ПОМИЛКИ ФОРМ МИСЛЕННЯ
1. Поняття
Поняття - форма мислення, що відображає предмети в їх істотних ознаках.
Наприклад, у понятті «комета» відображені наступні істотні ознаки комет:
1) світило;
2) складається із надто розріджених газів;
3) при наближенні до Сонця поступово викидає хвіст, який світиться.
Помилки поняття
Поняття хибне - поняття, в якому мисленнєве поєднання ознак не відображає об'єктивно існуючої єдності.
Підміна поняття - логічна помилка, що полягає в ототожненні різних понять.
Наприклад, якщо, кажучи про вулкани, ми в одному і тому самому випадку будемо мислити про них то як про відомого роду складки місцевості, то як про джерела виверження, то у нас відбудеться п. п. «вулкани».
Якщо ми, міркуючи про березу, раптом стали роздумувати про дерево загалом, то тим самим здійснили п. п. «береза» поняттям «дерево».
Помилки сенсу
Двозначність - помилка, яка полягає в тому, що в один і той самий вираз, взятий в один і той самий час в одному і тому самому відношенні,
вкладаються два різних змісти, в результаті чого думка стає невизначеною, розпливчастою.
Ось із цього приводу приклад з розмови двох співбесідників:
А - Як ви настроєні?
В - Дивно. Я досі думав, що настроюють лише музичні інструменти. А я, можу вас запевнити, ніколи в руках настроювача не був.
А - Ну, а як ви знаходите мене?
В - Уявіть собі, ніколи цього не помічав, але якщо я вас загублю і потім буду шукати, то скажу вам, як вас знайшов.
Двозначність слів
1. Двозначність слів - помилка, яка полягає в тому, що один і той самий термін вживається в двох різних значеннях (детальніше про д. с. див. у темі «Якості неправильного мислення»).
а) Помилка закінчення - помилка, яка виникає тоді, коли не враховується, що зміна закінчень слів може потягнути за собою зміну змісту самих слів (напр., внаслідок однаковості закінчень слів чоловічий рід може бути змішаний із жіночим).
б) Помилка вимови - помилка, яка виникає тоді, коли не враховується, що зміна наголосу всередині слова може змінити його зміст (напр., кОсить и косИть).
в) Омонімія - помилка, яка полягає в тому, що одне і те саме слово в одному і тому самому міркуванні вживається для позначення різних понять
(напр., коса - пристрій для косіння і коса - те, що сплетене з волосся).
г) Синонімія - помилка, яка полягає в тому, що у вираз включається синонім, який відображає іншу ознаку поняття (напр., подібна помилка станеться тоді, коли в процесі міркування як синоніми будуть використані такі слова, як «вчитель», «викладач» і «педагог»).
Двозначність фраз
2. Двозначність фраз - помилка, яка полягає в тому, що неправильна побудова фрази дає привід до її перетлумачення (напр., у фразі «Вони годували його м'ясом своїх собак» незрозуміло, чи його годували м'ясом собак, чи собак годували його м'ясом).
а) Помилка зв'язку - помилка, яка виникає внаслідок порушень логічного зв'язку між окремими фразами.
Так, батьки італійського міста Сан-Вінчеццо- сотто-Палермо, бажаючи поправити кволий міський бюджет, помістили в газетах таке оголошення:
«Відвідайте Сан-Вінчеццо-сотто-Палермо! У нас тиша. Ні машин, ні мотоциклів. До нас у гори піднімаються лише віслюки. Приїжджайте, і ви самі в цьому переконаєтесь!»
б) Помилка наголосу - помилка, яка полягає в тому, що логічний наголос робиться на непотрібному слові фрази (напр., замість того, щоб у судженні «Сестра подарувала мені цю книгу» зробити наголос, скажімо, на слові «сестра», роблять його на якомусь іншому слові («подарувала», «книгу» і т. д.).
в) Амфіболія - помилка, яка полягає в тому, що граматичний вираз (сукупність кількох слів) допускає його двояке тлумачення (напр., відомий вираз «Стратити не можна помилувати» може бути витлумачений і як «Стратити, не можна помилувати», і як «Стратити не можна, помилувати»).
Помилки відношення Помилки сполучності
1. Сполучність понять - відношення понять, при якому їх обсяги збігаються цілком або частково (напр., «книги» і «навчальні посібники», «художник» і «письменник» і т.
п.)а) Тотожність понять - різновид відношення «сполучність понять», при якому поняття мають один і той самий обсяг, тобто відображають один і той самий об'єкт (напр., у поняттях «автор «Науки перемагати» і «граф Ришнікський» мається на увазі одна і та сама особа - О. В. Суворов).
«Відсутність рівності» - помилка, яка полягає в тому, що як тотожні (рівнозначні) розглядаються такі поняття, які мають різний обсяг (напр., подібна помилка буде допущена, якщо тотожними будуть ознаки, скажімо, понять «капіталіст» і «банкір»).
а) Підпорядкування понять - різновид
відношення «сполучність понять», при якому обсяг одного з них, який іменується підпорядкованим поняттям, входить в обсяг іншого поняття, яке
називається підпорядковуючим поняттям (напр.,
поняття «дерево» і «береза» перебувають у відношенні підпорядкування: обсяг поняття «береза» входить в обсяг поняття «дерево», тобто обсяг поняття «береза» перебуває у підпорядкуванні в обсягу поняття «дерево»).
«Частина замість виду» - можлива помилка, якої припускаються при оперуванні поняттями, що
перебувають у відношенні підпорядкування. Полягає в тому, що підпорядковане поняття розглядається не як видове поняття, що входить в обсяг родового поняття, а як частина цілого.
Наприклад, поняття «плавник» і «риба» не є поняттями, що перебувають у відношенні
підпорядкування. Поняття «плавник» не є поняттям видовим щодо поняття «риба». Плавник - це частина риби, а не вид. Якщо можна сказати, наприклад, що всяка щука є риба, то не можна сказати, що всякий плавник є риба.
б) Помилки несумісності понять
2. Несумісність понять - відношення понять, при якому їх обсяги не збігаються, тобто не мають спільних елементів (напр., «воєнний» та
«антивоєнний»).
а) Співпідпорядкування понять - різновид відношення «несумісність понять», при якому поняття підпорядковані однаковою мірою одному
спільному поняттю; обсяг співпідпорядкованих
понять становлять самостійні, тобто такі, що не збігаються одна з одною, частини родового поняття, які однаковою мірою підпорядковані цьому родовому поняттю (напр., поняття «живопис», «поезія», «музика», «скульптура» є поняттями,
співпідпорядкованими одному родовому поняттю «мистецтво»).
«Стрибок у видах» - помилка, яка полягає в тому, що одному спільному родовому поняттю співпідпорядковуються кілька видових понять, але взятих із різних родів.
Наприклад, подібна помилка допущена в
наступному випадку: «геометричні фігури можуть
бути трикутниками, паралелограмами, ромбами,
конусами».
Річ у тому, що ромб є найближчим видом не
геометричної фігури, а паралелограма, тобто при перечисленні видів геометричних фігур взято поняття різного ступеня спільності.
«Перетин видів» - помилка, яка полягає в тому,
що видові поняття перехрещуються одне з одним.
Наприклад, подібна помилка допущена в
наступному випадку: «Числа бувають цілі, дробові та іменовані».
Але ж відомо, що і цілі, і дробові числа можуть бути іменованими, а можуть бути й
неіменованими.
в) Помилки визначення і ділення Визначення
1. Визначення поняття - логічна операція, в процесі якої розкривається зміст поняття (напр., «Живопис - це вид мистецтва, коли предмет зображається фарбами»).
Помилки визначення поняття - помилки, які полягають у порушенні правил визначення поняття.
Визначення тотожне (тавтологія) - помилка, яка полягає в тому, що предмет, який визначається, визначається через самого себе (напр., «Гример - працівник театру, який гримує артистів»).
Визначення суперечливе - помилка, яка полягає в тому, що частини визначення виявляються несумісними одна з одною (напр., «Трикутник - це пласка фігура з чотирма кутами»).
Визначення заперечне - помилка, яка полягає в тому, що вказується тільки на непритаманні даному предмету ознаки (напр., визначення «хімія - це не географія», «устя - це не притока» тощо).
Визначення неясне - помилка, яка полягає в тому, що визначення виражається в незрозумілих і невідомих словах, які включають двозначність (напр., «олігоцен - третя епоха поліогену»).
а) «Невідоме через відоме» - різновид помилки «визначення неясне», яка полягає в тому, що поняття, яке визначається, визначається з допомогою такого поняття, яке само ще повинно бути визначене (напр., «критицизм - це різновид агностицизму»).
Визначення непослідовне - помилка, яка полягає в тому, що обсяг визначаючого поняття виявляється або ширшим, або вужчим за обсяг поняття, яке визначається.
а) Визначення широке - різновид помилки «визначення поняття непослідовне», який полягає в тому, що обсяг визначаючого поняття виявляється більшим за обсяг поняття, яке визначається (напр., у визначенні «Логіка є наука про мислення» не вказано специфіку логіки у вивченні мислення, тобто як науки про закони правильної побудови думок у міркуванні, внаслідок чого її можна сплутати з психологією, лінгвістикою тощо).
б) Визначення вузьке - різновид помилки «визначення поняття непослідовне», який полягає в тому, що обсяг визначаючого поняття виявляється меншим за обсяг поняття, яке визначається (напр., у визначенні «Геометрія є наука про просторові відношення тіл» упущене те, що поряд із просторовими відношеннями геометрія вивчає і форми тіл).