Модальна логіка — це розділ некласичної логіки, де досліджуються логічні відношення між висловлювання­ми, в яких дається їх оцінка з тієї чи іншої точки зору.

Ці оцінки називаються модальними і позначаються відповідно поняттями: «необхідно», «можливо», «дове­дено», «обов’язково», «заборонено», «добре» тощо.

Свої витоки модальна логіка бере в логіці античності та середньовіччя, але систематичні її розробки припадають на початок ХХ ст.

Перші дослідження в галузі модальної логіки здійсню­ють К.Льюїс, Я.Лукасевич, В.Аккерман. Характерним є те, що ні Льюїс, ні Лукасевич не починають з безпосеред­ніх досліджень проблем модальної логіки, а до ідеї мода­льної логіки вони приходять через аналіз проблем класич­ної логіки, які, на їх думку, не можна розв’язати засобами класичної логіки.

К.Льюїс переглядає класичне понятння логічного сліду­вання, а Я.Лукасевич звертає увагу на недостатність засобів двозначної логіки при аналізі висловлювань, в яких не просто щось стверджується або заперечується, а в яких ви­словлюється думка про неможливість чогось, про майбутні події, про неминучість чогось і т.д.

Здійснимо послідовно короткий огляд цих пошуків.

1.