СЛОВНИК - МІНІМУМ

Поняття - логічна форма мислення, що відображає предмети в їх суттєвих ознаках.

Суттєві ознаки - ознаки, що складають якісну специфіку предмета; саме вони є підставою для вирізнення цього предмету з множини інших предметів.

Зміст поняття - сукупність суттєвих ознак предмета.

Обсяг поняття - сукупність предметів, кожному з яких притаманні суттєві ознаки.

Родові поняття - це поняття, в обсязі яких можна виділити поняття з меншими обсягами (класи і підкласи предметів, або окремі предмети), які мають спільні ознаки, що складають зміст родового поняття.

Видові поняття - це поняття, що в якості класів, підкласів чи окремих предметів повністю входять в обсяг родового поняття і мають спільні родові ознаки.

Порівнянні поняття - поняття, для яких можливо підшукати спільні родові ознаки.

Непорівнянні поняття - поняття, для яких неможливо підшукати спільні родові ознаки.

Сумісні поняття - поняття, обсяги яких мають хоча б один спільний елемент (їх обсяги повністю або частково співпадають).

Несумісні поняття - поняття, обсяги яких не мають жодного спільного елемента.

Типи сумісності - тотожність, частковий збіг, підпорядкування.

Тотожність (рівнозначність) - в цьому відношенні перебувають поняття, обсяги яких повністю співпадають, а зміст відрізняється.

Частковий збіг (перетин) - в цьому відношенні перебувають поняття, обсяги яких частково співпадають.

Підпорядкування (субординація) - відношення між родовим і видовим поняттями (цього роду).

Типи несумісності - співпідпорядкування, протилежність, суперечність.

Співпідпорядкування - в цьому відношенні перебувають поняття, що є різними видами одного роду.

Протилежність - в цьому відношенні перебувають поняття, що є різними видами одного роду. Якщо одному з цих понять притаманні деякі ознаки, то друге поняття ці ознаки не тільки заперечує, але й замінює іншими (протилежними) ознаками.

Суперечність - в цьому відношенні перебувають два поняття, що є видами одного роду. Одне з понять вказує на певні ознаки, а інше - ці ознаки просто заперечує, виключає, не замінюючи їх іншими ознаками.

Логічні операції із обсягами понять - обмеження, узагальнення, поділ понять.

Обмеження - логічна операція переходу від родового поняття (поняття з більшим обсягом) до видового поняття - (поняття з меншим обсягом).

Узагальнення - логічна операція переходу від видового (поняття з меншим обсягом) до родового (поняття з більшим обсягом).

Поділ - логічна операція розкриття обсягу родового поняття шляхом виділення його видів.

Ділене поняття - поняття, обсяг якого розкривають під час поділу.

Члени поділу - поняття, в яких фіксують результати поділу.

Основа поділу - ознака, на підставі якої здійснюють поділ (виділяють члени поділу).

Правила поділу - І) поділ повинен бути спів мірним;

2) поділ повинен здійснюватись (на кожному його етапі) за однією ознакою;

3) члени поділу повинні виключати один одного;

4) поділ повинен бути безперервним.

Поділ за видозміною ознаки - поділ, основою якого є ознака, згідно з якою виділяють члени поділу (видові поняття). Ця ознака «створює» види.

Дихотомічний поділ - це поділ обсягу родового поняття на дві частини (два видових поняття), які знаходяться у відношенні суперечності, а сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття. Основою дихотомічного поділу обсягу поняття є наявність чи відсутність деякої ознаки.

Логічні операції із змістом понять - визначення (дефініція); прийоми, які схожі на визначення.

Визначення - логічна операція, що розкриває зміст поняття.

Дефінієндум - поняття, зміст якого розкривають.

Дефінієнс - поняття, за допомогою якого розкривають зміст дефінієндуму.

Явні визначення - визначення, що мають форму тотожності двох понять: аефінієндума і дефінієнса. Види явних визначень: визначення через найближчий рід і видову ознаку та генетичне визначення.

Визначення через найближчий рід і видову ознаку - визначення з вказівкою на клас предметів, в якому необхідно виділити предмет, що визначають, а також — на ознаку, за допомогою якої цей предмет будуть виділяти.

Генетичне визначення - визначення предмета шляхом вказівки на спосіб створення саме цього (і ніякого іншого) предмета.

Неявні визначення - визначення, шо не мають форми тотожності двох понять (дефінієндума і дефінієнса). У таких визначеннях зміст деякого поняття виводять з системи відношень цього поняття до інших понять в деякому контексті. Види неявних визначень: звичайні контекстуальні визначення, остенсивне визначення, аксіоматичні визначення.

Остенсивне визначення (визначення шляхом вказування) - це неявне визначення, де контекстом виступає ситуація, в якій зустрічається предмет, зафіксований деяким поняттям.

Прийоми, шо схожі до визначення - опис, характеристика, порівняння, розрізнення.

Опис - перелік деяких важливих рис предмета з метою його нестрогого вирізнення з поміж множини схожих предметів. Під час опису можуть фіксувати як суттєві, так і несуттєві ознаки.

Характеристика - перелік деяких суттєвих ознак предмета.

Порівняння - прийом, за допомогою якого встановлюють подібність і відмінність предметів, шо порівнюють.

Розрізнення - прийом, за допомогою якого встановлюють відмінність деякого предмета від інших (подібних до нього) предметів.