§ 3. Види імен

У логіці виділяють різні види імен. По-перше, в залежності від кількісної характеристики денотату всі імена поділяють на загальні, одиничні та порожні. Одиничне ім'я — це ім'я, денотатом якого є один предмет Наприклад, імена “Аристотель”, “Банк Аваль", автор книги “Капітал”, “ Київський університет імені Тараса Шевченка" є одиничними іменами.

Загальне ім'я — це ім’я, денотатом якого є клас (множина) однорідних предметів. Наприклад, “місто”, “університет”, “студент", “людина”

Порожнє ім'я — це ім’я, у якого відсутній денотат (тобто не існує предмету, який би позначався даним іменем). Порожнє ім'я має лише смисл. Приклади порожніх імен: “міст через Атлантичний океан”, “злочинець, що не скоїв злочину". Порожність імені може зумовлюватись різними обставинами. По-перше — можливістю фіксації деяким іменем логічно несумісних ознак: “круглий квадрат", “вічний двигун” та ін. Такі імена можна кваліфікувати як логічно порожні.

По-друге, ім'я може бути порожнім, якщо воно суперечить законам природи. Наприклад: “кентавр", “русалка”, т. ін. Такі імена можна кваліфікувати як фактично порожні.

Використання порожніх імен може спричинювати помилки і суперечності в міркуваннях.

Друга класифікація імен поділяє імена на конкретні та абстрактні.

Підставою такого поділу є тип денотату імені. Конкретне ім'я — це ім'я, Що позначає окремі предмети (речі, процеси, явища). Його денотатом, відповідно, виступає якийсь предмет, або клас предметів. Абстрактне ім'я це ім'я, що позначає властивість предмета або відношення між предметами Його денотатом, відповідно, виступають властивості предметів або відношення між ними. Наприклад, ім'я “білий предмет” є конкретним, бо воно позначає будь-які білі предмети: сніг, цукор, папір, тканину і т. ін. А ім'я “білість" (“білизна") буде абстрактним іменем, бо воно позначає певну властивість предметів “бути білим”: білість снігу, білість цукру, білість паперу, білість тканини і т. ін.

Поділ імен на абстрактні та конкретні інколи породжує логічну помилку гіпостазування, яка полягає в опредмеченні абстрактних сутностей, у приписуванні їм реального, предметного існування. Цю помилку, наприклад, здійснює той, хто вважає, що поруч із здоровими і хворими людьми в реальному світі існують ще й такі реальні речі, як “здоров'я" і “хвороба" Помилка полягає в намаганні відшукати в реальному світі деяку річ, яка відповідала б абстрактному імені.