Проаналізована у першій частині класична логіка висловлювань є досить специфічною логічною теорією.
Засобами цієї логічної теорії можна виділити досить вузьку множину тавтологій. В її рамках обгрунтовується правильність досить обмеженої групи дедуктивних міркувань.
Основною причиною такої ситуації є недостатньо виразні можливості логіки висловлювань.
Відомо, що розв’язуючи у рамках логіки висловлювань питання про логічну істинність висловлювань, правильність чи неправильність міркувань, відволікаються від внутрішньої структури простих висловлювань, замінюючи їх пропозиційними змінними. Але нерідко виникає ситуація, коли логічну істинність висловлювань, правильність міркувань неможливо дослідити без урахування внутрішньої структури простих висловлювань.Наприклад: «Будь-який підручник є книгою. Отже, деякі книги є підручниками». Правильність такого міркування залежить не тільки від зв’язків між висловлюваннями, а й від внутрішньої структури самих висловлювань.
Ефективний аналіз висловлювань і міркувань такого типу потребує використання мов з більш виразними можливостями. Такою мовою є мова класичної логіки предикатів.
Еще по теме Проаналізована у першій частині класична логіка висловлювань є досить специфічною логічною теорією.:
-
Антропология -
Безопасность жизнедеятельности -
Биология -
Бухгалтерский учет -
География -
Деловое общение -
Журналистика и СМИ -
Информатика, вычислительная техника и управление -
История -
Конфликтология -
Медицина -
Науки о земле -
Политология -
Право ЕС -
Право РФ -
Право України -
Психология -
Религиоведение -
Технические науки -
Физика -
Филология -
Философия -
Финансы -
Экология -
Экономика -
Юриспруденция и право -