Поділ понять
Поділ поняття —логічна операція, за допомогою якої розкривається обсяг родового поняття через перелік його видів або елементів.
У процесі поділу здійснюється перехід від родового поняття до множини видових понять [Хоменко, с.
80]. Поділ може здійснюватись у декілька етапів і мати декілька рівнів. Наприклад: Частини мови поділяються на неповнозначні частини мови — лексично службові, несамостійні слова (прийменник, сполучник, частка, артикль) та повнозначні частини мови — лексично самостійні слова (іменник, прикметник, Дієслово, числівник, прислівник, займенник).Поділ, що розділяє універсальну множину на дві суперечні частини, називається дихотомічним поділом. Наприклад: висловлювання поділяються на прості та складні.
Класифікація — багаторівневий послідовний поділ, що здійснюється для систематизації певної області знань.
Класифікація здійснюється для впорядкування, систематизації, поглиблення та отримання нових знань про предмет поділу. Прикладами класифікацій можуть слугувати таблиця періодичних елементів, класифікація живих істот тощо. Ознаки поділу можуть змінюватись на різних етапах класифікації. Загалом розрізняють два види класифікацій: природні та штучні. В основі природної класифікації лежать суттєві ознаки предметів поділу. До таких можна віднести класифікацію елементарних частинок за масами (енергіями) у фізиці. Штучна класифікація передбачає використання зовнішньої ознаки, що навмисне приписується предметам поділу, до таких класифікацій відносяться: телефонний довідник, класифікація універсальних десяткових кодів УДК тощо.
Вимоги до поділу понять
Єдина основа поділу Поділ понять на одному рівні повинен здійснюватися за однією основою.
Порушення цього правила призводить до помилки, що має назву підміна основи поділу, коли у процесі однорівневого поділу змінюється ознака, за якою здійснюється поділ.
Наприклад: столи бувають письмові, дерев 'яні, пластикові, залізні, жовті і кухонні. У наведеному прикладі, однорівневі члени поділу вибрані за трьома ознаками: призначенням, кольором та матеріалом. Підстава поділу може змінюватись на різних рівнях поділу, але не в межах одного рівня.Співмірність поділу Сума обсягів членів поділу має дорівнювати обсягові діленого поняття.
При порушенні цього правила можуть виявитися наступні дві помилки. Неповний поділ — сума обсягів членів поділу не вичерпує обсяг родового поняття. Наприклад: шкільні предмети це: праця, математика, фізика і хімія. Зрозуміло, що це неповний перелік, у ньому не враховано й половини шкільних предметів. Найлегший спосі6 уникнути такої помилки, додати «тощо». Зайві члени поділу — сума обсягів члєнів поділу перевищує обсяг родового поняття, за рахунок введення понять, що виходять за обсяг родового поняття. Наприклад: студенти поділяються на трієчників, хорошистів, відмінників і аспірантів.
Взаємовиключність членів поділу — однорівневі члени поділу не повинні мати спільних елементів обсягу.
Прикладом порушення цієї вимоги є поділ всіх людей на чоловіків, жінок, дітей та молодь. Чоловіки та жінки вже вичерпують весь обсяг діленого поняття, діти та молодь також можуть бути віднесені до чоловіків або жінок, тому обсяги цих понять будут перетинатися, а не виключати один одного. Як бачимо, ця помилка випливає також з підміни основи поділу. Якщо поділ на чоловіків та жінок здійснено за статтю, то виокремлення дітей та молоді вже зроблено за віком. Тому варто зазначити, що помилки у поділі та класифікаціях тісно зв’язані між собою і можуть зумовлювати одна одну.
Неперервність поділу — однорівневі члени поділу мають бути найближчими видовими поняттями щодо родового поняття, обсяг якого ділиться.
Недотримання цього правила приводить до так званого «стрибку у поділі»: висловлювання поділяють на прості, складні та заперечні. Стрибок у поділі зумовлений доданням зайвого на данному рівні члену поділу: заперечні висловлювання, що є видовим поняттям щодо складних висловлювань. Правильно було б продовжити поділ і на наступному рівні здійснити поділ складних висловлювань за головною зв’язкою.