркування про дії. Типові схеми дій, точніше, - типові схеми міркувань про дії описує логіка дії.

Логіка дії в широкому значенні — це раціональна модель дій людей.

Логіка дії у вузькому значенні - це логічна теорія, яка розробляє формальні моделі поведінки людей.

Її інша назва акціональна логіка (від лат. actio - дія).

Висловлювання про дії в логіці дії називаються акціональними висловлюваннями. Вони містять у своєму складі такі поняття як «має намір», «бажає», «планує», «прагне», «діє», «реалізує мету» тощо. Mip- кування ж про дії в логіці дії прийнято називати практичними мір­куваннями.

Практичне міркування - це міркування про обов’язковість ви­конання дії. Воно виражається у формі практичного силогізму, який складається з двох засновків та одного висновку.

Перший засновок практичного силогізму є твердженням про мету, другий - твердженням про можливість виконання дії, а висновок є твердженням про обов’язковість виконання дії. Із структури практич­ного силогізму очевидно, що людина діє, бо щось хоче і може зробити. Із поєднання бажання і віри у свої сили випливає обов’язок дії.

Схема практичного силогізму:

Агент А має намір (бажає, прагне) отримати а.

А вважає (передбачає, усвідомлює), що для отримання а зробити здійснити дію Ь.

А здійснює дію Ь.

Приклади практичного силогізму:

Сократ не бажає бути смертним.

Він знає, що для цього треба бути доброчесним.___________________

Сократ повинен бути доброчесним.

Я бажаю, щоб квіти росли.

Квіти не будуть рости, якщо їх не поливати.______________________

Отже, я повинен поливати квіти.

В умовах жорсткої конкуренції він бажає привернути увагу покупців до певного товару.

Якщо не буде відповідної реклами, тоді не буде й уваги.______________

Тому йому потрібно зробити відповідну рекламу.

Практичні міркування є ненауковими міркуваннями.

На відміну від теоретичних міркувань, що переслідують мету обгрунтування знань, формулювання наукових положень, практичні міркування скеровані на обгрунтування діяльності людини, її дій у різних ситуаціях. У них описується не дійсний стан справ, а зв’язок між бажанням, переко­нанням та повинністю.

Логіка дії на підставі дослідження практичних міркувань будує відповідні моделі дій. В межах логіки дії розробляються дві моделі дії - дескриптивна та формальна. Дескриптивна модель дії створюється на підставі логічного аналізу висловлювань, які характеризують на­міри до дій і описують схеми дії. Формальна модель дії створюється на підставі побудови спеціальної формалізованої мови для запису різноманітних числень дій.

Різновидами логіки дії є логіка індивідуальної дії, логіка продук­тивної дії, логіка соціальної дії тощо. Ці логіки розглядають дії за мірою їхньої складності для аналізу. Наприклад, простіше аналізувати дії самого Робінзона на безлюдному острові, складніше якщо йдеться про Робінзона, який вже зустрів свого П’ятницю, й ще складнішим буде аналіз дій Робінзона та П’ятниці після того, як вони приїздять до Ве­ликої Британії.

Звідси зрозуміло, що логіка індивідуальної дії - це найпростіша ло­гічна теорія дії, в якій аналізуються міркування про індивідуальні дії.

Логіка дії - зовсім молода дисципліна, й на сьогоднішній день у ній ще не досягнуто консенсусу з багатьох проблем. Її теперішній стан можна представити як сукупність різноманітних підходів: деякі з них конкурують між собою, деякі - доповнюють один одного. Ці підходи знайшли застосування в багатьох науках. Зокрема у філософії, психо­логії, теорії управління, соціології тощо.

2.

<< | >>
Источник: Некласична логіка : Навчальний посібник : Курс лекцій із практикумом / Я. С. Гнатюк. - Івано-Франківськ: Сим­фонія форте,2014.-192 с.. 2014

Еще по теме Визначення логіки дії: