Символьне визначення висловлювань
Закони логіки висловлень застосовують при побудові будь-якої із сучасних мов програмування. Задача формальної логіки складається у встановленні методів правильних умовиводів. Це робиться двома засобами:
1.
за допомогою правил виводу;2. за допомогою логічних законів.
Законами логіки висловлень називають схеми побудови істинних та помилкових суджень. Закони логіки висловлень ще називають теоремами або тезами логіки.
Закон виключного третього
р або (невірно, що р).
Якщо в запропоновану схему замість р підставити осмислене речення, то завжди утвориться істина складна пропозиція. Наприклад, якщо замість р підставимо речення: «Під час своїх мандрівок Платон побував в Індії», то одержимо складне речення:
Під час своїх мандрівок Платон побував в Індії = р.
(Під час своїх мандрівок Платон побував в Індії) або (невірно, що під час своїх мандрівок Платон побував в Індії).
Виконується одна з можливостей: або Платон побував в Індії, або ні. Якщо перше висловлення істина, тоді р = 1; якщо лож, тоді р = 0.
Якщо, р = 1 або р = 0 то стає неможливим будь-яке третє припущення. Саме тому наведений закон зветься законом виключного третього.
Закон непротиріччя
Невірно, що [р і (невірно, що р)].
Закон формулюється й таким чином: Невірно, що [р і (не р)].
Наприклад: Невірно, що {(Колумб був в Індії) і [не (був Колумб в Індії)]}.
Кожне з речень по одинці істинна. Людина, не може одночасно бути і не бути в якомусь місці. Колумб не міг одночасно бути і не бути в Індії. Якщо р = 1 стає суперечливим, що р = 0.
У законах непротиріччя і виключного третього формулюються пропозиції виду р і не р. Таку пару називають суперечними пропозиціями. Закон непротиріччя іноді формулюють у такому виді: дві суперечні пропозиції не можуть бути одночасно істинними.
Закон подвійного заперечення
Якщо заперечити двічі деяке припущення, то в результаті утвориться, начебто ніякого заперечення не було.
Наприклад, говорячи: «Не є істинною, що Петро цього не робив», ми, тим самим, підтверджуємо, що Петро цього не робив.Загальний вид закону: Якщо [невірно, що (невірно, що р)], то не р.
Оборот «невірно, що р» замінимо на «не р» (~ р). У такому випадку закон формулюється у вигляді: Якщо [не (не р)], то р.
Пропозиція приймає значення лож р = 0, лише тоді, коли, те що заперечиться істинно. Навпаки, якщо пропозиція є неправильною ~ р = 0 (не р), то її заперечення є істинною
Зв’язок висловлюють символічно:
1. якщо р істинно, то ~ р (не р) лож;
2. якщо р лож, то ~ р (не р) істинно.
Форма запису відповідно прийнятої символіки:
У таблиці в колонку під р записані символи пропозицій, які може приймати довільне речення. Застосовується й інша форма запису:
Заперечення висловлення
) необхідно розглядати, як
функцію однієї перемінної.
Закон контрапозиції
Закон контрапозиції називають законом подвійного якщо:
Якщо (якщо р, то q), то [якщо не q, то не р)].
Якщо [(у Яна буде час), то (Ян відвідає Петра), але якщо (Ян не відвідає Петра), то в (Яна не було часу).
1. Ян відвідає Петра = р;
2. Ян не відвідає Петра = q. У Яна буде час = п;
3. у Яна не було часу = ш.
Форма запису відповідно прийнятої символіки:
Закон контрапозиції дає уявлення про логічну функцію двох змінних.
Закони алгебри логіки, які характеризують кон’юнкцію
Застосування союзу і при побудові висловлень зветься кон’юнкцією. Наприклад: (Дніпропетровськ розташований на Дніпрі) і (Київ розташований на Дніпрі).
Скопочена (Ьопма запису:
У логічних схемах існує правило, яке дає змогу застосовувати кон’юнкцію двох і більше істинних пропозицій:
Якщо р, то [якщо q. то (р і q)].
Форма запису відповідно прийнятої символіки:
Якщо істині висловлення, які складають, кон’юнкцію, то кон’юнкція істина, і навпаки, якщо кон’юнкція істина, то істина кожна її
складова. Кон’юнкція помилкова якщо помилкова хоча б одна її
складова.
Закони імплікативних спілок
Імплікативними силогізмами є теореми, які подібні логічним схемам, називаним силогізмами. У традиційній логіці силогізмами вважають схеми умовиводів, які призводять від двох посилань до висновку, котрий має визначений вид. В імплікаціях обидва посилання, як і висновок, мають однаково визначений вид.
Наприклад:
• якщо завтра буде ясна погода, то не буде снігопаду;
• якщо завтра буде ясна погода, то з’являється можливість приємної прогулянки;
• якщо [(завтра буде ясна погода), то (не буде снігу), висновок, (з’явиться можливість приємної прогулянки)].
Завтра буде ясна погода посилання = р;
не буде снігу посилання = q;
з’явиться можливість приємної прогулянки висновок = г.
Скорочена форма запису:
якщо [(якщо р, то q) і (якщо р то г)], то [якщо р, то (q і г)].
Фонма запису відповідно пиийнятої символіки:
Коли обидві посилки вірні, то висновок вірний. Якщо одна з посилок зрадлива, то і весь алгоритм зрадливий.
Закони, які характеризують диз’юнкцію.
Диз’юнкція завжди є комунікативною. Вона характерна спілкою або.
Наприклад:
• завтра буде дощ або завтра буде сонячно;
• завтра буде сонячно, або завтра буде дощ.
Завтра буде дощ р;
завтра буде сонячно q.
Якщо (р або q), то (q або р).
При диз’юнкції можливі підстановки: Якщо вірно, що завтра буде дощ, то одночасно не може бути сонячно.
Форма запису відповідно прийнятої символіки:
Диз’юнкція істина тоді, коли один з її членів є істинним.
Закон, що характеризує еквівалентність
Якщо (р тоді і лише тоді, коли q), то (q тоді і лише тоді, коли р).
Наприклад:
Якщо [(наступає туман) тоді і лише тоді, коли відносна вологість повітря перевищує 100%)], [(відносна вологість повітря перевищує 100% тоді і лише тоді, коли наступає туман)].
Еквівалентність комунікативна.
Якщо (р тоді і лише тоді, коли q), то (якщо р то q).
Форма запису відповідно прийнятої символіки:
Еквівалентність істинна коли обидва її члена одночасно або істинні, або помилкові.
Закони де-Монгана
Обидва закони мають численні застосування, у першу чергу при підстановках.
Наприклад
[Краще: Невірно, що завтра буде сонячно і завтра буде дощ тоді і лише тоді, коли завтра не буде сонячно або завтра не буде дощ]
Всі підстановки при використанні законів де-Моргана істині з винятковою очевидністю. Ці закони можна характеризувати як: заперечення диз’юнкції еквівалентно кон’юнкції заперечень, тоді коли заперечення кон’юнкції еквівалентно диз’юнкції заперечень.
2 А.